?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 908/3492/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, В. І. Студенець

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Кінто»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2020

у складі колегії суддів: Т. А. Верхогляд - головуючий, Л. М. Білецька, Ю. Б. Парусніков

та на рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2020

суддя: Н. Г. Зінченко

за позовом приватного акціонерного товариства «Кінто»

до

1. Приватного акціонерного товариства «Український графіт»;

2. Громадянина України ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення Наглядової Ради та визнання права на отримання компенсації за акції

за участю представників учасників:

позивача: ОСОБА_2 ,

відповідача-1: О. В. Задорожний,

відповідача-2: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «Кінто» (далі - ПрАТ «Кінто», позивач) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - ПрАТ «Український графіт», відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2) про визнання недійсним рішення Наглядової Ради, оформленого протоколом засідання Наглядової ради № 4(о) від 11.02.2019, та визнання права позивача на отримання компенсації за акції з розрахунку 176,78 грн за одну просту акцію ПрАТ «Український графіт».

Позов мотивовано тим, що рішення Наглядової ради не відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема: ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст. 8, 65, 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» та порушує право власності позивача на мирне володіння майном - акціями ПрАТ «Український графіт» та отримання компенсації ринкової вартості примусово викуплених акцій.

Позивач наголошує на тому, що підставою для прийняття такого рішення Ради став Звіт суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Фінпрайс» про оцінку ринкової вартості акцій ПрАТ «Український графіт» у пакеті акцій кількістю 2 777 185 шт., що становить 3,9766% його статутного капіталу станом на 31.01.2019, в якому визначено ринкову вартість обов`язкового продажу акцій - 3,35 грн.

На думку позивача, така вартість не відповідає ринковій.

ПрАТ «Кінто» зазначає, що звіт суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Фінпрайс» є суперечливим, неповним та недостовірним, оскільки оцінка проведена із застосуванням виключно порівняльного методу на підставі однієї угоди купівлі-продажу акцій Товариства. Оцінювач мав використовувати фінансову звітність за 2018 рік, натомість використав фінансову звітність за 9 місяців 2018 року.

Крім того, ринкова вартість однієї простої іменної акції має оцінюватись у 100% пакеті акцій, натомість, безпідставно проведена у міноритарному пакеті - 3,9766% статутного капіталу Товариства.

Також позивач посилається на звіт Державного підприємства «Інформаційні судові системи», який складено на замовлення позивача, в якому ринкова вартість однієї простої іменної акції ПрАТ «Український графіт» становить 88,39 грн.

ПрАТ «Кінто» наголошує на тому, що ОСОБА_1 недотримана процедура реалізації права на обов`язковий продаж простих іменних акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на ч. 6 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», вважає, що наявні підстави для справедливої компенсації - отримання ним в результаті примусового продажу належних йому акцій вартості цих акцій за ціною 176,78 грн (подвійної ринкової вартості акцій Товариства, визначеної відповідно до ст. ст. 8, 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства»).

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.05.2020 у справі №908/3492/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2020, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Стягнуто з ПрАТ «Кінто» на користь ПрАТ «Український графіт» 90 601,02 грн судових витрат на професійну правничу допомогу та проведення експертизи, стягнуто з ПрАТ «Кінто» на користь ОСОБА_1 21 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено порушення відповідачами вимог законодавства, про які зазначає позивач у позові, його прав і охоронюваних законом інтересів.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ПрАТ «Кінто» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2020, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у справі №908/3492/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вирішити питання про перерозподіл судових витрат.

З тексту касаційної скарги вбачається, що скарга обґрунтовується положеннями п. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач посилається на правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 920/432/17, від 19.06.2018 у справі № 905/1833/17, від 19.06.2018 у справі № 904/9818/17 (щодо порядку скликання та проведення засідання Наглядової ради), від 09.10.2018 у справі № 923/415/17 (щодо неможливості вважати дійсною ринковою ціною, ціну акції, яка ґрунтується на висновку суб`єкта оціночної діяльності, вчиненому з порушенням вимог нормативно-правових актів), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18 (щодо існування ймовірності недобросовісної поведінки особи, яка володіє домінуючим контрольним пакетом акцій при визначенні ціни акцій).

Позивач до касаційної скарги включив заперечення: на ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.04.2020 про відмову в задоволенні заяви про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову, про відмову у витребуванні доказів по справі, про відмову у долученні висновку експертизи №1041/40701 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 11.03.2020 та виклику голови комісії судових експертів Педь І.В.; на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2020 про відмову у витребуванні доказів по справі, про відмову у призначенні проведення судово-економічної експертизи та виклику судових експертів Аніщенко О.В., голови комісії судових експертів Педь І.В.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу відповідачі просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Відповідачі зазначили, що наглядовою радою ПрАТ «Український графіт» в межах її компетенції в порядку, передбаченому законодавством, прийнято рішення про затвердження ринкової вартості акцій. У звіті визначалась ціна акції на підставі угод щодо акцій того самого підприємства, що оцінюється.

Також відповідачі вказують на те, що відповідно до ч. 6 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» положення цієї статті не поширюються на особу (осіб, що діють спільно), яка вже є власником контрольного пакета акцій, з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам.

У відповіді на відзив позивач просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Позивач вказує на порушення відповідачем-2 процедури обов`язкового продажу акцій, визначеної ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» в частині ненадання публічної безвідкличної пропозиції (оферти) міноритарним акціонерам.

Також позивач зазначає, що висновок експерта за результатами проведеної судової економічної експертизи № 942 від 24.02.2020 не може бути доказом ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «Український графіт» станом на 31.01.2019, оскільки такий висновок не відповідає вимогам, визначеним ст. ст. 98 - 102 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судову експертизу», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1655, є неналежним, недопустимим та недостовірним відповідно до ст. ст. 76 - 78 Господарського процесуального кодексу України.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Приватне акціонерне товариство «Український графіт» (код ЄДРПОУ 00196204) емітувало 69 838 500 штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 3,35 грн за одну просту іменну акцію, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій, виданим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за №.231/1/10.

Приватне акціонерне товариство «Кінто», яке відповідно до ч. 6 ст. 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування» діє від власного імені як компанія з управління активами пайових інвестиційних фондів: Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток», Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Кінто-Народний» було акціонером ПрАТ «Український графіт» і власником простих іменних акцій у кількості 230 000 шт. номінальною вартістю 3,35 грн, що підтверджується виписками про операції з цінними паперами за період з 25.02.2019 по 25.09.2019, наданими АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ».

01 лютого 2019 року між громадянином України ОСОБА_1 (учасник-1), Пайовим товариством Генезес Інвест (OU Geneses Invest, Естонія) (учасник-2), компанією «ІНТЕРГРАФІТ ХОЛДІНГС КОМПАНІ ЛІМІТЕД» (Intergraphite Holdings Company Limited, Бермудські острови) (учасник-3), Пайовим товариством Реетвекс (Osauhing Reetvex, Естонія) (учасник-4) та Пайовим товариством Талієнталь (OU Talienthal, Естонія) (учасник-5) укладено договір про спільну діяльність (далі - договір про спільну діяльність), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С. за реєстровим № 515, відповідно до якого сторони зобов`язуються діяти спільно без створення юридичної особи для досягнення цілей: придбання акцій, емітентом яких є ПрАТ «Український графіт», у всіх власників акцій Товариства, які не є сторонами договору, в порядку визначеному ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», у власність визначених договором осіб.

Відповідно до п. 2.1 договору про спільну діяльність станом на дату укладення договору сторони прямо є власниками значного контрольного пакета акцій Товариства у кількості 67 061 315 шт. (96,0180%).

Згідно з п. 3.1 договору про спільну діяльність для досягнення цілей, визначених п. 1.1.1 договору, сторони уповноважують учасника-1 вчиняти будь-які дії, необхідні для реалізації сторонами прав і виконання сторонами обов`язків особи, яка набула право власності на домінуючий контрольний пакет акцій, передбачених ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».

01 лютого 2019 року між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено договір рахунку умовного зберігання (ескроу) № 80, предметом якого є відкриття ОСОБА_1 рахунку умовного зберігання (ескроу) у національній валюті та здійснення його обслуговування у відповідності до умов цього договору та чинного законодавства України, у тому числі Закону України «Про акціонерні товариства» та нормативно-правових актів Національного банку України. Рахунок використовується з метою оплати ціни акцій ПрАТ ПрАТ «Український графіт» в межах процедури обов`язкового продажу акцій на вимогу ОСОБА_4 , що є власником домінуючого контрольного пакета акцій Емітента (або уповноваженою особою, яка діє в інтересах групи осіб, що спільно є власниками домінуючого контрольного пакета акцій Емітента).

04 лютого 2019 року між громадянином України ОСОБА_1 (учасник-1), Пайовим товариством Генезес Інвест (OU Geneses Invest, Естонія) (учасник-2), компанією «ІНТЕРГРАФІТ ХОЛДІНГС КОМПАНІ ЛІМІТЕД» (Intergraphite Holdings Company Limited, Бермудські острови) (учасник-3), Пайовим товариством Реетвекс (Osauhing Reetvex, Естонія) (учасник-4) та Пайовим товариством Талієнталь (OU Talienthal, Естонія) (учасник-5) укладено договір № 1 про внесення змін до договору про спільну діяльність, відповідно до якого сторонами внесено зміни до п. 2.1 та зазначено, що станом на дату укладення договору сторони прямо є власниками значного контрольного пакета акцій Товариства у кількості 67 061 315 шт. (96,0234%).

05 лютого 2019 року на офіційному сайті ПрАТ «Український графіт» розміщено повідомлення від 04.02.2019 вх. № 250 про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій ПрАТ «Український графіт» відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».

У зазначеному повідомленні вказано, що 01.02.2019 особи-акціонери ПрАТ «Український графіт» уклали договір про спільну діяльність, з урахуванням договору про внесення змін до договору про спільну діяльність, і це дозволяє цих осіб-акціонерів розглядати, як «осіб, що діють спільно», та які є власниками домінуючого контрольного пакета акцій в статутному капіталі ПрАТ «Український графіт», що складає 96,0234% статутного капіталу ПрАТ «Український графіт», виключно з метою реалізації їхнього права на викуп акцій у міноритарних акціонерів, що не є сторонами договору, у розмірі 3,9766% статутного капіталу Товариства, відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».

У повідомленні зазначено, що відповідно до договору ОСОБА_1 є уповноваженою особою з метою набуття всіх прав та виконання всіх обов`язків, передбачених законодавством України для процедури викупу акцій у міноритарних акціонерів ПрАТ Закону України «Про акціонерні товариства».

Рішенням Наглядової ради ПрАТ «Український графіт», оформленим протоколом №3(о) від 05.02.2019, враховуючи отримане повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій ПрАТ «Український графіт», яке передбачене ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», у зв`язку з необхідністю проведення оцінки ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «Український графіт» станом на останній робочий день, що передує дню набуття домінуючого пакета акцій (31.01.2019), обрано ТОВ «Фінпрайс» оцінювачем ринкової вартості акцій ПрАТ «Український графіт», затверджено умови договору з ним та розмір оплати його послуг.

05 лютого 2019 року між ПрАТ «Український графіт» та ТОВ «Фінпрайс» укладено договір про надання послуг проведення незалежної оцінки № 05/02-АК1/804/1980107/11 щодо надання оцінки ринкової вартості 1 простої іменної акції ПрАТ «Український графіт» у пакеті акцій кількістю 2 777 185 шт., що становить 3,9766 % його статутного капіталу станом на 31.01.2019 з метою визначення ринкової вартості акцій, що підлягають обов`язковому продажу акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій у відповідності до статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до звіту від 08.02.2019 суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Фінпрайс» (оцінювач ОСОБА_5 ) про оцінку вартості однієї акції в пакеті акцій кількістю 2 777 185 шт., що становить 3,9766 % статутного капіталу ПрАТ «Український графіт», ринкова вартість акції ПрАТ «Український графіт» у пакеті, що становить 3,9766 % його статутного капіталу станом на 31.01.2019 визначено за 1 акцію - 3,35 грн.

11 лютого 2019 року прийнято рішення Наглядової ради ПрАТ ПрАТ «Український графіт», оформлене протоколом № 4(о) від 11.02.2019 за підсумками заочного голосування Наглядової ради ПрАТ «Український графіт»: прийняти висновки звіту про незалежну оцінку пакета акцій ПрАТ «Український графіт», проведену ТОВ «Фінпрайс», яким ринкова вартість акції в пакеті акцій, що становить 3,9766 % статутного капіталу ПрАТ «Український графіт» оцінена і становить 9 303 569,75 грн з розрахунку 3,35 грн за одну акцію; затвердити ринкову вартість акцій ПрАТ «Український графіт» на рівні 3,35 грн за одну акцію.

13 лютого 2019 року на офіційному сайті ПрАТ «Український графіт» розміщено публічну безвідкличну вимогу від 12.02.2019 № 344 ОСОБА_1 - уповноваженої особи групи осіб, що діють спільно на підставі договору про спільну діяльність від 01.02.2019 і разом у сукупності володіють 96,0234% від загальної кількості простих іменних акцій ПрАТ «Український графіт», про придбання акцій в усіх власників акцій Товариства.

Відповідно до п. 5 Вимоги «Ціна придбання акцій та порядок її визначення» встановлена на рівні 3,35 грн за одну просту іменну акцію ПрАТ «Український графіт». Ціна обов`язкового продажу акцій визначена відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» з урахуванням ринкової вартості акцій ПрАТ «Український графіт», яка визначена суб`єктом оціночної діяльності, відповідно до ст. 8 та ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», та затверджена рішенням Наглядової ради ПрАТ «Український графіт», оформленим протокол № 4(о) від 11.02.2019.

13 лютого 2019 року ПрАТ «Український графіт» відповідно до вимог ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» надіслав ПАТ «Національний депозитарій України» заяву про приєднання до умов додаткової угоди до Договору про обслуговування випусків цінних паперів у 2-х примірниках; засвідчену копію публічної безвідкличної вимоги отриманої від ОСОБА_1 ; засвідчену копію договору про відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу), укладеного між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 ; засвідчену копію довідки щодо відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу); розпорядження Центральному Депозитарію на складання реєстру власників іменних цінних паперів/переліку акціонерів у 2-х примірниках.

Згідно з реєстром власників іменних цінних паперів ПрАТ «Український графіт», складеним ПАТ «Національний депозитарій України» станом на 14.02.2019, позивач обліковувався в реєстрі власників цінних паперів ПАТ «Український графіт», а саме:

- депозитарний код рахунку в ЦП - НОМЕР_1 , ПрАТ «Кінто» (Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «Кінто-Народний») (Україна), загальна кількість цінних паперів 185 700, загальна номінальна вартість цінних паперів 622 095,00 грн, сума, що підлягає сплаті: 622 095,00 грн;

- депозитарний код рахунку в ЦП - НОМЕР_2 , ПрАТ «Кінто» (Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «Достаток») (Україна), загальна кількість ЦП 44 300, загальна номінальна вартість цінних паперів 148 405,00 грн, сума, що підлягає сплаті: 148 405,00 грн.

Актом приймання-передавання від 21.02.2019, підписаним ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» з ПрАТ «Український графіт» та ОСОБА_1 , визначено списки осіб (в електронній та паперовій формах), в яких придбаваються акції ПрАТ «Український графіт», із зазначенням реквізитів акціонерів та суми коштів, що підлягають сплаті клієнтом на користь кожного акціонера, акції якого придбаваються. Указаний список осіб складено на підставі переліку акціонерів станом на 14.02.2019, отриманого від Центрального депозитарію цінних паперів, та із зазначенням, за наявності, інформації про обтяження акцій, які придбаваються.

22 лютого 2019 року ОСОБА_1 платіжним дорученням № 1 перерахував зі свого власного рахунку в АТ «ОТП Банк» на рахунок умовного зберігання (ескроу) 9 303 569,75 грн для виплат мінорітарним акціонерам ціни акцій ПрАТ «Український графіт», код ISIN UA4000069066, відповідно до договору рахунку умовного зберігання (ескроу) № 80 від 01.02.2019.

22 лютого 2019 року ПрАТ «Український графіт» подано до ПАТ «Національний депозитарій України» повідомлення про перерахування ОСОБА_1 коштів на рахунок умовного зберігання (ескроу) (вих. № 41/848 від 22.02.2019).

25 лютого 2019 року акції ПрАТ «Український графіт» примусово у безспірному порядку списано з рахунків ПрАТ «Кінто» (Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток» - депозитарний рахунок у цінних паперах в депозитарній установі АТ «ПІРЕУС-БАНК», Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Кінто-Народний» - депозитарний рахунок у цінних паперах в депозитарній установі АТ «ПІРЕУС-БАНК») та зараховано на депозитарний рахунок у цінних паперах ОСОБА_1 в депозитарній установі - АТ «Перший Український Міжнародний Банк». Кошти з розрахунку 3,35 грн за одну акцію сплачено через рахунок-ескроу.

ПАТ «Національний депозитарій України» 25.02.2019 листом № 722 повідомив ПрАТ «Український графіт» про завершення виконання процедур, пов`язаних з обов`язковим продажем простих акцій ПрАТ «Український графіт» на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».

25 лютого 2019 року, продані в обов`язковому порядку, акції ПрАТ «Український графіт» зараховані на рахунок у цінних паперах ОСОБА_1 .

Позивач, вважаючи що підставою для прийняття Наглядовою радою рішення, оформленого протоколом № 4(о) від 11.02.2019, став звіт суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Фінпрайс» про оцінку ринкової вартості акцій ПрАТ «Український графіт» у пакеті акцій кількістю 2 777 185 шт., що становить 3,9766 % його статутного капіталу станом на 31.01.2019, який не відповідає чинному законодавству, і ринкова вартість однієї простої іменної акції ПрАТ «Український графіт» є недостовірною та не відповідає реальній ринковій вартості, звернувся до суду з відповідними позовом.

Крім того, позивач вказує на недотримання відповідачем-2 процедури реалізації права на обов`язковий продаж простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій. Позивач зазначив, що право надіслати публічну безвідкличну вимогу виникає лише за умови виконання дій, передбачений ст. 65, 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства».

Також позивач зазначає, що відповідачем-2 порушено строк повідомлення ПрАТ «Український графіт» про придбання контрольного пакета акцій. На думку позивача, відповідач-2 повинен був повідомити ПрАТ «Український графіт» про придбання контрольного пакета акцій 03.02.2019, а не 04.02.2019.

Крім того, позивач наголошує на наявності підстав для застосування п. 6 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» (придбання акцій за ціною в подвійному розмірі).

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Частиною 1 ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції на день виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон) передбачено, що наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Згідно з ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 52 Закону до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктами 10.26.18, 10.26.32, 10.26.34 Статуту ПрАТ «Український графіт» передбачено, що до компетенції наглядової ради відноситься, зокрема: затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених законом; прийняття рішення про обрання оцінювача майна Товариства, а також, у разі необхідності, акцій та інших цінних паперів, розміщених Товариством; затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг; надсилання пропозиції акціонерам про придбання належних їм простих акцій особою (особами, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій, відповідно до та в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У пункті 10.27 Статуту ПрАТ «Український графіт» встановлено, що до виключної компетенції наглядової ради Товариства віднесено прийняття рішень з питань, вказаних у підпунктах 10.26.1, 10.26.13-10.26.34 пункту 10.26 цього Статуту.

Стаття 65-2 Закону визначає процедуру викупу акцій акціонерного товариства у міноритарних акціонерів за вимогою власника домінуючого пакета акцій (95% і більше), в якій останній вимагає від міноритарних акціонерів продати йому їх акції у примусовому порядку (так звана процедура примусового викупу, процедура сквіз-ауту).

Частинами 1, 2 абз. 1 ч. 3 ст. 65-2 Закону встановлено, що особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій, протягом наступного робочого дня з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов`язана подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і до товариства повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій (далі - повідомлення).

Повідомлення має містити інформацію про:

1) кількість акцій товариства, що належали особі та її афілійованим особам до набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства;

2) структуру власності особи та її афілійованих осіб (якщо станом на дату повідомлення афілійованим особам належали акції товариства);

3) ціну, передбачену пунктами 1 та 2 частини п`ятої цієї статті;

4) дату набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства;

5) інформацію, передбачену пунктом 6 частини восьмої цієї статті.

Інформація про структуру власності подається в обсязі і за формою, затвердженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Якщо особа набула домінуючий контрольний пакет акцій товариства, діючи спільно з третіми особами, які не є її афілійованими особами, до повідомлення також включається інформація про кількість акцій товариства, що належали таким третім особам до набуття особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства. У такому разі до повідомлення також додається копія договору, на підставі якого особа і треті особи узгоджують свої дії щодо набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства. Зазначеним договором визначається сторона договору, уповноважена його сторонами на вчинення правочинів щодо набуття акцій товариства в інтересах групи осіб, що діють спільно (уповноважена особа).

Передбачені цією статтею права і обов`язки особи, яка набуває право власності на домінуючий контрольний пакет акцій товариства, покладаються на уповноважену особу.

Товариство не пізніше наступного робочого дня з дати отримання повідомлення зобов`язане розмістити його на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку.

У процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) власник домінуючого пакета вимагає від міноритарних акціонерів продажу йому акцій шляхом виставлення та надсилання до товариства публічної безвідкличної вимоги (ч. 4 ст. 65-2 Закону).

У процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) має бути визначена ціна обов`язкового продажу акцій, яка зазначається у публічній безвідкличній вимозі, як ціна придбання акцій, тобто ціна, за якою власник домінуючого контрольного пакета акцій примусово вимагає від міноритарних акціонерів продажу йому пакета акцій.

Порядок визначення ціни вимоги у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) визначений у ч. 5 ст. 65-2 Закону, відповідно до якої ціною обов`язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:

1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;

2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.

Тобто, встановлений законом порядок визначення ціни придбання акцій для цілей зазначеної процедури передбачає обрання найвищого показника з трьох передбачених у цій нормі варіантів. Найвищий показник і є ціною придбання акцій.

Одним із таких передбачених зазначеною нормою варіантів (показників), з урахуванням якого формується та визначається ціна придбання акцій, є ринкова вартість акцій товариства.

Порядок визначення ринкової вартості майна акціонерного товариства, зокрема цінних паперів (акцій), встановлений у ст. 8 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених ст.ст. 65 - 65-3 Закону.

Згідно зі ст. 8 Закону ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).

Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:

1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів.

У разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше фондових біржах та їхній середній біржовий курс за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних біржах відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, або у разі якщо законом передбачена можливість незастосування пункту другого цієї статті, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.

Вимоги цієї статті застосовуються у разі визначення ринкової вартості акцій для цілей статей 65 - 65 3 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цими статтями.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 65-2 Закону Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення повинно затвердити ринкову вартість акцій товариства, визначену суб`єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону, та повідомити її особі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно зі звітом від 08.02.2019 суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Фінпрайс» про оцінку вартості однієї акції у пакеті акцій кількістю 2 777 185 штук, що становить 3,9766 % статутного капіталу ПрАТ «Український графіт», станом на 31.01.2019 вартість однієї простої акції становить 3,35 грн.

Рішенням Наглядової ради ПрАТ «Український графіт», оформленим протоколом №4(о) від 11.02.2010, затверджено ринкову вартість 1 акції ПрАТ «Український графіт» на рівні 3,35 грн, а також затверджено ціну викупу акцій на рівні 3,35 грн за одну акцію.

Суди попередніх інстанцій прийняли до уваги звіт від 08.02.2019 суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Фінпрайс» (оцінювач ОСОБА_5 ) про оцінку ринкової вартості акцій ПрАТ «Український графіт», яка станом на 31.01.2019 становить 3,35 грн за одну акцію, та висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 942 від 24.02.2020, який складений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, відповідно до якого ринкова вартість акцій ПрАТ «Український графіт» станом на 31.01.2019 становить 3,35 грн.

Однак судами не взято до уваги звіт про оцінку № ОЦ/01/1/19 від 13.09.2019, складений ДП «Інформаційні судові системи» (оцінювач Поліщук І.В. ), відповідно до якого ринкова вартість однієї простої іменної акції ПрАТ «Український графіт» станом на 31.01.2019 визначена в розмірі 88,39 грн та висновок експертів № 1041/40701 від 11.03.2020, складений ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» (судовий експерт Педь І.В., Бойко Ю.В.), відповідно до якого ринкова вартість однієї простої іменної акції ПрАТ «Український графіт» станом на 31.01.2019 визначена в розмірі 66,59 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій безпосередньо не досліджувалися питання, чи обґрунтовано здійснена оцінка ринкової вартості акції Товариства саме в складі пакета 3,9766 % статутного капіталу, чи мала така оцінка вплив на розмір визначеної за її результатами ринкової вартості (зокрема, у вигляді зменшення її порівняно з оцінкою у складі пакета акцій кількістю 100% статутного капіталу) та чи забезпечує наведена оцінка визначення справедливої та обґрунтованої компенсації міноритарним акціонерам вартості примусово викуплених акцій.

Суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що ринкова вартість однієї акції має оцінюватись у 100% пакеті акцій з огляду на необґрунтованість таких доводів, оскільки нормативно-правові акти не містять такої вимоги.

Однак, судами не досліджено питання чи такий пакет акцій (3,9766 %) дозволяє міноритарному акціонеру (міноритарію) безпосередньо брати участь в управлінні Товариством, та не з`ясовано питання чи може це впливати на вартість акції такого пакета, та чи впливає на ринкову вартість однієї акції, оцінювання акції у 100% пакеті акцій, враховуючи, що за висновками експерта - Бутко І.В., за підсумками аналізу балансу за 2015 - 2018 роки, ПрАТ «Український графіт» знаходиться у стабільному фінансовому стані з позитивною динамікою.

З огляду на значну різницю у вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «Український графіт» та для надання оцінки тому, чи була справедливою ціна акцій, та для встановлення дотримання критерію пропорційності втручання у право власності у спірних правовідносинах, суд не позбавлений був можливості призначити судову експертизу, враховуючи, що про це клопотав позивач.

Ураховуючи зазначене, заперечення позивача на ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.04.2020 щодо відмови у долученні висновку експертизи та на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2020 щодо відмови у призначенні експертизи знайшли своє підтвердження.

Звертаючись до суду з цим позовом про визнання недійсним рішення Наглядової Ради, оформленого протоколом засідання Наглядової ради № 4(о) від 11.02.2019, та визнання права позивача на отримання компенсації за акції з розрахунку 176,78 грн за одну просту акцію ПрАТ «Український графіт», позивач посилається зокрема на те, що ціна продажу акцій ПрАТ «Український графіт», зазначена в публічній безвідкличній вимозі та затверджена наглядовою радою ПрАТ «Український графіт», встановлена з порушенням встановленого законом порядку її визначення.

Позивач також вказує на порушення права позивача на мирне володіння майном, що є порушенням права власності позивача в розумінні ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Частиною 4 ст. 65-2 Закону передбачено, що протягом 90 днів з дня подання повідомлення відповідно до частини другої цієї статті та за умови виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65 1 цього Закону, особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або будь-яка її афілійована особа, або уповноважена особа (далі - заявник вимоги) має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства.

У разі подання до товариства публічної безвідкличної вимоги всі акціонери акціонерного товариства, крім осіб, що діють спільно із такою особою, та її афілійованих осіб, та саме товариство зобов`язані у безумовному порядку продати належні їм акції цього товариства заявнику вимоги.

Відповідно до ч. 9 ст. 65-2 Закону заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів).

Зазначеними нормами Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено примусове відчуження міноритарними акціонерами належних їм акцій на вимогу власників домінуючого контрольного пакета акцій.

Запровадження державою зазначеного законодавчого регулювання зумовлено наявністю інтересів суспільства у сталому функціонуванні та розвитку акціонерних товариств, що забезпечує робочі місяця та сплату податків у державі, зростанні інвестиційної привабливості акціонерних товариств, зменшенні корпоративних конфліктів, рейдерства тощо. Зазначене вимагає належного рівня корпоративного управління та мінімізації пов`язаних із цим витрат, необхідних, зокрема, для підтримання інфраструктури, пов`язаної зі скликанням загальних зборів акціонерного товариства або з реалізацією акціонерами своїх інших прав та повноважень.

Отже, забезпечення можливості примусового викупу акцій може відповідати інтересам суспільства. Проте ця процедура, як і будь-який інший спосіб примусового відчуження об`єктів права власності, має застосовуватись у виключних випадках задля досягнення легітимної мети та з дотриманням балансу інтересів усіх акціонерів, у тому числі щодо виплати власником домінуючого контрольного пакета акцій компенсацій міноритарним акціонерам у розмірі справедливої вартості належних їм акцій.

У разі оскарження міноритарними акціонерами процедури примусового відчуження належних їм акцій, що включає в себе, зокрема направлення публічної безвідкличної вимоги та визначення ціни продажу акцій, враховуючи, що ціна придбання акцій формується без участі міноритарного акціонера та при визначенні ціни придбання акцій існує ймовірність недобросовісної поведінки особи, яка володіє значним контрольним/домінуючим контрольним пакетом, суд має встановити: чи проводилась ця процедура відповідно до норм закону; чи є запропонована міноритарним акціонерам вартість викупу акцій справедливою, та відповідно, чи дотриманий критерій пропорційності втручання у права позивача.

Критерій пропорційності вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей. Дотримання вказаного критерію передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано розумного балансу між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Одним із важливих елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право на мирне володіння майном є надання справедливої та обґрунтованої компенсації.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ умови компенсації примусового відчуження активів, згідно з положеннями національного законодавства, є значущими для оцінки того, чи оскаржуваний захід зберігає необхідний справедливий баланс, та особливо для визначення того, чи покладає такий захід непропорційний тягар на особу (власника).

У пункті 39 рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» Суд указав, що передання права власності від однієї особи до іншої без сплати суми, яка більш-менш відповідає вартості майна, звичайно становить непропорційне втручання, яке не можна вважати виправданим у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.11.2020 у справі № 908/137/18, направляючи справу на новий розгляд вказала про те, що при визначенні ціни акцій існує ймовірність недобросовісної поведінки особи, яка володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, відсутність можливості впливу міноритарним акціонером на визначення ціни акцій при їх відчуженні без його волевиявлення та відсутність спеціального контролю з боку суду або Комісії за процедурою такого визначення до позбавлення міноритарного акціонера права власності на акції, свідчить про те, що у спірних правовідносинах попередні судові інстанції мали б надати оцінку тому, чи була ціна, визначена у безвідкличній вимозі, справедливою, та за наслідком цього встановити, чи було дотримано критерій пропорційності втручання у право власності, і залежно від вказаних обставин вирішити цей спір.

Утім, вирішуючи спір у справі № 908/3492/19, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не встановлювали зазначених вище обставини, а відтак не з`ясували наявності легітимної мети та справедливої ціни акцій, дотримання критерію пропорційності втручання у право власності у спірних правовідносинах.

Добросовісність і розумність є загальними засадами цивільного права, закріпленими у ст. 3 та інших статтях ЦК України, яким мають відповідати дії будь-якого суб`єкта.

Верховний Суд звертає увагу, що затвердження наглядовою радою оцінки акцій не може бути лише формальним процесом в процедурі сквіз-аут, бо фактично від визначення справедливої ціни акцій залежить правомірність процедури.

При проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати.

Суд звертає увагу, що дослідження наведених обставин має істотне значення для вирішення даного спору, адже наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв`язку з примусовим відчуженням належних йому акцій.

За приписами ч. 4 ст. 65-2 Закону протягом 90 днів з дня подання повідомлення відповідно до частини другої цієї статті та за умови виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65-1 цього Закону, особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або будь-яка її афілійована особа, або уповноважена особа (далі - заявник вимоги) має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства. Заявник вимоги може подати до товариства публічну безвідкличну вимогу тільки після виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65-1 цього Закону.

Суди попередніх інстанцій, посилаючись на п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» вказали, що вимоги ст. 65, 65-1 Закону щодо надання безвідкличної пропозиції акціонерам про придбання належних їм акцій, не розповсюджуються на випадки, коли особа вже є власником пакета акцій станом на дату набуття чинності норми про порядок реалізації права на обов`язковий продаж.

Суди зазначили, що ОСОБА_1 не зобов`язаний надавати обов`язкову безвідкличну пропозицію (оферту) для акціонерів ПрАТ «Український графіт» про продаж їх акцій, адже Пайове товариство Генезес Інвест, Компанія «ІНТЕРГРАФІТ ХОЛДІНГС КОМПАНІ ЛІМІТЕД», Пайове товариство Реетвекс та Пайове товариство Талієнталь стали власниками акцій відповідача-1 задовго до набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах», що підтверджується Сертифікатами акцій, датованими ще 2008 роком.

Однак, суди не наводять у судових рішеннях посилання на конкретні докази, якими підтверджені обставини володіння вищезазначеними акціонерами на 2008 рік домінуючим контрольним пакетом акцій.

Натомість суд вказує на те, що 01.02.2019 акціонерами ПрАТ «Український графіт» - громадянином України ОСОБА_1 , Пайовим товариством Генезес Інвест (OU Geneses Invest, Естонія), компанією «ІНТЕРГРАФІТ ХОЛДІНГС КОМПАНІ ЛІМІТЕД» (Intergraphite Holdings Company Limited, Бермудські острови), Пайовим товариством Реетвекс (Osauhing Reetvex, Естонія) та Пайовим товариством Талієнталь (OU Talienthal, Естонія) укладено договір про спільну діяльність, в редакції договору № 1 про внесення змін, відповідно до якого сторони цього договору сукупно стали власниками домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ «Український графіт» у розмірі 67 061 315 акцій, що становить 96,0234 % від загальної кількості простих акцій Товариства.

Ураховуючи вищевказане, висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності порушення відповідачами вимог законодавства, відсутності порушеного права і охоронюваного законом інтересу позивача є передчасними. З огляду на зазначене є передчасними і висновки про відсутність у позивача на підставі ч. 6 ст. 65-2 Закону права на отримання в результаті примусового продажу належних йому акцій законної справедливої компенсації за ціною продажу у подвійному розмірі.

З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи. Враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, зважаючи на скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій, ухвалених щодо вирішення спору по суті, також підлягають скасуванню зазначені судові рішення і в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки визначений ними розмір судових витрат є передчасним.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити усі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір відповідно до норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Не знайшли свого підтвердження заперечення позивача на ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.04.2020 про відмову виклику голови комісії судових експертів Педь І.В., з огляду на незалучення судом висновку вказаного експерта; про відмову у витребуванні доказів по справі, з огляду на те, що відповідачем-2 такі докази надані та судом першої інстанції з`ясовані обставини, викладені в клопотанні позивача та про зменшення розміру позовних вимог немайнового характеру, оскільки збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Також не знайшли свого підтвердження заперечення позивача на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2020 про відмову у витребувані доказів, про відмову викликати експертів, з огляду на те, що такі докази, на думку позивача необхідні для проведення експертизи, в проведенні якої судом відмовлено, та з огляду на незалучення судом висновку вказаного експерта.

Заперечення позивача на ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.04.2020 про відмову у задоволенні заяві про зміну предмета позову знайшли своє підтвердження, оскільки суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо відмови в задоволенні зазначеної заяви, вказавши на те, що позивач доповнює позовні вимоги ще однією новою вимогою, яка має окремий предмет та підставу позову. Однак судом першої інстанції не досліджувалося питання чи в заяві зазначена самостійна матеріально-правова вимога та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову. Тобто, чи вказана заява ґрунтується на нових підставах позову.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

8. Судові витрати

Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат в частині судового збору, витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертизи не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 310 314 315 316 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Кінто» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у справі №908/3492/19 скасувати.

Справу № 908/3492/19 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя В. І. Студенець