№ 906/512/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 906/512/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича

на ухвалу Господарського суду Житомирської області

у складі судді Машевської О.П.

від 18.11.2024 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Саврій В.А., Коломис В.В., Розізнана І.В.

від 13.01.2025

за скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича

у справі № 906/512/23 Господарського суду Житомирської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

про стягнення 118 041 825,05 грн.

1. Історія справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" про стягнення заборгованості у сумі 118 041 825,05 грн за добові небаланси природного газу.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000100 щодо оплати за врегулювання щодобових негативних небалансів за газові місяці квітень, травень, вересень 2021 року.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 у справі № 906/512/23 позов задоволено частково. Зменшено розмір пені на 50% з обґрунтованої до стягнення пені 7 659 024,68 грн до суми 3 829 512,34 грн. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 82 004 900,22 грн основного боргу; 3 829 512,34 грн пені; 24 859 545,08 грн інфляційних втрат; 3 518 355,07 грн 3% річних; 939 400,00 грн судового збору. У стягненні 3 829 512,34 грн пені відмовлено.

Постановою від 27.08.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 у справі № 906/512/23.

Постановою Верховного Суду від 17.12.2024 рішення Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 906/512/23 залишено без змін.

18 вересня 2024 року на виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 у справі № 906/512/23 видано наказ.

18 жовтня 2024 року до Господарського суду Житомирської області надійшла скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича (надалі - Скарга), в якій відповідач просив суд визнати неправомірними дії Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича з арешту коштів та майна боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині 27 597 994,79 грн, які накладені постановами від 17.10.2024 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зобов`язати Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича скасувати арешт коштів та майна боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині 27 597 994,79 грн, які накладені постановами від 17.10.2024 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 у справі № 906/512/23, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025, задоволено скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на дії Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича. Визнано неправомірними дії Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича з арешту коштів та майна боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині 27 597 994,79 грн, які накладені постановами від 17.10.2024 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1. Зобов`язано Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича зняти арешт з коштів та майна боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині 27 597 994,79грн, які накладені постановами від 17.10.2024 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, приватний виконавець, який не є учасником процедури врегулювання заборгованості між сторонами та не уповноважений визначати результати і хід її проведення, встановивши те, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" було включено до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, на підставі відповідної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та те, що заборгованість за наказом Господарського суду Житомирської області від 18.09.2024 № 906/512/23, щодо якої Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" вживаються заходи з врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", зобов`язаний був зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання цього наказу на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (за виключенням витрат по оплаті судового збору в розмірі 101183,09 грн.), а також відповідно до частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" - зняти арешт з майна та грошових коштів боржника.

Також суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що не підлягають врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" витрати зі сплати судового збору в розмірі 939 400,00грн, стягнуті рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 у справі № 906/512/23, а також 974,06 грн витрати на виконавче провадження. А арешт, накладений на майно та кошти боржника в загальній сумі 2 508 908,61 грн основної винагороди приватного виконавця підлягає зняттю, і основна винагорода приватного виконавця у розмірі 10% від суми судового збору 939 400,00грн - 93 940,00 грн підлягає примусовому стягненню та правомірно стала предметом накладеного арешту на кошти та майно боржника.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи касаційних скарг. Доводи інших учасників справи

У касаційних скаргах скаржники просять скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у даній справі, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні Скарги.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено статті 19 129 129-1 Конституції України, неправильно застосовано статті 1, 3, 4, 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", статті 1, 5, 10, 13, 18, 34, 35, 74 Закону України "Про виконавче провадження", статті 2 7 11 76-79 80 164 236 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник зауважує, що судами не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.06.2023 у справі № 904/5698/20, від 05.09.2024 у справі № 904/5697/20 та від 17.01.2025 у справі № 904/4463/23, які додатково спростовують доводи скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" та висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні щодо сум, які не підлягають врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", не відповідають пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження". Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно застосовували до спірних правовідносин висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 921/366/23, з огляду на відмінність фактичних обставин справ, а також доводів та підстав оскарження, з урахуванням яких Верховний Суд і робив висновки про застосування норм права. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" наголошує, що судом апеляційної інстанції всупереч пункту 19 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", згідно із яким судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення, - постановлено ухвалу від 16.12.2024, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишено без руху та запропоновано протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки, а саме: надати докази сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Касаційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій свідчать про довільне трактування пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", тлумачення норми закону на користь боржника та створюють небезпечний прецедент для стягувача; надання можливості боржнику ухилитися, затягнути, перешкодити виконанню рішення Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 у справі № 906/512/23 у частині сум, які не підлягають врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", тощо.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков Ігор Миколайович вважає, що судами порушено статті 55 58 129 129-1 Конституції України, частину 6 статті 13, пункт 4 частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 2 4 11 74 76 86 231 236 326 343 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосовано статті 1, 27, 34, 45, 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження", статті 15 16 Цивільного кодексу України. Скаржник також вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно застосовували до спірних правовідносин висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 904/5697/20, від 09.04.2024 у справі № 910/16181/18, від 11.07.2024 у справі № 921/366/23, від 05.09.2024 у справі № 904/5697/20, від 12.12.2024 у справі № 924/395/24.

Відповідач подав відзиви на касаційні скарги, в яких просив залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

24 березня 2025 року до Верховного Суду від Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича надійшло клопотання про передачу справи № 906/512/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Зазначене клопотання обґрунтоване необхідністю відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", викладених у постановах від 15.06.2023 у справі № 904/5697/20, від 09.04.2024 у справі № 910/16181/18, від 11.07.2024 у справі № 921/366/23, від 05.09.2024 у справі № 904/5697/20, від 12.12.2024 у справі № 924/395/24.

4. Позиція Верховного Суду

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 у справі № 906/512/23 позов задоволено частково. Зменшено розмір пені на 50% з обґрунтованої до стягнення пені 7 659 024,68 грн до суми 3 829 512,34 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 82 004 900,22 грн основного боргу; 3 829 512,34 грн пені; 24 859 545,08 грн інфляційних втрат; 3 518 355,07 грн 3% річних; 939 400,00 грн судового збору. У стягненні 3 829 512,34 грн пені відмовлено.

Вказаним рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 у справі № 906/512/23 з боржника (Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз") стягнуто основний борг в загальній сумі 82 004 900,22грн, що виник у квітні, травні та вересні 2021 року.

17 жовтня 2024 року стягувач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України") звернувся до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича із заявою, в якій просив відкрити виконавче провадження для примусового виконання рішення суду. У зазначеній заяві стягувач, з посиланням на пункт 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" повідомив, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 у справі № 906/512/23 стягнуто, зокрема і заборгованість, яка виникла після 28.02.2022 за період з 01.03.2022 по 27.03.2022, а саме - 2 642 130,51 грн 3% річних, 1 168 278,32 грн пені, 21 278 677,35 грн інфляційних втрат та 939 400,00 грн судового збору. Тому, на переконання стягувача примусовому стягненню з боржника підлягає заборгованість в загальній сумі 26 028 486,18 грн.

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича від 17.10.2024 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 за наказом № 906/512/23 від 18.09.2024, зазначено, що стягується заборгованість за період з 01.03.2022 по 27.03.2022 - 2 642 130,51 грн 3% річних, 1 168 278,32 грн пеня, 21 278 677,35 грн інфляційні втрати, 939 400,00 грн судового збору, всього: 26 028 486,18 грн, та вирішено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця 2 602 848,61 грн.

Також 17.10.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим Ігорем Миколайовичем у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 винесено постанови:

- про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (код ЄДРПОУ 03344071) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 28 632 308,85 грн;

- про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (код ЄДРПОУ 03344071) у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат даного виконавчого провадження 28 632 308,85 грн.

Водночас, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.10.2022 № 1319 включено Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.03.2024 № 494 затверджено Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (код ЄДРПОУ 03344071):

1) обсяг перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої АТ «ЖИТОМИРГАЗ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що утворився за період до 31 грудня 2019 року включно у сумі 699 656,02 тис. грн (без ПДВ);

2) обсяг перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої АТ «ЖИТОМИРГАЗ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що утворився за період з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року у сумі 240 089,10 тис. грн (без ПДВ).

18 жовтня 2024 року боржник (Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз") звернувся до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича із заявою про зняття арешту з коштів боржника в частині, відповідно до якої просив зняти арешт з коштів та майна боржника в частині 27 597 994,79 грн в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

З боржника (Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз") у період з 18.10.2024 до 05.11.2024 примусово стягнуто кошти на загальну суму 850 343,09 грн за наказом Господарського суду Житомирської області № 906/512/23 від 18.09.2024.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", не погоджуючись із діями та бездіяльністю Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича щодо відмови у зупиненні виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 стосовно примусового виконання судового наказу від від 18.09.2024 № 906/512/23 та відмови у знятті накладених арештів у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 на кошти та на майно боржника, звернулося до суду із Скаргою.

Суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованою Скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, оскільки встановили наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, передбачених пунктом 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції у цій справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков Ігор Миколайович звернулись до Верховного Суду з відповідними касаційними скаргами.

Здійснюючи касаційне провадження Суд зазначає таке.

29 серпня 2021 року набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до реєстру (стаття 2 зазначеного Закону).

Статтею 1 цього Закону визначено зміст таких термінів:

- процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення;

- реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

- учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до реєстру, який веде НКРЕКП. Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається НКРЕКП та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.

Як зазначалось вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.10.2022 № 1319 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, а відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.03.2024 № 494 Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" затверджено, зокрема, обсяг перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що утворився за період з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року у сумі 240 089,10 тис. грн (без ПДВ).

При цьому статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

За змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Згідно з частиною 2 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

За змістом частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Частиною 11 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає.

З урахуванням наведеного Суд зазначає, що приватний виконавець на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про включення до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, зупиняє вчинення виконавчих дій щодо такого підприємства, а також знімає накладені арешти на майно та грошові кошти у випадку, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.10.2023 у справі № 925/555/21, від 12.12.2024 у справі № 924/395/24, від 20.01.2025 у справі № 924/396/24, від 26.02.2025 у справі № 910/9745/22.

До того ж у постанові від 17.01.2025 у справі № 925/958/22 Верховний Суд зазначив про те, що відповідно до частини 11 статті 35 такого Закону у випадку, передбаченому пунктом 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Тобто, ключовим критерієм є включення боржника до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

Принцип юридичної визначеності, що є складовою верховенства права, вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання цей закон не ставився під сумнів, зокрема, шляхом його невиконання. Сторони, прав та обов`язків яких він стосується, повинні очікувати, що цей закон уповноважені органи держави застосують у відповідних правовідносинах за відсутності для цього перешкод. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16.

Таким чином, встановивши обставини щодо включення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, затвердження боржнику обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу, та встановивши наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", суд першої інстанції, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про обґрунтованість Скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині сум 3% річних, пені, інфляційних втрат.

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, зупинення вчинення виконавчих дій на час перебування Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" у реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" є обмеженням, передбаченим Законом, дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

За змістом статті 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:

- за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;

- за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

Гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів визначені статтею 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", відповідно до якої НАК "Нафтогаз України", особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, заборгованість перед якими (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, мають право на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на сплату процентів та інших витрат у зв`язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості відповідно до статей 5-6 цього Закону, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

Водночас, оскільки приватний виконавець не є учасником процедури врегулювання заборгованості, визначеної Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", не вправі самостійно приймати рішення щодо наявності/відсутності умов для списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, в ході процедури врегулювання заборгованості, яка ще не завершилася, і тому відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у приватного виконавця виник обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області № 906/512/23 від 18.09.2024, у тому числі в частині стягнення нарахованих на основний борг (за період квітень, травень та вересень 2021 року) сум 3% річних у розмірі 2 642 130,51 грн, пені у розмірі 1 168 278,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 21 278 677,35 грн за період з 01.03.2022 по 27.03.2022.

Таким чином, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за умови перебування Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, та віднесення суми основного боргу за наказом Господарського суду Житомирської області від 18.09.2024 № 906/512/23 до передбаченої Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та ініційованої боржником процедури врегулювання, у приватного виконавця відповідно до положень пункту 15 частини 1 статті 34 та частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" був наявний обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу також і в частині пені, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на основну заборгованість, і зняти арешт з майна та грошових коштів боржника у відповідній частині.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про те, що 07.11.2024, після початку розгляду Скарги по суті, відповідачем були подані разом з додатковими поясненнями від 18.11.2024 додаткові докази, і такі докази у порушення норм процесуального права прийнято судом першої інстанції, що позбавило стягувача можливості завчасно ознайомитись з цими матеріалами з метою надання своєї аргументованої позиції щодо них, Суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідні докази (копії позовної заяви, розрахунків тощо) стосувались викладених відповідачем пояснень щодо подібності цієї справи № 906/512/23 та справи № 921/366/23, а зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди не брали до уваги відповідні докази. До того ж передбачений процесуальним законом порядок розгляду Скарги не передбачає стадій судового процесу, які окреслює скаржник.

Водночас Суд визнає обґрунтованими доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права постановленням ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 906/512/23, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишено без руху та запропоновано протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме, надати докази сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн, оскільки Законом України від 31.10.2024 № 4056-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2024 № 6-р(II)/2024 щодо забезпечення принципу обов`язковості судового рішення», який набрав чинності 14.11.2024, внесені зміни, зокрема, в частину другу статті 3 Закону України "Про судовий збір" та викладено її в новій редакції, і відповідно до пункту 19 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» (нова редакція чинна, станом на 27.11.2024 - звернення позивача з апеляційною скаргою) судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Тобто, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 16.12.2024 про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" без руху помилково визначив обов`язок скаржника сплатити судовий збір.

Однак, у подальшому, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 у справі № 906/512/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 у даній справі, та здійснено її розгляд, про що ухвалено постанову від 13.01.2025.

Враховуючи викладене, оскільки зазначене процесуальне порушення не призвело до ухвалення незаконної постанови, підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції з цих підстав відсутні.

У той же час, Суд вважає обґрунтованими доводи Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича про порушення судами попередніх інстанцій процесуального закону в частині розгляду Скарги щодо оскарження дій приватного виконавця, які стосуються стягнення основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, з огляду на таке.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, визначених законом.

Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19, пункти 20, 21), від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21, пункт 72), від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22, пункт 28), від 21 вересня 2023 року у справі № 990/49/22 (провадження № 11-95заі23, пункт 23)).

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й певні постанови виконавця.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності виконавців.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно, за загальними правилами чинних процесуальних кодексів, скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження"

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частини 1, 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, Закон України "Про виконавче провадження" відносить до справ адміністративної юрисдикції спори зокрема, але не винятково постанови щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження.

У постановах від 18.12.2019 у справі № 759/15553/14-ц та від 19.02.2020 у справі № 382/389/17 Велика Палата Верховного Суду зробила правові висновки, згідно з якими імперативним правилом частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

У постанові від 26.10.2022 у справі № 229/1026/21 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи частину 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на принципи визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з виконанням виконавчих документів, виснувала, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.

Тож Велика Палата Верховного Суду має послідовну і сталу практику щодо того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження постанов виконавця про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, зокрема й судом якої юрисдикції, вони видані.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з Скаргою відповідач просив визнати неправомірними дії Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича з арешту коштів та майна боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині 27 597 994,79 грн, які накладені постановами від 17.10.2024 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зобов`язати Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича скасувати арешт коштів та майна боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині 27 597 994,79 грн, які накладені постановами від 17.10.2024 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

В обґрунтування структури розрахунків за Скаргою відповідач зазначав, що окрім інших сум (3% річних, пені, інфляційних втрат), на які накладено арешт, приватним виконавцем також неправомірно накладено арешт на суми грошових коштів 2 603 822,68 грн, з яких 974,06 грн витрати на виконавче провадження; 2 602 848,62 грн винагорода приватного виконавця.

Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що не підлягають врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" витрати зі сплати судового збору в розмірі 939 400,00грн, стягнуті рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 у справі № 906/512/23, а також 974,06 грн витрати на виконавче провадження. А арешт, накладений на майно та кошти боржника в загальній сумі 2 508 908,61 грн основної винагороди приватного виконавця підлягає зняттю, а основна винагорода приватного виконавця у розмірі 10% від суми судового збору 939 400,00грн - 93 940,00 грн підлягає примусовому стягненню та правомірно стала предметом накладеного арешту на кошти та майно боржника.

Водночас, судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги те, що справи з приводу оскарження рішень, зокрема, щодо стягнення витрат на виконавче провадження та винагороди приватного виконавця, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, провадження у даній справі № 906/512/23 щодо Скарги в частині визнання неправомірними дії Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича з арешту коштів та майна боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині 2 603 822,68 грн, які накладені постановами від 17.10.2024 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зобов`язання Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича скасувати арешт коштів та майна боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині 2 603 822,68 грн, які накладені постановами від 17.10.2024 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, підлягало закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

В іншій частині розгляду Скарги в частині сум 3% річних (2 642 130,51 грн), пені (1 168 278,32 грн), інфляційних втрат (21 278 677,35 грн), як зазначалось вище, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість Скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз".

Щодо клопотання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича про передачу справи об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Основним завданням Верховного Суду є забезпечення сталості та єдності судової практики (частини перша статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

Тобто, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення або підходи застосовані в цих рішеннях мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці Європейського суду з прав людини; існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.

Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 та постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 904/3860/19, від 28.09.2021 у справі № 910/8091/20, від 24.06.2021 у справі № 914/2614/13.

Суд вважає, що підстав для передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до частини 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України відсутні, оскільки доводи заявника не містять достатніх аргументів, які би свідчили про необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду щодо застосування пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", викладених у постановах від 15.06.2023 у справі № 904/5697/20, від 09.04.2024 у справі № 910/16181/18, від 11.07.2024 у справі № 921/366/23, від 05.09.2024 у справі № 904/5697/20, від 12.12.2024 у справі № 924/395/24.

При цьому аргументи заявника, наведені на обґрунтування підстав для відступу від правового висновку Верховного Суду у зазначених постановах, зводяться до власного тлумачення Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим Ігорем Миколайовичем положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

5. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Пунктами 1, 5 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення; скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 313 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" без задоволення, часткового задоволення касаційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції щодо розгляду Скарги в частині визнання неправомірними дій Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича з арешту коштів та майна боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині 2 603 822,68 грн, які накладені постановами від 17.10.2024 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зобов`язання Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича скасувати арешт коштів та майна боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині 2 603 822,68 грн, які накладені постановами від 17.10.2024 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, та закриття провадження у даній справі № 906/512/23 в цій частині, та залишення без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в іншій частині.

6. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржників.

Керуючись статтями 300 301 308 309 313 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича задовольнити частково.

3. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі № 906/512/23 щодо розгляду скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині визнання неправомірними дій Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича з арешту коштів та майна боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині 2 603 822,68 грн, які накладені постановами від 17.10.2024 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зобов`язання Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича скасувати арешт коштів та майна боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в частині 2 603 822,68 грн, які накладені постановами від 17.10.2024 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, скасувати, та закрити провадження у справі № 906/512/23 в цій частині.

4. В інших частинах ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі № 906/512/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді С.В. Бакуліна

І.Д. Кондратова