ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/1155/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2023 (головуючий суддя: Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.)
у справі № 908/1155/23
за позовом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач за первісним позовом, ПАТ «НЕК «Укренерго», Компанія)
до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - відповідач за первісним позовом, скаржник, АТ «ДТЕК Дніпроенерго», Товариство)
про стягнення коштів
та за зустрічним позовом АТ «ДТЕК Дніпроенерго»
до ПАТ «НЕК «Укренерго»
про визнання права не сплачувати вартість послуг.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ПАТ «НЕК «Укренерго» звернулося до суду з позовом до АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення 167 562 677,20 грн, з яких : 165 330 031,59 грн сума заборгованості за фактично надані послуги, 310 948,23 грн пені, 1 421 332,00 грн інфляційні втрати та 500 365,38 грн. 3% річні.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.04.2023 первісну позовну заяву ПАТ «НЕК «Укренерго» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1155/23.
Крім того, до суду звернулося АТ «ДТЕК Дніпроенерго» з зустрічною позовною заявою до ПАТ «НЕК «Укренерго» про визнання у АТ «ДТЕК Дніпроенерго» права не сплачувати вартість послуг диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з лютого 2022 по грудень 2022 на користь ПАТ «НЕК «Укренерго» за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 04.05.2019 № 0421-03015.
Ухвалою суду від 07.06.2023, зокрема, вимоги за зустрічною позовною заявою об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/1155/23.
19.06.2023 від представника АТ «ДТЕК Дніпроенерго» до суду надійшла заява про зміну предмета зустрічного позову.
Подаючи заяву про зміну предмету зустрічного позову, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» додано наступні вимоги немайнового характеру, а саме:
- визнати протиправними дії ПАТ «НЕК «Укренерго» щодо включення ним до актів надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління вартості неотриманих обсягів послуг АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (код ЄДРПОУ 00130872) за період з лютого по грудень 2022 року за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 04.05.2019 № 0421-03015;
- скасувати акти (11 актів за якими позивач за первісним позовом просить стягнути заборгованість) надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з лютого по грудень 2022 року за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 04.05.2019 № 0421-03015;
- заборонити ПАТ «НЕК «Укренерго» у майбутньому виставляти на користь АТ «ДТЕК Дніпроенерго» рахунки на оплату вартості послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління без вирахування з них вартості неотриманих обсягів послуг АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (код ЄДРПОУ 00130872) за період з лютого по грудень 2022 року за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 04.05.2019 № 0421-03015.
Також, позивачем за зустрічним позовом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2023 відмовлено у задоволенні заяви АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про відстрочення від сплати судового збору; заяву про зміну предмету зустрічного позову залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (34 892,00 грн.); роз`яснено позивачу, що у випадку ненадання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору, позовна заява буде вважатись не поданою та буде повернута.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» звернулося з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.07.2023 по справі №908/1155/23 «в частині визнання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» суми судового збору в розмірі 34 892 грн. за звернення із заявою про зміну предмета зустрічного позову».
В обґрунтування доводів апеляційної скарги АТ «ДТЕК Дніпроенерго» зазначало, що господарський суд Запорізької області помилково дійшов висновку про те, що останнім додатково заявлено 13 позовних вимог і що, відповідно, у зв`язку з цим має бути сплачений судовий збір в розмірі 34 892,00 грн. Натомість, на думку АТ «ДТЕК Дніпроенерго» їх було лише три, а саме про: - визнання протиправними дій; - скасування актів та заборону вчиняти дії. Тобто, за звернення із заявою про зміну предмета зустрічного позову АТ «ДТЕК Дніпроенерго» додатково мало сплатити судовий збір в розмірі - 8 052 ,00 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2023 апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.07.2023 повернуто без розгляду на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з тим, що вищезазначена ухвала не підлягає оскарженню відповідно до частини першої статті 255 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та продовження розгляду апеляційної скарги.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За доводами скаржника, порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до недотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, що призвело до хибного висновку про природу походження ухвали господарського суду Запорізької області від 27.07.2023 як такої, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Скаржник вважає оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду незаконною, постановленою із порушенням норм процесуального права, зокрема статей 86, 236 та 255 ГПК України. Стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно і безпідставно повернув апеляційну скаргу заявнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України, адже предметом апеляційного оскарження фактично була ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про зміну предмета зустрічного позову у справі, яка є в переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Доводи інших учасників справи
Від Компанії надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить відмовити АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.
Зазначає, що доводи скаржника в обґрунтування касаційної скарги є невмотивованими та такими, що не доводять підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судом апеляційної інстанції не було допущено порушень норм процесуального права.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.10.2023 № 29.2-02/3073 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 908/1155/23 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).
Так, предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Стаття 254 ГПК України регулює право апеляційного оскарження.
Згідно з частиною другою статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України).
Перевіркою доводів касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що предметом апеляційного оскарження була ухвала господарського суду Запорізької області від 27.07.2023 по справі №908/1155/23, якою суд ухвалив:
« 1. У задоволені заяви Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя про відстрочення від сплати судового збору по справі № 908/1155/23 відмовити.
2. Заяву про зміну предмету зустрічного позову б/н від 15.06.2023 по справі № 908/1155/23, залишити без руху.
3. Надати Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпроенерго» строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом подання до суду письмової заяви із значенням відповідних відомостей, передбачених пунктами п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України а саме:
- надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (34 892,00 грн).
4. Роз`яснити позивачу, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
5. Ухвалу надіслати Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпроенерго».».
Відповідно доводи касаційної скарги про те, що предметом апеляційного оскарження фактично була ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про зміну предмета зустрічного позову у справі не знайшли свого підтвердження. Рішення про повернення вказаною ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2023 не приймалося.
Суд звертає увагу, що залишення заяви без руху та повернення заяви є різними процесуальними діями, які мають різне правове регулювання та, відповідно різні наслідки.
З огляду на наведене, апеляційним господарським судом правильно зазначено про те, що частиною першою статті 255 ГПК України установлено вичерпний перелік ухвал, які окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Водночас цей вичерпний перелік не містить положень щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення без руху заяву про зміну предмету зустрічного позову .
Отже, апеляційний господарський суд, установивши, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, дійшов правильного висновку про повернення цієї апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України.
Таким чином, враховуючи наведене, доводи скаржника щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли підтвердження під час касаційного провадження, а відтак підстави для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду відсутні.
Доводи скаржника, що судом апеляційної інстанції в повній мірі не було надано оцінки доказам, не досліджено суті змісту заяви про зміну предмету зустрічного позову, Верховним судом оцінюються критично, оскільки при прийнятті рішення судом було в повній мірі досліджено матеріали справи та винесено законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Також аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно із статтею 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника - АТ «ДТЕК Дніпроенерго».
Керуючись статтями 300 304 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» залишити без задоволення, а ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2023 зі справи № 908/1155/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова