ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/10253/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірний завод «Діамант-13»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 (колегія суддів: Тищенко А. І. - головуючий, Скрипка І. М., Михальська Ю. Б.) та рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 (суддя Удалова О. Г.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірний завод «Діамант-13»
про стягнення грошових коштів
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірний завод «Діамант-13»
до Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник»
про визнання недійсною додаткової угоди,
за участю:
позивача: Опалюк С.В. (адвокат),
відповідача: Гера Р.Ю.(адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1 Короткий зміст позовних вимог
1.1 Приватне акціонерне товариство «Завод Супутник» (далі - позивач, ПрАТ «Завод Супутник»), звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірний завод «Діамант-13» (далі - відповідач, ТОВ «Ювелірний завод «Діамант-13») 478 461,01 грн, з яких: 382 127,44 грн заборгованості з орендної плати, 56 498,34 грн пені, 4 508,32 грн 3 % річних і 35 326,91 грн втрат від інфляції.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди від 16.01.2017 № 701 (далі - Договір оренди) в частині внесення орендних платежів та компенсації комунальних послуг у встановлений договором строк.
1.3 ТОВ «Ювелірний завод «Діамант-13» (позивач за зустрічним позовом) звернулося до суду із зустрічним позовом до ПрАТ «Завод Супутник» (відповідач за зустрічним позовом) про визнання додаткової угоди № 1 до Договору оренди недійсною.
1.4 В обґрунтування позовних вимог зустрічного позову відповідач за первісним позовом посилається на припинення між сторонами орендних відносин за Договором оренди.
2 Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023, первісний позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Ювелірний завод «Діамант-13» на користь ПрАТ «Завод Супутник» 338 688,00 грн заборгованості, 36 739, 38 грн пені, 3 778,56 грн 3% річних, 24 234,19 грн втрат від інфляції та 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу; в іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
2.2 Суди в частині задоволення позову ПрАТ «Завод Супутник» виходили з встановлених обставин прострочення відповідачем сплати орендних платежів.
2.3 Щодо відмови в задоволенні зустрічного позову судові рішення мотивовані недоведеністю ТОВ «Ювелірний завод «Діамант-13» підстав для визнання оспорюваної додаткової угоди недійсною.
3 Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі ТОВ «Ювелірний завод «Діамант-13» просить скасувати вищевказані судові рішення в частині задоволення первісного позову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю, а вимоги за зустрічним позовом - задовольнити.
3.2 В обґрунтування касаційної скарги позивач за зустрічним позовом посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
3.3 Також ТОВ «Ювелірний завод «Діамант-13» посилається на неправильне застосування судами статті 284 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), висновок Верховного Суду щодо застосування яких відсутній.
3.4 ПрАТ «Завод Супутник» у відзиві на касаційну скаргу заперечує викладені в ній доводи і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Також позивач у відзиві на касаційну скаргу просить стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
4 Мотивувальна частина
4.1 Суди попередніх інстанцій встановили, що між ПрАТ «Завод Супутник» (орендодавець) та ТОВ «Ювелірний завод «Діамант-13» (орендар) було укладено Договір оренди, за умовами якого, зокрема,:
орендодавець передав, а орендар отримав у строкове платне користування без права передання в суборенду та без права викупу приміщення за адресою: м. Київ, 04080, вул. Межигірська, 82-А, загальною площею 777 м2 під офіс/виробництво та 91 м2 під склад, корпус № 3, поверх 2, 3 та підвальне приміщення (далі - приміщення; пункт 1);
цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення і діє з 01.02.2017 по 01.01.2020 (пункт 4.1);
цей договір може бути пролонгованим за письмовою згодою сторін (пункт 4.2.);
орендну плату орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед, не пізніше 05 числа місяця в розмірі відповідно до Додатків № 1 до Договору. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (пункт 5.1);
після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний передати орендодавцю приміщення протягом 10 днів з моменту закінчення строку оренди за актом передачі (пункт 8.1);
протягом строку, визначеного в пункті 8.1 договору, орендар зобов`язаний звільнити приміщення і підготувати його до передачі орендодавцю (пункт 8.2)
4.2 01.02.2017 сторони підписали акт приймання-передачі приміщення.
4.3 Сторони також підписали 01.08.2017, 01.03.2018 та 29.10.2018 додаткові угоди про зміну і доповнення договору, а саме пунктів 1.2 договору в частині зміни загальної площі приміщення.
4.4 У грудні 2019 року сторони уклали додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до умов якої погоджено продовжити строк дії Договору оренди з 01.01.2020 по 01.01.2022.
4.5 Також суди встановили, що 01.01.2022 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору оренди, якою внесено зміни до розрахунків платежів оренди та комунальних послуг та викладено їх в новій редакції на період з 01.01.2022 по 31.01.2022.
4.6 За твердженням позивача, після закінчення строку, на який був укладений Договір оренди, між сторонами була досягнута згода про продовження строку його дії, про що свідчить відсутність підписаного сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди, здійснені відповідачем платежі за оренду приміщення, а також укладена сторонами 01.01.2022 додаткова угода № 1 до договору. Отже, на думку позивача, відповідач фактично продовжив користуватися об`єктом оренди, що свідчить про досягнення між сторонами згоди про пролонгацію Договору оренди до 01.01.2024.
4.7 За таких обставин ПрАТ «Завод Супутник» звернулось з позовом, а ТОВ «Ювелірний завод «Діамант-13» із зустрічним позовом у цій справі.
4.8 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.9 Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода ТОВ «Ювелірний завод «Діамант-13 з оскаржуваними судовими рішеннями в частині стягнення з нього на користь відповідача за зустрічним позовом заборгованості з орендної плати, нарахованої на підставі Договору оренди. При цьому ТОВ «Ювелірний завод «Діамант-13» посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновку, який викладено у постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19, у якій предметом позову є вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки за несвоєчасне і неналежне виконання обов`язку щодо повернення майна з оренди після припинення дії договору оренди.
4.10 Зокрема, у зазначеній справі суд дійшов висновків щодо правових наслідків припинення договору оренди у разі неповернення орендарем майна після припинення строку дії договору. Суд зазначив про право орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права у вигляді стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а також встановив відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою частиною 2 статті 785 ЦК України. При цьому Верховний Суд зазначив, що неустойка є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору у разі невиконання наймачем обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, оскільки таке користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.
4.11 Підставою касаційного оскарження скаржник також зазначив неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 764 ЦК України, статті 284 ГК України, висновок щодо застосування яких, за переконанням скаржника, відсутній.
4.12 Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина 4 статті 291 ГК України).
4.13 Виняток з наведеного правила передбачено частиною 1 статті 764 ЦК України, відповідно до якої в разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
4.14 Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
4.15 Згідно із частиною 4 статті 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
4.16 Виходячи із положень вказаної норми права та частини 1 статті 764 ЦК України Суд вважає за необхідне звернутися до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.09.2023 зі справи № 904/2275/22, відповідно до яких: суть поновлення договору оренди у розумінні наведених норм полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору в його поновленні (п.6.10); відсутність такого заперечення може мати прояв у «мовчазній згоді» і в такому випадку орендар у силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Застосування принципу «мовчазної згоди» при поновленні договору оренди фактично означає, що таке поновлення пов`язується не з волевиявленням сторін договору, а з сукупністю юридичних фактів, наведених у відповідних положеннях законодавства (п.6.11); у контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди після закінчення строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини 3 статті 202 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19) (п.6.12); правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 ЦК України, спрямоване на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 921/163/19) (п.6.13).
4.17 Встановивши, що ТОВ «Ювелірний завод «Діамант-13» не заперечував проти продовження строку дії Договору оренди, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини користування орендарем приміщенням, жодних актів про повернення орендованого майна орендодавцю сторони не підписували, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо обов`язку відповідача за первісним позовом сплатити заборгованість з орендної плати.
4.18 Такі висновки судів узгоджуються із наведеними висновками Верховного Суду, викладеними у зазначеній вище постанові від 22.09.2023 зі справи № 904/2275/22.
4.19 Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
4.20 Водночас доводи, викладені у касаційній скарзі, фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій, до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судами, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, а отже, з огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та мотиви для частково задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги.
4.21 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
4.22 З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
4.23 Згідно з приписами статті 129 ГПК України судові витрати з касаційної скарги покладаються на скаржника.
4.24 Крім того, дослідивши умови договору на правове обслуговування юридичної особи від 01.04.2019 та додаткової угоди до нього від 26.09.2023, акт здачі-приймання наданих юридичних послуг від 26.09.2023, інші надані ПрАТ «Завод Супутник» докази, установивши своєчасність подання відповідних доказів витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши доведеність обставин надання адвокатом правової допомоги позивачу в розмірі 15 000 грн, а також результати розгляду касаційної скарги в суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції згідно із положеннями статей 126 129 ГПК України.
4.25 Видача наказу здійснюється Господарським судом міста Києва, до якого згідно із положеннями статті 319 ГПК України повертається справа.
Керуючись статтями 240 300 301 308 309 315 317 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірний завод «Діамант-13» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 910/10253/22 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірний завод «Діамант-13» (код ЄДРПОУ 21651747) на користь Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник» (код ЄДРПОУ 02970300) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
Є. В. Краснов