ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/814/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.

та представників:

позивача - Гавкалюк В. В.

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 (головуючий суддя - Іванов О. Г., судді - Антонік С. Г., Березкіна О. В.)

та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2022 (суддя - Науменко А. О.)

у справі № 908/814/22

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс"

про стягнення суми

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" про стягнення 5 385 744,00 грн штрафу за договором № 20/21-76-РДД від 27.04.2021.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору, відповідач не здійснив оплати та відмовився від відбору обсягу електричної енергії, зазначеної у додатку № 1, за період з 02.06.2021 по 31.08.2021, у зв`язку з чим на підставі п.4.4 договору позивачем нараховано штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився відповідач, а саме на суму 5 385 744,00 грн.

3. 03.08.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення заборгованості у розмірі 861 062,40 грн.

4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору № 20/21-76-РДД від 27.04.2021 ПАТ "Центренерго" відпущено на користь ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" електричну енергію обсягом 216 МВт*год загальною вартістю 355 104,00 грн. Враховуючи інформацію, зазначену у листі ПАТ "Центренерго" № 02/1261 від 29.04.2021, платіжному дорученні № 136 від 29.04.2021, відповідачем на користь позивача сплачено 1 216 166,40 грн. Відтак, вартість оплаченого покупцем, але не відпущеного продавцем обсягу електричної енергії становить 861 062,40 грн.

5. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.08.2022 вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

6. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.11.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 первісний позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" на користь ПАТ "Центренерго" 20 % штрафу на суму 5 385 744,00 грн. Зустрічний позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" попередню оплату у розмірі 861 062,40 грн.

7. Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" не здійснило оплату електричної енергії в повному обсязі згідно з умовами договору у зв`язку із чим, ПАТ "Центренерго" призупинило постачання електричної енергії та нарахувало штраф. Перевіривши наданий первісним позивачем розрахунок 20% штрафу, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є вірною.

8. Разом з цим, задовольняючи позовні вимоги за зустрічним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що загальна сума перерахованих ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" на користь ПАТ "Центренерго" грошових коштів за договором № 20/21-76-РДД від 27.04.2021 складає 1 216 166,40 грн. В матеріалах справи міститься підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача акт від 30.06.2021 купівлі-продажу електричної енергії за червень 2021 року обсягом 216 МВт*год. на суму 335 104,00 грн.

9. На час розгляду справи в суді, відповідач за зустрічним позовом доказів передачі товару або повернення сплаченої суми попередньої оплати, суду не надано. З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини щодо відсутності факту поставки електричної енергії на суму 861 062,40 грн, ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" набуло право вимоги повернення такої суми попередньої оплати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

10. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 і рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2022 в частині задоволенні первісного позову та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю.

11. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" № 332 від 25.02.2022 у подібних правовідносинах.

Позиція інших учасників справи

12. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення і постанову залишити без змін.

13. Відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі № 908/814/22 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 911/1359/22.

14. Відповідач подав додаткові письмові пояснення, у яких виклав позицію щодо наявності підстав для направлення справи, в оскаржуваній частині, на новий розгляд.

15. Позивач подав клопотання про закриття касаційного провадження в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини четвертої статті 231 ГК України.

16. Позивач подав клопотання щодо необхідності врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2024 у справі № 908/818/22.

17. Позивач подав клопотання про закриття касаційного провадження у справі.

18. Позивач подав додаткові письмові пояснення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

19. 27.04.2021 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" (покупець) укладено Договір № 20/21-76-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів.

20. Відповідно до п.1.1 Договору, предметом договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначається за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.

21. Згідно п.1.2 Договору, тип графіку продажу електричної енергії (Базове навантаження, Пікове навантаження, Позапікове навантаження) визначається у додатку Яві за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва.

22. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в Об`єднану Енергосистему України, а покупець зобов`язується відібрати електричну енергію з Об`єднаної Енергосистеми України згідно Графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у додатку № 1, згідно п.п.23 п.3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами затвердженим постановою КМУ від 05.06.2019 № 499. При терміні постачання, що перевищує 7 днів, в разі необхідності зменшення графіку відпуску/відбору електричної енергії не більше ніж 5% від загального обсягу відпуску/відбору електричної енергії визначеного у додатку 1, продавець та покупець письмово, за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, узгоджують зміни обсягів відпуску/відбору визначеного у додатку 1. Підписане продавцем та покупцем письмове узгодження є додатком до цього договору.

У разі виникнення технічної необхідності та/або прийняття Регулятором змін в Правила ринку в частині змін умов діяльності продавця на ринках електричної енергії, продавець має право в односторонньому порядку, письмово попередивши покупця не менше ніж за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, знизити обсяг відпуску/відбору електричної енергії до 50% від загального обсягу відпуску/відбору електроенергії визначеного у додатку 1.

23. Пунктом 2.6 Договору передбачено, що не пізніше 3-х робочих днів місяця, наступного за місяцем купівлі-продажу електричної енергії, продавець зобов`язується направити покупцю підписані та скріплені печаткою продавця, 2 примірники акта купівлі-продажу електричної енергії, у яких зазначаються обсяги відпуску/відбору електричної енергії відповідно до зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі Оператора систем передачі (далі - "Акти"). Покупець не пізніше 2-х робочих днів, наступних за днем отримання актів, зобов`язується направити продавцю один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або направити в письмові формі мотивовану відмову від підписання акта.

24. Покупець, відповідно до умов цього договору відображає приймання права власності на електричну енергію, надає, погоджує та підписує усі необхідні документи, складені у відповідності до вимог чинного законодавства (п.2.7 Договору).

25. Згідно з п.3.1 Договору, ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються у додатку № 1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва.

26. Пунктом 3.4 Договору передбачено, що у разі надходженням від організатора аукціону - ТБ "Українська енергетична біржа" на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, внесеної покупцем для участі в аукціоні, вказана сума гарантійного внеску після його фактичного надходження на розрахунковий рахунок продавця зараховується продавцем як оплата електричної енергії за цим договором, із врахуванням строку та порядку оплати, визначених у абзаці першому п.3.2 договору. Про надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску покупця продавець письмово повідомляє покупця не пізніше наступного банківського дня шляхом надсилання продавцем покупцю протягом 7 робочих днів на адресу вказану в п.10 договору покупця.

Покупець не пізніше 1 (одного) банківського дня з дати отримання покупцем повідомлення продавця про надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, додатково забезпечує перерахування продавцю суми у розмірі 20% від сплаченого гарантійного внеску.

27. Згідно з п.3.5 Договору, у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені цим договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплати.

28. Датою оплати покупцем електричної енергії є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.3.6 Договору).

29. Пунктом 3.7. Договору визначено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов`язково зазначити номер і дату договору та призначення платежу з зазначення періоду відпуску//відбору, за який здійснюється оплата. Якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість обсягу електричної енергії, вказану в Акті купівлі-продажу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата електричної енергії на наступний період відпуску/відбору або повертається покупцеві за його вимогою, впродовж 5 банківських днів з дня надходженням відповідної вимоги.

30. За необхідності, сторонами проводиться звірка розрахунків на підставі відомостей про фактичну оплату вартості проданої електричної енергії покупцем та Актів купівлі-продажу електричної енергії (п.3.8 Договору).

31. Враховуючи те, що продаж електроенергії продавцем покупцю в мережах оператора системи передачі носить безперервний характер, продавець не пізніше наступного останнього дня місяця, в якому отримано кошти за продану електричну енергію, складає зведену податкову накладну та зобов`язується направити її покупцеві в електронній формі з дотриманням умов щодо її складання та реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та строки, визначені чинним законодавством (п.3.9 Договору).

32. Пунктом 4.1 Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором.

33. Згідно з п.4.2 Договору, у разі невиконання продавцем зобов`язань щодо відпуску обсягів електричної енергії, за умови відсутності у покупця заборгованості за цим договором, продавець зобов`язується повернути, у термін до 5 банківських днів, на поточний рахунок покупця, зазначений у розділі 10 даного договору, грошові кошти, сплачені покупцем на користь продавця, за обсяг електричної енергії у відповідному періоді відпуску/відбору. У випадках невиконання продавцем свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів сплачених покупцем, продавець сплачує покупцю неустойку за кожний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих покупцю грошових коштів.

34. Сплата сторонами неустойки (пені та штрафів) за даним договором не звільняє вину сторону від виконання основного зобов`язання та відшкодування збитків, понесених іншою стороною (п.4.3 Договору).

35. Відповідно до п.4.4 Договору, у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у додатку № 1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення пункту 3.2 цього договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5 цього договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.

36. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення відбитками печаток сторін і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.8.1 Договору).

37. У матеріалах справи міститься підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача Акт від 30.06.2021 купівлі-продажу електричної енергії за червень 2021 року обсягом 216 МВт*год. на суму 335 104,00 грн.

38. В порушення умов договору відповідач не здійснив оплати та відмовився від відбору зазначеного у додатку №1 обсягу електричної енергії, зокрема за період: з 02.06.2021 по 31.08.2021, що підтверджується даними на електронній платформі Системи управління ринком "Mancet management system" (Платформа MMSНЕК "УКРЕНЕРГО", як адміністратор комерційного обліку електричної енергії та оператора системи передачі).

39. Керуючись п.4.4 Договору позивачем нараховано відповідачу штраф за період з 02.06.2021 по 31.08.2021 на загальну суму 5 385 744,00 грн.

40. З метою досудового врегулювання спору, 14.09.2021 позивачем на адресу відповідача надіслана претензія № 1/76/2021 з вимогою протягом 7 днів з дати її отримання сплатити на користь ПАТ "Центренерго" штраф згідно п.4.4. договору за відмову від електричної енергії у період з 02.06.2021 по 31.08.2021 на загальну суму 5 385 744,00 грн.

41. У відповідь на вищевказану претензію листом № 01/21/1020-13 від 20.10.2022 відповідач зазначив, що отримавши попередню оплату за договором у вигляді перерахованого гарантійного внеску, у ПАТ "Центренерго" виник обов`язок щодо відпуску оплаченого обсягу електричної енергії або повернення такої суми попередньої оплати. У зв`язку з нереєстрацією ПАТ "Центренерго" оплачених договірних обсягів, у ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" виникло право відмовитися від виконання обов`язку оплати товару. На підставі викладеного, посилання ПАТ "Центренерго" на можливість стягнення штрафу є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

42. Предметом розгляду справи за первісним позовом є: стягнення штрафу згідно п.4.4 Договору № 20/21-76-РДД від 27.04.2021 за відмову від електричної енергії у період з 02.06.2021 по 31.08.2021 на загальну суму 5 385 744,00 грн; за зустрічними позовними вимогами є стягнення попередньої оплати за Договором № 20/21-76-РДД від 27.04.2021 у розмірі 861 062,40 грн.

Позиція Верховного Суду

43. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

44. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3).

45. Поряд із цим, частиною четвертою статті 300 ГПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

46. Постанова суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанцій у справі, яка переглядається оскаржуються в частині висновків щодо наявності підстав для задоволення первісного позову та стягнення з ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" на користь ПАТ "Центренерго" 20% штрафу в розмірі 5 385 744,00 грн.

47. Як зазначалось вище, касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

48. Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

49. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

50. Так, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332.

51. Щодо з`ясування наявності/відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах колегія суддів зазначає таке.

52. Верховний Суд виходить з того, що під час касаційного розгляду цієї справи касаційне провадження зупинялося до розгляду Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 911/1359/22.

53. Так, предметом розгляду у справі № 911/1359/22 було питання стягнення коштів у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії в частині повернення коштів за електричну енергію.

54. У справі № 911/1359/22 суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження в частині стягнення 114 116 797,48 грн основного боргу підлягає закриттю за відсутності предмету спору, позов підлягає частковому задоволенню в частині вимог про стягнення 17 320 704,86 грн втрат від інфляції та 1 535 148,92 грн 3% річних, а в частині вимог про стягнення 1 205,84 грн 3% річних та 17 933 524,59 грн пені позов не підлягає задоволенню.

55. У постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зробив висновки такого змісту:

"Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.

Зокрема, Регулятор заначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

У зв`язку з цим, об`єднана палата дійшла висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечить нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Норми постанови № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022 ) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення".

56. У справі № 911/1359/22 предметом позову були штрафні санкції за невиконання зобов`язань у березні 2022 року.

57. Враховуючи наведену вище правову позицію, Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що предметом позову у справі № 908/814/22 є штрафні санкції за невиконання зобов`язань у червні-серпні 2021 року, тобто до початку повномасштабного вторгнення та введення воєнного стану в Україні.

58. Аналізуючи зміст положення підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", щодо його застосування до випадків порушення договірних зобов`язань, які мали місце до початку повномасштабного вторгнення та введення воєнного стану в Україні, Суд бере до уваги положення ГК України та ЦК України, які регламентують застосування штрафних санкцій.

59. Так, відповідно до частини другої статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

60. Реалізація господарсько-правової відповідальності може відбуватися як у судовому, так і у позасудовому порядку; так, за частиною першою статті 222 ГК України "Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності" учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

61. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 ГК України).

62. Реалізація (застосування) в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання включає застосування загальної та скороченої позовної давності, передбаченої Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено ГК України (стаття 223 ГК України), а також припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання (які мають строковий характер), якщо інше не встановлено законом або договором, через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 ЦК України).

63. Верховний Суд наголошує, що у відповідності до наведених законодавчих приписів відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення у сфері господарювання, як і право кредитора на позов у зв`язку з цим, так і обов`язок порушника поновити порушене право виникає та існує саме внаслідок невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (а не з таких факторів, як відображення штрафу в бухгалтерському обліку кредитора, надіслання претензії чи іншої його формалізації).

64. Відтак суди попередніх інстанцій правильно не застосували до спірних правовідносин положення підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, оскільки регулятор чітко визначив період, на який поширюється дія цього положення, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

65. Слід зазначити, що Постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 не містить регулювання, що поширювало б її дію на порушення чи прострочення, що сталися у попередній період (на відміну, наприклад, від пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", яким установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням.

66. Враховуючи специфіку та спрямованість цієї постанови, де йдеться саме про період воєнного стану, відсутні підстави невиправданого розширення тлумачення Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 щодо розповсюдження її дії на правовідносини, що виникли у попередні періоди.

67. Щодо інших доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.

68. Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

69. Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

70. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

71. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

72. Як зазначено вище, сторони у цій справі уклали договір, згідно з яким позивач продавав відповідачу електричну енергію.

73. Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

74. Відповідно до статей 525 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

75. Згідно з приписами статті 610 цього ж Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

76. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач порушив умови договору по сплаті вартості електричної енергії. Тому на підставі пункту 3.5 договору позивач призупинив виконання своїх зобов`язань щодо відпуску електричної енергії відповідачу.

77. Починаючи з 02.06.2021 відповідач не здійснював відбір електроенергії, внаслідок чого мало місце порушення ним зобов`язань за договором, яке виразилося у відмові від відбору обсягів електричної енергії.

78. Суди попередніх інстанцій зазначили про те, що призупинення виконання продавцем своїх зобов`язань на підставі пункту 3.5 договору не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань за договором і відповідальності за порушення таких зобов`язань, з цих підстав спростували доводи останнього стосовно відсутності підстав для притягнення його до відповідальності, які він обґрунтовував тим, що невиконання ним своїх зобов`язань зумовлено діями позивача.

79. Позивач зі свого боку на підставі домовленості сторін, погодженої у пункті 4.4 договору, заявив вимоги про стягнення з відповідача штрафу.

80. За змістом пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

81. Суспільні відносини щодо укладання та виконання господарських договорів регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

82. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, а за змістом частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

83. Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

84. До правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) застосовують положення глави 26 ГК України.

85. Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

86. Частина перша статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

87. Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

88. На обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник також посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму частини четвертої статті 231 ГК України, оскільки не з`ясували ключову обставину, необхідну для задоволення позовних вимог, а саме базу нарахування штрафної санкції - суму обсягу електричної енергії, від відбору якого ніби відмовився відповідач, і відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування зазначеної норми стосовно можливості застосування у договорі за згодою сторін певного порядку визначення розміру штрафних санкцій залежно від виду зобов`язання грошове чи негрошове.

89. З цього приводу Верховний Суд зауважує, що існує сформована практика суду касаційної інстанції щодо застосування норми частини четвертої статті 231 ГК України у подібних правовідносинах стосовно порушеного скаржником питання, а саме у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19, від 23.04.2019 у справі № 904/3565/18, від 25.06.2018 у справі № 912/2483/17, від 29.05.2018 у справі № 910/23003/16, від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18, від 04.05.2023 у справі № 910/21298/21, у яких розглядались, зокрема, вимоги про стягнення пені, штрафу за порушення виконання негрошового зобов`язання, розмір яких установлений умовами договору.

90. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечити виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання таких зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

91. Отже, Верховний Суд уже викладав висновки щодо застосування зазначеної у касаційній скарзі норми права у подібних правовідносинах, а суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у цій справі відповідно до цих висновків, і підстави для відступлення від зазначеного висновку в межах цієї справи відсутні.

92. З огляду на викладене доводи касаційної скарги не знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

93. Аналогічні висновки зроблені й у постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 908/818/22, яка ухвалена між тими ж сторонами та за аналогічних обставин і яку Верховний Суд враховує під час ухвалення цієї постанови в силу приписів частини четвертої статті 300 ГПК (як ухвалену після звернення особи з касаційною скаргою).

94. За таких обставин, перевіривши застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині задоволення первісного позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

95. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

96. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

97. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.

98. За таких обставин, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення і постанова - без змін.

Розподіл судових витрат

99. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 і рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2022 у справі № 908/814/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. О. Мамалуй

В. І. Студенець