ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/10954/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Мамалуй О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакс»
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Ткаченка Б.О., Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М.
від 29.09.2020
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт"
про визнання договору недійсним
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС"
про стягнення 2 500 000,00 грн
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий виклад обставин справи.
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бакс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" про визнання договору безпроцентної позики № 125/33 від 06.08.2013 недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані недійсністю наведеного вище договору, укладеного між позивачем та відповідачем, через непогодження сторонами його істотних умов.
04.09.2019 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакс" неустойки (штрафу), в обґрунтування якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" посилалось на порушення позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакс" - умов договору позики № 125/33 від 06.08.2013, що виявилось у не поверненні позики у визначені строки, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакс" виникло зобов`язання сплатити штраф у розмірі 3 889 912,95 грн.
При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" у прохальній частині зустрічної позовної заяви просив суд стягнути з позичальника частину штрафу, а саме: у сумі 2 500 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС" про стягнення 2 500 000,00 грн до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємств "Агробіопродукт" про визнання договору недійсним та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
13.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" надійшла заява про зміну предмета зустрічного позову, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просить суд здійснювати розгляд справи, де предметом зустрічного позову є вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" заборгованості з повернення позики за договором позики № 125/33 від 06.08.2013 у розмірі 78 125,00 доларів США, що станом на 16.06.2017 еквівалентно 2 100 000,00 грн та неустойки (штрафу) у розмірі 400 000,00 грн. При цьому зі змісту вказаної заяви вбачається, що сума невиконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "БАКС" грошових зобов`язань зі сплати суми позики становить 89 261,68 доларів США (станом на 15.06.2020 еквівалентно 2 369 897,60 грн) та штрафу - 425 230,37 грн (станом на 15.06.2020).
Посилаючись на необхідність зміни предмета позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" зазначило, що отримані протягом 2017 - 2019 років від позичальника грошові кошти розподілялись ним відповідно до статті 534 Цивільного кодексу України, що призвело до зарахування частини коштів в рахунок основного зобов`язання, а іншу частину - в рахунок нарахованої неустойки (штрафу).
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій і мотиви їх прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/10954/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" про зміну предмета зустрічного позову повернуто заявнику без розгляду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" направлена на одночасну зміну предмета і підстав зустрічного позову, оскільки містить нову позовну вимогу, про розгляд якої позивач при поданні зустрічної позовної заяви не заявляв.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 910/10954/19:
- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" задоволено,
- ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/10954/19 скасовано,
- матеріали справи № 910/10954/19 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" про зміну предмета зустрічного позову до розгляду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, Північний апеляційний господарський суд зазначив, що зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" про зміну предмета зустрічного позову вбачається, що позивачем за зустрічним позовом збільшено розмір позовних вимог майнового характеру та доповнено позов новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин. Тобто апеляційний суд прийшов до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" не було змінено ні предмет, ні підстави позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи.
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БАКС" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 910/10954/19, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/10954/19.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "БАКС" посилається на допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права, що виявилось у поверненні до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви позикодавця, якою в порушення вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України одночасно змінено предмет та підстави позову.
Так, на думку скаржника, предметом зустрічного позову позикодавця у справі № 910/10954/19 є стягнення сум неустойки (штрафу), а підставою - несвоєчасне повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "БАКС" сум позики за оскаржуваним договором, що має наслідком сплату 50 % штрафу від суми простроченого зобов`язання.
У свою чергу у заяві про зміну предмету зустрічного позову від 15.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" змінює підстави зустрічного позову щодо стягнення суми неустойки (штрафу) та заявляє нову вимогу про стягнення позики - основного боргу - за договором безпроцентної позики № 125/33 від 06.08.2013.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалось.
Склад суду у даній справі визначений згідно з витягом з протоколу розподілу судової справи від 05.11.2020, наявного у в матеріалах справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
При цьому не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
За змістом вимог, викладених позивачем у позовній заяві, предметом зустрічного позову позикодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" - у справі № 910/10954/19 є стягнення сум неустойки (штрафу) у розмірі 2 500 00,00 грн, а підставою - порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "БАКС" умов договору безпроцентної позики № 125/33 від 06.08.2013 в частині сплати суми позики у визначені строки, дійсність якого оскаржується в рамках первісного позову.
В обґрунтування правових підстав зустрічного позову позикодавець посилався на положення статей 534 549 Цивільного кодексу України, які передбачають визначення поняття неустойки та встановлюють порядок черговості зарахування коштів, перерахованих в погашення вимог кредитора.
Змінюючи предмет зустрічного позову шляхом подання заяви від 15.06.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС" на його користь заборгованість з повернення позики за оскаржуваним договором у розмірі 78 125,00 доларів США, що станом на 16.06.2017 еквівалентно 2 100 000,00 грн та неустойку (штраф) у розмірі 400 000,00 грн.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що правова підстава зустрічного позову залишилась аналогічною, оскільки причиною зменшення сум неустойки та доповнення предмету позову вимогою про стягнення сум позики стало застосування позивачем положень статті 534 Цивільного кодексу України.
Підстава зустрічної позовної заяви, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, також не змінилась - порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "БАКС" умов договору безпроцентної позики № 125/33 від 06.08.2013 в частині сплати суми позики у визначені строки. Тобто, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, доповнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" позову новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин свідчить про те, що фактично позикодавець не змінив підстави позову.
Водночас оскільки загальна сума коштів, яка на думку позикодавця, підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС" за зустрічним позовом (зі зміненим предметом позову) становить 2 500 000,00 грн, посилання суду апеляційної інстанції на збільшення позивачем розміру заявлених позовних вимог майнового характеру є помилковими.
Як зазначалося вище, заяву позивача про зміну предмету або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та, які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами в рамках нової позовної заяви.
Таким чином, визначення позивачем за зустрічним позовом видів виплат, які на думку позикодавця, підлягають стягненню з позичальника у зв`язку з порушенням ним взятих на себе договором зобов`язань, не є зміною підстав позову, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" не змінювало первісні фактичні підстави, а лише доповнило їх новими обставинами, які стосуються предмету спору, керуючись положеннями статті 534 Цивільного кодексу України, відповідно до яких у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у відповідній черговості, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у пункті 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права не вважаються зміною підстав позову.
Тобто висновки скаржника про те, що позикодавцем фактично подається нова позовна заява, є безпідставним, оскільки фактичні та правові підстави позову є однаковими, а позивачем лише змінено предмет позову.
У свою чергу правомірність застосування позивачем наведених вище положень цивільного законодавства, що призвело до зміни предмета позову шляхом його доповнення позовною вимогою нового змісту та зменшення позовних вимог в частині суми неустойки (штрафу), заявленої до стягнення, буде надано судом першої інстанції виключно за результатами розгляду даної справи по суті.
Отже, позивачем за зустрічним позовом не змінювались одночасно предмет та підстави позову.
При цьому правова позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, та на яку позивач посилається у касаційній скарзі, ухвалена за інших фактичних обставин справи, у зв`язку з чим не підлягає застосуванню до правовідносин, що склались у даній справі.
Враховуючи наведене, судова колегія Касаційного господарського суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що судом першої інстанції, в порушення частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, неправомірно повернуто без розгляду заяву позивача про зміну предмету зустрічного позову шляхом стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості з повернення позики за оскаржуваним договором у розмірі 2 100 000,00 грн та неустойку (штраф) у розмірі 400 000,00 грн.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/10954/19, якою заяву про зміну предмета зустрічного позову повернуто заявнику без розгляду, дійшов правильного висновку про наявність підстав для її скасування, але помилково встановив обставини збільшення позивачем своїх позовних вимог, а не їх зміну.
Водночас неправильне застосування норм процесуального права, які допустив суд апеляційної інстанції, не призвело до ухвалення неправильного по суті рішення.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що за результатом розгляду цієї справи суд апеляційної інстанції правильно задовольнив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт", Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, як такого, що ухвалене правильне по суті. Однак, з огляду на допущені судом неточності застосування норм процесуального права, суд касаційної інстанцій залишає оскаржуване судове рішення без змін з підстав, викладених у цій постанові.
Судові витрати.
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 910/10954/19 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 910/10954/19 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Мамалуй
В. Студенець