ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/10598/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Смирнова Ю.М.
від 05.07.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пашкіна С.А., Мартюк А.І., Сітайло Л.Г.
від 19.08.2021
за заявою ОСОБА_1
про забезпечення позову до подання позовної заяви
особа, яка може отримати статус учасника справи: Міністерство юстиції України
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст заяви
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Заявник) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив вжити заходи забезпечення майбутнього позову, а саме: до вирішення справи по суті заборонити Міністерству юстиції України (далі - Скаржник) здійснювати виконання наказу №4254/5 від 09.12.2020 «Про задоволення скарги», яким частково задоволено скаргу ОСОБА_2 від 21.09.2020, скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 14.09.2020 №1003279950047001067 «Скасування реєстраційної дії», №1003279950048001067 «Скасування реєстраційної дії», №1003279950049001067 «Скасування реєстраційної дії», №1003279950050001067 «Скасування реєстраційної дії» та №1003271070051001067 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Тетяною Олександрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» (ідентифікаційний код юридичної особи - 33960377) шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» (ідентифікаційний код юридичної особи - 33960377).
2. Заява мотивована тим, що з 18 серпня 2020 року Заявник, а також ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" (далі - Товариство). Частки в статутному капіталі Товариства (12,5%,12,5%, 25% та 50% відповідно) були придбані у ОСОБА_6 . Попри це, 04 вересня 2020 року ОСОБА_6 без відома учасників, зокрема і Заявника, підписала рішення про зміну керівника Товариства, а також акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства, відповідно до якого передала частку в розмірі 100% статутного капіталу Товариства на користь ОСОБА_5 . В подальшому, 12 вересня 2020 року ОСОБА_5 продала частку в розмірі 100 % статутного капіталу Товариства ОСОБА_2 , про що внесено зміни до відомостей ЄДР.
3. Також Заявник зазначає, що ОСОБА_5 звернулася з позовами окремо до ОСОБА_3 (справа №911/2787/20) ОСОБА_1 (справа №911/2797/20), ОСОБА_4 (справа №911/2796) про визнання недійсними укладених договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі Товариства від 18.08.2020 та актів приймання-передачі часток від 18.08.2020. У задоволенні цих позовів судами було відмовлено.
4. В свою чергу, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом про скасування рішень про зміну керівника, збільшення статутного капіталу, витребування часток, переведення прав покупця та розподіл часток в статутному капіталі Товариства. Цей позов розглядається Господарським судом Київської області, справа №911/2780, відповідачі у справі - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", і в межах цієї справи вирішується, в тому числі, і спір стосовно належності ОСОБА_2 частки в статутному капіталі Товариства.
5. У зв`язку з чим Заявник зазначає, що розгляд та часткове задоволення Міністерством юстиції України скарги ОСОБА_2 відбулось за наявності судового спору про розподіл і належність частки (часток) у статутному капіталі Товариства, тобто всупереч вимогам п.4 ч.8 ст.34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Вказує, що в разі невжиття заходів забезпечення позову, на підставі оспорюваного наказу можуть бути внесені зміни до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно Товариства, а саме: про належність ОСОБА_2 частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства та про ОСОБА_7 , як керівника Товариства. Це, в свою чергу, призведе до необхідності у подальшому скасовувати такі записи, та до можливості вчинення ОСОБА_2 подальшого відчуження часток у статутному капіталі Товариства, його ліквідації, або відчуження майна Товариства, що порушить права Заявника, як власника частки у розмірі 12,5% статутного капіталу Товариства.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2021, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 у справі №910/10598/21, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено. Заборонено Міністерству юстиції України здійснювати виконання наказу №4254/5 від 09.12.2020 "Про задоволення скарги", яким частково задоволено скаргу ОСОБА_2 від 21.09.2020, скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 14.09.2020 №1003279950047001067 "Скасування реєстраційної дії", №1003279950048001067 "Скасування реєстраційної дії", №1003279950049001067 "Скасування реєстраційної дії", №1003279950050001067 "Скасування реєстраційної дії" та №1003271070051001067 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Тетяною Олександрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" (ідентифікаційний код юридичної особи - 33960377) шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" (ідентифікаційний код юридичної особи - 33960377). Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 06.07.2024. Стягувачем за даною ухвалою є Заявник. Боржником за даною ухвалою є Міністерство юстиції України.
7. Судові рішення мотивовані тим, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів Заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду. У разі, якщо на підставі оспорюваного наказу будуть внесені зміни до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно Товариства, а саме: про належність ОСОБА_2 частки у розмірі 100% у статутному капіталі Товариства та про ОСОБА_8 , як керівника зазначеного Товариства, до закінчення розгляду цієї справи частка позивача у статутному капіталі Товариства може бути відчужена на користь інших осіб, а державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будуть вчинені нові реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В такому випадку захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду Заявник не зможе, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до суду з позовом.
8. Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що застосування заходів забезпечення позову про які просить Заявник, не має наслідком будь-яке перешкоджання господарській діяльності Товариства та спрямовано на запобігання ймовірним порушенням прав Заявника і забезпечує збалансованість інтересів сторін. Заходи забезпечення позову є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими, і вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного наказу не може свідчити про вирішення спору сторін по суті. При цьому у випадку відмови у позові такі заходи не будуть перешкоджати виконанню спірного наказу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
9. Скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 у справі №910/10598/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
10. Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив те, що суди попередніх інстанцій не врахували позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.01.2021 у справі №910/9855/20 в аналогічній справі. Також Скаржник посилається на частину 1 статті 74, статтю 236 ГПК України та зазначає, що заходи забезпечення позову є необґрунтованими та не відповідають обсягу прав, які підлягають захисту.
11. Заявник у встановлений Судом строк відзив на касаційну скаргу не надав.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України)
Стаття 136. Підстави для забезпечення позову
1. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Стаття 137. Заходи забезпечення позову
1. Позов забезпечується, зокрема,:
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії.
10. Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.
11. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Стаття 138. Порядок подання заяви про забезпечення позову
1. Заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Стаття 139. Зміст і форма заяви
1. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Стаття 140. Розгляд заяви про забезпечення позову
1. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
7. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
13. Суд виходить з того, що процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
14. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
15. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
16. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
17. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
18. Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
19. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
20. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
21. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
22. Однак Заявник обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення майбутнього позову взагалі не зазначив з яким позовом він має намір звернутися до суду.
23. Суд зазначає, що передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
24. Проте ані Заявником в заяві про забезпечення позову, ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції в оспорюваних судових рішеннях взагалі не встановлено та не зазначено підстав та предмету майбутнього позову, який судами забезпечено.
25. Згідно з частиною 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником, і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
26. Відповідно до частини 7 статті 140 Кодексу суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
27. Суд зазначає, що заяву про забезпечення позову подано Заявником без додержання вимог статті 139 ГПК України, а саме в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 139 ГПК України, Заявником не зазначено предмета майбутнього позову, який він просить суд забезпечити, що відповідно до частини 7 статті 140 ГПК України є підставою для її повернення Заявнику.
28. Отже, суди попередніх інстанцій за відсутності правових підстав приймати до розгляду заяву про забезпечення позову, задовольнили вищевказану заяву, чим порушили вищенаведені норми процесуального законодавства.
29. Встановивши зазначені в постанові вище порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Суд дійшов висновку про те, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій у даній справі підлягають скасуванню повністю, а заява про забезпечення позову у відповідності до вимог частини 7 статті 140 ГПК України підлягає поверненню Заявнику.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог касаційної скарги.
31. Ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а заяву про забезпечення позову у відповідності до вимог частини 7 статті 140 ГПК України повернути Заявнику.
Судові витрати
32. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанції судові витрати (судовий збір) покладаються на Заявника.
Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 у справі №910/10598/21 скасувати.
3. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви у відповідності до вимог частини 7 статті 140 ГПК України повернути Заявнику.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору за подання апеляційної скарги та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору за подання касаційної скарги.
5. Доручити видачу відповідного наказу у справі №910/10598/21 Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Кібенко
О. Кролевець