ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10733/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя - Ярмак О.М.)
від 03.10.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Буравльов С.І., Шапран В.В.)
від 10.01.2024 у справі № 910/10733/22
за скаргою ОСОБА_1
на бездіяльність Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення 106 241,00 грн.
Короткий зміст вимог скарги на бездіяльність державного виконавця
1. 08 вересня 2023 року ОСОБА_1 (далі - Стягувач) звернулась зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мороз Лесі Євгенівни (надалі - державний виконавець).
2. Скаржниця просила визнати незаконною бездіяльність державного виконавця і зобов`язати його виконати наказ № 910/10733/22 від 26.06.2023 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі- Боржник) на користь ОСОБА_1 106 241,00 грн заборгованість по дивідендах, 28 786,00 грн пені, 21 514,00 грн інфляційних втрат, 2 786 грн 3 % річних, 2 481,00 грн судового збору, 78,00 грн витрат за поштове направлення документів.
3. Скарга обґрунтована не вчиненням державним виконавцем дій після прийняття постанови від 19 липня 2023 року про відкриття виконавчого провадження.
4. Боржник проти скарги заперечував з тих підстав, що державний виконавець не має права вчиняти виконавчі дії, оскільки Боржника включено до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Господарський суд міста Києва ухвалою від 03 жовтня 2023 року визнав скаргу обґрунтованою та постановив:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання наказу,
- зобов`язати державного виконавця усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом вчинення дій по примусовому виконанню наказу у цій справі.
6. Суд першої інстанції, керуючись нормами статті 1, частини першої статті 13, статті 18, пункту 1 частини першої статті 26 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", обґрунтував своє рішення тим, що не було надано доказів вчинення будь-яких інших дій у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення за наказом після прийняття постанови від 19 липня 2023 року про відкриття виконавчого провадження.
7. Північний апеляційний господарський суд постановою від 10 січня 2024 року апеляційну скаргу виконавця та апеляційну скаргу Боржника залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
8. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості скарги з підстав відсутності доказів вчинення інших дій у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення за наказом, виданим Господарським судом міста Києва, про стягнення з Боржника на користь Стягувача заборгованості у розмірі 161 886,00 грн.
9. Суд апеляційної інстанції відхилив аргументи апеляційних скарг щодо неправильного застосування пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", посилався на відсутність доказів (станом на момент звернення скаржника до місцевого господарського суду) повідомлення сторін про зупинення виконавчого провадження на момент звернення зі скаргою до місцевого господарського суду.
10. Суд апеляційної інстанції також відхилив аргументи державного виконавця щодо не повідомлення його про час та місце розгляду справи, оскільки у справі наявні докази, зокрема, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Суд також брав до уваги те, що місцевий господарський суд відкладав розгляд справи, про що сторони були повідомлені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи
11. Боржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця відмовити повністю.
12. У касаційній скарзі скаржник наводить такі аргументи:
- рішення судів про зобов`язання виконавця вчиняти дії суперечать пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", згідно з яким після відкриття виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти будь-які дії щодо Боржника;
- суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму статті 34 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" у її взаємозв`язку з положеннями пункту 17 розділу III "Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5. Згідно з цих норм у державного виконавця відсутній обов`язок приймати постанову про зупинення виконавчого провадження, про що помилково зазначив суд апеляційної інстанції;
- Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" визначає порядок і підстави зупинення виконавчих дій. Боржник надав суду документи, які підтверджували, що державний виконавець не має права вчиняти виконавчі дії, але суди не взяли їх до уваги, що призвело до помилкового висновку щодо визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов`язання його до вчинення виконавчих дій;
- неповідомлення сторін про зупинення виконавчих дій не свідчить про порушення прав Стягувача, оскільки згідно зі статтею 2 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад гласності та відкритості, а частина перша статті 19 цього ж Закону гарантує сторонам виконавчого провадження права ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження. Відсутні докази, які б підтверджували про наявність перешкод у доступі Стягувача до матеріалів виконавчого провадження та документів, які стали підставою для зупинення виконавчих дій.
13. 19 березня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов документ під назвою "заключне слово", який по суті є відзивом на касаційну скаргу. У ньому ОСОБА_1 висловлює незгоду з касаційною скаргою та наводить наступні аргументи:
- державний виконавець не вживав жодних заходів після відкриття виконавчого провадження, а також не виносив постанову про його зупинення.
- ПАТ "Укрнафта" не включено до переліку підприємств, до яких не можна застосовувати заходи примусового виконання у розумінні Закону України "Про виконавче провадження";
- в Україні діє принцип верховенства права, і згідно з Конституцією України право на майно, якими є гроші, не може бути порушено;
- АТ "Укрнафта" перерахувала податки з дивідендів. Дивіденди - це заробітна плата інвестора, а Законом за боронено затримувати виплату заробітної плати.
14. Державний виконавець не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
15. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, положень частини першої статті 18, частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
16. Законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
17. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
18. Заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження").
19. Конституційний Суд України вважає, що зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк (абзац п`ятий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012).
20. Верховний Суд, аналізуючи положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", з`ясував, що він розрізняє поняття, перелік підстав та наслідки:
- зупинення вчинення виконавчих дій (стаття 34; пункт 10- 2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення");
- зупинення виконавчого провадження (стаття 38);
- зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи (пункт 10- 1 розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення");
- зупинення вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) (пункти 1-4, 1-5, 10-3 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення").
21. У справі, що переглядається, спірне питання стосується порядку зупинення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень про стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу.
22. 25 серпня 2022 року набрав чинності Закон України від 27 липня 2022 року № 2455-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану", а також Закон України від 27 липня 2022 року № 2456-IX "Про внесення зміни до пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо зупинення виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану".
23. Цими Законами пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" доповнено новими абзацами.
24. Зокрема, визначено, що:
"Зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців) боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ….
Дія заборони, встановленої абзацом дванадцятим цього пункту, не поширюється на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці дванадцятому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення".
25. 06 травня 2023 року набрав чинності новий Закон України від 11 квітня 2023 року № 3048-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану", яким пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" викладено в новій редакції. Положення щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, залишилися незмінними.
26. Отже, з 25 серпня 2022 року у період дії воєнного стану в Україні:
- зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу;
- такий перелік боржників - підприємств оборонно-промислового комплексу визначається відповідно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Це правило не застосовується до виконання:
- рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом;
- рішень, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці двадцять другому пункту 10-2;
- рішень про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
27. 4 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України постановою № 101 затвердив Порядок, який встановлює процедуру визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (надалі - Порядок).
28. Згідно з цим Порядком перелік підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (надалі- - Перелік), визначається Мінстратегпромом, яке протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви та доданих до неї документів забезпечує їх розгляд та приймає рішення про включення або про відмову у включенні підприємства до переліку, про що видається відповідний наказ. Копія наказу надсилається заявнику протягом п`яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію", "Про державну таємницю" разом із супровідним листом (пункт 9 Порядку).
29. Отже, відповідно до Порядку Мінстратегпром копію наказу про включення підприємства до Переліку надсилає виключно заявнику. На противагу, копії рішення про виключення підприємства з переліку надсилаються органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю та заявнику (пункт 11 Порядку).
30. Розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" не встановлює особливий порядок зупинення вчинення виконавчих дій.
31. Зокрема, абзац перший частини четвертої статті 19 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" встановлює, що сторони зобов`язані невідкладно, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
32. Зазначені вимоги не застосовуються лише стосовно осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" на час позбавлення особи особистої свободи (абзац другий частини четвертої статті 19).
33. Відповідно до частини першої статті цього 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
34. Отже, Боржник, який включений до Переліку боржників - підприємств оборонно-промислового комплексу, зобов`язаний невідкладно, письмово повідомити виконавця, який має зупинити вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
35. Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову (частина п`ята статті 35 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження").
36. Твердження Боржника, що у спірних правовідносинах виконавець не має обов`язку приймати постанову про вчинення виконавчих дій, оскільки відповідно до положень пункту 17 розділу III "Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, за наявності обставин, передбачених статтею 34 Закону, виконавець виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, крім випадків, визначених Законом, є помилковими. Такі аргументи ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм Закону, що регулюють спірні правовідносини.
37. Верховний Суд виходить з такого:
- перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дій визначений у статті 34 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" не є вичерпним;
- інші підстави для зупинення вчинення виконавчих дій визначені у розділі XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження";
- за загальним правилом під час здійснення виконавчого провадження приймає рішення, зокрема, шляхом винесення постанов відповідно до статті 13 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
- у спірних правовідносинах підставою для зупинення вчинення виконавчих дій є отримання письмової інформації від Боржника у порядку, встановленому у частині четвертій статті 19 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження";
- відсутність у пункті 17 розділу III "Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, який є підзаконним актом, посилання на розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", не означає, що в інших випадках, передбачених Законом, прийняття постанови про зупинення вчинення виконавчих дій не вимагається;
- словосполуку "крім випадків, визначених Законом", що вживається у пункті 17 розділу III "Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження" Інструкції, слід тлумачити з дотриманням принципу юридичної визначеності щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах для сторін виконавчого провадження, зокрема, стягувача, якому гарантовано виконання судового рішення, що є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист. У спірних правовідносинах у взаємозв`язку з нормами Закону застереження "крім випадків, визначених Законом" означає закріплення окремого правила про можливість встановлення законом іншого, тобто можливість встановлення випадків, коли зупинення вчинення виконавчих дій не допускається, тому відповідна постанова не приймається. Наприклад, у пункті 4 частини першої статті 34 Закону встановлено, що "виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника)";
- тому Боржник помилково тлумачить цей пункт, як такий, що виключає необхідність прийняття постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у разі наявності підстав згідно з пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
38. На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що факт внесення підприємства до Переліку є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, за умови дотримання процедури: повідомлення виконавця про наявність таких обставин (надсилання Боржником копії Наказу) і прийняття державним виконавцем постанови. До винесення відповідної постанови згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
39. У справі, що переглядається, відсутні докази, які б підтверджували, що Боржник письмово повідомляв державного виконавця про Наказ Мінстратегпром про включення його до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, і прийняття виконавцем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій. Подання суду відповідного наказу про включення Боржника до Переліку при розгляді скарги Стягувача на бездіяльність виконавця не виключає необхідність прийняття виконавцем відповідного рішення, що породжує відповідні правові наслідки. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу, в якій може зобов`язати виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Суд не має компетенцію приймати рішення, вчиняти виконавчі дії замість виконавця.
40. Аргументи скаржника щодо не надання Стягувачем доказів на підтвердження наявності перешкод у доступі до матеріалів виконавчого провадження та документів, які є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, не беруться до уваги, з огляду на принцип змагальності сторін та відсутності доказів, які б підтверджували, що Боржник своєчасно надавав відповідне рішення до матеріалів виконавчого провадження до подання скарги у цій справі. Боржник не оскаржував бездіяльність виконавця щодо неприйняття постанови після повідомлення його про наявність підстав для зупинення провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
41. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення суду апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
42. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
43. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, на які посилався скаржник, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судові рішення - без змін з урахуванням мотивів, що викладені в цій постанові.
Розподіл судових витрат
44. Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 910/10733/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді О. Вронська
Н. Губенко