ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 905/909/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 (колегія суддів у складі: Радіонова О.О. - головуюча, Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.)
у справі №905/909/21
за заявою Акціонерного товариства "Альфа банк"
до Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 у справі №905/909/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" (далі - ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів"). Визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") на суму основного боргу у розмірі 135659754,92 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів". Введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів". Оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів" у встановленому законодавством порядку. Призначено розпорядником майна ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів" арбітражного керуючого Кіцул Сергія Богдановича та ін.
2. 02.08.2021 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів".
3. 07.09.2021, через канцелярію суду, надійшла заява від 31.08.2021 Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Державний експортно-імпортний банк України") про визнання грошових вимог кредитора до боржника у розмірі 526548880,67 грн.
4. 10.09.2021, через канцелярію суду, надійшла заява від 07.09.2021 про уточнення (зменшення) кредиторських вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів".
5. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.09.2021 призначено до розгляду заяву від 31.08.2021 АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання грошових вимог кредитора до боржника у попередньому засіданні на 28.09.2021.
6. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.09.2021 оголошено перерву у попередньому засіданні до 13.10.2021. Відкладено в тому числі розгляд заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторських вимог до боржника.
7. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.10.2021 оголошено перерву у попередньому засіданні до 18.11.2021. Відкладено в тому числі розгляд заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторських вимог до боржника.
8. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.11.2021 оголошено перерву у попередньому засіданні до 06.12.2021. Відкладено в тому числі розгляд заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторських вимог до боржника.
9. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.12.2021 оголошено перерву у попередньому засіданні до 16.12.2021. Відкладено в тому числі розгляд заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторських вимог до боржника.
10. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.12.2021 оголошено перерву у попередньому засіданні до 20.01.2022. Відкладено в тому числі розгляд заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторських вимог до боржника.
11. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 оголошено перерву у попередньому засіданні до 08.02.2022. Відкладено в тому числі розгляд заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторських вимог до боржника.
12. У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному попереднє судове засідання, призначене на 08.02.2022, не відбулось.
13. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.02.2022 визначено дату попереднього засідання на 18.02.2022.
14. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.02.2022 оголошено перерву у попередньому засіданні до 16.03.2022. Відкладено в тому числі розгляд заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторських вимог до боржника.
15. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство, 10.01.2022 АТ "Державний експортно-імпортний банк" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (надійшла до суду апеляційної інстанції 18.01.2022), в якій просило поновити строк апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів".
16. АТ "Державний експортно-імпортний банк" у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали зазначило, що АТ "Державний експортно-імпортний банк" не брало участі у справі на стадії відкриття провадження у справі №905/909/21 про банкрутство ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів", не мало можливості заявити свою правову позицію та заперечення про спірність, необґрунтованість та безпідставність кредиторських вимог АТ "Альфа-Банк".
17. Також скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що АТ "Державний експортно-імпортний банк" в межах 30-денного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подало до Господарського суду Донецької області заяву з конкурсними та забезпеченими вимогами до ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів" за генеральною кредитною угодою від 22.04.2014 №5114N1 та кредитним договором від 22.04.2014 №5114К4.
18. Отже, скаржник зазначив, що як конкурсний та забезпечений кредитор, що не брав участі у справі на стадії відкриття провадження у справі №905/909/21 про банкрутство ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів" має право та об`єктивну можливість висловити свою позицію та заявити заперечення на заяву АТ "Альфа-Банк" з питань відкриття провадження у справі та вимог до боржника виключно у порядку апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 28.07.2021.
19. Також скаржник зауважив на тому, що на його заяву від 16.12.2021, господарський суд видав АТ "Державний експортно-імпортний банк" ухвалу, що оскаржується, шляхом направлення її завіреної копії, яку він отримав 28.12.2021.
20. Отже, на думку скаржника, в нього наявне право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали від 28.07.2021.
21. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 апеляційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 залишено без руху. Зобов`язано скаржника усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: - надати до Східного апеляційного господарського суду докази доплати судового збору у розмірі 31569,00 грн за встановленими реквізитами; - клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення пропущеного 10-ти денного строку апеляційного оскарження.
22. Наведена ухвала мотивована тим, що:
- ухвала Господарського суду Донецької області від прийнята 28.07.2021, повний текст підписано 02.08.2021, оприлюднено в ЄДРСР 05.08.2021;
- в ухвалі Господарського суду Донецької області від 13.09.2021 зазначено, що 07.09.2021, через канцелярію суду надійшла заява АТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 31.08.2021 про визнання грошових вимог кредитора до боржника у розмірі 526548880,67 грн. Цією ж ухвалою призначено до розгляду заяву від 31.08.2021 АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання грошових вимог кредитора до боржника у попередньому засіданні на 28.09.2021;
- з моменту складання та направлення скаржником заяви про визнання грошових вимог кредитора до боржника останньому було відомо про ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 у справі №905/909/21;
- скаржником не заперечується, що він одночасно є забезпеченим та конкурсним кредитором боржника, у зв`язку з чим наявність забезпечення виконання грошового зобов`язання у вигляді застави/іпотеки надає такій особі (статус кредитора якої ще не підтверджено) певні особливості у статусі і обсязі протягом процедур банкрутства порівняно з іншими кредиторами боржника;
- зважаючи на факт оприлюднення 22.06.2021 в ЄДРСР ухвали господарського суду від 18.06.2021 у справі №905/909/21 про прийняття до розгляду заяви АТ "Альфа-банк" про відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення у цій справі підготовчого засідання, скаржник, як забезпечений кредитор, мав процесуальну можливість брати участь у підготовчому засіданні у справі №905/909/21;
- сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, тому причини пропуску 10-денного строку на оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 не можна визнати поважними.
Стислий виклад ухвали суду апеляційної інстанції
23. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 відмовлено АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.07.2021. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.07.2021. Апеляційну скаргу та додані до неї документи повернуто заявнику.
24. Суд апеляційної інстанції з урахуванням правової позиції, викладеної у п. 63.2 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19 зазначив, що ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв`язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю права заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно, і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство у розумінні ч. 1 ст. 254 ГПК України.
25. Також суд апеляційної інстанції звернув увагу скаржника, що в наведеній постанові Верховного Суду зазначено, що у справі про банкрутство забезпечений кредитор є учасником з особливим статусом, тобто таким учасником, який на час відкриття провадження у справі статус її учасника вже має (незважаючи на те, що цей статус не формалізований відповідним судовим рішення), але про його існування (наявність) як учасника справи суд ще не знає (якщо забезпечений кредитор до цього часу сам про себе не заявить).
26. З огляду на цю особливість провадження у справі про банкрутство, ані ст. 242 ГПК України, яка регулює загальний порядок вручення судового рішення учасникам справи, про яких суду достеменно відомо, оскільки їх статус формалізований відповідними судовими рішеннями (ухвалами), ані норми КУзПБ, які визначають коло осіб, яким суд надсилає ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 12, ч. 15 ст. 39), не містить в собі обов`язку суду вручати (надсилати) ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство забезпеченим кредиторам боржника, про яких суд на цій стадії ще не знає.
27. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі подання таким кредитором апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство з пропуском строку на її оскарження, його поновлення не може відбуватися в порядку п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України, оскільки ця норма підлягає застосуванню виключно до тих випадків, коли учасник справи невчасно отримав копію повного судового рішення, яке суд зобов`язаний був йому вручити (надіслати).
28. У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції зазначив, що якщо такого обов`язку у суду не було, то і вказана норма застосуванню не підлягає, адже отримання копії судового рішення в суді в такому разі залежить виключно від волі забезпеченого кредитора як учасника з особливим статусом.
29. Східний апеляційний господарський суд зазначив, що застосуванню в такому випадку підлягають норми, визначені ч. 1 ст. 119 та ч. 3 ст. 256 ГПК України, які передбачають наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. За таких обставин, причини пропуску 10-денного строку оскаржуваної ухвали Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 не можна визнати поважними.
30. Оскільки у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги в обґрунтування інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження ухвали суду, суд апеляційної інстанції відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали від 28.07.2021 та відмовив у прийнятті апеляційної скарги.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
31. АТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2022, а справу направити до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
32. АТ "Державний експортно-імпортний банк України" вважає, що він у суді апеляційної інстанції заявляв про поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження у зв`язку з неотриманням оскаржуваної ухвали та, одночасно, про дотриманням строку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України, який почав свій перебіг з моменту отримання ухвали Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 про відкриття провадження у справі №905/909/21.
33. На думку скаржника, висновок суду апеляційної інстанції про пропуск АТ "Державний експортно-імпортний банк України" строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 без поважних причин не відповідає дійсним обставинам, матеріалам справи, законодавству, висновкам Верховного Суду, правилам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентам Європейського суду з прав людини.
34. Скаржник зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано та незаконно ухвалюючи спосіб усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання нової заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав, фактично створив штучні підстави для застосування власних дискреційних повноважень та повернення апеляційної скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" без розгляду.
35. Скаржник зазначає, що логіко-правовий аналіз зазначених норм вказує на те, що ч. 1 ст. 119 ГПК України є процесуальною нормою загальної дії, а п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України - нормою спеціальної дії, яка і повинна застосовуватись у даному конкретному випадку. Цей процесуальний запобіжник, на думку скаржника, встановлено законодавцем у тому числі для запобігання зловживанням з боку суддів у питаннях реалізації учасниками справи конституційного права апеляційного оскарження судових рішень.
36. Скаржник акцентує увагу Верховного Суду на тій обставині, що Господарський суд Донецької області не вручав у будь-який спосіб АТ "Державний експортно-імпортний банк України" копію ухвали від 28.07.2021, тоді як суд першої інстанції був зобов`язаний в силу закону вручити або надіслати скаржнику оскаржувану ухвалу у паперовій формі рекомендованим листом, що відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20, від 19.02.2021 у справі №909/541/19, від 31.03.2021 у справі №240/13092/20, від 09.04.2021 у справі №500/90/19, від 14.04.2021 у справі №205/1129/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20.
37. При цьому, скаржник вважає, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати копію судового рішення учаснику справи або надіслати їм таку копію у встановленому законом порядку, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.09.2019 у справі №520/899/18, від 30.10.2019 у справі №548/2296/18, від 22.04.2020 у справі №355/1280/17, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20, від 14.04.2021 у справі №205/1129/19, від 11.08.2020 у справі №404/4551/19, від 02.08.2021 у справі №914/1191/20. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 02.08.2021 у справі №914/1191/2 зазначив, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові від 14.04.2021 у справі №205/1129/19). Можливість самостійно ознайомитись із судовим рішенням, оприлюдненим у ЄДРСР, не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм такі копії у встановленому законом порядку (відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №404/4551/19).
38. На думку скаржника, оскільки він отримав ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 саме 28.12.2021 внаслідок бездіяльності Господарського суду Донецької області та подав апеляційну скаргу в останній день строку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України, - 10.01.2022, скаржник має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, а апеляційний суд був зобов`язаний поновити цей строк та не мав права застосовувати власні дискреційні повноваження у питанні визначення причин пропуску поважними/неповажними, що в даному випадку законодавчо заборонено.
39. Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 у справі №905/909/21. Вирішено здійснити розгляд касаційної скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Донецької області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №905/909/21.
40. Матеріали справи №905/909/21 надійшли до Верховного Суду 30.08.2022, тобто після закінчення строку розгляду касаційної скарги, встановленого ст. 306 ГПК України. З огляду на такі обставини касаційний перегляд справи №905/909/21 здійснюється у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
41. АТ "Альфа-Банк" подало відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 - без змін.
42. АТ "Альфа-Банк" зауважує на тому, що з урахуванням наявності у скаржника особливого статусу учасника справи №905/909/21 як забезпеченого кредитора, наявності у нього прав знайомитися з усіма матеріалами справи та заперечувати проти відкриття провадження у справі ще на стадії підготовчого засідання, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" з метою дотримання своїх процесуальних прав мав реальну та об`єктивну можливість не тільки знати про цю справу починаючи з 22.06.2021 (дати оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали від 18.06.2021 у справі №905/909/21 про прийняття до розгляду заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство), а й стежити за її рухом та, у разі потреби, подати апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство від 28.07.2021 у встановлений процесуальним законом строк (до 12.08.2021) або протягом розумного строку, з моменту коли він дізнався про існування цієї справи.
43. АТ "Альфа-Банк" вважає, що отримання для цього засвідченої судом копії ухвали взагалі не було потрібним, тим більше, що її отримання цілком і повністю залежало виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мало суб`єктивний характер. Ніщо не перешкоджало скаржнику звернутися до суду за отриманням ухвали Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 не 16.12.2021, а раніше, наприклад, одночасно з поданням його заяви із грошовими вимогами до боржника (31.08.2021). Також у скаржника не було ніяких процесуальних перешкод і для того, щоб подати свою апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу без отримання її копії, завіреної судом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
44. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання обґрунтованості ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
45. Отже, перевірці підлягає питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду та правомірність застосування судом апеляційної інстанції вимог процесуального законодавства.
46. Як зазначено судом апеляційної інстанції, 18.01.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 10.01.2022 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів" із пропуском строку на апеляційне оскарження та з клопотанням про поновлення цього строку.
47. Частинами 1, 2 ст. 9 КУзПБ передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
48. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
49. Положеннями ч. 1 ст. 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
50. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному конкретному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.
51. Вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Тобто на особу, яка звертається з відповідною заявою, покладається обов`язок довести ті обставини, на які остання посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку.
52. Виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Визначальним є те, що поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду на поновлення пропущеного процесуального строку лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
53. Отже, особа має право на апеляційне (касаційне) оскарження ухвалених у справі судових рішень у разі незгоди з ними лише за умови дотримання встановлених процесуальним законом вимог щодо порядку подання відповідної скарги.
54. Підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Тобто лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному (касаційному) порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного (касаційного) оскарження з поважних причин. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №911/224/20.
55. Суд апеляційної інстанції встановив, що АТ "Державний експортно-імпортний банк України" оскаржує ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Завод по обробці кольорових металів", останнім днем строку для подання апеляційної скарги на вказану ухвалу було 12.08.2021. Апеляційна скарга подана 10.01.2022, тобто із значним пропуском строку.
56. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, АТ "Державний експортно-імпортний банк України", зокрема вказувало, що на його заяву від 16.12.2021 господарський суд видав АТ "Державний експортно-імпортний банк" оскаржувану ухвалу шляхом направлення її завіреної копії, яку він отримав 28.12.2021. Отже, на думку скаржника, в нього наявне право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали від 28.07.2021 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України.
57. Водночас, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв`язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю права заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно, і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство у розумінні ч. 1 ст. 254 ГПК України (п. 63.2 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
58. Враховуючи наведену позицію про особливий статус заставодержателя у справі про банкрутство, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що скаржником, у цьому випадку, не доведено неможливості своєчасного оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 28.07.2021, оскільки АТ "Державний експортно-імпортний банк" 31.08.2021 звернувся до суду першої інстанції з заявою із грошовими вимогами до боржника, однак протягом майже п`яти місяців не звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.07.2021, знаючи про існування даного судового рішення.
59. Верховний Суд вважає правильним висновок апеляційного господарського суду про можливість подання апеляційної скарги протягом розумного строку, з моменту коли скаржник дізнався про існування ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.
60. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що він суд апеляційної інстанції в будь-якому випадку повинен був поновити строк на апеляційне оскарження ухвали від 28.07.2021 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України, оскільки ця норма підлягає застосуванню виключно до тих випадків, коли учасник справи невчасно отримав копію повного судового рішення, яке суд зобов`язаний був йому вручити (надіслати).
61. Суд апеляційної інстанції у цьому зв`язку правильно зазначив, що ні ст. 242 ГПК України, яка регулює загальний порядок вручення судового рішення учасникам справи, про яких суду достеменно відомо, оскільки їх статус формалізований відповідними судовими рішеннями (ухвалами), ні норми КУзПБ, які визначають коло осіб, яким суд надсилає ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 12, ч. 15 ст. 39 КУзПБ), не містять в собі обов`язку суду вручати (надсилати) ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство забезпеченим кредиторам боржника, про яких суд на цій стадії ще не знає.
62. Отже, якщо такого обов`язку у суду не було, то і вказана норма застосуванню не підлягає, адже отримання копії судового рішення в суді в такому разі залежить виключно від волі забезпеченого кредитора як учасника з особливим статусом.
63. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в такому випадку підлягають застосуванню норми, визначені ч. 1 ст. 119 та ч. 3 ст. 256 ГПК України, які передбачають обов`язок суду встановити наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку.
64. Враховуючи, що: ухвала Господарського суду Донецької області прийнята 28.07.2021, повний текст підписано 02.08.2021, оприлюднено в ЄДРСР 05.08.2021; АТ "Державний експортно-імпортний банк" 31.08.2021 звернувся до суду першої інстанції з заявою із грошовими вимогами до боржника, а за її подачу 26.08.2021 скаржником сплачено судовий збір; Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що з моменту складання та направлення скаржником заяви про визнання грошових вимог кредитора до боржника, останньому було відомо про ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.07.2021, тому причини пропуску 10-денного строку оскаржуваної ухвали Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 не можна визнати поважними, оскільки звернення з клопотанням до суду першої інстанції про видачу повного тексту цієї ухвали 16.12.2021 залежало від суб`єктивних дій самого скаржника.
65. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20, від 19.02.2021 у справі №909/541/19, від 31.03.2021 у справі №240/13092/20, від 09.04.2021 у справі №500/90/19, від 14.04.2021 у справі №205/1129/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20 про зобов`язання суду в силу вимог закону вручити або надіслати скаржнику оскаржувану ухвалу у паперовій формі рекомендованим листом, оскільки такі висновки викладені у справах, які стосуються учасників справи, про яких суду відомо і ці висновки не стосуються провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно, і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство у розумінні ч. 1 ст. 254 ГПК України.
66. Також скаржник у касаційній скарзі з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.09.2019 у справі №520/899/18, від 30.10.2019 у справі №548/2296/18, від 22.04.2020 у справі №355/1280/17, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20, від 14.04.2021 у справі №205/1129/19, від 11.08.2020 у справі №404/4551/19, від 02.08.2021 у справі №914/1191/20 зауважує на тому, що можливість самостійно ознайомитись із судовим рішенням, оприлюдненим у ЄДРСР, не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм такі копії у встановленому законом порядку.
67. Верховний Суд відхиляє наведені доводи скаржника з огляду на те, що в цьому випадку скаржник як забезпечений кредитор, про що він сам зауважив у своїй заяві з грошовими вимогам до боржника, мав можливість знайомитися з усіма матеріалами справи та заперечувати проти відкриття провадження у справі ще на стадії підготовчого засідання, тобто АТ "Державний експортно-імпортний банк України" з метою дотримання своїх процесуальних прав мало реальну та об`єктивну можливість не тільки знати про цю справу починаючи з 22.06.2021 (дати оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали від 18.06.2021 у справі №905/909/21 про прийняття до розгляду заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство), а й стежити за її рухом та, у разі потреби, подати апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство від 28.07.2021 у встановлений процесуальним законом строк або протягом розумного строку, з моменту коли він дізнався про існування цієї справи.
68. Отже, отримання засвідченої судом копії ухвали залежало виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мало суб`єктивний характер, оскільки у скаржника була можливість звернутися до суду за отриманням ухвали Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 не 16.12.2021, а протягом розумного строку, наприклад, одночасно з поданням його заяви із грошовими вимогами до боржника (31.08.2021).
69. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 260 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
70. Отже, з огляду на викладене суд апеляційної інстанції надав належну оцінку наведеним заявником підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у визнанні поважними причин пропуску такого строку, обґрунтовано застосував наслідки пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, а доводи, наведені у касаційній скарзі, цього не спростовують.
71. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про обмеження його права на апеляційне оскарження судового рішення та те, що апеляційний господарський суд фактично створив штучні підстави для застосування власних дискреційних повноважень, відмовивши у відкритті апеляційного провадження, з огляду на таке.
72. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
73. Водночас, як наголошує Європейський суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 37 - 38 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України").
74. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
75. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", №52854/39, пункт 46 рішення ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" № 32053/13).
76. Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
77. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційним господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу про відмову скаржнику в поновленні строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.
78. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
79. Частиною 1 ст. 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
80. У даному випадку судом апеляційної інстанції було повно досліджено надані докази, встановлено істотні для вирішення справи обставини та правильно застосовано норми процесуального права. Тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України", а ухвали суду апеляційної інстанції від 04.07.2022 - без змін.
Судові витрати
81. З огляду на залишення без задоволення касаційної скарги судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 у справі №905/909/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді О. Банасько
В. Пєсков