ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/1116/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
учасники справи не з`явились
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019
у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. - головуючого, Остапенка О. М., Доманської М. Л.
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018
у складі судді Яковенко А. В.
у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області
до Державного підприємства "Укрветсанзавод"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
про стягнення 45 105,98 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства
у межах справи № 910/6968/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державного підприємства "Укрветсанзавод"
про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог
1. У лютому 2018 року Державна екологічна інспекція у Волинській області (далі - ДЕІ у Волинській області, позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укрветсанзавод" (далі - ДП "Укрветсанзавод", відповідач) про стягнення 45 105,98 грн збитків.
2. Позовні вимоги обґрунтовані встановленням ДЕІ у Волинській області за результатами проведення у період з 23.03.2017 по 31.03.2017 позапланової перевірки дотримання ДП "Укрветсанзавод" вимог природоохоронного законодавства порушення ним статей 96 164 167 ЗК України, статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 17, 33 Закону України "Про відходи", що є підставою для відшкодування збитків завданих державі внаслідок засмічення земельних ресурсів та відсутності дозволу на зняття та перенесення поверхневого (родючого) шару ґрунту в сумі 45 105,98 грн, які в добровільному порядку відповідачем не сплачено.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/1116/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами та залучено до участі в цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа).
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
4. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6968/16 про банкрутство ДП "Укрветсанзавод".
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 порушено провадження у згаданій справі; визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") до ДП "Укрветсанзавод" у розмірі 4 478 872,95 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ДП "Укрветсанзавод"; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Талана Л. Г.; вирішено інші процедурні питання.
6. Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі № 910/6968/16 припинено процедуру розпорядження майном та введено процедуру санації боржника.
7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 матеріали справи № 910/1116/18 передано до Господарського суду міста Києва на вирішення господарським судом, який розглядає справу № 910/6968/16 про банкрутство ДП "Укрветсанзавод".
8. 09.08.2018 на адресу Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ДП "Укрветсанзавод" про закриття провадження у справі № 910/1116/18 у межах справи № 910/6968/16 про банкрутств ДП "Укрветсанзавод".
9. Станом на час розгляду справи № 910/1116/18 процедура ліквідації ДП "Укрветсанзавод" не вводилась, провадження у справі № 910/6968/16 перебувало на стадії процедури санації боржника.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 закрито провадження у справі № 910/1116/18 за позовом ДЕІ у Волинській області до ДП "Укрветсанзавод" про стягнення 45 105,98 грн шкоди, що розглядається межах справи № 910/6968/16 про банкрутство ДП "Укрветсанзавод".
11. Ухвала суду першої інстанції мотивована із посиланням на приписи статті 1, частини четвертої статті 10, частини 8 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) необхідністю розгляду заявлених позивачем вимог, які за своєю природою є поточними кредиторськими вимогами, оскільки виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Укрветсанзавод", господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, проте в окремому позовному провадженні.
12. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/1116/18 залишено без змін з аналогічних підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погоджуючись із наведеними судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарського суду ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та справу направити до Господарського суду міста Києва для розгляду.
14. 26.11.2019 ОСОБА_1 поштовим відправленням через Північний апеляційний господарський суд звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/1116/18, якою закрито провадження у справі № 910/1116/18, що розглядалася в межах справи № 910/6968/16 про банкрутство ДП "Укрветсанзавод".
15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/1116/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.12.2019.
16. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В. Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/1116/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Білоуса В. В., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019.
17. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків, а саме надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
18. 13.01.2020 на адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з долученими до неї на виконання ухвали суду від 26.12.2019 доказами на підтвердження сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн.
19. Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/1116/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 та призначено розгляд касаційної скарги на 06.02.2020.
20. У судове засідання 06.02.2020 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка учасників не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників сторін та третьої особи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи скаржника
( ОСОБА_1 )
21. ОСОБА_1 в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм статей 2 20 30 86 236 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), частини восьмої статі 23 Закону про банкрутство та зазначає про відсутність підстав для закриття провадження у цій справі. Крім того скаржник вказує про порушення судом апеляційної інстанції положень статей 86 236 275 280 282 ГПК України та передчасність прийнятого ним судового рішення щодо залишення без змін ухвали місцевого господарського суду про закриття провадження у справі, оскільки закриття провадження перешкоджає позивачу повторно звернутися за захистом своїх прав та законних інтересів.
Доводи інших учасників справи
22. Від ДЕІ у Волинській області та ДП "Укрветсанзавод" відзивів на касаційну скаргу станом не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
23. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
26. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
Щодо предмета заявлених вимог та змісту правовідносин
27. Згідно зі статтею 1 ГПК України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
28. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
29. Предметом судового розгляду у цій справі є вимоги ДЕІ у Волинській області
про стягнення 45 105,98 грн збитків.
30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги позивача обґрунтовані встановлення ДЕІ у Волинській області за результатом проведення у період з 23.03.2017 по 31.03.2017 позапланової перевірки ДП "Укрветсанзавод" порушення ним природоохоронного законодавства, що є підставою для відшкодування збитків у наведеному розмірі.
31. Крім того, судами встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 порушено провадження у справі № 910/6968/16 про банкрутство ДП "Укрветсанзавод" та згодом ухвалою суду від 16.04.2018 у цій справі припинено процедуру розпорядження майном та введено процедуру санації боржника, яка станом на час розгляду вимог ДЕІ у Волинській області (предмет цього судового розгляду) залишалась незмінною.
32. Відповідно до абзацу 7 частини першої статті 1 Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013, чинній на час розгляду справи в судах) поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
33. Із встановлених судами обставин справи вбачається, що ДЕІ у Волинській області перевірка дотримання ДП "Укрветсанзавод" природоохоронного законодавства була проведена за період з 23.03.2017 по 31.03.2017, а тому заявлені ДЕІ у Волинській області вимоги за свою природою є поточними вимогами.
34. Отже, враховуючи предмет заявлених вимог, склад учасників справи, зміст правовідносин, що склалися між цими учасниками, та доводи касаційної скарги наведені у пункті 21 цієї постанови, необхідним є з`ясування питання порядку розгляду позовних вимог ДЕІ у Волинській області (в окремому позовному проваджені чи у позовному провадженні в межах справи про банкрутство ДП "Укрветсанзавод").
Щодо юрисдикційності заявлених вимог
35. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
36. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
37. Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
38. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
39. Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
40. Як уже зазначалося вище, щодо ДП "Укрветсанзавод", яке є відповідачем у цій справі, порушено провадження у справі про банкрутство № 910/6968/16 та введено процедуру санації боржника.
41. Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону про банкрутство (в редакції чинній, на момент розгляду цієї справи судами) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
42. Зазначена норма кореспондується з положеннями пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, яким визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
43. Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина 9 статті 30 ГПК України).
44. Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (стаття 9 Закону про банкрутство в редакції чинній, на момент розгляду цієї справи судами).
45. Ураховуючи суть спірних правовідносин, порушення Господарським судом міста Києва щодо відповідача провадження у справі про банкрутство зумовлює у силу приписів зазначених норм розгляд позову ДЕІ у Волинській області про стягнення з ДП "Укрветсанзавод" збитків як кредитора цим же судом.
46. Отже, розгляд спорів з майновими вимогами до суб`єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства та визначений позивачем в статусі відповідача у такому спорі, законодавцем віднесено до територіальної юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 925/1205/15).
Щодо розгляду заявлених вимог в окремому позовному провадженні чи в межах справи про банкрутство
47. Порядок пред`явлення поточних вимог кредиторів до боржника на час звернення ДЕІ у Волинській області з цим позовом до суду регулювався нормами статті 23 Закону про банкрутство (в редакції чинній, на момент розгляду цієї справи судами), який є спеціальним та пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
48. За змістом абзацу четвертого частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
49. Таким чином, законодавець вказує, що пред`являтися такі вимоги можуть у справі про банкрутство після відкриття ліквідаційної процедури. Разом з тим, до визнання боржника банкрутом для таких грошових зобов`язань передбачений порядок їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
50. У пункті 157 постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18 сформовано правову позицію згідно якої наведений в другому реченні абзацу четвертого частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство із застосуванням комплексного підходу його інтерпретації у цій нормі порядок розгляду поточних майнових кредиторських вимог слід розуміти як здійснення розгляду цих вимог у межах провадження у справі про банкрутство за правилами позовного провадження.
51. Така правова позиція згодом була підтримана Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 21.11.2019 у справі № 925/1205/15.
52. За наведеного суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо необхідності розгляду заявлених позивачем вимог в окремому позовному проваджені поза межами справи про банкрутство та закриття провадження у справі № 910/1116/18, що не узгоджується з наведеними вище обставинами справи та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу позивача до суду та захисту його майнових прав.
53. Посилання місцевого та апеляційного господарського суду в обґрунтування своїх висновків на практику Вищого господарського суду України та позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладену у постанові від 20.02.2018 у справі № 910/10889/17 судом не береться до уваги та є безпідставним з огляду на наведені вище висновки суду касаційної інстанції. До того ж провадження у справі про банкрутство № 910/10889/17 здійснювалось на підставі норм Закон про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013, тоді як у цій справі провадження здійснюється на підставі норм Закон про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013.
Щодо суті касаційної скарги
54. Доводи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
55. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
56. Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
57. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду звертає увагу, що 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (далі - Кодекс № 2597-VIII).
58. У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
59. Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).
60. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).
61. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті).
62. Згідно з частинами першою - третьою статті 3 ГПК України у редакції, чинній на час касаційного перегляду, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
63. Тобто законодавець указав, що у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.
64. Закон про банкрутство втратив чинність з 21.10.2019, з набранням чинності Кодексу № 2597-VIII.
65. Відтак можна зробити висновок, що вказаний Кодекс № 2597-VIII передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.
66. Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
67. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
68. Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц).
69. З урахуванням викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з направленням матеріалів справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в межах провадження у справі про банкрутство .
Щодо судових витрат
70. У зв`язку із частковим задоволенням касаційної скарги та направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, питання розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України не здійснюється.
Висновки щодо застосування норм права
71. Аналіз норми викладеної в другому реченні абзацу четвертого частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство із застосуванням комплексного підходу його інтерпретації дозволяє зробити висновок, що наведений у цій нормі порядок розгляду поточних майнових кредиторських вимог слід розуміти як здійснення розгляду цих вимог у межах провадження у справі про банкрутство за правилами позовного провадження (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 925/1205/15).
На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 310 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/1116/18 скасувати повністю.
3. Справу № 910/1116/18 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду в межах провадження у справі про банкрутство № 910/6968/16.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
В. Я. Погребняк