ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 909/934/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 (колегія суддів: Галушко Н. А., Желік М. Б., Орищин Г. В.) та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 (суддя Стефанів Т. В.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба" до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, 2) Державного підприємства "Укрриба", за участю Івано-Франківської обласної прокуратури, про визнання недійсними пунктів договору оренди, продовження дії договору оренди державного майна, зобов`язання скасувати наказ та зареєструвати в реєстрі речових прав,
за участю представників:
Офісу генерального прокурора - Біньковська А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Тисмениця-Риба" (далі - ПрАТ "Тисмениця-Риба") звернулося до господарського суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (далі - РВ ФДМУ) та Державного підприємства "Укрриба" (далі - ДП "Укрриба") про: визнання нікчемними пунктів 1.1, 2.3, 3.1, 5.9, 6.4, 10.2 та 10.5 договору оренди державного майна від 29.07.2016 № 20/16 із змінами та доповненнями в частині, що суперечить Конституції України та чинному законодавству; зобов`язання РВ ФДМУ скасувати наказ від 06.07.2021 № 646, як необґрунтований та незаконний, продовжити дію договору оренди державного майна від 29.07.2016 № 20/16 відповідно до пункту 2.9 договору про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 на новий строк 5 років та справляти плату тільки за придатне для використання майно; зобов`язати ДП "Укрриба" зареєструвати в реєстрі речових прав 39 гідротехнічних споруд рибдільниць "Городище" та "Марківці".
2. 20.01.2022 позивач подав до суду заяву про часткову зміну предмета позову, в якій просив замість "визнати нікчемними" - "визнати недійсними" вказані вище пункти договору.
3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що договір оренди державного майна укладався на односторонніх умовах, а ті пропозиції і зауваження, що надавалися позивачем, не були враховані; кількість орендованих ставків не відповідає фактичній; ставка орендної плати за базовий місяць суперечить Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та є завищеною; об`єкт оренди непридатний до використання; умовами договору обмежено права позивача на здійснення поліпшень орендованого майна, відшкодування вартості таких поліпшень та на приватизацію орендованого майна; процедура продовження договору оренди чітко визначена його умовами, а посилання на статтю 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який набрав чинності з 01.02.2020, суперечить статті 58 Конституції України; РВ ФДМУ не попередило позивача за три місяці до закінчення строку дії договору про намір використовувати майно для власних потреб; відсутня заборгованість за договором оренди нерухомого майна.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 29.07.2016 між РВ ФДМУ (орендодавець) та ПрАТ "Тисмениця-Риба" (орендар) укладено договір оренди державного майна № 20/16, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець взяв на себе обов`язок передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - гідротехнічні споруди 42-х ставів загальною площею 403,8204 га, що перебуває на балансі ДП "Укрриба", вартість якого згідно зі звітом про оцінку, виконаного станом на 29.02.2016 становить 4 173 916 грн без ПДВ.
5. 29.07.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв майно, обумовлене договором оренди, про що свідчить акт приймання-передачі державного майна.
6. Пунктом 10.1 договору сторони погодили строк дії договору - до 29.07.2017, згодом договорами про внесення змін та доповнень змінили строк дії договору, остаточно до 29.09.2021.
7. 06.07.2021 РВ ФДМУ прийняло наказ № 646 про припинення дії договору оренди державного нерухомого майна від 29.07.2016 № 20/16 з 29.09.2021.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
8. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022, у задоволенні позову відмовлено.
9. Рішення судів мотивовано тим, що враховуючи недотримання позивачем порядку продовження строку дії договору оренди, який визначено статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відсутні підстави для його продовження. Позивачем не доведено той факт, що при укладенні договору, зокрема, пунктів 2.3, 5.9, 6.4, 10.2, 10.5, в момент його вчинення було не дотримано вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Водночас вимоги про визнання недійсними пункту 1.1, яким визначено предмет договору оренди, та пункту 3.1, яким визначено розмір орендної плати, стосуються визнання недійсними істотних умов договору, що не допускається, оскільки у такому випадку правочин має бути визнаний недійсним у цілому. ДП "Укрриба" не є державним реєстратором, відповідно не вправі вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав. Отже, вимога позивача про зобов`язання ДП "Укрриба" зареєструвати в реєстрі речових прав 39 гідротехнічних споруд рибдільниць "Городище" та "Марківці" також є необґрунтованою.
Короткий зміст касаційної скарги
10. ПрАТ "Тисмениця-Риба" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати частково щодо зобов`язання РВ ФДМУ скасувати наказ від 06.07.2021 № 646, як необґрунтований та незаконний, продовживши дію договору оренди державного майна від 29.07.2016 № 20/16 відповідно до пункту 2.9 договору про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 на новий строк 5 років і справляти плату тільки за придатне для використання майно та ухвалити нове рішення у цій частині.
11. Скарга з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм права, а також ухваленням судових рішень без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, у подібних правовідносинах.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
12. Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури у відзиві просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.
13. РВ ФДМУ у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін.
Позиція Верховного Суду
14. Справа переглядається в касаційному порядку в частині вимог щодо зобов`язання РВ ФДМУ скасувати наказ від 06.07.2021 № 646, як необґрунтований та незаконний, продовживши дію договору оренди державного майна від 29.07.2016 № 20/16 відповідно до пункту 2.9 договору про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 на новий строк 5 років і справляти плату тільки за придатне для використання майно.
15. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
16. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
17. Приписами статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга).
18. Із змісту статті 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.
19. Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
20. Відповідно до частини першої статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
21. Як зазначалось вище, 29.07.2016 між РВ ФДМУ та ПрАТ "Тисмениця-Риба" укладено договір оренди державного майна № 20/16, строк дії якого неодноразово продовжувався шляхом внесення відповідних змін та доповнень до договору - до 29.09.2021. Саме такий строк дії договору сторони визначили у договорі про внесення змін та доповнень від 27.09.2019 № 4 до договору оренди державного майна від 29.07.2016 № 20/16.
22. У зв`язку із прийняттям нового Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019, який набрав чинності 01.02.2020, змінився порядок укладення та продовження строку дії договору оренди державного майна.
23. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
24. Частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
25. Згідно з абзацом 1 пункту 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості (абзац 4 пункту 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483).
26. Водночас РВ ФДМУ у листах від 15.06.2021 № 11-021-01105 та від 12.07.2021 № 11-021-01296 повідомляло ПрАТ "Тисмениця-Риба" про необхідність погашення заборгованості з орендної плати та звернення з відповідною заявою про продовження строку дії договору оренди, проте орендар на ці листи не відреагував.
27. Суди попередніх інстанцій, при прийнятті судових рішень, констатували про наявність у позивача заборгованості з орендної плати проте наявність такої заборгованості не з`ясовували. Також суди не надали оцінки твердженням позивача про безпідставне завищення відповідачем орендної плати, оскільки до нього було включено непридатне до використання майно, а також майно, яке є власністю акціонерів.
28. Судами також не надано оцінку письмовим зверненням позивача до РВ ФДМУ про приватизацію орендованого майна, а також зверненням до Державного агентства рибного господарства України з проханням про включення гідротехнічних споруд, які обліковуються на балансі ДП "Укрриба", до переліку об`єктів приватизації, які, на думку, позивача підтверджують його наміри продовжувати договірні відносини.
29. Судами попередніх інстанцій не надано оцінки аргументу позивача про те, що в оскаржуваному наказі РВ ФДМУ взагалі не йдеться про майно, набуте позивачем під час дії договору оренди. Так, скаржник зазначає, що він будучи обізнаним з недоліками об`єкта оренди і необхідністю проведення його капітального ремонту, звернувся до орендодавця з проханням надати дозвіл на ремонт всієї рибодільниці, проект і кошторис на який було узгоджено з орендодавцем, ДП "Укрриба" та Державним агентством рибного господарства України. Орендодавець надав дозвіл на капітальний ремонт з невід`ємними поліпшеннями на чотири гідроспоруди. Такий ремонт було здійснено на суму 3, 5 млн. грн, тоді як вартість усіх гідроспоруд складає 4, 2 млн. грн.
Питання наявності такого майна судами не досліджувалося.
30. Крім того, судами не надано оцінки доводам позивача про неможливість користуватися об`єктом оренди, оскільки 80 % гідроспоруд непридатні до використання.
31. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73 74 76 77 86 236-238 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивування відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
32. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.
33. Суди зазначеного не здійснили, фактично не дослідили у повному обсязі докази, які наявні в матеріалах справи, а також не надали належної оцінки аргументам сторін, а Верховний Суд, зважаючи на приписи статті 300 ГПК України, позбавлений можливості самостійно встановлювати обставини справи та надавати оцінку відповідним доказам. Водночас Верховний Суд зауважує про неможливість дослідження судових рішень попередніх судових інстанцій щодо їх відповідності висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах, зазначеним у касаційній скарзі, оскільки ця справа фактично вирішена без з`ясування обставин, які мають суттєве значення для її правильного вирішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
34. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
35. Беручи до уваги те, що суди порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не дослідили всі зібрані у справі докази та не надати їм належної оцінки, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для скасування судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
36. Під час нового розгляду судам слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, належним чином дослідити наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 ГПК України. Залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.
Судові витрати
37. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не здійснюється.
Керуючись статтями 300 301 306 308 310 314 315 316 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба" задовольнити частково.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 у справі № 909/934/21 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя В. Ю. Уркевич