ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 909/537/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 (суддя Шкіндер П. А.),
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 (колегія суддів: Гриців В.М., Зварич О.В., Якімець Г.Г.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (далі - ТОВ "Івано-Франківськгаз збут")
про стягнення заборгованості в сумі 94 025,94 грн.
СУТЬ СПОРУ
1. АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" у липні 2015 року уклали договір транспортування природного газу.
2. У січні 2018 року - квітні 2019 року АТ "Укртрансгаз" надавало ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" послуги транспортування природного газу, які частково були оплачені ТОВ "Івано-Франківськгаз збут".
3. АТ "Укртрансгаз" подало до суду позов про стягнення з ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" заборгованості за послуги транспортування природного газу, пені, 3% річних та інфляційних втрат. ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" оплатило основну заборгованість під час розгляду справи у суді першої інстанції.
4. Суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині вимоги про стягнення основного боргу, відмовив у задоволенні позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, судові витрати поклав на позивача. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін. АТ "Укртрансгаз" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
5. У цій справі перед Верховним Судом постали такі питання:
- яка правова природа договору транспортування природного газу (договір про надання послуг чи договір перевезення вантажу); якими нормативними актами регулюється договір транспортування природного газу;
- чи підлягає застосуванню до відносин, що виникли на підставі договору транспортування природного газу, загальна чи спеціальна позовна давність;
- який порядок розподілу судових витрат у разі закриття провадження у справі щодо вимог про стягнення основної заборгованості та задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат.
6. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. 01.07.2015 Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої відповідно до п.1.2. статуту є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (надалі переіменоване в АТ "Укртрансгаз", за договором - газотранспортне підприємство) та ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" (за договором - замовник) уклали договір на транспортування природного газу магістральними газопроводами №1506000226/П017 (далі - Договір), відповідно до умов якого:
- газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій, а замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу у розмірі, в строки і в порядку, передбаченому Договором (п.1.1);
- оплата вартості послуг за транспортування природного газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за 10 дні до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу; замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць; остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (абзаци 1, 2 п.5.5);
- у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розд.5 Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.3).
8. На виконання умов Договору позивач надав відповідачу у 2018 та 2019 роках послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами на загальну суму 447 054,53 грн:
- у січні 2018 року на загальну суму 50 123,78 грн відповідно до актів наданих послуг від 31.01.2018 в обсязі 42,057 тис. куб. м та в обсязі 2 083,477 тис. куб. м;
- у лютому 2018 року на загальну суму 53 249,60 грн відповідно до актів наданих послуг від 28.02.2018 в обсязі 2 216,954 тис. куб. м та в обсязі 41,548 тис. куб. м;
- у березні 2018 року на загальну суму 34 986,99 грн відповідно до актів наданих послуг від 31.03.2018 в обсязі 1,460 тис. куб м та обсязі 1 485,889 тис. куб. м;
- у квітні 2018 року на загальну суму 34 037,42 грн відповідно до актів наданих послуг від 30.04.2018 в обсязі 1 327,323 тис. куб. м та в обсязі 66,080 тис. куб. м;
- у травні 2018 року на загальну суму 11 209,93 грн відповідно до актів наданих послуг від 31.05.2018 в обсязі 460,878 тис. куб. м та в обсязі 13,892 тис. куб. м;
- у червні 2018 року на загальну суму 7 998,63 грн відповідно до актів наданих послуг від 30.06.2018 в обсязі 10,249 тис. куб. м та в обсязі 328,469 тис. куб. м;
- у липні 2018 року на загальну суму 7 985,74 грн відповідно до актів наданих послуг від 31.07.2018 в обсязі 14,283 тис. куб. м та в обсязі 323,352 тис. куб. м;
- у серпні 2018 року на загальну суму 8 010,53 грн відповідно до актів наданих послуг від 31.08.2018 в обсязі 12,096 тис. куб. м та в обсязі 326,883 тис. куб. м.;
- у вересні 2018 року на загальну суму 8 979,18 грн відповідно до актів наданих послуг від 30.09.2018 в обсязі 367,398 тис. куб. м та в обсязі 12,687 тис. куб. м;
- у жовтні 2018 року на загальну суму 13 657,95 грн відповідно до актів наданих послуг від 31.10.2018 в обсязі 565,136 тис. куб. м та в обсязі 13,737 тис. куб. м;
- у листопаді 2018 року на загальну суму 31 391,72 грн відповідно до актів наданих послуг від 30.11.2018 в обсязі 33,188 тис. куб. м та в обсязі 1 297,092 тис. куб. м;
- у грудні 2018 року на загальну суму 49 661,83 грн відповідно до актів наданих послуг від 31.12.2018 в обсязі 2 064,079 тис. куб. м та в обсязі 41,843 тис. куб. м;
- у січні 2019 року на загальну суму 50 653,07 грн відповідно до актів наданих послуг від 31.01.2019 в обсязі 42,085 тис. куб. м та в обсязі 2 105,949 тис. куб. м;
- у лютому 2019 року на загальну суму 40 286,65 грн відповідно до актів наданих послуг від 28.02.2019 в обсязі 37,264 тис. куб. м та в обсязі 1 670,661 тис. куб. м;
- у березні 2019 року на загальну суму 59 581,78 грн відповідно до актів наданих послуг від 31.03.2019 в обсязі 2 439,650 тис. куб. м та в обсязі 82,628 тис. куб. м;
- у квітні 2019 року на загальну суму 15 239,72 грн відповідно до актів наданих послуг від 30.04.2019 року в обсязі 15,268 тис. куб. м та в обсязі 630,654 тис. куб. м.
9. ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" частково оплатило надані послуги на суму 402 233,02 грн.
10. Відповідач повернув акти наданих послуг за лютий, березень, квітень 2019 року листами №767-Сл-1225-0319 від 25.03.2019, №757-Сл-1882-0419 від 25.04.2019 та №767-Сл-2258-0519 від 21.05.2020 без підписання, мотивуючи це припиненням дії Договору з лютого 2019 року.
11. 10.12.2019 сторони уклали угоду про розірвання Договору, за змістом якої позивач та відповідач дійшли згоди розірвати договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 №1506000226/П017 з 01.05.2019, п.2 якої передбачено, що зобов`язання сторін, що виникають із Договору, припиняються, окрім фінансових зобов`язань, що виникли в період дії Договору і сторони не вважать себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками в цій частині.
12. 30.08.2021 позивач здійснив оплату заборгованості у розмірі 74 821,51 грн під час розгляду справи у суді першої інстанції (платіжне доручення №5460).
Короткий зміст позовних вимог
13. У червні 2021 року АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" про стягнення 94 025,94 грн.
14. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором на транспортування природного газу магістральними газопроводами від 01.07.2017 1 №1506000226/П017 зі сплати вартості наданих послуг.
Короткий зміст оскаржуваних рішень
15. Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 26.10.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022, у частині вимог про стягнення 74 821,51 грн провадження у справі закрив на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), а у частині стягнення 12 814,15 грн пені, 3 858,69 грн інфляційних втрат та 2 531,59 грн 3% річних у позові відмовив.
16. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані таким:
- відповідач під час розгляду справи погасив заборгованість у розмірі 74 821,51 грн, що підтверджується доказами, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі в частині цих вимог на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК;
- відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив спожиті послуги у розмірі 74 821,51 грн (основного боргу) у встановлені строки, а тому позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" про стягнення суми основного боргу у розмірі 74821,51 грн є обґрунтованими;
- на підставі ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України (далі - ГК), ст.549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) і п.7.3 Договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 12 814,15 грн, що відповідає розрахункам, зробленим судом першої інстанції, а тому вимога про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими у розмірі 12 814,15 грн;
- позивач відповідно до ч.2 ст.625 ЦК нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 38 58,69 грн та інфляційну складову у розмірі 2 531,59грн, що відповідає розрахунку, зробленому судом першої інстанції, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими;
- сторони уклали договір на транспортування продукції трубопроводами, за умовами якого здійснюється переміщення продукції виробничо-технічного призначення трубопроводами, то, з огляду на об`єктивні ознаки цієї діяльності, вона підпадає під визначення перевезення вантажів, закріплене у ст.306 ГК, а відтак на нього, разом із нормами ЦК, Законів "Про транспорт", Закону "Про трубопровідний транспорт", Закону "Про ринок природного газу" та інших законодавчих актів поширюються норми ГК, зокрема, в частині правового регулювання перевезення вантажів, а укладеному договору притаманні риси, у тому числі договору перевезення; позивач у справі є саме перевізником в розумінні вищевказаних положень чинного законодавства; тому до спірних правовідносин мають бути застосовані положення ч.5 ст.315 ГК щодо спеціальної позовної давності - шість місяців (постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №920/206/19 та від 23.07.2020 у справі №920/180/19);
- відповідно до п.5.5 Договору строк оплати послуг, наданих у період з лютого по квітень 2019 року, настав з 20.03.2018 по 20.05.2019, а тому шестимісячний строк позовної давності для звернення позивач до суду з вимогою про стягнення сум основної заборгованості за надані послуги сплив з 20.09.2018 по 20.11.2019;
- позивач звернувся до суду з позовом 03.06.2021, тобто поза межами строку позовної давності; а тому вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних втрат і 3% річних задоволенню не підлягають (з урахуванням ст.266 ЦК та висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
17. 10.05.2022 АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022, в якій просить їх скасувати в частині відмови у стягненні 12 814,15 грн пені, 3 858,69 грн трьох відсотків річних та 2 531,59 грн інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
18. АТ "Укртрансгаз" як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1 та 2 ч.2 ст.287 ГПК.
19. Касаційна скарга мотивована таким:
- суд апеляційної інстанції не урахував висновки Верховного Суду, наведених у постановах від 17.04.2018 у справі №910/3487/17 та від 23.12.2021 у справі №910/14550/17 щодо застосування ст.901 ЦК, про те, що договір, укладений сторонами (відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання на ринках енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 22.09.2011 №1579 (далі - Типовий договір) як і у справі, що переглядається) за своєю правовою природою є договором про надання послуг;
- суд першої інстанції не надав юридичної характеристики договору про надання послуг транспортування природного газу, тому неправильно встановив його місце в системі договірного права України; укладений сторонами Договір належить до договорів про надання послуг (гл.63 ЦК), оскільки за своєю юридичною природою відносини з надання послуг транспортування природного газу належать до цивільно-правових зобов`язань у сфері надання послуг, що вбачається зі ст.32 Закону "Про ринок природного газу" та п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС; тому договір транспортування природного газу є договором про надання послуг в розуміння ст.901 ЦК, а не договором перевезення вантажу відповідно до ст.909 ЦК та ст.307 ЦК;
- суд апеляційної інстанції застосував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права (статей 306, 307 ч.5 ст.315 ГК), викладені у постановах від 16.07.2020 у справі №920/206/19 та від 23.07.2020 у справі №920/180/19; наведені висновки Верховного Суду потребують конкретизації щодо можливості їх застосування до широкого загалу правовідносин, які виникали між позивачем та контрагентами на підставі аналогічних договорів, зокрема й до спірних правовідносин у даній справі; необхідність конкретизації зумовлена нечіткістю нормативно-правових норм, які регулюють спірні правовідносини, зокрема Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС), особливо з огляду на кількість суттєвість змін, яких він зазнав впродовж спірного періоду.
20. 05.07.2022 до Верховного Суду від ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
21. Відзив мотивований таким:
- укладений сторонами Договір є договором перевезення вантажів, так як ч.3 ст.306 ГК передбачає, що перевезення вантажу здійснюється в тому числі трубопровідним транспортом, до якого належить в тому числі магістральний трубопровід (абз.3 ст.1, ст.2, ст.12 Закону "Про трубопровідний транспорт", вказаний закон підлягає застосуванню до відносин з транспортування природного газу відповідно до абз.2 ч.1 ст.2 Закону "Про ринок природного газу"); поняття транспортування природного газу відповідно до п.45 ч.1 ст.1 Закону "Про ринок природного газу" включає в себе в тому числі переміщення природного газу газотранспортною системою;
- системне тлумачення ч.5 ст.315 та частин 1, 3 ст.306 ГК дає підстави вважати про необхідність застосування до спірних правовідносин ч.5 ст.315 ГК - спеціальна позовна давність тривалістю у шість місяців; однак АТ "Укртрансгаз" звернулось до суду з позовом поза межами позовної давності, у зв`язку з чим відповідно д ч.4 ст.267 ЦК суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у позові; аналогічні висновки наведені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 у справі №910/12748/21.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
22. Верховний Суд ухвалою від 23.06.2022 відкрив касаційне провадження у справі №909/537/21, розгляд касаційної скарги призначив у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
23. Ухвалою від 05.07.2022 Верховний Суд зупинив касаційне провадження у справі №909/537/21 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №921/184/21.
24. Оскільки 15.07.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі №921/184/21, ухвалою від 20.07.2022 було поновлено касаційне провадження у справі №909/537/21, розгляд справи призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо правової природи договору транспортування природного газу (договір про надання послуг чи договір перевезення вантажу)
25. АТ "Укртрансгаз" зазначає, що суд апеляційної інстанції не урахував висновки Верховного Суду, наведених у постановах від 17.04.2018 у справі №910/3487/17 та від 23.12.2021 у справі №910/14550/17 щодо застосування ст.901 ЦК, про те, що договір транспортування природного газу за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
26. Скаржник при цьому зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно визначили правову природу договору транспортування природного газу, а тому помилково до спірних правовідносин застосували статті 306 307 ГК, що регулюють відносини з перевезення вантажу.
27. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях зазначили, що сторони уклали договір на транспортування продукції трубопроводами, за умовами якого здійснюється переміщення продукції виробничо-технічного призначення трубопроводами, то, з огляду на об`єктивні ознаки цієї діяльності, вона підпадає під визначення перевезення вантажів, закріплене у ст.306 ГК, а відтак на нього, разом із нормами ЦК, Законів "Про транспорт", Закону "Про трубопровідний транспорт", Закону "Про ринок природного газу" та інших законодавчих актів поширюються норми ГК, зокрема, в частині правового регулювання перевезення вантажів, а укладеному договору притаманні риси, у тому числі договору перевезення. Тому позивач у справі є саме перевізником в розумінні вищевказаних положень чинного законодавства.
28. При цьому суди попередніх інстанцій посилались на висновки, наведені в постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №920/206/19 та від 23.07.2020 у справі №920/180/19.
29. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника, виходячи з з таких міркувань.
30. Згідно з абз.1 ч.1 ст.32 Закону "Про ринок природного газу" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
31. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу (абз.2 ч.1 ст.32 зазначеного Закону).
32. Кодекс ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (п.5 гл.1 розд.I Кодексу ГТС, тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
33. У ст.901 ЦК передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
34. Натомість відповідно до ч.1 ст.307 ГК за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
35. Закон "При ринок природного газу" та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.
36. Кодекс ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування (абз.1 п.1 гл.1 розд.VIII).
37. Відповідно до ч.7 ст.179 ГК господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
38. Верховний Суд вважає, що норми ЦК та ГК можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу.
39. Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові 15.07.2022 у справі №921/184/21 зазначив, що договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені ст.901 ЦК та спеціальним законодавством: Законом "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Типовим договором.
40. При цьому Верховний Суд у наведеній вище постанові відступив від висновків, наведених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №910/3487/17 та від 23.12.2021 у справі №910/14550/17, які були враховані судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи.
41. Також у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №910/3487/17 та від 23.12.2021 у справі №910/14550/17, на які посилається АТ "Укртрансгаз" як на підставу касаційного оскарження, зазначено, що укладений сторонами договір (який є договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору) за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм гл.63 ЦК.
42. У зв`язку з цим Верховний суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо віднесення укладеного сторонами Договору до договорів перевезення вантажів.
Щодо позовної давності, яка підлягає застосуванню до відносин, які виникли на підставі договору транспортування природного газу
43. АТ "Укртрансгаз" у касаційній скарзі зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанції щодо застосування спеціальної позовної давності у шість місяців, передбаченої ч.5 ст.315 ГК, до відносин, які виникли на підставі договору транспортування природного газу.
44. Відповідно до ч.5 ст.315 ГК для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
45. Разом з тим, як уже зазначалось, договір транспортування природного газу за своєю правовою природою не є договором перевезення вантажу, натомість фактично є договором надання послуг в розумінні гл.63 ЦК.
46. У зв`язку з цим Верховний Суд погоджується з цим доводом скаржника.
47. Чинне законодавство не встановлює спеціальних правил перебігу позовної давності для договорів надання послуг та, зокрема, для договорів транспортування природного газу. Також відповідні спеціальні правила не визначені і укладеним сторонами Договором. Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні правила перебігу позовної давності, визначені гл.19 ЦК.
48. Відповідно до ч.1 ст.257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
49. Згідно з абзацами 1, 2 ч.5 ст.261 ЦК за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
50. Суди попередніх інстанцій встановили, що заборгованість у відповідача перед позивачем за надання послуг транспортування природного газу виникла фактично за місяці лютий, березень, квітень 2019 року. Також суди встановили, що, враховуючи абз.2 п.5.5 Договору, строк оплати послуг, наданих у спірний період, настав з 20.03.2019 по 20.05.2019.
51. У зв`язку з цим, позовна давність для таких вимог спливає з 20.03.2022 по 20.05.2022 відповідно.
52. АТ "Укртрансгаз" звернулось до суду з позовом у цій справі 03.06.2021, тобто позовна давність пропущена не була.
53. У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій помилково відмовили в задоволенні позову з підстав пропуску позовної давності відповідно до ч.4 ст.267.
Щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних
(І) Щодо стягнення пені
54. Відповідно до ч.2 ст.218 ГК, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.
55. Частиною 1 ст.216 передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
56. Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК у сфері господарювання застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
57. Відповідно до частин 1, 3 ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
58. Сторони у п.7.3 Договору передбачили, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розд.5 Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
59. При цьому суд першої інстанції зазначив, що пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ становить 12 814,15 грн, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими.
60. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність спору щодо суми нарахованої пені.
61. У зв`язку з цим Верховний Суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 12 814,15 грн.
(ІІ) Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних
62. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
63. Як було встановлено, основний борг був сплачений ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" з порушенням строку, встановленого п.5.5 Договору.
64. У зв`язку з цим позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 3 858,69 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 531,59 грн.
65. При цьому суд першої інстанції здійснив розрахунок та зазначив, що 3% річних становить 3 858,69 грн, а інфляційні втрати становлять 2 531,59 грн. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими.
66. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність спору щодо суми нарахованих інфляційних втрат та 3% річних.
67. У зв`язку з цим Верховний Суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3 858,69 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 531,59 грн.
Щодо підстави касаційного перегляду, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 ГПК
68. АТ "Укртрансгаз" як на підставу касаційного перегляду посилається на п.2 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає про необхідність відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 у справі №920/206/19 та від 23.07.2020 у справі №920/180/19.
69. Відповідно до п.2 ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
70. Однак, як вже зазначалось, після подання АТ "Укртрансгаз" касаційної скарги у справі, що переглядається, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалив постанову від 15.07.2022 у справі №921/184/21. Цією постановою Верховний Суд відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.12.2021 у справі №904/949/21, від 16.07.2020 у справі №920/206/19 та від 23.07.2020 у справі №920/180/19, щодо застосування до договору транспортування природнього газу статей 315 306 307 ГК як до договору перевезення вантажу.
71. У зв`язку з цим у Верховного Суду відсутні підстави для перегляду цієї справи з підстав касаційного оскарження, передбачених п.2 ч.2 ст.287 ГПК.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
72. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
73. Згідно із ч.1 ст.311 ГПК Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права
74. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення судів попередніх інстанцій - частковому скасуванню (в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені у розмірі 12 814,15 грн, 3% річних у розмірі 38 58,69 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 531,59 грн) з ухваленням нового рішення - про задоволення позову у цій частині.
Розподіл судових витрат
75. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.14 ст.129 ГПК).
76. АТ "Укртрансгаз" відповідно до пунктів 1, 4, 5 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір" сплатило 2 270,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 3 405,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 4 540,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.
77. Суд першої інстанції в частині вимог про стягнення 74 821,51 грн провадження у справі закрив, в частині стягнення 12 814,15 грн пені, інфляційних втрат у розмірі 3 858,69 грн та 3% річних у розмірі 2 531,59 грн у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові, залишив його без змін. Суди попередніх інстанцій судові витрати поклали на АТ "Укртрансгаз".
78. АТ "Укртрансгаз" у касаційній скарзі просило здійснити перерозподіл судових витрат: повернути судовий збір сплачений за вимогою, у частині якої провадження у справі закрито, покласти решту судових витрат на відповідача.
79. Верховний Суд дійшов висновку про скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат та ухвалив нове рішення у цій частині - про задоволення позову.
80. Відповідно до п.4 ч.4 ст.129 ГПК у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
81. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
82. Верховний Суд ухвалою від 31.08.2022 повернув АТ "Укртрансгаз" сплачений ним судовий збір у розмірі 1 806,24 грн за подання позовної заяви в частині позовних вимог, щодо яких суд першої інстанції ухвалив рішення про закриття провадження у справі.
83. А тому судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 463,76 грн (2 270 грн - 1 806,24 грн) підлягає стягненню з ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" на користь АТ "Укртрансгаз".
84. АТ "Укртрансгаз" за подання позовної заяви сплатило 2 270,00 грн, що станом на момент подання позовної заяви становило 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - тобто мінімальну суму судового збору, яку позивач міг оплатити за подання позову, навіть якщо б він просив стягнути з відповідача лише пеню, інфляційні втрати та 3% річних. А тому за подання апеляційної та касаційної скарг підлягав сплаті судовий збір у розмірі 150 та 200 відсотків зазначеного розміру відповідно (пункти 4, 5 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").
85. У зв`язку з цим, з ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" на користь АТ "Укртрансгаз" підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн, за подання касаційної скарги - 4 540,00 грн.
Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 у справі №909/537/21 в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 12 814,15 грн, інфляційних втрат у розмірі 3 858,69 грн та 3% річних у розмірі 2 531,59 грн, в частині покладення на Акціонерне товариство "Укртрансгаз" витрат зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги - скасувати та ухвалити нове рішення.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (76010, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, буд. 20, ідентифікаційний код юридичної особи 39595350) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801) пеню у розмірі 12 814 (дванадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн 15 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 858 (три тисячі вісімсот п`ятдесят вісім) грн 69 коп., 3% річних у розмірі 2 531 (дві тисячі п`ятсот тридцять одна) грн 59 коп.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (76010, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, буд. 20, ідентифікаційний код юридичної особи 39595350) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801) 463 (чотириста шістдесят три) грн 76 коп. судового збору за подання позовної заяви, 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. В іншій частині рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 у справі №909/537/21 залишити без змін.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (76010, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, буд. 20, ідентифікаційний код юридичної особи 39595350) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801) 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
7. Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець