ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 909/101/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" - не з`яв.,
відповідача - Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації - не з`яв.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" (далі - Товариство)
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021
(головуючий - суддя Зварич О.В., судді: Гриців В.М. і Малех І.Б.)
у справі № 909/101/21
за позовом Товариства
до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - Департамент)
про стягнення 1 542 890,81 грн.,
ВСТАНОВИВ:
1. Позов було подано про стягнення 1 542 890,81 грн., з яких: 401 517 грн. - 3% річних, 1 141 373,81 грн. - "інфляційні втрати".
2. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2021: позов задоволено; стягнуто з Департаменту на користь Товариства зазначені суми, а також судовий збір у сумі 23 143,37 грн.
3. Департамент подав до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
4. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021: задоволено заяву Товариства і Департаменту про затвердження мирової угоді в цій справі; затверджено відповідну мирову угоду (далі - Мирова угода), зміст якої викладено в резолютивній частині ухвали; визначено, що Мирова угода є виконавчим документом із строком її пред`явлення до виконання 20.12.2024; визнано нечинним рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2021 у даній справі; закрито провадження у справі № 909/101/21.
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство просить: скасувати відповідну ухвалу апеляційного господарського суду з даної справи; прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду; здійснити розподіл судових витрат.
6. Скаргу обґрунтовано неврахуванням апеляційним господарським судом положень пункту 3 частини першої статті 275 та частини першої статті 281 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також неврахуванням судом правових висновків Верховного Суду в інших справах.
7. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
8. Судом апеляційної інстанції у постановленні оскаржуваної ухвали з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
8.1. Під час апеляційного розгляду даної справи позивач та відповідач подали спільну заяву, в якій просять затвердити Мирову угоду у справі на погоджених сторонами умовах, визнати нечинним оскаржене рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
8.2. Умови Мирової угоди стосуються прав та обов`язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода укладена в інтересах сторін, не зачіпає інтересів третіх осіб, не суперечить вимогам чинного законодавства та підписана уповноваженими особами.
Відповідно, Мирова угода підлягає затвердженню, провадження у справі - закриттю, а рішення місцевого господарського суду з цієї справи - визнанню нечинним.
8.3. Сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 34 715,06 грн. підлягає частковому поверненню з державного бюджету - 50% суми сплаченого судового збору.
9. Причиною подання касаційної скарги в даній справі стала незгода Товариства з процесуальними діями апеляційного господарського суду щодо затвердження Мирової угоди, закриття провадження у справі та визнання нечинним рішення місцевого господарського суду.
10. Скаржник зазначає, що:
- зі змісту позовних вимог у даній справі вбачається, що Товариство звернулося з вимогами про стягнення на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сум 3% річних та "інфляційних втрат", які нараховані за невиконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати суми основного боргу, що виник у зв`язку з невиконанням договору підряду від 24.10.2011 №23 та який стягнуто в межах справи № 909/51/17;
- натомість предметом затвердженої судом Мирової угоди є не врегулювання спору щодо спірної суми, а щодо суми, присудженої на користь позивача у межах іншої справи - №909/51/17, у якій судом вже прийнято остаточне рішення, яке в силу принципу правової визначеності не може бути поставлене під сумнів та підлягає обов`язковому виконанню. Фактично суд апеляційної інстанції в межах цієї справи врегулював спір в іншій справі, яка вирішена судом, щодо невиплаченої грошової суми, яка стягнута рішенням суду, що набрало законної сили.
11. Верховний Суд, з`ясувавши викладений у резолютивній частині оскаржуваної ухвали зміст затвердженої нею Мирової угоди, вбачає з нього, зокрема, що:
- сторонами Мирової угоди визначено Товариство (далі за текстом - Сторона 1) і Департамент (далі за текстом - Сторона 2), разом - Сторони, окремо - Сторона;
- Сторони, згідно з пунктом 2 Мирової угоди, погодили таке (дослівно за текстом цієї угоди):
" 2.1 Сторона 1 відмовляється від своїх позовних вимог у справі № 909/101/21 в повному обсязі, в тому числі і судових витрат, та відмовляється від стягнення з Сторони 2 та, у випадку наявності, її правонаступників від заборгованості в розмірі 1959410,52 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста десять) грн 83 коп., яка виникла на підставі Договору підряду № 23 від 24.10.2011 р. на виконання підрядних робіт по об`єкту "Реконструкція каналізаційних мереж та очисних споруд м. Коломия. І етап - реконструкція очисних споруд", укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Івано- Франківської області (правонаступником якого є Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної адміністрації) та ТзОВ "Буд-Енерго-Стандарт", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" (надалі по тексту - Договір підряду № 23 від 24.10.2011р.) та підтверджена рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 та судових витрат, що підлягають стягненню на користь Сторони 1 у зв`язку з розглядом вказаної справи.
2.2 Сторона 2 зобов`язується вчинити дії щодо погашення заборгованості, що виникла на підставі Договору підряду № 23 від 24.10.2011р. у загальному розмірі 3400000,00 (три мільйони чотириста тисяч) грн 00 коп., за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів на 2021-2022 роки, що затверджена рішенням Івано-Франківської обласної ради від 10.09.2021 №227-9/2021 до 31 грудня 2021 року шляхом здійснення безготівкового перерахунку територіальним органом казначейства вказаної суми коштів на розрахунковий рахунок Сторони 1".
12. Таким чином, з наведеного тексту Мирової угоди дійсно випливає, що її відповідні умови стосуються розгляду судом іншої справи - № 909/51/17.
Водночас процедура укладення мирової угоди на стадії виконавчого провадження врегульована статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" та здійснюється судом, який видав виконавчий документ.
Між тим, вирішення в Мировій угоді з даної справи № 909/101/21 питань, пов`язаних з розглядом іншої справи (№ 909/51/17), в якій прийнято відповідне судове рішення, може бути, з урахуванням наведеного, спробою переглянути таке рішення в іншій справі у невстановлений законом спосіб, оминаючи визначений законодавством апеляційний та касаційний порядок перегляду рішення суду першої інстанції.
13. Апеляційний господарський суд у постановленні оскаржуваної ухвали наведеного не врахував, не встановивши належним чином обставин, пов`язаних зі змістом та спрямованістю Мирової угоди, відповідністю її вимогам закону, і не дослідивши відповідних доказів.
У зв`язку з цим оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням положень частин першої, другої та п`ятої статті 236 ГПК України щодо ґрунтування судового рішення на засадах верховенства права, його законності і обґрунтованості.
14. Водночас суд касаційної інстанції в силу припису частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. З урахуванням наведеного та відповідно до частин третьої, четвертої статті 310 ГПК України оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з передачею даної справи в частині розгляду заяви Товариства і Департаменту про затвердження Мирової угоди, визнання нечинним рішення місцевого господарського суду, закриття провадження у справі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Також це оскаржуване судове рішення слід скасувати в частині розподілу судових витрат з передачею справи в тій же частині також на новий розгляд суду апеляційної інстанції.
16. У такому розгляді суду слід врахувати викладене, встановити обставини і перевірити (дослідити) докази, зазначені в цій постанові, надати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити відповідне процесуальне питання у відповідності із законом.
За результатом нового розгляду має бути здійснено й розподіл судових витрат, пов`язаних з вирішенням зазначеного питання.
17. Поряд з тим Судом не приймається посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції неправильно найменував виданий ним судовий акт ухвалою, а не постановою, що нібито ускладнювало подання касаційної скарги.
Насправді частиною другою статті 274 ГПК України визначено, що якщо мирова угода сторін відповідає певним процесуальним нормам, то суд постановляє саме ухвалу (а не приймає постанову) про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
При цьому закриття провадження у справі у даному випадку є наслідком затвердження судом мирової угоди, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 ГПК України, зокрема дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.
Подібний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14, у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 910/8436/19.
Втім, відповідна помилка скаржника не впливає на результат даного розгляду касаційної скарги.
Керуючись статтями 300 308 310 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" задовольнити.
2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 909/101/21 скасувати.
3. Справу № 909/101/21 передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду у частині: розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" і Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про затвердження мирової угоди, визнання нечинним рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2021 у справі № 909/101/21 та закриття провадження у цій справі і в частині розподілу судових витрат, здійсненого в скасованій ухвалі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос