ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 906/620/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 (Грязнов В.В., Бучинська Г.Б., Петухов М.Г.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 17.11.2021 (Прядко О.В.) у справі №906/620/21

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до: 1) Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК "Білд-Україна" про визнання недійсним інвестиційного договору

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся в Господарський суд Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу (далі - Позивач) до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (далі - Відповдіач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК "Білд-Україна" (далі - Відповідач-2) про визнання недійсним інвестиційного договору.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інвестиційний договір від 15.04.2016 не відповідає вимогам частини першої статті 203 ЦК України, укладений з порушенням вимог Кодексу України про надра та ЗК України щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами та оформлення права користування землями під водосховищем, у зв`язку з чим має бути визнаний недійсним відповідно до статті 207 ГК України, статті 228 ЦК України, статті 4 Кодексу України про надра.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, ухвалених судом першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.11.2021 у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення суду мотивовано тим, що Прокурором не доведено, а судом не встановлено обставин, з якими положення статей 203 215 ЦК України, статті 207 ГК України пов`язують можливість визнання договору недійсним. Крім того, з положень інвестиційного договору не вбачається умов, які б свідчили про його невідповідність вимогам Кодексу України про надра, суперечність інтересам держави чи удаваність правочину.

5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 рішення Господарського суду Житомирської області від 17.11.2021 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Прокурора

6. Прокурор подав касаційну скаргу на постанову та рішення судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи Прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність ознак недійсності інвестиційного договору, який фактично спрямований на передання в користування приватному суб`єкту надр під дном водосховища "Відсічне" для видобутку корисної копалини місцевого значення, а саме піску, зроблений за неправильного застосування статті 4 Кодексу України про надра. Водночас, відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування статті 4 Кодексу України про надра при визнання недійсним інвестиційного договору, за яким фактично відбувається використання надр.

Позиція Позивача та Відповідачів у відзиві на касаційну скаргу

8. Позивач та Відповідачі відзиви на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

9. Як встановили суди попередніх інстанцій, в обґрунтування позовних вимог Прокурор послався на те, що інвестиційний договір від 15.04.2016 не відповідає вимогам частини першої статті 203 ЦК України, укладений з порушенням вимог Кодексу України про надра та ЗК України щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами та оформлення права користування землями під водосховищем, у зв`язку з чим має бути визнаний недійсним відповідно до статті 207 ГК України, статті 228 ЦК України, статті 4 Кодексу України про надра.

10. Приймаючи рішення у справі про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходили з того, що Прокурором не доведено, а судами не встановлено обставин, з якими положення статей 203 215 ЦК України, статті 207 ГК України пов`язують можливість визнання договору недійсним. Крім того, з положень інвестиційного договору не вбачається умов, які б свідчили про його невідповідність вимогам Кодексу України про надра, суперечність інтересам держави чи удаваність правочину.

11. Колегія суддів, виходячи з повноважень, визначених статтею 300 ГПК України, вважає за необхідне зазначити таке.

12. Статтею 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

13. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

13.1. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

13.2. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

13.3. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

14. Верховний Суд звертає увагу на те, що вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом в сукупності.

15. Проте, як вбачається із мотивувальних частин судових рішень попередніх інстанцій, прийнятих у цій справі, не всі підстави позову, наведені Прокурором в обґрунтування позовних вимог, були досліджені судами попередніх інстанцій.

15.1. Як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що Прокурором не доведено, а судами не встановлено обставин, з якими положення статей 203 215 ЦК України, статті 207 ГК України пов`язують можливість визнання договору недійсним. Крім того, з положень інвестиційного договору не вбачається умов, які б свідчили про його невідповідність вимогам Кодексу України про надра, суперечність інтересам держави чи удаваність правочину.

16. Водночас, підставами позову, як встановили суди попередніх інстанцій, поряд з посиланням на невідповідність оспорюваного договору статті 207 ГК України та нормам статті 4 Кодексу України про надра, Прокурор зазначав також частину третю статті 228 ЦК України, якою визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним (а.с. 6 т.с. 1).

16.1. Отже, зважаючи на зміст мотивувальних частин рішення та постанови судів попередніх інстанцій, зазначена підстава позову (частина третя статті 228 ЦК України), яка, на думку Прокурора, також свідчить про недійсність оспорюваного правочину, залишилася поза дослідженням як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанцій.

17. Відповідно до частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

18. Без дослідження судами першої та апеляційної інстанцій усіх підстав заявленого позову, суд касаційної інстанції не може здійснити касаційний перегляд рішень судів попередніх інстанцій у цій справі, оскільки метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

18.1. В свою чергу, дослідження ще однієї підстави позову у поєднанні з нормами статті 4 Кодексу України про надра вимагає встановлення фактичних обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду.

18.2. Суди належним чином не дослідили докази та не надали оцінки щодо співвідношення таких понять, як "піщана суміш" та "пісок", а також щодо видобутку та набуття інвестором прав, зокрема, на "піщані суміші" на підставі оспорюваного договору (угоди) та щодо відповідності такої угоди вимогам статті 4 Кодексу України про надра з точки зору встановлення цим Кодексом іншого спеціального порядку видобування та розпорядження надрами, тобто, чи відповідає оспорюваний договір інтересам держави і суспільства, якщо Кодексом України про надра встановлено інший спеціальний порядок надання надр у користування (статті 16, 18, 19 Кодексу), а будь-які угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними (стаття 4 Кодексу України про надра).

19. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

19.1. Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення та постанова судів попередніх інстанції зазначеним вимогам не відповідають.

20. У зв`язку з тим, що повне і всебічне з`ясування обставин справи з урахуванням всіх підстав позову віднесено до компетенції судів попередніх інстанцій, та встановлення таких обставин пов`язане із дослідженням доказів, враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при прийняті оскаржуваних рішення та постанови не дотрималися вимог статей 14 73 86 236 269 ГПК України, а тому рішення Господарського суду Житомирської області від 17.11.2021 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

21. З огляду на наведене, доводи касаційної скарги, зазначені в пункті 7 постанови, не можуть бути розглянуті судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

23. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

24. При новому розгляді справи судам слід врахувати наведене, дати належну правову оцінку всім зібраним у справі доказам в їх сукупності, звернути увагу на підстави заявленого позову, дослідити подані сторонами докази та надати їм відповідну оцінку, та в залежності від встановленого і відповідно до вимог закону вирішити спір.

Щодо судових витрат

25. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 310 314 315 - 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 17.11.2021 у справі №906/620/21 скасувати.

3. Справу №906/620/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Суховий

Суддя І. Берднік

Суддя В. Зуєв