ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2021 року
м. Київ
cправа № 908/309/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Берднік І. С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантос»
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.02.2021 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантос»
до 1) Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк», 2) приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вовк Ірина Іванівна,
про визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки та зняття арешту з об`єкта нерухомого майна,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галантос» (далі - ТОВ «Галантос») звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк») та приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича (далі - приватний виконавець Сивокозов О. М.) про:
- визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30.08.2010, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк Іриною Іванівною 30.08.2010 за реєстровим № 9408 та, як наслідок, вилучення запису про державну реєстрацію іпотеки: номер запису про іпотеку: 14856776 (спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації: 31.08.2010 14:22:07;
- зняття арешту з об`єкта нерухомого майна за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 962296923101, яке належить на праві власності ТОВ «Галантос», накладений приватним виконавцем Сивокозовим О. М., номер запису про обтяження: 40096456, дата, час державної реєстрації: 13.01.2021 12:19:09 та номер запису про обтяження: 35791535, дата, час державної реєстрації: 04.03.2020 13:20:52.
2. 08.02.2021 ТОВ «Галантос» подало до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом: (а) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - судового наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011; (б) зупинення продажу наступного нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 962296923101, адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60, яке належить на праві власності ТОВ «Галантос» та виставляється на продаж на електронних торгах на сайті «SЕТАМ» приватним виконавцем Сивокозовим О. М. на підставі виконавчих документів, виданих Господарським судом Дніпропетровської області: судовий наказ (дублікат) Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011; (в) заборони вчиняти будь-які інші дії щодо стягнення на підставі виконавчого документа - судового наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011.
3. Заява мотивована тим, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіто» (далі - ТОВ «Авіто») на праві приватної власності належали об`єкти нерухомого майна за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60, на підставі договорів купівлі-продажу.
4. 28.07.2010 між ПАТ «Промінвестбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіто Дніпро» (далі - ТОВ «Авіто Дніпро») укладено кредитні договори про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 160/02-10 та № 164/02-10.
5. 30.08.2010 між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Авіто» укладено договір іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з яким в іпотеку передано нерухоме майно за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, 60 (далі - нерухоме майно).
6. 01.06.2011 ПАТ «Промінвестбанк» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, зокрема до ТОВ «Авіто», про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки, справа № 40/5005/7101/2011.
7. Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 38/5005/13184/2011 постановою від 21.12.2011 визнав ТОВ «Авіто Дніпро» банкрутом, 30.12.2014 цей же суд ухвалою затвердив ліквідаційний баланс, звіт ліквідатора товариства та ліквідував юридичну особу - ТОВ «Авіто Дніпро».
8. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 20.05.2014 у справі № 40/5005/7101/2011 первісний позов ПАТ «Промінвестбанк» про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Авіто», задовольнив. У частині звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ «Авіто Трейдінг Груп», в позові відмовив; у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Авіто» про визнання недійсним договору іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30.08.2010 - відмовив.
9. Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 30.09.2014 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 змінив, доповнив резолютивну частину рішення абзацом третім наступного змісту: «Встановити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
10. Вищий господарський суд України постановою від 19.11.2014 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 у справі № 40/5005/7101/2011 скасував, справу направив на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
11. За результатами нового розгляду справи Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 23.03.2015 в задоволенні первісного позову ПАТ «Промінвестбанк» відмовив; також відмовив ТОВ «Авіто» у задоволенні зустрічного позову.
12. Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 01.07.2015 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та розподілу судових витрат скасував та в цій частині прийняв нове рішення, яким провадження у справі відносно ТОВ «Авіто Трейдинг Груп» припинив. Первісний позов задовольнив повністю та у рахунок погашення заборгованості ТОВ «Авіто Дніпро» перед ПАТ «Промінвестбанк» за кредитним договором від 28.07.2010 № 164/02-10 на загальну суму 37 936 067,39 грн звернув стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Авіто» шляхом продажу на прилюдних торгах, встановивши початкову ціну для реалізації у розмірі 6 528 273,00 грн. У частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 -залишив без змін.
13. Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2015 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011 скасовано в частині задоволення первісного позову та залишено в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 про відмову в позові.
14. Постановою Верховного Суду України від 06.07.2016 постанову Вищого господарського суду України від 05.10.2015 у справі №40/5005/7101/2011 скасовано. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011 залишено в силі.
15. Не погодившись із судовими рішеннями національних судів, ТОВ «Авіто» звернулося до Європейського суду за прав людини (далі - ЄСПЛ), заява якого № 63828/16 від 31.10.2016 визнана прийнятною ухвалою суду від 12.12.2016. Остаточне рішення ЄСПЛ у справі ще не прийнято.
16. На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 Господарським судом Дніпропетровської області 08.07.2015 видано наказ про звернення стягнення на предмет іпотеки.
17. 31.08.2016 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова ВП № 52062297 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011, а 10.10.2017 - постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 52062297.
18. Постановою Верховного Суду від 31.05.2018 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 у справі № 40/5005/7101/2011, якою за нововиявленими обставинами скасовано постанову цього ж апеляційного суду від 01.07.2015, та направлено справу № 40/5005/7101/2011 за заявою ТОВ «Авіто» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 на новий розгляд до цього суду.
19. Нерухоме майно за адресою Запоріжська обл., м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60 придбане ТОВ «Галантос» за договором купівлі-продажу від 27.06.2018 за реєстровим № 584.
20. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.12.2018 у справі № 40/5005/7101/2011 в задоволенні заяви ТОВ «Авіто» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 відмовив, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 залишив без змін.
21. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалами від 14.12.2020 у справі № 40/5005/7101/2011: (а) поновив строк для пред`явлення до виконання наказу від 08.07.2015; (б) визнав недійсною постанову від 10.10.2017 про закінчення виконавчого провадження ВП № 52062297 з примусового виконання наказу від 08.07.2015; (в) постановив видати ПАТ «Промінвестбанк» дублікат наказу від 08.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011; (г) залучив до участі у справі № 40/5005/7101/2011 ТОВ «Галантос», замінив у наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 № 40/5005/7101/2011 та у виконавчому провадженні № 52062297 сторону боржника - ТОВ «Авіто» на його правонаступника - ТОВ «Галантос»; (ґ) зобов`язав Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження ВП № 52062297 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011; (д) наклав арешт на комплекс будівель та споруд загальною площею 6771,4 кв. м, розташований за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Карпенко-Карого, 60, що належить ТОВ «Галантос» на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 584, виданий 27.06.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дубовенко В. О.
22. 23.12.2020 судом видано дублікат наказу від 08.07.2015. ТОВ «Галантос» зазначав, що всупереч визначеному судом шляху (поновлення виконавчого провадження ВП № 52062297) за ініціативою ПАТ «Промінвестбанк» 13.01.2021 приватним виконавцем Сивокозовим О. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64113204 щодо виконання наказу (дублікату) № 40/5005/7101/2011 від 08.07.2015. Також 13.01.2021 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на комплекс будівель та споруд загальною площею 6771,4 кв. м, розташованого за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Карпенко-Карого, 60, що належить ТОВ «Галантос» на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 584, виданий 27.06.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дубовенко В. О. в межах виконавчого провадження № 64113204.
23. ТОВ «Галантос» вказує, що відповідач ігнорує неодноразові звернення позивача до нього з приводу спірних правовідносин, що вказує на недобросовісність поведінки ПАТ «Промінвестбанк» та намагання останнього реалізувати спірне майно на порушення встановленого законом порядку, при наявності припинення іпотеки.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
24. Господарський суд Запорізької області ухвалою від 09.02.2021 заяву ТОВ «Галантос» про забезпечення позову задовольнив частково, а саме:
- зупинив продаж спірного нерухомого майна, яке належить на праві власності ТОВ «Галантос», що виставляється на продаж на електронних торгах на сайті «SЕТАМ» приватним виконавцем Сивокозовим О. М. до набрання рішенням законної сили;
- заборонив вчиняти будь-які інші дії щодо спірного нерухомого майна, яке належить на праві власності ТОВ «Галантос», до набрання рішенням законної сили.
25. Суд першої інстанції також зазначив, що відсутні правові підстави для задоволення заяви в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, а саме судового наказу (дублікату), виданого Господарським судом Дніпропетровської області.
26. Центральний апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційних скарг ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Галантос» постановою від 09.06.2021 скасував ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.02.2021 та прийняв нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Галантос» про забезпечення позову відмовив у повному обсязі.
27. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні питання про забезпечення позову судом не було встановлено, що при здійсненні виконання рішення суду наявна недобросовісність дій відповідачів. Суд також зазначив, що оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову обмежується право ПАТ «Промінвестбанк» на виконання рішення суду у справі № 40/5005/7101/2011, яке набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню, що свідчить про незаконність винесеної ухвали та недотримання збалансованості інтересів сторін.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
28. У червні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Галантос» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.02.2021, в якій скаржник просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалу суду першої інстанції - скасувати в частині відмови у зупиненні стягнення на підставі виконавчого документа - судового наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції скаржник просить залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
29. Підставою касаційного оскарження є абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
30. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ «Галантос» посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, зокрема статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
31. Скаржник зазначає про недобросовісні дії ПАТ «Промінвестбанк», оскільки ТОВ «Галантос» зверталось до нього із запитом щодо припинення іпотеки, проте ПАТ «Промінвестбанк» ігнорує вимоги позивача.
32. ТОВ «Галантос» вказує, що вимоги щодо забезпечення позову у цій справі не зупиняють виконання судового рішення, тому дотримується баланс інтересів сторін. Крім того, заявлені способи забезпечення позову є адекватним та співмірними.
33. Скаржник також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо права на справедливий суд у національному суді добросовісного володільця нерухомого майна в контексті тимчасового вжиття національним судом заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (судового наказу) під час розгляду ЄСПЛ справи, в якій остаточно вирішується спір з приводу цього нерухомого майна, на яке звернуто стягнення національним судом.
34. 22.07.2021 скаржник подав до Верховного Суду клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивовано наявністю у справі виключної правової проблеми, а 23.07.2021 - клопотання про зупинення провадження у справі № 908/309/21 до набрання законної сили відповідним судовим рішенням у справі № 40/5005/7101/2011.
35. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «Промінвестбанк» зазначає, що скаржник намагається обґрунтувати відсутність у ПАТ «Промінвестбанк» права на звернення до примусового виконання судового рішення у справі № 40/5005/7101/2011 про стягнення на предмет іпотеки, проте на дату складання цього відзиву касаційний перегляд справи № 40/5005/7101/2011 завершився. Верховний Суд ухвалив судові рішення, а саме: постанови від 07.07.2021 у справі № 40/5005/7101/2011, відповідно до яких залишено без змін судові рішення у справі щодо видачі дубліката наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та залишено без змін судові рішення в частині залучення до участі у справі ТОВ «Галантос» як правонаступника ТОВ «Авіто» та заміни ТОВ «Авіто» його правонаступником - ТОВ «Галантос», заміни у виконавчому провадженні № 52062297 сторони боржника - ТОВ «Авіто» на його правонаступника - ТОВ «Галантос», заміни боржника - ТОВ «Авіто» на його правонаступника - ТОВ «Галантос» в наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 № 40/5005/7101/2011 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
36. Обґрунтування позову неправомірними діями приватного виконавця для зняття арешту накладених на виконання рішень суду також є незаконними, отже, і вимоги про забезпечення позову з такими вимогами не підлягають задоволенню.
37. ПАТ «Промінвестбанк» також зазначає, що в цілому непроцесуальні способи і дії ТОВ «Галантос» у цій справі здійснено останнім з метою перешкоджання виконанню судових рішень у справі № 40/5005/7101/2011, отже, постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.
38. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
39. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ТОВ «Галантос» вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
41. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
42. Згідно зі статтею 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
43. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, винесені за результатами розгляду заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - судового наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011, зупинення продажу нерухомого майна та заборони вчиняти будь-які інші дії щодо нерухомого майна до набрання рішенням законної сили.
44. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
45. Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення із заявою про забезпечення позову до суду) позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
46. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
47. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
48. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19).
49. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
50. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
51. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
52. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
53. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
54. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
55. Водночас якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
56. В немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
57. Згідно із частиною одинадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
58. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
59. Крім того, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (подібний висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20).
60. Так, стаття 327 Господарського процесуального кодексу України регламентує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
61. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.02.2021 зупинено продаж нерухомого майна та заборонено вчиняти будь-які інші дії щодо цього майна, тобто фактично заборонено вчиняти дії, спрямовані на виконання судового рішення у справі № 40/5005/7101/2011.
62. Суд апеляційної інстанції зазначив, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, залишеною в силі постановою Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі № 40/5005/7101/2011, частково скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким припинено провадження у справі стосовно ТОВ «Авіто Трейдінг Груп», а первісний позов задоволено повністю. У рахунок погашення заборгованості ТОВ «Авіто Дніпро» перед ПАТ «Промінвестбанк» за кредитним договором від 28.07.2010 № 164/02-10 на загальну суму 37 936 067,39 грн звернуто стягнення на нерухоме майно, яке розташоване за адресою Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60 та належить на праві власності ТОВ «Авіто», а саме: адміністративний корпус інв. № 1-0008, літ. Е-3, загальною площею 1198,9 кв.м., насосна станція інв. № 1-0011, літ. У, загальною площею 18,4 кв. м, контрольно-пропускний пункт інв. № 1-0002, літ. Д, загальною площею 88,1 кв. м, головний виробничий корпус інв. № 1-0001, літ. Ж, загальною площею 2725,9 кв. м, ангар для мийки автомобілів інв. № 1-0006, літ. З, загальною площею 352,8 кв. м, багатопотоковий КПП інв. № 1-0014, літ. Т (будівля складу), загальною площею 1809,5 кв. м, надвірний туалет інв. № 1-0028, літ. Г, загальною площею 12,3 кв. м, дільниця розбирання списаних машин інв. № 1-0034, літ. X, загальною площею 427,4 кв. м шляхом продажу на прилюдних торгах у порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку» та Законом України «Про виконавче провадження».
63. На виконання вищезазначеної постанови апеляційного суду у липні 2015 року були видані відповідні судові накази.
64. Право власності на вказані об`єкти нерухомості перейшли до ТОВ «Галантос» на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 584, виданого 27.06.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дубовенко В. О.
65. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2020 у справі № 40/5005/7101/2011 з метою забезпечення виконання рішення в порядку частини шостої статті 327 Господарського процесуального кодексу України накладено арешт на комплекс будівель та споруд загальною площею 6 771,4 кв. м, розташований за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, 60, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 962296923101, що належить ТОВ «Галантос» на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2018, серія та номер: 584.
66. Арешт нерухомого майна, зареєстрований 04.03.2020, накладено приватним виконавцем Сивокозовим О. М. в межах виконавчого провадження № 61462764 з примусового виконання ухвали про забезпечення виконання рішення суду, винесеної Господарським судом Дніпропетровської області 14.02.2020 у справі № 40/5005/7101/2011, яка набрала законної сили 14.02.2020.
67. Зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2020 та постановою Верховного Суду від 16.11.2020.
68. Отже, судові рішення у справі № 40/5005/7101/2011 переглядалися в апеляційному та касаційному порядках, а також були предметом перегляду за нововиявленими обставинами.
69. Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
70. Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
71. Стаття 327 Господарського процесуального кодексу України регламентує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
72. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
73. Згідно з положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
74. При виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 905/3773/14-908/5138/14).
75. Незважаючи на судові рішення у справі № 40/5005/7101/2011, які набрали законної сили та на виконання яких господарським судом видано наказ та звернено стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно), а також визначено порядок звернення стягнення - шляхом продажу на прилюдних торгах, оскаржувана ухвала Господарського суду Запорізької області від 09.02.2021 містить заборону на вчинення дій на виконання судових рішенням у справі № 40/5005/7101/2011.
76. За таких обставин обрані позивачем заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, зупинення примусового продажу нерухомого майна, заборони вчиняти будь-які інші дії щодо цього нерухомого майна фактично спрямовані на зупинення виконання судового рішення в іншій справі - № 40/5005/7101/2011, що свідчить про порушення прав ПАТ «Промінвестбанк» як стягувача у виконавчому провадженні.
77. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові у справі № 761/46606/18-ц від 12.02.2020 зазначив, що забезпеченням позову захищаються законні права (інтереси) позивача у разі, коли відповідач діє недобросовісно.
78. Однак при вирішенні питання про забезпечення позову в цій справі судами попередніх інстанцій не встановлена недобросовісність дій відповідачів.
79. Таким чином, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають вимогам статей 136 137 Господарського процесуального кодексу України щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, порушують принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а тому висновок суду першої інстанції про забезпечення позову у справі є необґрунтованим.
80. Звідси висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову обмежується право ПАТ «Промінвестбанк» на виконання рішення суду, яке набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню, що свідчить про незаконність винесеної ухвали суду першої інстанції та недотримання збалансованості інтересів сторін, є правомірним.
81. Доводи, наведені у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування постановленого у справі судового рішення, оскільки зводяться до переоцінки встановлених судом обставин. Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.
82. Як вбачається з касаційної скарги, ТОВ «Галантос» просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю, а ухвалу суду першої інстанції - в частині відмови у зупиненні стягнення на підставі виконавчого документа - судового наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції скаржник просив залишити в силі.
83. Як вже зазначалося, суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував ухвалу місцевого господарського суду та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Галантос» про забезпечення позову відмовив у повному обсязі. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм статті 137 Господарського процесуального кодексу України не знайшли підтвердження під час касаційного провадження.
84. Оскільки Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні заяви ТОВ «Галантос» про забезпечення позову, то постанова Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 підлягає залишенню без змін.
85. Стосовно посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо права на справедливий суд у національному суді добросовісного володільця нерухомого майна в контексті тимчасового вжиття національним судом заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (судового наказу) під час розгляду ЄСПЛ справи, в якій остаточно вирішується спір з приводу цього нерухомого майна, на яке звернуто стягнення національним судом, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.
86. Статтею 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
87. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France», від 04.12.1995, заява № 13343/87) ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права». Як засвідчує позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
88. У господарських справах підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову регламентовано главою 10 «Забезпечення позову» розділу I «Загальні положення» Господарського процесуального кодексу України. Так, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
89. Як вже вказувалося, висновки щодо застосування положень статті 137 Господарського процесуального кодексу України викладалися у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 та у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 12.02.2020 у справі № 761/46606/18-ц, від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19.
90. Стосовно остаточного вирішення ЄСПЛ (як про це стверджує ТОВ «Галантос») спору стосовно нерухомого майна у справі № 40/5005/7101/2011, то колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що він не має діяти як четверта інстанція, а тому не ставитиме рішення національних судів під сумнів на підставі пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо їхні висновки не можна вважати свавільними або явно необґрунтованими (див., наприклад, рішення у справах «Дюлоран проти Франції» (Dulaurans v. France), заява № 34553/97, пп. 33, 34 та 38, від 21.03. 2000; «Хамідов проти Росії» (Khamidov v. Russia), заява № 72118/01, п. 170, від 15.11.2007; «Анджелькович проти Сербії» (Anрelkoviж v. Serbia), заява № 1401/08, п. 24, від 09.04.2013).
91. Щодо клопотання скаржника про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою вирішення виключної правової проблеми та формування єдиної правозастосовчої практики, то колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.
92. Вказане клопотання мотивоване тим, що наявність виключної правової проблеми вбачається у відсутності чіткого, ясного та зрозумілого правового регулювання питання щодо можливості зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, в тому числі шляхом зупинення передачі майна на реалізацію чи зупинення його продажу, що здійснюється за ініціативи добросовісного власника такого майна, щодо якого (власника) не приймалося судове рішення про звернення стягнення на його майно.
93. Відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
94. Згідно із частиною першою статті 303 Господарського процесуального кодексу України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
95. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30.10.2018 у справі № 757/172/16-ц (провадження № 14-475цс18) зазначила, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. Що ж до якісного критерію про виключність правової проблеми, то про нього свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
96. Клопотання ТОВ «Галантос» не містить належного обґрунтування щодо існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні відповідних норм права, не доведена відсутність сталої судової практики у відповідних питаннях та наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників.
97. Водночас Верховний Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності і з урахуванням цього приймати рішення про вжиття заходів забезпечення позову.
98. Більше того, як вже вказувалося, забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення суду в іншій справі, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, - не допускається.
99. За таких обставин підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду немає, а тому у задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.
100. Скаржник також заявив клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили відповідним судовим рішенням у справі № 40/5005/7101/2011.
101. Обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі, скаржник посилається на оскарження ним дій приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2021 № 64113204 у справі № 40/5005/7101/2011. ТОВ «Галантос» також вказує, що зібрані у справі докази не дозволяють судам першої та апеляційної інстанцій встановити та оцінити в усій сукупності обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а саме в частині встановлення факту правомірності чи неправомірності дій та рішень приватного виконавця.
102. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що розгляд скарги у справі № 40/5005/7101/2011 на дії приватного виконавця Сивокозова О. М. стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2021 № 64113204 не є перешкодою для вирішення судом питання про застосування заходів забезпечення позову у цій справі.
103. Установлення судами правомірності (або ж неправомірності) дій приватного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження не скасовує обов`язковості виконання судових рішень у справі № 40/5005/7101/2011, а звідси наведені доводи скаржника є необґрунтованими.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
104. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
105. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
106. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ТОВ «Галантос» слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
107. Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2021 зупинено дію постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 908/309/21 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
108. Відповідно до частини третьої статті 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
109. Суд касаційної інстанції дійшов висновку про поновлення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021, оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
Щодо судових витрат
110. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги ТОВ «Галантос» без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантос» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 908/309/21 залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 908/309/21 залишити без змін.
3. Поновити дію постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 908/309/21.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді: Є. В. Краснов
І. С. Берднік