ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 906/840/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро-Полісся"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2022
у справі за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю " Украгро-Полісся"
про відшкодування шкоди
Учасники справи:
від прокуратури - Галезник О.І.;
від позивача-1 - не з`явився;
від позивача-2 - не з`явився;
від відповідача - Кока В.А.;
1. Короткий зміст вимог
1.1. Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури (далі - прокуратура) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу (далі - позивач-1, екологічна інспекція) та Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі - позивач-2, Березівська сільрада) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро-Полісся" (далі - відповідач, ТОВ "Украгро-Полісся") 1 743 706,00 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.06.2022 в позові було відмовлено.
2.1. Судове рішення мотивоване тим, що відсутній повний склад цивільного правопорушення, а саме: позивачем не доведено розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та заявленою до стягнення шкодою.
3. Встановлені судом першої інстанції обставини справи
3.1. На підставі направлення №18 від 10.01.2019 в період з 17.01.2019 по 23.01.2019 Державною екологічною інспекцією Поліського округу було проведено планову перевірку додержання ТОВ "Украгро-Полісся" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої складено акт №30.
3.2. Вказаною перевіркою встановлено, що ТОВ "Украгро-Полісся" розміщене на одному виробничому майданчику (Житомирський р-н., с. Садки, вул. Цвітна, 15) і спеціалізується по забою та переробленні птиці на лінії потужністю 2000 штук на годину. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: твердопаливний котел, що працює на дровах; витягові вентиляції; викиди від холодильних установок та ін.
3.3. В акті вказано, що ТОВ "Украгро-Полісся" укладено договір №ЛЕ-128 від 28.12.2018 з ТОВ "Лідер-Еко" на розробку документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел для отримання відповідного дозволу на викиди.
3.4. Як зазначено в розділі VI акту №30 під час перевірки, зокрема, виявлено порушення ч. ч. 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме: "Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Украгро-Полісся" від виробничого устаткування, а саме: твердопаливний котел, що працює на дровах; витягові вентиляції; викиди від холодильних установок та ін. здійснюються за відсутності дозволу на викиди".
3.5. Постановою Державної екологічної інспекції Поліського округу №284-2.4 від 23.01.2019, складеною на підставі протоколу №002442 від 23.01.2019 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 78 КУпАП за фактом здійснення викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, директора ТОВ "Украгро-Полісся" Роя А. А. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 78 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136 грн.
3.6. З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки екологічною інспекцією винесено припис №4/2.4 від 25.01.2019, пунктом 1 якого суб`єкта господарювання зобов`язано здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел лише за наявності відповідного дозволу на викиди.
3.7. З метою перевірки виконання припису №4/2.4 від 25.01.2019, на підставі направлення №496 від 08.08.2019, екологічною інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Украгро-Полісся", за результатами якої складено акт №687 від 15.08.2019.
3.8. За результатами проведення позапланової перевірки інспекцією встановлено невиконання суб`єктом господарювання пункту 1 припису №4/2.4 від 25.01.2019.
3.9. Відповідач листом №23 від 16.08.2019 повідомив екологічну інспекцію про те, що товариством розробляються документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, громадськість повідомлена про намір отримати дозвіл на викиди.
3.10. Постановою №1715-2.5 від 16.08.2019 директора ТОВ "Украгро-Полісся" Роя А.А. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 265 грн.
3.11. 13.03.2020 ТОВ "Украгро-Полісся" отримано дозвіл за №1822086301-299 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної адміністрації.
3.12. 15.06.2020 Державною екологічної інспекцією Поліського округу на адресу ТОВ "Украгро-Полісся" був надісланий лист №2-08/2311 про надання довідки (інформації) про час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період дати початку здійснення викидів по 12.03.2020 або масу наднормативно викинутих забруднюючих речовин в атмосферне повітрі. Попереджено, що в разі ненадання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту, інспекцією, відповідно до п. 3.11 Методики №277 буде проведено розрахунок завданої шкоди з фактичним часом роботи джерел викидів прийнятим як 24 години на добу.
3.13. У відповіді №19 від 07.07.2020 на лист екологічної інспекції товариство вказало, що 13.03.2020 отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1822086301-299. З посиланням на ст. 58 Конституції України відповідач вказав, що Методика №277 від 28.04.2020 не може бути застосована до попереднього періоду.
3.14. 18.01.2021 екологічною інспекцією на адресу ТОВ "Украгро-Полісся" надіслано претензію №10-2.5/1 про відшкодування шкоди у розмірі 1 743 706,00 грн, заподіяної державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, до якої додано розрахунок розміру збитків.
3.15. В претензії зазначено, що розрахунок шкоди проведено на підставі: Методики №277; документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Украгро-Полісся"; часу роботи джерел в режимі наднормативного викиду - 10056 годин (з 17.01.2019 - по 12.03.2020 = 419 днів * 24 години = 10056 годин) відповідно до п.3.11 Методики №277.
3.16. У відповіді на претензію №1 від 10.02.2021 ТОВ "Украгро-Полісся" відмовилося сплачувати нараховані йому збитки, вказуючи про відсутність правових підстав для застосування при розрахунку збитків Методики 277, затвердженої 15.04.2020. До відповіді на претензію відповідач додав розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря станом на листопад 2020 року, виконаний ТОВ "ЕКО-МБ", згідно якого розмір збитків за період, визначений екологічною інспекцією, із врахуванням фактичного часу роботи джерел викидів забруднюючих речовин становить 27108,02 грн.
3.17. В матеріалах справи міститься копія листа відповідача №3 від 24.02.2021, яким товариство надіслало екологічній інспекції інформацію щодо фактично відпрацьованого часу роботи стаціонарних джерел викидів, однак доказів надіслання позивачу-1 даного листа відповідач суду не надав.
3.18. Розрахунок, здійснений екологічною інспекцією, є безпідставним, оскільки:
- перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства екологічною інспекцією проводилася в період з 17.01.2019 по 23.01.2019, а розрахунок збитків здійснено за період з 17.01.2019 по 12.03.2020;
- застосована екологічною інспекцією Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря набрала чинності лише 15.05.2020;
- з огляду на положення ст. 58 Конституції України та висновки, викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп відносно дії нормативно-правових актів у часі, суд дійшов висновку про неможливість використання положень Методики №277 до обставин, які існували до моменту набрання законної сили даним нормативно-правовим актом. При цьому норми вказаної Методики не містять будь-яких застережень щодо поширення її дії на відносини, які виникли до набрання нею чинності;
- на час проведення перевірки та виявлення вчинення відповідачем порушень вимог природоохоронного законодавства діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639;
- розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ "Украгро-Полісся" мав бути здійснений за Методикою №639, яка діяла на час проведення перевірки.
3.19. В акті перевірки № 30 екологічна інспекція, незважаючи на вимогу про детальний опис виявленого порушення, не вказала чіткий перелік джерел викидів забруднюючих речовин, які були наявні у відповідача на момент перевірки, обмежившись посиланням на кілька видів джерел викидів без конкретизації їх найменування. В той же час екологічною інспекцією здійснено розрахунок розміру збитків, завданих внаслідок викиду забруднюючих речовин 7 джерелами викиду, що належать ТОВ "Укграгро-Полісся".
3.20. Найменування та перелік джерел викидів отримані Державною екологічною інспекцією зі Звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ "Украгро-Полісся", розділ 2.5 "Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин", який був розроблений ТОВ "Лідер Еко" з метою отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та затверджений ТОВ "Украгро-Полісся" 23.12.2019, тобто вже після проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією.
3.21. Відповідач заперечує факт наявності у нього на момент перевірки джерела викиду № 10 - труба відводу димових газів термічного утилізатора УТ 500 ДТ, вказуючи, що утилізатор був придбаний підприємством 27.01.2020, згідно видаткової накладної № РН 0000006 та введено в експлуатацію 14.03.2020.
3.22. В Акті санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта виробничого майданчика ТОВ "Украгро-Полісся", складеного Житомирським районним управлінням ГУ Держспоживслужби в Житомирській області від 29.08.2019, який є складовою Звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ "Украгро-Полісся", щодо джерела викиду № 10 - труба відводу димових газів терміного утилізатора УТ500ДТ, має місце вказівка, що планується його встановлення на території згідно схеми розташування джерел викидів.
3.23. У даному випадку має місце не доведення факту роботи джерела викиду №10 станом на момент проведення перевірки та відповідно правомірності обрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини даним джерелом, що в тому числі, ставить під сумнів правильність виконаного розрахунку суми збитків.
3.24. Враховуючи наведені факти, встановити з наявних у матеріалах справи доказів дійсний перелік джерел викидів, які працювали на момент проведення перевірки в період з 17.01.2019 по 23.01.2019 є неможливим, оскільки такі дані мають встановлюватися на підставі допустимих доказів, якими у справах про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, є саме акти перевірки.
3.25. Формули для обчислення розміру збитків, вказані у Методиці за №277 та №639 є аналогічними, разом з тим п.3.11 Методики №639 не містить положень щодо визначення фактичного часу роботи джерела викиду як 24 години на добу у разі ненадання суб`єктом господарювання інформації на запит (припис). Тобто, враховуючи приписи п.3.11 Методики №639 час роботи джерел в режимі наднормативного викиду в будь-якому випадку підлягав визначенню з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
3.26. Визначення позивачем-1 невірного фактичного часу роботи при розрахунку маси викиду забруднюючих речовин має своїм наслідком невірний розрахунок розміру збитків, заявлених до стягнення у даній справі.
3.27. Позивач-1 звернувся до відповідача листом про надання інформації відносно часу роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 15.06.2020, тобто більше аніж рік після проведення перевірки та складання акту № 30 і не в межах нового планового (позапланового) заходу, що вказує про зловживання позивачем своїм правом на збирання доказів порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища під час проведення перевірки.
3.28. Допущені позивачем-1 порушення при здійсненні перевірки та виконанні розрахунків свідчать про недоведеність розміру шкоди та неможливість встановити її дійсний розмір, у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження чіткого переліку джерел викидів та часу їх роботи, а також застосуванням положень нормативно-правового акту, який не був чинним на дати проведення перевірки.
4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4.1. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2022 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2022, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ТОВ "Украгро-Полісся" збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря в сумі 1 743 706 грн до спеціального фонду бюджету Березнівської сільської ради Житомирського району. Крім того, стягнуто з ТОВ "Украгро-Полісся" на користь Житомирської обласної прокуратури 26 155 грн 59 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та 39 232 грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.
4.2. Постанова суду мотивована тим, що місцевим господарським судом було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.
4.2.1. За висновком суду апеляційної інстанції, у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема: протиправна поведінка, яка полягає в наднормативних викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідних дозвільних документів, чим порушено статтею 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; вина особи, яка полягає у здійсненні господарської діяльності, що призводить до наднормативних викидів за відсутності відповідного дозволу, на підтвердження чого надано акт перевірки, припис, протокол про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення; наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків; причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.
4.3. В постанові апеляційного господарського суду також зазначено наступне:
- застосовані позивачем-1 формули розрахунку (відповідно Методики №277) є аналогічними до формул, передбачених пунктами 3.2, 4.1 Методики №639, які раніше підлягали застосуванню до спірних правовідносин;
- саме Методика № 277 застосовується до спірних правовідносин в частині прав та обов`язків, які виникли до її затвердження, але продовжили існування - саме в частині здійснення розрахунку збитків;
- посадовою особою державного нагляду контролю під час проведення розрахунку збитків, визначення маси забруднюючих речовин здійснено за параметрами, які викладені у Звіті інвентаризації викидів забруднюючих речовин, який був розроблений ТОВ "Лідер Еко" на замовлення відповідача, котрий в свою чергу затверджений керівником вказаного підприємства 23.12.2019. При цьому, звіт по інвентаризації здійснено за даними лабораторних вимірювань, на які наявне посилання у вказаному звіті (протоколи лабораторних вимірювань 2019 року);
- доводи відповідача щодо не доведення факту роботи джерела викиду № 10 станом на момент проведення перевірки є помилковими. Так, відповідно до документів у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зазначено термін введення в експлуатацію термічного утилізатора УТ 500 ДП - 2017 рік. Таким чином, факт введення термічного утилізатора на підприємстві і експлуатацію з 2017 року підтверджується вказаним документом і не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами;
- станом на час планової та позапланової перевірки позивачем-1 порушення тривало, усунуте не було, відповідно не було підстав для отримання інформації про фактичний час роботи джерел викиду, допоки відповідачем не буде усунуто порушення вимог законодавства шляхом отримання дозволу на здійснення викидів;
- отримавши інформацію про усунення порушень підприємством, позивачем-1 у порядку пункту 3.11 Методики № 277 надіслано запит від 15.06.2020 до відповідача про надання інформації щодо часу роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У зв`язку із тим, що у відповіді від 07.07.2020 № 19 відповідач запитуваної інформації не надав, позивачем-1 саме 18.01.2021 здійснено розрахунок розміру збитків, які завдані державі суб`єктом господарювання в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній дозвіл, за період з 17.01.2019 по 12.03.2020 в сумі 1 743 706 грн.
- позивач-1 діяв в межах повноважень і в порядку, визначеному Методикою №277. Зокрема, пункту 3.11 зазначеної Методики, котра визначає, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу. Тобто, Методикою фактично встановлено відповідальність суб`єктів господарювання за ненадання уповноваженому органу запитуваної інформації шляхом надання права органу контролю вважати фактичним часом роботи джерела викиду 24 годинним на добу. Таким чином, законодавцем чітко визначено шляхи отримання інформації про фактичний час роботи джерела викиду, та застосування 24 годин на добу у разі не надання такої інформації суб`єктом господарювання. При цьому, інших альтернатив чинним законодавством не передбачено;
- факт порушення підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а саме: актом перевірки, приписом, постановами про накладення адміністративного стягнення від 23.01.2019 №284-2.4, самим дозволом, датою видачі якого є 13.03.2021;
- суд відхилив розрахунок відповідача, оскільки підставою для проведення такого розрахунку була Методика №639, та застосовано час роботи джерел який фактично не відповідає дійсності з огляду на не надання таких відомостей позивачу-1 на його запит (що стало підставою відсутності можливості здійснити розрахунок в майбутньому з врахуванням такого часу). Крім того, такий розрахунок не містить всього переліку джерел, по яких здійснено розрахунок шкоди, наявність яких підтверджено належними та допустимими доказами, відповідно в даному розрахунку визначено набагато менше масу відходів, що й стало підставою для отримання набагато меншої суми збитків за розрахунком відповідача, по відношенню до суми збитків, визначеної позивачем-1.
5. Короткий зміст касаційної скарги
5.1. 11.10.2022 ТОВ "Украгро-Полісся" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2022 у справі №906/840/21.
6. Узагальнені доводи касаційної скарги
6.1. Судом апеляційної інстанції не було враховано правові висновки Верховного Суду щодо застосування Методик №277 та №639, викладені у постановах від 02.06.2022 у справі №924/519/21, від 04.05.2022 у справі №922/3228/20 та від 06.07.2018 у справі №920/570/17.
6.2. Висновок апеляційного суду про те, що спірні правовідносини продовжували існувати після затвердження Методики №277 є помилковим, як і твердження про неможливість застосування Методики №639.
6.3. Суд апеляційної інстанції не врахував, що подані прокурором докази, зібрані не у спосіб та в порядку, визначені законом, а тому є недопустимими. Зокрема докази щодо визначення фактичного часу роботи джерела викиду як 24 години на добу та щодо допустимості як доказу Акту перевірки №30.
6.4. Висновок суду апеляційної інстанції щодо кількості джерел викидів не відповідає наявним у справі доказам.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 906/840/21 за касаційною скаргою ТОВ "Украгро-Полісся" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2022, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.11.2022 о 15:00. Крім того, відмовлено у задоволення клопотання ТОВ "Украгро-Полісся" про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.
7.2. 07.11.2022 до Верховного Суду надійшло повторне клопотання ТОВ "Украгро-Полісся" про зупинення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2022.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2022 відмовлено у задоволенні вищезгаданого клопотання ТОВ "Украгро-Полісся".
7.4. В судовому засіданні 22.11.2022 представник ТОВ "Украгро-Полісся" підтримав касаційну скаргу та просив Суд скаргу задовольнити. Представник прокуратури заперечував проти доводів скаржника з підстав, наведених у відзиві на касаційну скаргу, просив Суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані у цій справі судові рішення - без змін.
7.5. Решта учасників явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 22.11.2022.
7.6. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
7.7. Враховуючи, що явка представників сторін у справі не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін, які не з`явилися.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. У цій справі розглядаються позовні вимоги прокуратури про стягнення з ТОВ "Украгро-Полісся" 1 743 706 грн 00 коп. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
8.2. Місцевий господарський суд відмовив у позові, зазначивши про відсутність всіх умов, за яких настає відповідальність у вигляді стягнення шкоди, а саме: не доведено розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та заявленою до стягнення шкодою. При цьому, суд наголосив на тому, що: акти перевірки містять неповну інформацію по джерелам викидів (їх кількості); при здійсненні розрахунку розміру шкоди екологічною інспекцією було безпідставно застосовано Методику №277, яка набула чинності вже після отримання відповідачем дозволу на здійснення викидів в атмосферне повітря; невірно визначено фактичний час роботи при розрахунку маси викиду забруднюючих речовин; не доведено факт роботи джерела викиду №10 станом на момент проведення перевірки та правомірності обрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини даним джерелом.
8.3. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків по суті спору, визнав обґрунтованим як застосовану екологічною інспекцією при здійсненні розрахунків збитків Методику, так і безпосередньо сам розрахунок суми збитків, які підлягають стягненню з відповідача, у зв`язку з чим задовольнив позов у повному обсязі.
8.4. За змістом касаційної скарги відповідач доводить помилковість висновків суду апеляційної інстанції в частині застосованої при здійсненні розрахунку збитків Методики та щодо доведеності позовних вимог наявними у матеріалах справи доказами.
8.5. Врахувавши доводи скаржника та заперечення на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.
8.6. Відповідно до положень статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
8.7. Згідно зі статтею 10 вищезгаданого Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зокрема, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
8.8. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря передбачена в статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Зокрема, відповідальність згідно із законом несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.
8.9. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (стаття 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").
8.10. Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
8.11. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
8.12. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
8.13. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
8.14. Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
8.15. Зі змісту судових рішень у цій справі вбачається, що дослідивши надані учасниками справи докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів у період з 17.01.2019 до 12.03.2020 за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря, що є порушенням наведених приписів Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
8.16. Подальше отримання відповідного дозволу не виключає обов`язку правопорушника відшкодувати в повному обсязі завдану шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволів на їх викиди. Відповідач повинен був усвідомлювати наслідки невчасного звернення за відповідним дозволом та повинен був завчасно вчинити дії з метою отримання відповідного дозволу з метою уникнення негативних наслідків у вигляді стягнення збитків за понаднормові викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря.
8.17. Наведене свідчить про наявність правових підстав для притягнення відповідача до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, встановивши наявність усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини.
8.18. Водночас при здійсненні перевірки обґрунтованості заявленої до стягнення суми збитків суди попередніх інстанцій дійшли різних висновків щодо методики, на підставі якої має обчислюватися їх розмір.
8.19. Зважаючи на встановлені статтею 5 Цивільного кодексу України правила дії актів цивільного законодавства у часі, Суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про застосування до спірних у справі правовідносин положень Методики №639, яка визначала розмір відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання, на час здійснення відповідачем спірного порушення.
8.20. Подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 924/519/21, від 04.05.2022 у справі № 922/3228/20 та від 06.07.2018 у справі № 920/570/17, на які слушно посилається скаржник у касаційній скарзі та які не були враховані судом апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваної постанови.
8.21. Відповідно до п.4.1 Методики №639 розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.
8.22. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
8.23. Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (пп.2.1.2 п.2.1 Методики №639).
8.24. Згідно з п.2.2 Методики №639 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами.
8.25. Зокрема, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (пп.2.7.1 п.2.7 Методики №639).
8.26. Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря врегульований розділом 3 Методики №639, в п.3.2 якого визначені відповідні формули розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших і на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства.
8.27. Водночас згідно з п.3.6 Методики №639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)); даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
8.28. При цьому відповідно до п.3.11 Методики №639 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
8.29. З аналізу наведених положень Методики №639 вбачається, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, заподіяного без відповідного дозволу, може проводитися як за результатами інструментально-лабораторних вимірювань, так і за характеристиками джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання, тощо.
8.30. Як вбачається зі змісту рішення місцевого господарського суду, останній відхилив здійснений позивачем-1 розрахунок збитків як необґрунтований та не підтверджений документально, зазначивши про допущені позивачем-1 порушення при здійсненні перевірки відповідача та виконанні розрахунків, які за висновком суду у сукупності свідчать про недоведеність розміру шкоди та неможливість встановити її дійсний розмір, у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження чіткого переліку джерел викидів та часу їх роботи, а також застосуванням положень нормативно-правового акту, який не був чинним на дати проведення перевірки (тобто Методики № 277).
8.31. Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що дійсний перелік джерел викидів, які працювали на момент проведення перевірки в період з 17.01.2019 по 23.01.2019, можливо встановити лише на підставі актів перевірки. Джерелом отримання необхідної інформації для розрахунку маси наднормативного викиду, здійсненого без відповідного дозволу, та розміру завданих таким викидом збитків за правилами Методики №639 можуть слугувати також звіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для відповідача та у разі наявності - надані ним довідки про час роботи стаціонарних джерел (близький за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18), що вірно було враховано судом апеляційної інстанції.
8.32. Водночас, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що застосовані позивачем-1 формули розрахунку (відповідно Методики №277) є аналогічними до формул, передбачених п.п.3.2, 4.1 Методики №639, які раніше підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
8.33. При цьому поза увагою апеляційного господарського суду залишено те, що окрім формул, що підлягали застосуванню, суди мали перевірити на відповідність наданим сторонами доказам вихідні дані, які були використані при здійсненні розрахунку збитків.
8.34. Так, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що під час проведення розрахунку збитків, визначення маси забруднюючих речовин здійснено за параметрами, які викладені у Звіті інвентаризації викидів забруднюючих речовин, розробленому ТОВ "Лідер Еко" на замовлення відповідача та затвердженому керівником вказаного підприємства 23.12.2019. При цьому, звіт по інвентаризації здійснено за даними лабораторних вимірювань, на які наявне посилання у вказаному звіті (протоколи лабораторних вимірювань 2019 року). Наведене узгоджується з положеннями п.3.6 Методики № 639.
8.35. Розглядаючи заперечення відповідача відносно факту роботи джерела викиду №10 станом на момент проведення перевірки, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що відповідно до документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зазначено термін введення в експлуатацію термічного утилізатора УТ 500 ДП - 2017 рік. Таким чином, факт введення термічного утилізатора на підприємстві і експлуатацію з 2017 року підтверджується вказаним документом і не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.
8.36. Суд апеляційної інстанції не врахував, що заперечення відповідача відносно наявності у нього на момент перевірки джерела викиду № 10 (труба відводу димових газів термічного утилізатора УТ 500 ДТ) обґрунтовані з посиланням на придбання утилізатора лише 27.01.2020 згідно з видатковою накладною № РН 0000006 та введення його в експлуатацію 14.03.2020. Судом апеляційної інстанції вказані докази не розглянуті та не спростовані, як і відомості, наведені в Акті санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта виробничого майданчика ТОВ "Украгро-Полісся", складеного Житомирським районним управлінням ГУ Держспоживслужби в Житомирській області від 29.08.2019, який є складовою Звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ "Украгро-Полісся", згідно з якими щодо джерела викиду №10 - труба відводу димових газів термічного утилізатора УТ500ДТ, має місце вказівка, що планується його встановлення на території згідно схеми розташування джерел викидів.
8.37. Загалом, зі змісту рішень судів попередніх інстанцій вбачається, що перевіряючи правильність здійсненого екологічною інспекцією розрахунку збитків місцевий господарський суд, окрім помилкового застосування Методики № 277, констатував недоведеність чіткого переліку джерел викидів та часу їх роботи з відомостей, внесених до акту перевірки. Натомість суд апеляційної інстанції визнав достатніми подані докази для висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення з відповідача суми збитків, оскільки необхідні для розрахунку відомості були взяті зі Звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин підприємства відповідача.
8.38. Колегія суддів вважає, що вказані висновки судів першої та апеляційної інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки суди належним чином та в повній мірі не перевірили наявні у справі докази, зокрема на предмет визначення кількості джерел викидів забруднюючих речовин та часу їх роботи, що підлягало врахуванню під час здійснення розрахунку розміру збитків, завданих відповідачем.
8.39. Так, у Звіті з інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ "Украгро-Полісся", на який послався у своїй постанові суд апеляційної інстанції, наведено характеристику джерел викидів забруднюючих речовин у кількості 14 джерел із вказівкою на час роботи кожного джерела протягом року. Однак згідно з встановленими у цій справі обставинами, апеляційний суд визнав обґрунтованим здійснений позивачем-1 розрахунок розміру збитків, в якому враховано лише сім джерел викидів на підприємстві позивача із врахуванням часу роботи таких джерел як 24 години на добу відповідно до п.3.11 Методики №277.
8.40. Суд вважає безпідставними посилання в оскаржуваній постанові на положення п.3.11 Методики №277, згідно з яким в разі ненадання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду слід вважати 24-годинним на добу. Як уже зазначалося вище, Методика №277 була затверджена вже після вчинення відповідачем спірного порушення, тоді як Методика №639, яка регулювала спірні правовідносини на момент їх виникнення та підлягала застосуванню при вирішенні цього спору, подібної норми не містила.
8.41. Місцевий господарський суд, хоч і вірно вказав про застосування Методики №639, однак обмежившись вказівкою на те, що в акті планової перевірки № 30 від 23.01.2019 міститься посилання на кілька видів джерел викидів без конкретизації їх найменування, також не врахував наявні у справі докази та не надав їм належної оцінки.
8.42. Визначення кількості джерел викидів на підприємстві відповідача необхідне для перевірки правомірності здійсненого екологічною інспекцією обрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини кожним із джерел, що у підсумку підтвердить або спростує правильність виконаного розрахунку суми збитків, заявлених до стягнення з відповідача. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи скаржника в цій частині.
8.43. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
8.44. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
8.45. Ухвалені у цій справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі відповідають наведеним вимогам процесуального законодавства.
8.46. В силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8.47. Однак без з`ясування вищевказаних обставин неможливо дійти беззаперечного висновку щодо правильності здійсненого розрахунку заявлених до стягнення з відповідача збитків, а відтак і щодо обґрунтованості самого позову.
8.48. Аргумент касаційної скарги щодо подання прокурором недопустимих доказів фактично зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи та надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.
8.49. Відтак, не з`ясувавши обставини, які мають значення для цієї справи, не дослідивши пов`язані з ними докази, суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, зокрема щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для вирішення спору, у зв`язку з чим ухвалені у цій справі судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а справа підлягає направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
8.50. Оскільки доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження за результатами касаційного перегляду, враховуючи викладені в ній вимоги, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
9. Висновки за результатами касаційного провадження
9.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
9.2. Оскільки припис частини другої статті 300 ГПК України містить заборону для суду касаційної інстанції з вчинення процесуальних дій, пов`язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів, то згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
9.3. При новому розгляді судам необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам учасників у справі належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.
10. Судові витрати
10.1. Зважаючи на те, що у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро-Полісся" задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2022 у справі №906/840/21 скасувати.
3. Справу № 906/840/21 передати до Господарського суду Житомирської області на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді В. В. Білоус
В. Я. Погребняк