№ 908/1320/23 (908/2674/23) - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1320/23 (908/2674/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників:

ДП "Гарантований покупець" - Акуленка А.В.,

ТОВ "Евда Енерго" - Гнідченка Г.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024

у справі №908/1320/23 (908/2674/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 9 830 390,52 грн

в межах справи № 908/1320/23

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго".

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.05.2023 відкрито провадження у справі №908/1320/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго" (далі - ТОВ "Екоенерджи Дніпро", Товариство, Боржник), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича.

ТОВ "Екоенерджи Дніпро» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач, ДП "Гарантований покупець", Підприємство, відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом у розмірі 9 830 390,52 грн.

Позов обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору № 12675/01 від 18.11.2016 про купівлю-продаж електричної енергії в частині повної оплати придбаної електричної енергії.

Фактичні обставини справи встановлені судами

18.04.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір №12675/01, відповідно до якого позивач зобов`язався продавати, а відповідач зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок №641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Відповідно до п. 2.5 договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Відповідно до п. 10.4. Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ), ДП "Гарантований Покупець" (далі - гарантований покупець) та ТОВ "Евда Енерго" (далі - виробник) укладено додаткову угоду № 92/01 до договору від 18.11.2016 № 12675/01 (далі - договір), відповідно до умов якої з метою реалізації вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, уклали цю додаткову угоду про зміну сторони зобов`язання договору про купівлю-продаж електричної енергії між ДПЕ та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії від 18.11.2016 № 12675/01 та приведення такого договору у відповідність до Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.

Сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "Державне підприємство "Енергоринок", що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець", що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця".

В подальшому, 23.03.2020 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 650/01/20 до Договору, якою було викладено статті 1-7 Договору в новій редакції.

Згідно з ст. 1.1. Договору за цим Договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі -Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Відповідно до п. 2.2. Договору купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючий групі гарантованого покупця.

Згідно з п. 2.3. Договору, сторони погодили, що продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за зеленим тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Відповідно до пп. 1-2 п. 4.5. Договору гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.

Відповідно до п. 2.4. Договору продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Пунктом п. 2.5 Договору передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Згідно з п. 3.1. Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 8.4. глави 8 Порядку фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Глава 10 Порядку (в редакції Постанови НКРЕКП № 46 від 15.01.2021) встановлює розрахунок платежів та порядок їх здійснення гарантованим покупцем продавцям.

Згідно з п. 10.1. Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Відповідно до п. 10.2. Порядку з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Згідно з п. 10.3. Порядку після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.

У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

У п. 7.4 договору сторони також погодили строк дії договору та вказали, якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором вже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).

На виконання умов Договору протягом лютого, квітня, травня, липня, жовтня 2021, січня 2022 - серпня 2022 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято електричну енергію у загальному обсязі 5 014 879 кВт/год. на загальну суму 27570349 ,85 грн з ПДВ.

Факт поставки електричної енергії, її обсяг та вартість підтверджуються Актами купівлі-продажу електроенергії, актами коригування до них, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств; жодних зауважень щодо обсягів та вартості поставленої електричної енергії, наведених в актах купівлі-продажу електроенергії за зазначений період, відповідач не надав та у встановленому законом порядку не висловлював.

Відповідачем було здійснено часткову оплату електроенергії, поставленої у спірний період в розмірі 18 675 418,25 грн, що підтверджується банківськими виписками.

Також сторонами підписано акти звірки розрахунків ДП «Гарантований покупець» з ТОВ «Евда Енерго» станом на кінець дня 31.12.2021 та станом на кінець дня 30.09.2022.

Станом на 31.07.2023 за відповідачем обліковується заборгованість: за лютий 2021 року - 11,84 грн, за квітень 2021 року - 349,93 грн, за травень 2021 року - 6413,52 грн, за липень 2021 року - 5,69 грн, за жовтень 2021 року - 242952,21 грн, за січень 2022 року - 9323,87 грн., за лютий 2022 року - 233 985,88 грн, за березень 2022 року - 782 070,23 грн, за квітень 2022 року - 981 684,97 грн, за травень 2022 року - 1 651 718,19 грн, за червень 2022 року - 1 349 605,07 грн, за липень 2022 року - 2 096 452,63 грн, за серпень 2022 року - 1 540 356,87 грн.

Загальний розмір заборгованості за Договором від 18.11.2016 № 12675/01 перед позивачем складає 8 894 931,60 грн.

Заперечуючи проти наявності заборгованості, відповідач зазначав про те, що Позивачем не враховано специфіки правовідносин, які виникли під час дії особливого періоду в електроенергетичній галузі (воєнний стан). В обґрунтування своєї позиції вказував на особливості нормативного регулювання, яке діє під час дії воєнного стану, а також обов`язковому врахуванню в своїй діяльності учасниками ринку електричної енергії такого нормативного регулювання, а саме наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» (далі - Наказ №140) та від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» (далі - Наказ №206), які видані відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, Закону України «Про ринок електричної енергії».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 у справі №908/1320/23(908/2674/23) позовні вимоги ТОВ "Евда Енерго" задоволено; стягнуто з ДП "Гарантований покупець» на користь ТОВ "Евда Енерго" заборгованість в сумі 8 894 931,60 грн, 3% річних в сумі 221 062,35 грн, інфляційні втрати в сумі 714 396,57 грн; стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 147455,86 грн.

Приймаючи рішення суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими і доведеними, встановивши, що ДП «Гарантований покупець» за продану електричну енергію належним чином з позивачем не розраховувалося (що не заперечується самим відповідачем).

За висновком суду, встановлене порушення ДП «Гарантований покупець» положень договору №12675/01 від 18.11.2016 та Порядку 641, а також статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України, має наслідком задоволення позовних вимог ТОВ «Евда Енерго» в частині стягнення основного боргу в сумі 8894931,60 грн.

Перевіривши розрахунок 3% та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату за продану електроенергію, суд погодився з їх розміром, заявленим до стягнення.

Суд відхилив посилання відповідача на накази № 140 та №206, зазначивши, що станом на дату настання строку оплати за заявлений товариством період Наказ №140 втратив чинність, а Наказ №206, як і попередній наказ, ніяким чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами у справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за укладеним між позивачем та відповідачем договором.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 01.04.2024 рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 у справі №908/1320/23(908/2674/23) скасував в частині стягнення з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Евда Енерго" заборгованості в сумі 10 191,56 грн.

Ухвалив в цій частині нове рішення, яким закрив провадження у справі №908/1320/23 (908/2674/23) в частині стягнення з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Евда Енерго" заборгованості в сумі 10 191,56грн.

В решті рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 у справі №908/1320/23 (908/2674/23) залишив без змін.

Прийнявши долучені відповідачем разом з апеляційною скаргою копії платіжних інструкцій на підтвердження сплати частини заборгованості після ухвалення рішення у справі, а саме оплату за період постачання електричної енергії за лютий, квітень, травень, липень, жовтень 2021 року в сумі 10 191,56 грн, апеляційний суд керуючись статтею 278 ГПК України скасував оскаржуване рішення в наведеній частині позовних вимог із закриттям провадження у справі у відповідній частині. В решті позовних вимог погодився з висновками суду першої інстанції про їх обґрунтованість і доведеність.

В іншій частині апеляційний господарський суд підтримав висновок суду першої інстанції зазначивши, що накази № 140 та № 206, на які посилається відповідач, не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором, та не можуть бути підставою невиконання грошового зобов`язання, передбаченого умовами укладеним між сторонами договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ДП "Гарантований покупець" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить:

- справу № 908/1320/23(908/2674/23) разом із касаційною скаргою ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду;

- у разі відмови передати справу №908/1320/23 (908/2674/23) на розгляд Великої Палати Верховного Суду передати цю справу на розгляд палати/об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, викладених в постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23;

- за результатами розгляду касаційної скарги, рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі №908/1320/23 (908/2674/23) скасувати;

- ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ТОВ «Евда Енерго» до ДП «Гарантований покупець» про стягнення грошових коштів.

Підставами касаційного оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 по справі № 908/1320/23 (908/2674/23) скаржник зазначає пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 щодо питання застосування пунктів 1.1, 1.3 наказу Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та пунктів 2, 3 наказу від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом».

Скаржник звертає увагу на особливості нормативного регулювання, яке діє під час дії воєнного стану, а також необхідності обов`язкового врахування в своїй діяльності учасниками ринку електричної енергії такого нормативного регулювання, а саме Наказів Міненерго №140 та №206, для визначення строків оплати за куплену ним електричну енергію за «зеленим» тарифом настанням особливого періоду (воєнного стану), що не були враховані попередніми судами.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Евда Енерго" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Позивач у відзтиві на касаційну скаргу повідомив про навність та орієнтовний розмір витрат на професійну правничц допомогу у розмірі 20 000 грн, які просить стягнути з відповідача.

В додаткових письмових поясненнях, поряд із аргументами, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, ТОВ "Евда Енерго" звертає увагу на те, що Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 було сформульовано висновки щодо застосування норм права, які є релевантними до цієї справи №908/1320/23(908/1320/23), щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206, що свідчить про відсутності підстав для задоволення касаційної скарги ДП «Гарантований покупець».

ТОВ "Евда Енерго" в порядку частини 8 статті 129 ГПК України звернулося до Верховного Суду із заявою про докази розміру судових витрат, які позивач має сплатити у зв`язку з розглядом справи, а саме, акт про надані послуги (правничу допомогу), які надасть протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо клопотань

Прохальна частина касаційної скарги ДП «Гарантований покупець» містить клопотання про передачу справи № 908/1320/23(908/2674/23) разом із касаційною скаргою ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. У разі відмови передати справу № 908/1320/23(908/2674/23) на розгляд Великої Палати Верховного Суду скаржник просить передати цю справу на розгляд палати/об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, викладених в постанові від 21.03.2024 у справі №910/6185/23.

В обґрунтування підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Підприємство зазначає про існування протилежних між собою висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 та в ухвалі від 11.01.2024 у справі №910/14417/22, а також висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.02.2024 у справі №640/10894/22.

В обґрунтування підстави передачі справи на розгляд палати/об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Підприємство посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, з метою забезпечення єдності судової практики щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказів № 140 та 206 у відносинах між ДП "Гарантований покупець" та виробником електричної енергії при здійсненні розрахунків за "зеленим" тарифом в умовах особливого періоду (воєнного стану).

Відповідно до частини першої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

Відповідно до положень частини 2 цієї статті суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Розглянувши доводи Підприємства про існування різних відмінних позицій застосування наказів №140 та № 206, колегія суддів дійшла висновку, що вони ґрунтуються на припущеннях, оскільки у постанові від 21.03.2024 у справі №910/6185/23 Верховний Суд відхилив посилання скаржника на ухвалу Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 910/14417/22, виходячи з того, що названою ухвалою було закрито касаційне провадження, а отже відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування вищевказаних наказів Міненерго.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 640/10894/22, на яку посилається скаржник, встановлена правомірність Наказу Міністерства енергетики № 206. Цей висновок не суперечить висновкам, викладеним у постанові Касаційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23.

В свою чергу, 21.06.2024 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі № 910/4439/23, в якій дійшов висновку про відсутність підстав для відступлення від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22.

Відтак, оскільки об`єднана палата Касаційного господарського суду вже підтвердила основні висновки щодо тлумачення наказів Міністерства енергетики № 140 та № 206, зроблені в постанові від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, підстави для передачі цієї справи на розгляд палати/об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, відсутні.

Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Про виключність правової проблеми з точки зору якісного критерію можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального та матеріального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.

Верховний Суд оцінив заявлене скаржником клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та дійшов висновку, що воно не містить належного обґрунтування того, що справа містить виключну правову проблему за кількісним та якісним критеріями.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

В судовому засіданні 17.07.2024 представник відповідача ДП «Гарантований покупець» заявив клопотання про відсутність належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представника ТОВ «Евда Енерго».

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, встановила, що документи, які надійшли до Верховного Суду, зокрема через систему «Електронний Суд», підтверджують повноваження представника ТОВ «Евда Енерго».

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою ДП "Гарантований покупець" є судові рішення у справі, прийняті, за доводами скаржника, з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 10.4 Порядку № 641 в сукупності з положеннями Наказів № 140 та № 206, що здійснюють правове регулювання розрахунків між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом в період дії особливого періоду (воєнного стану).

Скаржник заперечує проти висновків судів першої та апеляційної інстанцій, аргументуючи це тим, що під час дії воєнного стану до порядку здійснення розрахунків ДП «Гарантований покупець» з продавцем електричної енергії за «зеленим» тарифом мають застосовуватись Наказ № 140 та Наказ № 206.

Позивач вважає, що такі заперечення скаржника виходять за межі умов укладеного між ТОВ «Евда Енерго» та ДП «Гарантований покупець» Договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 та є вільним тлумаченням умов Наказу № 140 та Наказу № 206.

Як було зазначено вище, 18.04.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір № 12675/01, відповідно до якого позивач зобов`язався продавати, а відповідач зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку №641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до п. 2.5 договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

На виконання умов договору протягом лютого, квітня, травня, липня, жовтня 2021 року, січня 2022 - серпня 2022 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято електричну енергію у загальному обсязі 5 014 879 кВт/год. на загальну суму 27 570 349 ,85 грн з ПДВ.

Факт поставки електричної енергії, її обсяг та вартість підтверджуються актами купівлі-продажу електроенергії, актами коригування до них, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств; жодних зауважень щодо обсягів та вартості поставленої електричної енергії, наведених в актах купівлі-продажу електроенергії за зазначений період, відповідач не надав та у встановленому законом порядку не висловлював.

Також сторонами підписано акти звірки розрахунків ДП "Гарантований покупець" з ТОВ "Евда Енерго" станом на кінець дня 31.12.2021 та станом на кінець дня 30.09.2022.

Загальний розмір заборгованості за Договором від 18.11.2016 № 12675/01 перед позивачем складає 8 894 931,60 гривень.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суди встановили, що з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що ДП "Гарантований покупець" за продану електричну енергію належним чином з позивачем не розраховувалося.

Відтак, враховуючи фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, зміст касаційної скарги ДП «Гарантований покупець», спір в цій справі виник щодо строку повної оплати (остаточного розрахунку з продавцем) за куплену у ТОВ «Евда Енерго» електричну енергію за попередній розрахунковий місяць та визначення розміру коштів, які підлягають сплаті ДП «Гарантований покупець» за куплену ним у ТОВ «Евда Енерго» електричну енергію.

Здійснюючи касаційний перегляд судових рішень у цій справі, Верховний Суд з огляду на положення частини 4 статті 300 ГПК України вважає за необхідне врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.06.2024 у справі №910/4439/23, ухваленій вже після подання касаційної скарги у цій справі, оскільки вони прийняті у подібних правовідносинах.

При розгляді зазначеної справи перед об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постало питання застосування положень частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу № 140 та 206 у відносинах між ДП "Гарантований покупець" та виробником електричної енергії при здійсненні розрахунків за "зеленим" тарифом в умовах особливого періоду (воєнного стану).

У цій постанові у справі № 910/4439/23 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив таке.

«В свою чергу, надаючи правову оцінку змісту вказаних наказів, об`єднана палата висновує, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» № 206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

Разом з цим об`єднана палата наголошує на тому, що у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії») строк виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку №641, при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у Наказах № 140 та № 206.

Враховуючи наведені у цій постанові висновки, об`єднана палата погоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206, згідно з якими положення Наказу № 206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641.

Відтак, об`єднана палата не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22.

Оскільки, за висновками об`єднаної палати, положення Наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за Договором, укладеним з виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100% оплати за поставлену електричну енергію виробника за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності/відсутності на рахунках ДП «Гарантований покупець» коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку № 641.

Враховуючи викладене, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо ненадання відповідачем розрахунків і доказів відсутності на поточному рахунку коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, об`єднана палата доходить висновків про відсутність підстав для тлумачення норм Наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно до чинного законодавства. Порядку № 641 та укладеного між сторонами договору.

Поряд з цим, об`єднана палата звертає увагу на те, що Міністерство енергетики наказом № 136 від 01.04.2024 року скасувало дію Наказу № 206 від 15.06.2022 року, яким встановлювались для ДП «Гарантований покупець» мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії».

У цій справі, в якій подано касаційну скаргу, суди попередніх інстанцій встановивши, що ДП «Гарантований покупець», посилаючись на введення воєнного стану, за продану електричну енергію належним чином з позивачем не розраховувалося (що не заперечується відповідачем), свої висновки про задоволення позову обґрунтували порушенням відповідачем положень договору № 12675/01 від 18.11.2016 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом та Порядку № 641, а також статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України.

Суди відхилили аргументи Підприємства про необхідність застосування до порядку здійснення розрахунків ДП «Гарантований покупець» з продавцем електричної енергії за «зеленим» тарифом Наказу № 140 та Наказу № 206, зазначивши, що останні не є підставою для відповідача не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору, та не звільняють його від обов`язку повного розрахунку, оскільки закріплюють забезпечення виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел, мінімальною оплатою, встановленою Міністерством енергетики України, вартості переданої електричної енергії, тобто не є підставою для відповідача не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Так, вказаними наказами, фактично, для відповідача затверджений механізм розподілу коштів за вироблену та придбану електроенергію на період дії воєнного стану.

Поряд з цим, станом на дату настання строку оплати за заявлений товариством період Наказ № 140 втратив чинність. У свою чергу, Наказ №206, як і попередній наказ, ніяким чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами у справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з п.10.4 Порядку.

Цим наказом лише обмежено розмір виплат, які передбачені п. 10.1 Порядку. Проте, даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за «зеленим тарифом» при здійсненні ними остаточних розрахунків згідно з п. 10.4 Порядку.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, підсумовуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій в цій справі в частині наявності у відповідача обов`язку з повного виконання грошового зобов`язання - оплати у розмірі 100% вартості за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та приписам Наказів № 140 та №206.

В аспекті порушених в касаційній скарзі питань (щодо неправильного застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку № 641 в сукупності з положеннями Наказів № 140 та № 206) колегія суддів відповідно до вимог частини 4 статті 300 ГПК України враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23, ухваленій після подання касаційної скарги, та зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували наведені вище норми матеріального права.

Зважаючи на викладене, зазначені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржених судових рішень попередніх судових інстанцій з таких підстав.

Висновки Верховного Суду

За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення, з урахуванням, зокрема, частини 4 статті 300 ГПК України, вважає, що постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2023, якою частково скасоване рішення суду першої інстанції від 12.10.2023 із закриттям провадження у справі в цій частині, слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат

Оскільки підстав для скасування судового рішення, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржників.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі №908/1320/23 (908/2674/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Васьковський О.В.

Погребняк В.Я.