ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 907/166/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний ліхтарик» - Олійник Р.Б.,
Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехмана Олександра Анатолійовича - не з`явився,
ОСОБА_1 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний ліхтарик»
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2022
(головуючий суддя - Скрипчук О.С., судді - Матущак О.І., Галушко Н.А.)
та рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2021
(суддя - Андрейчук Л.В.)
у справі №907/166/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний ліхтарик»
до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехмана Олександра Анатолійовича,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,
про скасування реєстраційної дії/запису,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Чарівний ліхтарик» (далі - ТОВ «Чарівний ліхтарик», позивач) звернулося до суду з позовом до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А. (далі - приватний нотаріус, відповідач), третя особа: ОСОБА_1 , про скасування реєстраційної дії від 12.09.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинену відповідачем - приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А., про зміну складу учасників ТОВ «Чарівний ліхтарик».
2. Позов мотивовано порушенням прав позивача, вчиненням нотаріусом реєстраційної дії щодо зміни складу учасників юридичної особи. Позивач зазначає, про невідповідність поданого третьою особою пакету документів нотаріусу для проведення державної реєстрації, а саме не надано згоди інших учасників на вступ ОСОБА_1 до товариства.
3. Також позивач наголошує на тому, що учасники товариства не надавали згоди на перехід частки в статутному капіталі.
4. Крім того, позивач зазначає, що при вчиненні реєстраційної дії по зміні складу учасників ТОВ «Чарівний ліхтарик» та включення до складу учасників товариства ОСОБА_1 , відповідачем було порушено вимоги п. 7.6.6 статуту ТОВ «Чарівний ліхтарик», відповідно до якого перехід частки в статутному капіталі до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи-учасника товариства допускається лише за згодою інших учасників товариства.
Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій
5. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2021 у справі №907/166/21 у задоволенні позову відмовлено.
6. Судове рішення мотивовано обранням позивачем неналежного способу захисту. Поданий позивачем позов направлений на позбавлення одного з учасників права брати участь в управлінні товариством, що вирішується виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, з урахуванням балансу інтересів усіх учасників. У випадку наявності саме такого корпоративного інтересу учасників товариства, останні вправі звернутися за захистом свого корпоративного права враховуючи вичерпний перелік способів захисту учасників товариства, передбачений ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
7. Крім того, суд першої інстанції зазначає, що позивач звернувся з позовними вимогами, які фактично впливають на корпоративні права учасників, а дії, які оспорюються випливають з таких прав безпосередньо третьої особи, але підстави позову та суб`єктність сторін спору ставлять під сумнів наявність в даному спорі саме корпоративності.
8. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2022 у справі №907/166/21 залишено без змін рішення суду першої інстанції.
9. Постанова мотивована тим, що приватний нотаріус не є належним відповідачем у даній справі, а пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
10. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
11. Підставою касаційного оскарження позивач зазначає п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
12. Позивач вказує на те, що судом апеляційної інстанції застосовано п. 3 ч. 1 ст. 20 та ч. 6 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 11.10.2021 у справі №910/5971/20.
13. Також позивач наголошує на тому, що позов поданий у межах цієї справи не спрямований на захист та поновлення прав учасників, а спрямований за захист інтересів саме товариства в частині законності реєстраційних дій/записів, вчинюваних стосовно товариства, в частині достовірності відомостей про товариство як про юридичну особу в ЄДР та в частині права товариства на прийняття рішення про вступ спадкоємця до товариства.
14. ТОВ «Чарівний ліхтарик» у касаційній скарзі зазначає, що висновки Верховного Суду стосовно застосування п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в аспекті наявності або відсутності в юридичної особи права самостійно оскаржувати до суду реєстраційні дії/записи, вчинювані стосовно цієї юридичної особи в ЄДР, відсутні.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
15. Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу від інших учасників справи не надійшло.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
16. 05 серпня 2017 року померла фізична особа, одна з учасників ТОВ «Чарівний ліхтарик», мати третьої особи - ОСОБА_2 , яка як учасник ТОВ «Чарівний ліхтарик» мала частку в статутному капіталі 24,90%, що відповідало 690,00 грн.
17. 19 травня 2018 року третя особа - ОСОБА_1 набув право на спадщину після смерті матері, тобто право на частку, яка належала на момент смерті його матері ОСОБА_2 , як учаснику ТОВ «Чарівний ліхтарик».
18. 18 червня 2018 року та 12 вересня 2018 року третьою особою подавались заяви до ТОВ «Чарівний ліхтарик» про прийняття його до складу учасників товариства, як спадкоємця, які зазначене товариство не розглянуло.
19. 12 вересня 2018 року приватним нотаріусом Селехман О.А. було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ «Чарівний ліхтарик» (запис про реєстраційну дію № 13241070014000041 від 12.09.2018 року), шляхом зміни складу або зміни відомостей про засновників юридичної особи.
Позиція Верховного Суду
20. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
21. За змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
22. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
23. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист ? це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
24. Водночас під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
25. Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
26. Частинами 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
27. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.
28. Позивач у позові просить скасувати реєстраційну дію/запис в ЄДР, вчинену приватним нотаріусом про зміну складу учасників ТОВ «Чарівний ліхтарик».
29. Позивач наголошує на тому, що при вчиненні реєстраційної дії по зміні складу учасників товариства та включення до складу учасників товариства ОСОБА_1 , відповідачем порушено вимоги п. 7.6.6 статуту товариства, ч. 5 ст. 17 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо надання згоди учасників товариства на вступ до товариства спадкоємця.
30. ТОВ «Чарівний ліхтарик» зазначає, що загальні збори учасників товариства не приймали рішення про надання згоди на вступ до складу учасників товариства спадкоємця - ОСОБА_1 .
31. Метою позову є відновлення становища, що існувало до спірної реєстраційної дії, тобто відновлення складу учасників, який існував до такої реєстраційної дії.
32. Таким чином, хоча позивач і оскаржує дії державного реєстратора, однак вимога про скасування реєстраційного запису зумовлена необхідністю захисту саме корпоративних прав учасників товариства, які не приймали рішення про надання згоди на вступ до товариства спадкоємця, та відновлення складу учасників, який існував до такої реєстраційної дії.
33. Позивач звернувся з позовними вимогами, які фактично впливають на корпоративні права учасників, а дії, які оспорюються випливають з таких прав безпосередньо третьої особи.
34. Водночас Верховний Суд зазначає про те, що у спірних правовідносинах, що склалися у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав учасників товариства у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства, тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного способу захисту порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства.
35. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
36. 17 червня 2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
37. Цим Законом були внесені зміни до законів України, зокрема до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (п. 5 глави VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Зокрема ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» була доповнена п. 5, який визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю.
38. Згідно з ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; є) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
39. Отже у ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто, у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.
40. За змістом Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (п. 8 ч. 1 ст. 1) заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
41. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
42. З огляду на зазначене, Верховний Суд констатує, що в ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Частиною 2 ст. 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства.
43. Верховний Суд зауважує, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
44. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 зробила висновок, що вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
45. У постанові від 18.03.2020 у справі № 466/3221/16-а та постанові від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 Велика Палата вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт «е» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
46. Цей висновок був застосований та підтверджений також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.12.2019 у справі № 927/97/19, у постанові від 03.11.2020 у справі № 922/88/20.
47. Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.
48. Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.
49. На позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
50. Тобто наслідком задоволення позовних вимог має бути відновлення порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача, на користь якого приймається відповідне рішення суду.
51. Вирішуючи спір, суд має перевірити наявність в особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки захисту підлягають саме порушене (оспорюване) право та інтерес.
52. Поданий позов направлений на позбавлення одного з учасників права брати участь в управлінні товариством, що повинно вирішуватись виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, з урахуванням балансу інтересів усіх учасників.
53. У випадку наявності саме такого корпоративного інтересу учасників товариства, останні вправі звернутися за захистом свого корпоративного права, враховуючи вичерпний перелік способів захисту учасників товариства, передбачений ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
54. Крім того, якщо особа фактично прагне відновити склад учасників товариства, відповідачами за такими позовами має бути не тільки учасник товариства, який внаслідок задоволення позову може бути позбавлений своєї частки у статутному капіталі або її частини у грошову виразі, а й саме товариство.
55. Тобто позивачем має виступати особа, яка є учасником товариства, яка бере участь в управлінні товариством і яка доводить відсутність аналогічного права в іншого учасника.
56. Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що не допускається покладення на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-яких матеріально-правових обов`язків, тобто судове рішення не має бути прийняте про права чи обов`язки таких осіб.
57. Оскільки участь у товаристві передбачає співпрацю, чи відновлення такої, у вищому органі з учасниками товариства, саме учаснику товариства може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу товариства, тому позивач, як саме товариство, не може мати інтересу у відновленні корпоративних прав учасників цього товариства.
58. З огляду на вищезазначене та оскільки із судових рішень судів попередніх інстанцій не вбачається встановлення судами порушення прав позивача, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
59. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що позов поданий у межах цієї справи спрямований за захист інтересів саме товариства в частині права товариства на прийняття рішення про вступ спадкоємця до товариства.
60. Верховним Судом відхиляються зазначені доводи позивача з огляду на те, що право прийняття рішення належить вищому органу товариства - зборам учасників товариства.
61. На час набуття ОСОБА_1 права на спадщину (права на частку) ч. 5 ст. 147 ЦК України передбачала можливість встановлення у статуті положень щодо отримання згоди на перехід частки до спадкоємця саме учасниками товариства. Водночас у ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» було закріплене інше формулювання. Виходячи з її положень, товариство надавало згоду не на перехід частки до спадкоємця, а на його вступ до товариства, і мало право відмовити спадкоємцю у вступі.
62. У справі, що переглядається, у п. 7.6.6 статуту ТОВ «Чарівний ліхтарик» зазначено, що частка у статутному капіталі товариства переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства лише за згодою інших учасників товариства.
63. Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що набрав чинності 17.06.2018, у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.
64. У постанові від 06.04.2021 у справі № 906/262/20 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо порядку набуття спадкоємцем права власності на частку у статутному капіталі товариства та порядку вступу у «перехідний період» (з 17.06.2018 по 17.06.2019), зробив такі висновки: «свідоцтво про право на спадщину - частку у статутному капіталі товариства, давало спадкоємцю право вимагати прийняття його до учасників товариства, яке не могло бути заперечене іншими учасниками товариства, починаючи з дати набуття чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» - 17.06.2018, а способом його реалізації відповідно до законодавства було: до 02.11.2019 - звернення із заявою до товариства; після 02.11.2019 - самореєстрація вступу до товариства. Тобто, лише з 17.06.2018 у власника частки у статутному капіталі товариства виникало право на вступ у товариство незалежно від позиції інших учасників товариства та їх згоди на це, але до 02.11.2019 воно реалізовувалось способом подання заяви до товариства, яке не мало права відмовити у вступі, а з 02.11.2019 - до органу державної реєстрації із нотаріально посвідченою заявою про вступ і завіреною копією свідоцтва про спадщину».
65. Позивач у касаційній скарзі вказує на те, що судом апеляційної інстанції застосовано п. 3 ч. 1 ст. 20 та ч. 6 ст. 30 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 11.10.2021 у справі №910/5971/20.
66. Предметом позову у справі №910/5971/20 є визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 31.01.2020 №330/5, яким задоволено скаргу ТОВ «Плисецький гранітний кар`єр» та скасовано реєстраційну дію в ЄДР від 15.10.2019 №13561050017003028 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену державним реєстратором Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області Сімоником Я.І. щодо ТОВ «Плисецький гранітний кар`єр». Позивачем у зазначеній справі є ТОВ «Плисецький гранітний кар`єр», якому належить частка в розмірі 30,8% у статутному капіталі ТОВ «Плисецький гранітний кар`єр».
67. Верховний Суд у зазначеній справі дійшов висновку про те, що наказ Мін`юсту може бути оскаржений до суду згідно з прямою вказівкою закону, і відповідати за таким позовом має саме Мін`юст (належний відповідач), як орган влади, що прийняв відповідне рішення. У ч. 13 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч.2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами. Водночас чинним законодавством не визначено прямого обов`язку особи, яка подає позов щодо оскарження рішення Мін`юсту, попередньо чи одночасно звертатися до суду з позовом до особи, за скаргою чи в інтересах якої був прийнятий відповідний наказ про скасування реєстраційної дії. Об`єднання в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги, є правом позивача, а не його обов`язком.
68. Аналіз висновків, зроблених в оскаржуваних скаржником судових рішеннях, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у вказаній вище постанові Верховного Суду (щодо застосування ст. 20 ГПК України), а зроблені судом за інших встановлених обставин, що зумовило прийняття відповідних рішень.
69. ОСОБА_1 01.08.2022 звернувся до Верховного Суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату. Клопотання мотивоване тим, що третя особа не має можливості на 01.08.2022 взяти участь в судовому засіданні, на наступне судове засідання, буде залучений спеціаліст в галузі права, який зможе взяти участь у справі в режимі відеоконференції, чи буде залучений адвокат з міста Києва.
70. Верховний Суд відхилив зазначене клопотання як необґрунтоване та документально непідтверджене, з огляду на те, що ухвала Верховного Суду від 13.06.2022 про призначення розгляду справи № 907/166/21 на 01.08.2022 отримана третьою особою 22.06.2022 і ОСОБА_1 не обґрунтував неможливість до 01.08.2022 вирішення питання щодо прийняття участі в режимі відеоконференції чи залучення адвоката.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
71. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
72. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
73. Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
74. Враховуючи вище викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів попередніх інстанцій без змін.
Розподіл судових витрат
75. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний ліхтарик» без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний ліхтарик» залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2022 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2021 у справі №907/166/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді С. В. Бакуліна
Л. В. Стратієнко