ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/10159/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Паламар П.І.)
від 02.11.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.)
від 31.05.2022
у справі № 910/10159/21
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
про стягнення 70 710 324, 54 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Пясецький Д.В.;
відповідача - Комісар С.П.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1.Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення 70 710 324, 54 грн, з яких 21 854 225, 69 грн пені, 24 556 939, 73 грн 3 % річних, 24 299 129, 12 грн інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано несвоєчасною оплатою відповідачем одержаного на підставі договору № 1013/1920-ЕЕ-41 від 26 вересня 2019 протягом жовтня 2019 року - вересня 2020 року природного газу загальною вартістю 4076193230,74 грн.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022, в позові Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 794 500 грн витрат по оплаті судового збору.
2.2. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (набрав чинності 29 серпня 2021 року), яким внесено зміни до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та енергогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", відповідач звільнений від виконання обов`язку по сплаті на користь позивача неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ, оскільки погашення заборгованості з оплати одержаного газу було здійснено ним до 1 червня 2021 року.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 щодо стягнення з відповідача 794 500 грн витрат по оплаті судового збору, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в цій частині скасувати, ухвалити нове, яким витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
3.2. Підставою касаційного оскарження Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" визначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду про застосування норми частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у поєднанні з приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та енергогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом касаційного оскарження в цій справі є рішення суду першої інстанції, залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, в частині покладення на відповідача судових витрат на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з його вини виник спір у справі.
4.3. Підставою касаційного оскарження Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" визначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Частиною 9 статті 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Висновок щодо застування наведеної норми викладено Верховним Судом, зокрема, в таких постановах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 зазначила, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.
Наведена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною (постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 905/716/20).
Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони. Зміст вказаної норми також свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов`язок здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим. (схожі правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 910/18790/19, від 31.05.2022 у справі № 927/515/21, від 25.11.2021 у справі № 904/5929/19 та додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 910/18790/19, від 04.03.2021 у справі № 916/376/19).
4.4. Як встановив суд апеляційної інстанції, виконання своїх зобов`язань за укладеним з позивачем договором з постачання природного газу було виконано відповідачем з порушенням передбачених договором строків, тобто, в силу приписів чинного законодавства у позивача були наявні підстави для нарахування останньому пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
При цьому відмова в позові у даній справі зумовлена не тим, що позивачем не доведено підстав та обставин позову, а тому, що в процесі розгляду справи набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-ІХ від 14 липня 2021 року, на підставі якого відповідача звільнено від виконання обов`язку по сплаті на користь позивача неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ.
В той же час, позовну заяву АТ "НАК "Нафтогаз України" у даній справі було одержано господарським судом міста Києва 23.06.2021, тобто, задовго до дати ухвалення та набрання чинності наведеним Законом України.
З огляду на викладене, враховуючи, що норма частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачає дискреційне повноваження суду, тобто його право здійснити розподіл судових витрат у визначений спосіб, колегія суддів вважає відсутніми правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині.
4.5. Оскільки норма, передбачена частиною 1 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та енергогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", є нормою матеріального права та не передбачає підстав для здійснення розподілу судових витрат, а щодо застосування норми частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України правовий висновок викладено Верховним Судом, зокрема в постановах від 08.04.2021 у справі № 905/716/20, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 12.07.2022 у справі № 910/18790/19, від 31.05.2022 у справі № 927/515/21, від 25.11.2021 у справі № 904/5929/19 та додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 910/18790/19, від 04.03.2021 у справі № 916/376/19, колегія суддів дійшла висновку, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження.
Також колегією суддів відхиляються посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 920/526/21, оскільки Верховний Суд в згаданій справі не вирішував питання щодо розподілу судових витрат.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, враховуючи вимоги та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що судові рішення в оскаржуваній частині ухвалені з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 236 238 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 в частині розподілу судових витрат у справі № 910/10159/21- без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
О. Кролевець