ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 908/2338/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Луценка Юрія Володимировича

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 (у складі колегії суддів: Дармін М.О. (головуючий), Чус О.В., Кощеєв І.М.)

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 (суддя Горохов І.С.)

про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

за позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради

до Фізичної особи-підприємця Луценка Юрія Володимировича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7"

про звільнення нежитлового приміщення шляхом виселення

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий виклад обставин, що передували прийняттю оскаржуваних рішень

1.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.02.2022 у справі № 908/2338/21 задоволено позовні вимоги Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до Фізичної особи - підприємця Луценка Юрія Володимировича (далі - ФОП Луценко Ю.В., Відповідач, Скаржник) про звільнення нежитлового приміщення загальною площею 6,6 кв.м за адресою м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, 37, шляхом виселення.

1.2. Судом було встановлено, що нежитлове приміщення загальною площею 6,6 кв.м за адресою вул. Чумаченка, 37 перебувало в оренді у ФОП Луценка Ю.В. на підставі договору оренди від 25.05.2001 № 05-52-51 з додатковими угодами до нього, у тому числі додатковою угодою від 01.10.2018. Вказаний договір оренди припинив свою дію 25.05.2021 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Вказане приміщення перебувало у господарському віданні Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7" Запорізької міської ради (третя особа у справі) на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.09.2018 № 439/9.

1.3. Рішення у апеляційному порядку не оскаржувалося, набрало чинності 10.03.2022.

1.4. У подальшому 27.05.2024 ФОП Луценко Ю.В. звернувся до Господарського суду Запорізької області з заявою про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2022 за нововиявленими обставинами. Просив, серед іншого, залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чумаченка 37"; рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2022 у справі №908/2338/21 скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

1.5. Нововиявленою обставиною заявник визначив створення (реєстрацію) 04.11.2016 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чумаченка 37" та передачу останньому в управління рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №51/3 від 23.02.2018 житлового будинку № 37/24, у якому знаходиться спірне приміщення.

1.6. При цьому будь-яких доказів передачі Запорізькою міською радою нежитлового приміщення загальною площею 6,6 кв.м в управління ОСББ "Чумаченка 37" та належності вказаного приміщення як окремого самостійного об`єкта цивільно-правових відносин на праві власності ОСББ "Чумаченка 37" заявником не надано. Так само не надано будь-якого договору, у т.ч. договору оренди, укладеного між заявником та ОСББ "Чумаченка 37", договору оренди з іншим суб`єктом господарювання чи будь-якого іншого правовстановлюючого документа.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 Фізичній особі - підприємцю Луценку Юрію Володимировичу відмовлено в задоволенні його заяви про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2022 у справі № 908/2338/21 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2022 у справі № 908/2338/21 залишено в силі.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 апеляційну скаргу ФОП Луценка Ю.В. залишено без задоволення, вищевказану ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

2.3. Суди прийшли до висновків, що заявником не доведено наявність підстав для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та наявність підстав для скасування судового рішення у справі.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

3.1. 19.01.2025 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФОП Луценка Ю.В. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 (повний текст складено 17.02.2025) та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 у справі № 908/2338/21.

3.2. У подальшому 05.03.2025 через систему "Електронний суд" ФОП Луценко Ю.В. скерував до Суду ще одну касаційну скаргу на ці ж судові рішення.

Оскільки зазначена скарга була подана в межах строку, встановленого статтею 298 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд розглядає її як доповнення до касаційної скарги, поданої 19.01.2025.

3.3. ФОП Луценко Ю.В. у касаційній скарзі просить Суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.4. Касаційне провадження у справі відкрито 20.03.2025 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.5. Підставами касаційного оскарження ФОП Луценко Ю.В. визначив неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкового рішення, а також прийняття судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі.

3.6. Також ФОП Луценко Ю.В. у своїй касаційній скарзі наводить попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у сумі 73 000 грн та просить покласти їх на позивача.

3.7. У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" просить Суд залишити її без задоволення, а оскаржувані Відповідачем судові рішення - без змін.

3.8. Позивач своїм правом надати Суду відзив на касаційну скаргу не скористався.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені у касаційній скарзі і відзиві на неї доводи, перевіривши дотримання та правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Згідно з частинами першою - другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.3. Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами у господарських справах врегульовано главою 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України та є особливим видом провадження в господарському судочинстві. Підставою такого перегляду є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акта, встановлення порушення міжнародних зобов`язань. Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті перегляд вже розглянутої справи з урахуванням істотної обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

4.4. Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

4.5. Однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України).

4.6. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, існування обставин на час розгляду справи, по-друге те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

4.7. Нововиявлена обставина - юридичний факт, який: (1) передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; (2) має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи; (3) існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; (4) не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

4.8. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону. Такі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18.

4.9. Згідно з положеннями частини четвертої статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Тобто не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

4.10. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

4.11. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарського процесуального кодексу України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

4.12. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

4.13. При цьому вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

4.14. Як вбачається з матеріалів справи, у своїй заяві про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2022 у справі № 908/2338/21 ФОП Луценко Ю.В. зазначив у якості нововиявленої обставини створення (реєстрацію) 04.11.2016 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чумаченка 37" та передачу останньому в управління житлового будинку № 37/24, у якому знаходиться орендоване за договором від 25.05.2001 приміщення. За доводами заявника, зазначені обставини є підставою для скасування судового рішення у справі, ці обставини існували на момент його ухвалення, проте не були відомі суду та учасникам справи.

Проте ФОП Луценко Ю.В. не додає до заяви правовстановлюючих документів на спірне приміщення площею 6,6 кв.м, будь-якої технічної документації на нього чи інших доказів, що мають значення для справи.

При цьому заявник також не зазначає про об`єктивну неможливість надати суду такі докази безпосередньо під час розгляду справи, а також не доводить, яким чином такі обставини призвели б до ухвалення у справі іншого рішення.

4.15. З наведеного випливає, що виявлення відповідних обставин вже після прийняття остаточного судового рішення у цій справі № 908/2338/21 було наслідком виключно суб`єктивних дій (бездіяльності) сторін, у тому числі ФОП Луценка Ю.В. як відповідача, який не був позбавлений можливості з`ясувати такі обставини у будь-який момент до вирішення судом спору у справі, а отже не відповідають визначеним процесуальним законом ознакам нововиявлених обставин. Більше того, наведені відповідачем обставини не є нововиявленими і за своїм змістом.

4.16. Доводи касаційної скарги щодо ухвалення судом рішення про права та обов`язки особи, що не була залучена до справи - ОСББ "Чумаченка 37", Суд відхиляє з огляду на наступне.

Частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

4.17. В такий спосіб особи, незалучення судом до справи особи, на права/обов`язки якої може вплинути ухвалене у справі рішення, є підставою для оскарження такою особою судового рішення у апеляційному (у визначених законом випадках - у касаційному) порядку, а не для перегляду його за нововиявленими обставинами учасником справи.

4.18. Також колегія суддів відхиляє доводи Скаржника щодо правонаступництва третьої особи у справі - Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" на Комунальне підприємство "Градпроект", оскільки зміна балансоутримувача спірного нежитлового приміщення після закінчення розгляду справи не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

4.19. Інші доводи Скаржника, зокрема розгляд судом заяви ФОП Луценка Ю.В. без участі Позивача, відсутність заперечень останнього проти вказаної заяви тощо висновків судів попередніх інстанцій у цій справі не спростовують та не свідчать про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, а в цілому зводяться виключно до незгоди з ухваленими рішеннями.

4.20. За змістом частини третьої статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

4.21. В такий спосіб суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ФОП Луценка Ю.В. про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2022 за нововиявленими обставинами.

4.22. Інших доводів та доказів, які б слугували безумовною підставою для скасування оскаржених ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, Скаржником не наведено.

4.23. За таких обставин колегія суддів погоджується з оцінкою судами попередніх інстанцій наведених Скаржником доводів як юридично неспроможних та таких, що спрямовані на перегляд вже встановлених судами обставин при розгляді справи № 908/2338/21 по суті.

4.24. З урахуванням викладеного, господарські суди дійшли правильного висновку, що доводи і твердження заявника, якими він обґрунтовує наявність нововиявлених обставин для перегляду рішення у справі, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню всіма особами на території України, не відповідають фактичним обставинам справи, мають на меті переоцінку вже неодноразово встановлених судами обставин, свідчать про недобросовісність Відповідача та його намагання ухилитись від виконання судового рішення у справі.

4.25. Суд також звертає увагу, що Скаржник не довів наявності необхідних ознак існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, що є необхідною умовою для перегляду судового рішення з підстав, визначених вказаною нормою.

4.26. Інші доводи касаційної скарги висновків судів у оскаржуваних рішеннях не спростовують і зводяться виключно до незгоди з ними та до спонукання Суду до переоцінки обставин справи.

4.27. За наведених обставин колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судами попередніх інстанцій оскаржуваних Відповідачем ухвали та постанови.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частина друга статті 309 Господарського процесуального кодексу України наголошує на неможливості скасування правильного по суті і законного рішення з одних лише формальних міркувань.

5.4. За таких обставин, зважаючи на недоведеність Скаржником порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваних судові рішень у справі відсутні.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.

Керуючись статтями 129 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Луценка Юрія Володимировича залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 у справі № 908/2338/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко