ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/547/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 (у складі колегії суддів: Маціщук А.В. (головуючий), Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)
та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 15.12.2023 (суддя Сікорська Н.А.), яка прийнята за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" на дії державного виконавця у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон"
до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат"
за участю Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
про стягнення 114 986,70 грн заборгованості та відсотків річних,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" (далі - Скаржник, ТОВ "Маклаут Регіон") звернулося до місцевого господарського суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рай Тетяни Сергіївни (далі - державний виконавець) щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, в якій просило визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 14.11.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73242594; зобов`язати державного виконавця поновити виконавче провадження №73242594.
1.2. Скарга мотивована тим, що постанова державного виконавця від 14.11.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні прийнята протиправно, в порушення положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон № 4901-VI), тому підлягає скасуванню. Окрім того Скаржник вказав на те, що філія "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" є державним підприємством, відтак державний виконавець зобов`язаний був застосувати Закон №4901-VI, який є пріоритетним порівняно із Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII), та виконати рішення суду за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку статті 4 Закону №4901-VI.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.12.2023, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024, у задоволенні скарги ТОВ "Маклаут Регіон" відмовлено.
2.2. Судові рішення обґрунтовані тим, що дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні є законними та були здійсненні відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII, оскільки примусове виконання наказу суду у даній справі обмежене законодавчими положеннями про обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні у разі включення державного підприємства-боржника до переліку об`єктів великої приватизації.
2.3. Доводи скаржника про помилкове незастосування державним виконавцем у даному випадку положень статті 4 Закону № 4901-VI суди відхилили, врахувавши при цьому правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 про те, що на державне підприємство, яке включене до переліку об`єктів приватизації, не поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно статті 4 Закону № 4901-VI.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Маклаут Регіон" просить скасувати судові рішення, та прийняти нове рішення про задоволення скарги на дії державного виконавця.
3.2. Зазначена скарга обґрунтована тим, що у даному випадку рішення суду має бути виконане за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку статті 4 Закону №4901-VI. Зупинення виконавчого провадження при зверненні стягнення на кошти державного підприємства не передбачене положеннями Закону 4901-VI, тому дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні суперечать цьому Закону та є протиправними.
3.3. Скаржник також вказав, що у даному випадку наявні обставини втручання держави у його право на мирне володіння майном (грошовими коштами), яке здійснюється не на підставі принципу верховенства права та є непропорційним меті втручання, якою є запобігання знецінення активів підприємства, що підлягає приватизації, що не було враховано державним виконавцем при винесення постанови від 14.11.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій.
3.4. Окрім того, Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій безпідставно здійснили посилання на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі №908/1525/16, оскільки правовідносини у справі Верховного Суду та у справі, яка розглядається, не є подібними.
3.5. Також ТОВ "Маклаут Регіон" подав до Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку статті 303 Господарського процесуального кодексу України, яке обґрунтовано тим, що останній не погоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у згаданій справі про те, що на державне підприємство, яке включене до переліку об`єктів приватизації, не поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно статті 4 Закону №4901-VI, а тому вважає наявними підстави для відступлення колегією суддів від такого висновку Великої Палати Верховного Суду.
3.6. АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" подало до Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу ТОВ "Маклаут Регіон" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 15.12.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №906/547/23 - без змін.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
4.2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що філія "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" є відокремленим структурним підрозділом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія".
Згідно частинами першою-третьою статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Отже, відокремлений підрозділ (філія) не є юридичною особою, є складовою частини юридичної особи, яка його створила, а тому не може від свого імені відкривати рахунки, набувати майно, нести юридичну відповідальність. Юридична особа несе повну юридичну відповідальність по зобов`язаннях, що виникають з діяльності її відокремленого підрозділу (філії).
4.3. Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон № 2269-VIII) до об`єктів великої приватизації належать об`єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) та пули, вартість активів яких (для пулу - загальна вартість активів об`єктів приватизації, з яких сформовано пул) згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень.
Приватизація об`єктів державного і комунального майна здійснюється поетапно відповідно до порядку, встановленому у частині першій статті 10 Закону № 2269-VIII, і вважається завершеною з моменту продажу такого об`єкта та переходу до покупця права власності або завершення розміщення акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформляється наказом відповідного органу приватизації (частина друга цієї статті).
4.4. Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України (частина друга статті 11 Закону № 2269-VIII).
4.5. Господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році" прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" код ЄДРПОУ 36716128.
Відповідно до Наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 №761, прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 100% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (код ЄДРПОУ 36716128).
4.6. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1955 від 22.12.2018 змінено тип Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" з публічного на приватне і перейменоване в Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія". Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" є правонаступником майнових прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія".
4.7. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності. В додатку до розпорядження, в якому визначений Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, об`єктом приватизації Фонду державного майна в добувній промисловості вказано Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (код ЄДРПОУ 36716128) із зазначенням розміру пакету акцій (частки) - 100 %.
4.8. 08.11.2023 старшим державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рай Т.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №73242594 з виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 05.10.2023 №906/547/23 про стягнення з АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь ТОВ "Маклаут Регіон" 123545,24 грн боргу.
4.9. 14.11.2023 старшим державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рай Т.С. прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73242594 з виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 05.10.2023 № 906/547/23, на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Такі дії державного виконавця стали підставою для звернення ТОВ "Маклаут Регіон" до суду із скаргою в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України, з вимогами скасувати постанову державного виконавця від 14.11.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій та зобов`язати останнього поновити виконавче провадження №73242594.
4.10. Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
4.11. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом 1404-VIII.
Відповідно до пункту 1 частини першої - п`ятої статті 26 Закону 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
4.12. Згідно пункту 12 частини першої статті 34 Закону 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50% статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
4.13. Частиною сьомою статті 35 Закону 1404-VIII встановлено, що у випадку, передбаченому пункту 12 частини першої статті 34 Закону 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.
4.14. Таким чином, положеннями Закону 1404-VIII передбачено обов`язок державного виконавця зупиняти вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Водночас судами попередніх інстанції не встановлено припинення дії обставин, які стали підставою для винесення державним виконавцем постанови від 14.11.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій.
4.15. У той же час, на законодавчому рівні (у пункті 12 частини першої Закону № 1404-VIII) чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
У постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 Велика Палата Верховного Суду у питанні вирішенні виключної правової проблеми "Про правомірність зупинення вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження) дійшла наступних правових висновків.
4.16. Так, Закон № 4901-VI було прийнято 05.06.2012, зокрема, з метою надання державних гарантій щодо виконання зобов`язань перед кредиторами державних підприємств, які не підлягали приватизації.
4.17. При цьому, встановлено у частині другій статті 4 Закону № 4901-VI, що державна гарантія поширювалась на коло суб`єктів, визначених у статті 2 цього Закону, до яких віднесено й державні підприємства, і передбачала виконання державою рішення суду про стягнення коштів, у тому числі, з державного підприємства за рахунок бюджетних коштів у разі, якщо таке рішення суду не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
4.18. Враховуючи, зокрема, мету прийняття цього Закону щодо забезпечення державних гарантій для підприємств, які не підлягають приватизації, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що обсяг державної гарантії щодо виконання судових рішень за Законом № 4901-VІ не може виходити за межі тих державних підприємств (юридичних осіб), майно яких не підлягає приватизації. Державне підприємство є юридичною особою та повинно нести відповідальність за своїми зобов`язаннями належним йому майном відповідно до загальних положень статті 96 Цивільного кодексу України.
4.19. У випадку включення державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за висновками Великої Палати Верховного Суду:
- на таке державне підприємство (юридичну особу) не поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно частиною другою статті 4 Закону №4901-VI, оскільки кредитор вправі задовольнити свої вимоги за рахунок активів боржника у виконавчому провадженні з урахуванням особливостей приватизації такого підприємства;
- виконавець має підстави для зупинення виконавчого провадження з виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, відповідно до положень пункту 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII, адже зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом.
4.20. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду навела випадок, на який поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно частини другої статті 4 Закону №4901-VI, і виснувала, що за інших обставин зупинення вчинення виконавчих дій державним виконавцем є обмеженням, передбаченим пунктом 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII, і колегія суддів не вбачає правових підстав для відступлення від таких висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII, наведених у постанові від 07.12.2022 у справі №908/1525/16.
4.21. У свою чергу, доводи Скаржника у клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку із наявністю підстав для відступу від правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №908/1525/16, нівелюються доводами Касатора щодо нерелевантності правовідносин у зазначений вище справі та у справі, що розглядається.
Окрім того, у клопотанні Касатора про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суді не наведено жодної з ознак для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, проте не одночасно у їх сукупності, зокрема:
- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;
- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;
- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми;
- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;
- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;
- встановлення глибоких та довгострокових розбіжностей у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;
- наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах тощо.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ "Маклаут Регіон" про передачу справи №906/547/23 на розгляд Великої Палати.
4.22. Згідно з частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
З огляду на предмет скарги, характер спірних правовідносин та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів відзначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №908/1525/16 ухвалена за схожого правового регулювання, зокрема щодо застосування положень пункту 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII, тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано здійснили посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду у наведеній постанові під час вирішення даної справи.
4.23. Ураховуючи правове регулювання спірних правовідносин у розрізі актуальної судової практики щодо застосування пункту 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII, з огляду на встановлені господарськими судами обставини, що відносно Відповідача (державного підприємства-боржника) у справі розпочато і триває процедура приватизації у відповідності до норм Закону №2269-VIII, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на правильному застосуванні норм права висновку, що примусове виконання наказу суду у даній справі обмежене законодавчими положеннями про обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні у разі включення державного підприємства-боржника до переліку об`єктів великої приватизації, відтак дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 732442594 є правомірними та були здійсненні відповідно до Закону, що виключає можливість задоволення скарги ТОВ "Маклаут Регіон" на такі дії державного виконавця.
4.24. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи Скаржника в касаційній скарзі на безпідставне врахування судами попередніх інстанцій правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі №908/1525/16 при розгляді даної справи та необхідність застосування у даному випадку положень статті 4 Закону №4901-VI.
4.25. У контексті доводів касаційної скарги Суд зазначає, що на момент перегляду справи в суді касаційної інстанції спеціальні норми, які регулюють спірні правовідносини, а саме положення пункту 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII не скасовані та не визнанні неконституційними, а відтак підлягають застосуванню.
4.26. При цьому Суд враховує, що виконавче провадження № 73242594 відкрито державним виконавцем 08.11.2023 та зупинене, відповідно 14.11.2023, тому стверджувати про необґрунтовану затримку державою виконання судового рішення на час звернення позивача із скаргою на дії державного виконавця (листопад 2023 року) недоцільно.
4.27. Разом з тим, повноваження/дискреція державного виконавця щодо можливості виконання судового наказу у справі вже на стадії відкриття виконавчого провадження була обмежена законодавчими положеннями про обов`язкове зупинення виконавчого провадження в силу прямої вказівки закону.
4.28. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що в результаті зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні державним виконавцем здійснюється втручання у право скаржника на мирне володіння майном (грошовими коштами), оскільки у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII, державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації, тобто скаржник матиме можливість отримати виконання судового рішення після закінчення строку дії відповідних обставин.
4.29. З огляду наведене вище, аргументи касаційної скарги ТОВ "Маклаут Регіон" про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду, оскільки усі доводи учасників справи, а також зібрані докази були предметом дослідження судів із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
5.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.3. За змістом частин першої та другої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 309 Господарського процесуального кодексу України).
5.4. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, дійшов висновку про відсутність підстав для його зміни чи скасування.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на заявника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 15.12.2023 у справі №906/547/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко