ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/10232/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Багай Н.О., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - Грабчака В.М.,

відповідача - Драчової М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Підченко Ю.О.)

від 26.11.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Куксов В.В., судді - Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.)

від 20.07.2022,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Вільна Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про скасування оперативно-господарської санкції в розмірі 1 218 376,70 грн

В С Т А Н О В И В:

у червні 2021 року ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" про скасування оперативно-господарської санкції в сумі 1218376,70 грн, застосованої відповідачем до позивача у вигляді розрахунку № 15/ВУ-Ф-10/597-11-2020р від 24.02.2021 (з врахуванням заяви про зміну предмета позову від 19.10.2021).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", пов`язані з оформленням розрахунку № 15/ВУ-Ф-10/597-11-2020р від 24.02.2021, та нарахування позивачу додаткової плати за водовідведення є такими, що не ґрунтуються на законі, а сам розрахунок додаткової плати порушує права позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022, позов ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" задоволено. Скасовано оперативно-господарську санкцію в розмірі 1 218 376,70 грн, застосовану ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" у вигляді розрахунку № 15/ВУ-Ф-10/597-11-2020р від 24.02.2021, з огляду на доведеність позовних вимог.

У серпні 2022 року ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Стверджує, що суди застосували норми права без врахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17. Також судами не були досліджені зібрані у справі докази, зокрема, акт обстеження об`єкту від 27.01.2021 №02733.

У касаційній скарзі відповідач також зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми його витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" вважає рішення Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1 та 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" є власником торговельно-розважального комплексу "Рівер Молл", розташованого на вул. Дніпровська Набережна, 12 у м. Києві. До введення в експлуатацію як об`єкт будівництва носив назву "Культурно-оздоровчий комплекс з аквапарком, торгово-офісними приміщеннями, закладами громадського харчування, паркінгом, зоною відпочинку та стоянкою човнів на Дніпровській Набережній, 10, 14 у Дарницькому районі м. Києва".

Відповідно до проектної документації будівництво ТРЦ "Рівер Молл" було розділено на три черги будівництва та три пускових комплекси, введення в експлуатацію яких відбулося:

- перша черга будівництва - 17.08.2015, декларація про готовність об`єкта до експлуатації КВ № 143152290207;

- друга черга будівництва, перший та другий пускові комплекси - 19.07.2019, сертифікат серії ІV № 163192001255;

- друга черга будівництва, третій пусковий комплекс - 21.12.2020, сертифікат № ІV123201221454.

У зв`язку з почерговим введенням в експлуатацію ТРЦ "Рівер Молл", до моменту повного завершення другої черги будівництва приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення з 07.08.2019 здійснювалося на підставі акту № 19-90 технічного приймання тимчасового водопроводу від 07.08.2019 терміном дії до 15.11.2019, який був продовжений до 01.01.2020, а також акту № 502 технічного приймання тимчасової каналізації від 07.08.2019 терміном дії до 15.11.2019, який продовжений до 01.11.2020.

У зв`язку з закінченням будівництва 3-го пускового комплексу другої черги будівництва позивач листом від 10.01.2020 № 609 звернувся до департаменту екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал" з заявою про надання Умов на скид стічних вод для завершеного будівництвом другої черги об`єкту.

31.01.2020 посадовими особами департаменту за участю представників ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" було складено акт № 09672 обстеження об`єкту, що скидає стічні води у міську каналізацію відповідно до "Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва", де, серед іншого, зазначено про необхідність отримання Умов на скид стічних вод до 02.03.2020.

05.06.2020 між ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" (як споживачем) та ПрАТ "АК "Київводоканал" (як виконавцем) було укладено договір № 22783/5-02-Б про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, предметом якого є надання відповідачем позивачу послуг з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об`єкта водоспоживання на підставі пред`явлених позивачем, як споживачем послуг, вимог до стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва.

На виконання вказаного договору його сторони щомісячно підписували акти приймання-передачі послуг, наданих за договором.

27.01.2021 позивач отримав Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (реєстраційний номер № 243 від 27.01.2021), строком дії до 14.01.2022.

24.02.2021 відповідач направив на адресу позивача лист - попередження з доданим розрахунком № 15/ВУ-Ф-10/597-11-2020р від 24.02.2021, у якому зазначив, з посиланням на пункти "Правил приймання стічних вод Абонентів у систему каналізації міста Києва", про необхідність сплати у чотирикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у сумі 1 218 376, 70 грн. Крім того, 21.04.2021 відповідачем оформлено попередження № 553/15/15/02-21 про відключення від мереж водопроводу і каналізації.

Звертаючись з позовом до суду, позивач стверджує, що дії відповідача, пов`язані з оформленням розрахунку № 15/ВУ-Ф-10/597-11-2020р від 24.02.2021 за збільшеним тарифом є такими, що не ґрунтуються на законі, а сам розрахунок є таким, що порушує права позивача.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на такі обставини.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачений обов`язок та відповідальність ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" щодо отримання та своєчасного продовження вимог (умов) до скиду стічних вод.

Позивач був обізнаний щодо необхідності отримання умов на скид стічних вод, оскільки ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" неодноразово в актах обстеження об`єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 12 зазначалися приписи стосовно необхідності отримання умов на скид стічних вод за вказаною адресою. Так, приписи були зазначені в актах обстеження від 19.06.2019 № 07775, від 31.01.2020 № 09672 та від 27.01.2021 № 02733.

21.01.2020 позивач звертався до відповідача з приводу отримання умов на скид стічних вод, однак ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" надало не повний пакет документів, передбачений Правилами № 1879 та приписами, зазначеними в актах обстеження.

У зв`язку з поданням неповного пакету документів, відповідач листом від 20.02.2020 № 411/15 повідомив позивача про відмову у видачі умов на скид стічних вод та надав строк для усунення недоліків.

У зв`язку з неотриманням позивачем Умов на скид стічних вод, відповідно до Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, умов договору та приписів відповідача, за період дії договору, а саме за період з 05.06.2020 по 28.11.2020 ПрАТ "АК "Київводоканал" нарахувало ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" п`ятикратну плату за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод в сумі 1 218 376,70 грн.

Обсяг скинутих стічних вод ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" до міської каналізаційної мережі за період з 05.06.2020 по 28.11.2020, на який нараховано плату за скид стічних вод без умов на скид - становить 318 888 куб.м, відповідно до розрахунків обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на об`єктах споживача.

З наведених фактичних обставин вбачається, що між сторонами склалися відносини з надання послуг з водопостачання та водовідведення, які регулюються умовами укладеного між сторонами договору, нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 та Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316 від 01.12.2017.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються нейтралізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 1.2 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Пунктом 1.5 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва встановлено, що правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів вноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором.

Разом з цим у частині першій статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 ГК України та статтею 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини другої статті 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша і друга статті 5 ГПК України).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Верховний Суд відзначає, що предметом позову не може бути встановлення обставин.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, задовольнивши позовні вимоги про скасування оперативно-господарської санкції в розмірі 1218376,70 грн, застосовану ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ТОВ "Інформаційне агентство "Вільна Україна" у вигляді розрахунку № 15/ВУ-Ф-10/597-11-2020р від 24.02.2021 та визнавши неправомірними вказані нарахування, здійснені суб`єктом господарювання, неправильно застосував норми частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 20 Господарського кодексу України та дійшов помилкового висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є правильним та ефективним способом захисту порушеного права чи інтересу позивача у справі.

Велика Палата Верховного Суду неоднаразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненими цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19).

При цьому, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18).

Верховний Суд зауважує, що Цивільним кодексом України Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами та договором не передбачено можливості захисту прав та/або інтересів особи у такий спосіб, як визнання неправомірними нарахування плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення згідно з виставленим рахунком. Фактично заявлений у справі позов містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (встановлення факту відсутності у абонента обов`язку здійснювати плату за скид стічних вод без отримання відповідних Умов) та не стосується захисту права цивільного, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача.

Заявлені позивачем вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань, є предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг), тощо.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 918/662/21.

Також, у справі № 916/1126/19, що переглядалась Верховним Судом, предметом спору була вимога про визнання неправомірним нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод. Судами першої та апеляційної інстанцій позов було задоволено. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та закрив провадження у справі, виходячи з того що заявлені позивачем вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі, а встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань, є предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг), тощо.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 910/19272/20 у подібних правовідносинах.

При цьому, Верховний Суд зауважує, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 918/662/21 зазначено, що такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку господарського судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Натомість, оцінка питання правомірності дій відповідача щодо здійснення нарахувань, і як наслідок права у нього на отримання відповідних сум, може бути встановлено у межах відповідного спору про право з використанням належних засобів доказування, а не шляхом задоволення позову у цій справі.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 313 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Таким чином, оскільки суди першої й апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованих висновків про можливість розгляду таких вимог у господарському суді, Верховний Суд доходить висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на цей висновок, Верховний Суд не надає оцінку доводам сторін щодо суті спору, викладеним в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу, оскільки вони стосуються питання вирішення спору по суті, а закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи (пункт 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 910/14144/17 (провадження № 12-88гс18), пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18)).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Такого клопотання матеріали справи не містять, а тому Верховний Суд не здійснює повернення судового збору. Водночас сторони не позбавлені права на звернення з відповідним клопотанням до Суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 300 301 308 313 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/10232/21 скасувати.

Провадження у справі Господарського суду міста Києва № 910/10232/21 закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Багай

О. Кібенко