ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 907/910/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява ЛХЗ 2018"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 (колегія суддів: Скрипчук О. С. - головуючий, Кравчук Н. М., Матущак О. І.) та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 (суддя Пригуза П. Д.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява ЛХЗ 2018"

про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Свалявської міської ради Закарпатської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява ЛХЗ 2018"

про стягнення 1 981 363,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень

1.1. У листопаді 2022 року Свалявська міська рада звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява ЛХЗ 2018" (далі - ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018") про стягнення 1 981 363,60 грн.

1.2. Позовні вимоги Свалявської міської ради були обґрунтовані тим, що 25.10.2018 відповідач придбав об`єкти нерухомого майна в м. Свалява на вул. Менделеєва, 1, які розташовані на чотирьох земельних ділянках, однак не оформив та не зареєстрував відповідні речові права на ці ділянки, не здійснював плату за користування ними впродовж листопада 2018 року - червня 2022 року. Відтак позивач зазначав, що на підставі статті 206 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України, враховуючи дані з витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, позивач нарахував та заявив вимоги про стягнення 1 981 363,60 грн безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками.

1.3. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі № 907/910/22, позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" на користь Свалявської міської ради безпідставно збережені грошові кошти за користування земельними ділянками за період з листопада 2019 до червня 2022 року включно у розмірі 1 448 418,38грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 21 725,66 грн. В іншій частині щодо стягнення безпідставно збережених коштів з листопада 2018 до жовтня 2019 року - у позові відмовлено.

1.4. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги Свалявської міської ради, виходив із того, що відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельними ділянками комунальної власності за адресою: м. Свалява, вул. Менделеєва, 1. Суд першої інстанції зазначив, що збереження майна (грошових коштів) у розмірі орендної плати розпочалося у зв`язку з набуттям у жовтні 2018 року відповідачем права власності на будівлі і споруди, що розміщені на земельних ділянках комунальної власності. Земельні ділянки, на яких знаходяться об`єкти нерухомого майна відповідача, є сформованими як об`єкти цивільних прав, їм присвоєно відповідні кадастрові номери, щодо них визначена нормативна грошова оцінка, що підтверджується витягами із технічної документації. Відтак, як зазначив суд першої інстанції, інтереси суспільства (місцевої громади), що полягають у захисті матеріальних і фінансових основ місцевого самоврядування, порушені відповідачем та підлягають захисту судом.

Водночас, ураховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, зокрема, стягнути з відповідача на користь позивача кошти за користування ділянками за період з листопада 2019 до червня 2022 року включно у розмірі 1 448 418,38грн, а в іншій частині щодо стягнення безпідставно збережених коштів з листопада 2018 до жовтня 2019 року слід відмовити через пропуск строків позовної давності для захисту порушеного права.

1.5. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначив, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі № 907/910/22 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві та підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

1.6. 30.04.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява відповідача (боржника) вх. № 02.3.1-05/449/24 про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі № 907/910/22 за нововиявленими обставинами.

1.7. Заява ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" обґрунтована тим, що під час оформлення 03.04.2024 договору іпотеки об`єктів нерухомого майна відповідача, які розташовані в м. Свалява на вул. Менделєєва, 1, приватний нотаріус повідомив ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 площею 4,5613 га також знаходяться окремі об`єкти нерухомого майна, що належать іншим власникам, зокрема Корпорації "АЛПА Констракшін, інк", США, реєстраційний номер майна: 23982397, яка зареєструвала свої права ще у 2008 році. Водночас заявник стверджував, що сума безпідставно збережених коштів нарахована згідно з рішенням суду в тому числі й за використання цієї земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали

2.1. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 907/910/22, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі № 907/910/22 залишено в силі.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що, звертаючись із заявою про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі № 907/910/22 за нововиявленими обставинами, відповідач вказав, що йому стало відомо 03.04.2024 про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га також знаходяться окремі об`єкти нерухомого майна, які належать іншим власникам, зокрема, Корпорації "АЛПА Констракшін, інк", США, реєстраційний номер майна: 23982397, яка зареєструвала свої права ще у 2008 році. Проте суд першої інстанції зазначив, що такий факт при розгляді заяви відповідачем доведено не було. Як установив суд першої інстанції, безспірним є лише той факт, що об`єкти нерухомості, які належать Корпорації "АЛПА Констракшін, інк", США, реєстраційний номер майна: 23982397, рік реєстрації права 2008, мають місцезнаходження на вул. Менделєєва, 1 у м. Свалява. Але, як встановив суд першої інстанції, за цією адресою знаходяться і зареєстровані об`єкти нерухомого майна, що належать різним власникам, земельні ділянки яких не сформовані як об`єкти цивільних прав. Доказів того, що майно Корпорації "АЛПА Констракшін, інк", США, знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 заявником не надано.

Суд першої інстанції також поставив під сумнів те, що відповідачеві не могли бути відомі на час розгляду справи обставини знаходження чужої нерухомості на земельній ділянці, право користування якою до нього перейшло за договором купівлі-продажу у 2018 році. Тому суд першої інстанції виснував, що заявлена обставина не може бути кваліфікована як нововиявлена обставина для перегляду судового рішення, що набрало законної сили.

Ураховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про недоведеність заявником належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, тому зазначив про те, що підстав для перегляду у цій справі рішення Господарського суду Закарпатської області за нововиявленими обставинами немає.

2.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, які мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 907/910/22, ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 907/910/22, ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі № 907/910/22 задовольнити.

Скаржник також просить стягнути зі Свалявської міської ради на користь ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" суму сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень, скаржник посилається на пункти 2, 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" стверджує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.06.2024 у справі № 372/4154/18, від 30.06.2022 у справі № 910/13908/17, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, від 20.05.2024 у справі № 404/4385/21, від 30.06.2022 у справі № 910/13908/17.

Скаржник також посилається на безпідставне незадоволення судом першої інстанції клопотання ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" про відкладення розгляду справи, а також вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про ненадання ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" доказів щодо нововиявлених обставин.

3.3. Свалявська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018", посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.2. Переглянувши оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

4.3. Як зазначив суд першої інстанції, ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами стверджувало, що ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" 03.04.2024 було укладено договір іпотеки належних йому об`єктів нерухомого майна, що розташовані в м. Свалява на вул. Менделєєва, 1; під час оформлення договору іпотеки приватний нотаріус повідомив про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 площею 4,5613 га, окрім об`єктів права власності ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018", знаходяться окремі об`єкти нерухомого майна, що належать іншим власникам, зокрема Корпорації "АЛПА Констракшін, інк", США, реєстраційний номер майна: 23982397, яка зареєструвала свої права ще у 2008 році.

4.4. Суд першої інстанції встановив, що на підтвердження цього факту ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" надало до матеріалів справи копію договору іпотеки від 03.04.2024, Інформаційну довідку від 22.04.2024 з відомостями з Державного реєстру речових прав, фотокопію плану геодезичної зйомки території і об`єктів, яка не має ідентифікації і не підписана, та копії Технічної документації із землеустрою.

4.5. Суд першої інстанції також установив, що доданий заявником договір іпотеки від 03.04.2024 укладено між іпотекодавцем - ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" та фізичною особою і стосується передачі в іпотеку належного іпотекодавцю нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці 2124010100:02:042:0024 площею 0,8512 га. В інших, доданих до заяви документах (державний реєстр прав, план геодезичної зйомки території і об`єктів, Технічна документація із землеустрою) не має жодної згадки про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 (загальна площа 4,5613 га) знаходяться об`єкти нерухомості, що належать іншим власникам.

4.6. Суд першої інстанції зазначив, що відсутність на вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 об`єктів права власності, належних іншим особам, підтверджено також актом комісії від 20.05.2024 та доданими до нього доказами. Комісія за участю представників ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" та представника попереднього власника і землекористувача ТОВ "Свалява ЛХЗ" здійснила вихід за адресою: м. Свалява, вул. Менделєєва, 1, з метою встановлення та ідентифікації об`єктів, що належать іншим власникам, зокрема, Корпорації "АЛПА Констракшін, інк", США, але таких не виявили.

4.7. Суд першої інстанції також зазначив, що об`єкти нерухомості, які належать Корпорації "АЛПА Констракшін, інк", США, реєстраційний номер майна: 23982397, рік реєстрації права 2008, мають місцезнаходження на вул. Менделєєва, 1 у м. Свалява. Але, як встановлено судом, за цією адресою знаходяться і зареєстровані об`єкти нерухомого майна, що належать різним власникам, земельні ділянки яких не сформовані як об`єкти цивільних прав. Доказів того, що майно Корпорації "АЛПА Констракшін, інк", США знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, заявником не надано.

4.8. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність заявником належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин у контексті приписів пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України. Тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що підстави для перегляду у цій справі рішення Господарського суду Закарпатської області за нововиявленими обставинами відсутні.

4.9. Колегія суддів зазначає, що порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено главою 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

4.10. Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

4.11.Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частина 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).

4.12. Згідно з положеннями частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

4.13. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).

4.14. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 914/935/20, від 27.03.2023 у справі № 914/2381/18, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21.

4.15. Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.

4.16. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.

4.17. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 910/5217/20, від 29.05.2023 у справі № 34/16, від 10.05.2023 у справі № 910/24550/13.

4.18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 909/252/20, від 14.03.2023 у справі № 917/908/17, від 25.08.2022 у справі № 925/1147/18.

Наведене свідчить про сталу та послідовну практику Верховного Суду у питанні застосування норм процесуального права, якими визначено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

4.19. Розглядаючи доводи касаційної скарги у контексті застосування судами попередніх інстанцій статті 320 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд встановив, що у постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі № 372/4154/18, на яку посилається скаржник, сформульовано такі висновки:

"Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи".

4.20. У постанові Верховного Суду від 20.05.2024 у справі № 404/4385/21, на яку посилається скаржник, викладено такий висновок:

"Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд розмежовує нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Суди також розрізняють нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення".

4.21. Колегія суддів зазначає, що однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 Господарського процесуального кодексу України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 914/935/20, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21, від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20.

4.22. Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05 та "Желтяков проти України" від 09.06.2011 заява № 4994/04). Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 914/935/20.

4.23. Як зазначив суд першої інстанції, ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами стверджувало, що ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" 03.04.2024 було укладено договір іпотеки належних йому об`єктів нерухомого майна, що розташовані в м. Свалява на вул. Менделєєва, 1; під час оформлення договору іпотеки приватний нотаріус повідомив про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га, окрім об`єктів права власності ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" знаходяться окремі об`єкти нерухомого майна, що належать іншим власникам, зокрема Корпорації "АЛПА Констракшін, інк", США, реєстраційний номер майна: 23982397, яка зареєструвала свої права ще у 2008 році. На підтвердження цього факту ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" надало до матеріалів справи копію договору іпотеки від 03.04.2024, Інформаційну довідку від 22.04.2024 з відомостями з Державного реєстру речових прав, фотокопію плану геодезичної зйомки території і об`єктів, яка немає ідентифікації і не підписана, та копії Технічної документації із землеустрою.

4.24. Отже, підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.08.2023, на думку заявника, є пункт 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а саме: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

4.25. Колегія суддів звертає увагу на те, що необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу, зокрема, листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 911/21/21).

4.26. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16.

4.27. Як виснували суди попередніх інстанцій, ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" не довело того факту, що йому 03.04.2024 стало відомо про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га також знаходяться окремі об`єкти нерухомого майна, які належать іншим власникам, зокрема, Корпорації "АЛПА Констракшін, інк", США, реєстраційний номер майна: 23982397, яка зареєструвала свої права ще у 2008 році. Суди зазначили, що безспірним є лише той факт, що об`єкти нерухомості, які належать Корпорації "АЛПА Констракшін, інк", США, реєстраційний номер майна: 23982397, рік реєстрації права 2008, мають місцезнаходження на вул. Менделєєва, 1 у м. Свалява; факт реєстрації об`єктів власності за адресою вул. Менделеєва, 1 у м. Свалява, є доведеним, але не на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, що розміщена за цією ж адресою вул. Менделеєва, 1 у м. Свалява.

Відтак суди зазначили, що наведені заявником доводи та аргументи не можуть вважатися нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не спростовують обставин, які було покладено в основу судового рішення по суті спору. Так, вирішуючи спір у цій справі, суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" є власником набутого за договором купівлі-продажу від 25.10.2018 нерухомого майна, яке розміщене на декількох земельних ділянках комунальної власності місцевої громади за адресою: м. Свалява, вул. Менделєєва, 1, зокрема, на земельній ділянці, яка є сформованою та має кадастровий номер 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га. При цьому суди, задовольняючи позовні вимоги Свалявської міської ради, виходили з того, що відповідач з дня набуття права власності на майно не уклав з місцевою радою договору оренди, не сплачує за користування земельною ділянкою, користується нею всупереч вимогам чинного законодавства.

4.28. Посилання скаржника в касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах у постановах від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18, від 15.12.2021 року у справі № 924/856/20 (щодо застосовування статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України), а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/22 (щодо застосування положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України), колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

4.29. Колегія суддів зазначає, що, вирішуючи питання щодо подібності правовідносин, Суд звертається до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

Так, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як такі, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини" таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

4.30. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника про неврахування судами висновків, викладених у наведених постановах Верховного Суду щодо застосовування статті 120 Земельного кодексу України, статей 377 1212 Цивільного кодексу України є необгрунтованими. У наведених скаржником справах не вирішувалося питання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, а правові позиції Верховного Суду, на які посилається скаржник, не містять висновків щодо застосування статей 320- 325 Господарського процесуального кодексу України. Відтак наведені доводи не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваних судових рішень.

4.31. Водночас колегія суддів вважає необгрунтованими доводи скаржника про безпідставне незадоволення судом першої інстанції клопотання ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" про відкладення розгляду справи з огляду на таке.

Колегія суддів установила, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2024 прийнято заяву про перегляд судового рішення за новивиявленими обставинами до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі № 907/910/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; призначено судове засідання для розгляду заяви на 04.06.2024 на 10.00 год.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.06.2024 у справі № 907/910/22 вирішено відкласти розгляд справи по суті на 18.06.2024, оскільки суд дійшов висновку про поважність причин неявки представника заявника (боржника, відповідача), враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з перебуванням судді Пригузи П. Д. на лікарняному судове засідання 18.06.2024 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.07.2024 у справі № 907/910/22 призначено розгляд справи по суті на 15.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 у справі № 907/910/22 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.09.2024.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" не забезпечило участі в судовому засіданні 17.09.2024 свого представника, хоча належним чином повідомлене про час і місце розгляду справи. Натомість, як зазначив суд першої інстанції, 16.09.2024 від адвоката Михайлової В. В. як нового представника ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Суд першої інстанції зазначив, що представник позивача (стягувача) проти клопотання заперечив, а також зазначав, що поведінка відповідача свідчить про зловживання процесуальними правами у цій справі, оскільки представники відповідача не сприяли виконанню вимог суду, викладених в ухвалі суду від 03.04.2024, в судове засідання 04.06.2024 не з`явилися і з того часу не подали до суду жодних доказів, що підтвердили би факти, які боржник оголосив як нововиявлені обставини.

Суд першої інстанції погодився з оцінкою позивача щодо процесуальної поведінки у цій справі відповідача та постановив протокольну ухвалу про відхилення клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи по суті за наявними у ній доказами.

Оскільки суд першої інстанції обґрунтував мотиви відхилення клопотання про відкладення розгляду справи, а доводи скаржника не містять посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а зводяться до незгоди з тим, що суд першої інстанції постановив протокольну ухвалу про відхилення клопотання ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" та про розгляд справи по суті за наявними у ній доказами, відтак колегія суддів вважає, що такі доводи є безпідставними.

4.32. Доводи скаржника щодо безпідставності висновків судів про ненадання ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" доказів щодо нововиявлених обставин не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

4.33. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" не довело існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

4.34. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

5.3. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

6. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява ЛХЗ 2018" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 № 907/910/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

Ю. Я. Чумак