ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 906/976/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Агро"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 грудня 2019 року (головуючий - Грязнов В.В., судді - Мельник О.В., Розізнана І.В.) про накладення штрафу в порядку процесуального примусу у справі
за позовом Приватного підприємства "Агро Лука"
до: (1) Фермерського господарства "Суховець", (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Агро"
про визнання недійсними угоди та договору, скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно
ХРОНОЛОГІЯ СПОРУ
1. Приватне підприємство "Агро Лука" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фермерського господарства "Суховець" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" про:
- визнання недійсною угоди про дострокове припинення суборенди від 04.06.2018, укладеної між Фермерським господарством "Суховець" та Приватним підприємством "Агро Лука" земельної ділянки за кадастровим номером 1820987000:06:000:0303;
- визнання недійсним договору від 31.07.2018 суборенди земельної ділянки за кадастровим номером 1820987000:06:000:0303, укладеного між Фермерським господарством "Суховець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аст Агро";
- скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно № 27285561 від 31.07.2018 17:51:36 щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" договору б/н від 31.07.2018 між Фермерським господарством "Суховець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" суборенди земельної ділянки за кадастровим номером 1820987000:06:000:0303.
2. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до Приватного підприємства "Агро Лука" та Фермерського господарства "Суховець" про визнання договору суборенди від 23.03.2017, укладеного між відповідачами, неукладеним.
3. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.12.2018 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" повернуто заявникові.
3.1. Вказана ухвала мотивована тим, що вимоги позивача за зустрічним позовом не пов`язані з первісними позовними вимогами, адже стосуються вони різних угод і крім цього, зустрічна позовна заява ТОВ "Аст Агро" подана з пропуском строку, передбаченого частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала Господарського суду Житомирської області від 19.12.2018 була оскаржена Товариством з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" в апеляційному порядку.
5. За наслідками апеляційного розгляду постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" залишено без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 19.12.2018 про повернення зустрічної позовної заяви залишено без змін.
6. В подальшому ухвала Господарського суду Житомирської області від 19.12.2018 ще чотири рази оскаржувалась в апеляційному порядку іншими особами, які не є учасниками даної справи.
6.1. Так, ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та від 13.11.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська Нива" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Полісся"; ухвалою від 01.10.2019 апеляційну скаргу Компанії АСТ Аграріан Систем Текнолоджіс ЛТД повернуто скаржнику; ухвалою від 26.12.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень-Агро".
6.2. Водночас ухвалами від 05.02.2019, 08.08.2019, 06.11.2019 та 16.12.2019 Господарський суд Житомирської області зупиняв провадження у даній справі до закінчення перегляду ухвали від 19.12.2018 в порядку апеляційного провадження та повернення матеріалів справи з Північно-західного апеляційного господарського суду.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
7. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" захід процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу в розмірі 5 763 грн.
8. Суд апеляційної інстанції керувався положеннями статей 42 43 131 135 Господарського процесуального кодексу України, оскільки встановив вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" дій, які направлені на затягування розгляду даної справи по суті в суді першої інстанції, створення перешкод здійсненню судочинства внаслідок зловживання процесуальними правами на оскарження судового рішення.
8.1. Апеляційний суд зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" та особи, які зверталися із безпідставними апеляційними скаргами на ухвалу місцевого господарського суду від 19.12.2018 є учасниками однієї холдингової компанії і системне (чотири рази з незначним інтервалом в часі) подання Відповідачем - 2 або іншою особою в його інтересах апеляційних скарг на один і той самий процесуальний документ, фактично унеможливлює розгляд справи № 906/976/18 протягом тривалого часу, враховуючи, що провадження у справі відкрито ще 12.11.2018.
8.2. Колегія суддів апеляційного господарського суду звернула увагу і на те, що Відповідач - 2, як учасник процесу, безумовно обізнаний про рух справи і в тих випадках, коли апеляційна скарга подана іншою особою в його інтересах, оскільки процесуальні документи, такі як ухвали про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання чи ухвали про зупинення провадження у справі направлені йому судом за належною адресою та розміщені на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аст Агро", будучи обізнаним про рух справи, жодного разу не скористалося своїм правом подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження, як це передбачено частиною 2 статті 262 Господарського процесуального кодексу України.
8.3. В результаті апеляційний господарський суд вирішив, що послідовне подання апеляційних скарг з однаковим обґрунтуванням та процесуальними порушеннями (без доказів сплати судового збору, без доказів надсилання копії скарги іншим учасникам справи, а також відсутність доказів повноважень підписанта скарги) свідчить про відсутність у Відповідача - 2 реального наміру насправді захистити свої права чи інтереси в апеляційному провадженні, а дії останнього фактично спрямовані на штучне затягування розгляду справи, що суперечить завданню господарського судочинства, зокрема, щодо забезпечення розумного строку розгляду справи судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із указаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 скасувати.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги Відповідача-2
10. Твердження апеляційного господарського суду про неодноразове подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" апеляційних скарг на ухвалу суду першої інстанції є безпідставним, оскільки Відповідач - 2 діяв в межах процесуального законодавства та подав лише одну апеляційну скаргу, яка була прийнята та розглянута судом апеляційної інстанції. Решта апеляційних скарг подані іншими, самостійними юридичними особами, що наділені процесуальною правоздатністю та дієздатністю.
10.1. Отже, конкретно Відповідач-2 не вчиняв систематичні дії, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами (неодноразове подання апеляційних скарг), а тому вжиття щодо нього судом заходу процесуального примусу є безпідставним та необґрунтованим, а оскаржувана ухвала не відповідає вимогам частин 2, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України. І взагалі, апеляційний суд формально підійшов до постановлення оскаржуваної ухвали
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
11. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
12. Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи.
13. Натомість суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
14. У свою чергу згідно з пунктом 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
15. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.08.2019 у справі № 905/945/18 та у постанові від 16.10.2019 у справі № 906/936/18.
16. У контексті вищенаведеного Верховний Суд критично оцінює доводи касаційної скарги, що описані в пунктах 10, 10.1. цієї Постанови.
17. Так, заперечуючи висновки суду апеляційної інстанції про вчинення саме Відповідачем-2 перешкод у здійсненні судочинства, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" в касаційній скарзі наголошує на поданні ним лише однієї апеляційної скарги на ухвалу від 19.12.2018, тоді як решта скарг подані іншими особами, а тому відсутні систематичні дії з боку саме Відповідача-2, які б підпадали під ознаки зловживання ним процесуальними правами.
18. У той же час висновок суду апеляційної інстанції про наявність обґрунтованих підстав для вжиття щодо саме Відповідача-2 заходу процесуального примусу в порядку статті 135 Господарського процесуального кодексу України базується не тільки на формальних ознаках, а є наслідком системного аналізу та дослідження всіх встановлених цим судом обставин у сукупності, які свідчать про вчинення чітко спланованих та послідовних дій, спрямованих на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи (пункти 8.1. - 8.3. цієї Постанови).
19. Як вже зазначалося, апеляційним судом встановлено послідовне подання апеляційних скарг навіть з однаковим обґрунтуванням та процесуальними порушеннями. Вказане, очевидно свідчить, що подання таких апеляційних скарг було суто формальним, не мало на меті захисту вказаними в них в якості скаржників особами своїх прав та інтересів шляхом реалізації права на оскарження судового рішення, а було лише інструментом введення суду в оману з метою ухилення Відповідача-2 від відповідальності за вчинення неправомірних процесуальних дій для створення перешкод у справедливому розгляді первісних позовних вимог позивача у справі в межах розумного строку.
20. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (Рішення ЄСПЛ у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).
21. Отже, оцінивши обставини справи в їх сукупності, дослідивши зміст усіх поданих апеляційних скарг, проаналізувавши поведінку Відповідача-2, спосіб та характер вчинення відповідних процесуальних дій, суд апеляційної інстанції обґрунтовано реалізував встановлений частиною 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України обов`язок та вжив щодо Відповідача-2 передбачений статтею 135 цього Кодексу захід процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу. Порушення судом норм процесуального права при вчиненні такої дії Верховним Судом не виявлено, а питання ж визначення розміру накладеного штрафу лежить у межах повноважень відповідного суду і вирішується в залежності від конкретних обставин справи з урахуванням принципів господарського судочинства, які у даному випадку повністю дотримані апеляційним господарським судом.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін. У зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 300 301 304 306 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 08.02.2020), Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Агро" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 грудня 2019 року у справі № 906/976/18 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.