ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11261/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,

секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Крупельницький В.Л. (адвокат),

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 (судді: Дикунська С. Я., Мальченко А. О., Жук Г. А.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 (суддя Удалова О. Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" Луньо Іллі Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" Луньо Іллі Вікторовича (далі - ПАТ "Банк "Національні інвестиції") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс") про зобов`язання повернути позивачу отримані згідно з актом приймання-передачі документації, що є додатком до договору відступлення права вимоги №149-14/15-Ф, а саме: оригінал кредитного договору від 25.06.2014 №149-14, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_1 ; оригінали додаткових угод №1-3 до кредитного договору від 25.06.2014 №149-14; балансову виписку по рахунку НОМЕР_2; балансову виписку по рахунку №2208550114159.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором відступлення права вимоги від 11.02.2015 №149-14/15-Ф, укладеного між позивачем та відповідачем, внаслідок чого договір є припиненим з 31.12.2015, а на відповідача покладається обов`язок повернути позивачу оригінали документів.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019, позов задоволено повністю.

Зобов`язано ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" повернути ПАТ "Банк "Національні інвестиції" отримані згідно з актом приймання-передачі документації, що є додатком до договору відступлення права вимоги №149-14/15-Ф, а саме: оригінал кредитного договору, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_1 ; оригінали додаткових угод №1-3 до кредитного договору; балансові виписки по рахунках.

2.2. Ураховуючи невиконання ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" грошового зобов`язання у розмірі та у строк, встановлений договором, з огляду на приписи пункту 4.2 договору, суди дійшли висновку, що договір є припиненим з 31.12.2015, а право вимоги за кредитним договором належить позивачу, відтак оригінали документів, які підтверджують право вимоги й передані відповідачу за актом приймання-передачі документації від 11.02.2015, підлягають поверненню банку.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

3.2. В обґрунтування вимог, скаржник зазначає, що судами не взято до уваги той факт, що уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації АТ "Банк "Національні інвестиції" віднесено договір відступлення права вимоги від 11.02.2015 до нікчемних правочинів, а тому відсутні підстави для повернення оригіналів документів у зв`язку з не здійсненням оплати по ньому. Крім того, суди не врахували, що до ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" не може бути застосована відповідальність, передбачена пунктом 4.2 договору відступлення права вимоги від 11.02.2015.

Також скаржник зазначає, що судами не враховано, що у зв`язку з прийняттям постанови Правління Національного банку України від 01.12.2015 №853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" з 01.12.2015 рахунок, визначений умовами договору, в АТ "Банк "Національні інвестиції" перестав функціонувати, а тому виконати зобов`язання у частині внесення суми коштів у строк до 30.12.2015 не було можливості з об`єктивних причин. Таким чином, відповідно до статей 607 614 Цивільного кодексу України припинилась можливість належним чином виконувати зобов`язання у порядку і на умовах, визначених у пункті 2.1.1 спірного договору, тому відповідальність за порушення даного пункту договору до відповідача не може бути застосована (у тому числі відповідальність, передбачена пунктом 4.2 договору).

Крім того, не взято до уваги судами попередніх інстанцій тієї обставини, що у товариства відсутні витребувані оригінали документів, оскільки документи були вилучені в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції неправомірно та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про заміну позивача правонаступником, оскільки суду не потрібна була інформація про наявність або відсутність оплати за договорами відступлення прав вимоги, так як по них право вимоги переходить з моменту їх укладення, а не здійснення оплати.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 11.02.2015 між АТ "Банк "Національні інвестиції" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №149-14/15-Ф, відповідно до пункту 1.2. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 (боржник): кредитний договір від 25.06.2014 №149-14 з лімітом кредитування у розмірі 29 700 000,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення цього договору складає 29 700 000,00 грн - основної суми кредиту, 155 433,57 грн - сума несплачених відсотків.

4.3. Відповідно до пункту 1.4 договору відступлення права вимоги загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 29 527 023,80 грн.

4.4. Права вимоги, що передаються за цим договором, переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання цього договору згідно з пунктом 1.5 договору.

4.5. За змістом пункту 2.1.1 договору встановлений обов`язок нового кредитора переказати первісному кредитору, після набрання чинності цим договором, у строк до 30.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги за договором у сумі 29 527 023,80 грн на рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Банк "Національні інвестиції", МФО 300498, призначення платежу: відступлення права вимоги згідно з договором №149-14/15-Ф.

4.6. Пунктом 2.2.1 договору визначено обов`язок первісного кредитора протягом 3 робочих днів з моменту надходження на рахунки, вказані у пункті 2.1.1 договору, суми відшкодування за відступлення права вимоги передати документи, які свідчать про право вимоги. Факт передачі первісним кредитором новому кредитору документів засвідчується складанням акта приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін.

4.7. Згідно з пунктом 4.2 договору, у випадку, якщо новий кредитор не здійснить переказ грошових коштів в порядку, на умовах і у строки, передбачені пунктом 2.1.1 договору, право вимоги за кредитним договором, що було відступлено за цим договором, до нового кредитора не переходить та безумовно залишається у первісного кредитора. В такому випадку цей договір припиняється в день, наступний за датою, визначеною у пункті 2.1.1, коли новий кредитор повинен був здійснити остаточний розрахунок з первісним кредитором.

4.8. На виконання умов договору, 11.02.2015 між позивачем та відповідачем складено та підписано акт приймання-передачі документації, відповідно до якого позивач передав, а відповідач отримав оригінали документів, що засвідчують права вимоги: оригінал кредитного договору від 25.06.2014 №149-14, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_1 ; оригінали додаткових угод №1-3 до кредитного договору від 25.06.2014 №149-14; балансову виписку по рахунку НОМЕР_2; балансову виписку по рахунку №2208550114159.

4.9. У зв`язку з невиконанням ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" грошового зобов`язання за договором відступлення права вимоги, банк 23.03.2018 звернувся до відповідача з вимогою від 23.03.2018 вих. №03/225 про повернення протягом семи днів оригіналів документів, зокрема, за актом приймання передачі документації від 11.02.2015 за договором, яка залишена ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" без відповіді та задоволення.

4.10. Отже, предметом позову у цій справі є вимоги банку про зобов`язання відповідача повернути йому оригінали документів, отримані згідно з актом приймання-передачі документації, що є додатком до договору відступлення права вимоги №149-14/15-Ф.

4.11. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання ? відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

4.12. Згідно зі статтями 11 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (стаття 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (стаття 525 Цивільного кодексу України).

4.13. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

4.14. Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

4.15. Відповідно до частини першої статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

4.16. За змістом статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.17. Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.18. Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

4.19. Умовами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.20. Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.21. Правовий аналіз положень статей 599 610 611 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що зобов`язання вважається таким, що припинилося виконанням, проведеним належним чином, лише у разі, якщо воно виконано в повному обсязі у встановлений строк.

4.22. Як установлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов договору ПАТ "Банк "Національні інвестиції" передав, а ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" отримало оригінали документів, а саме: оригінал кредитного договору від 25.06.2014 №149-14, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_1 ; оригінали додаткових угод №1-3 до кредитного договору від 25.06.2014 №149-14; балансову виписку по рахунку НОМЕР_2; балансову виписку по рахунку №2208550114159, що підтверджується актом приймання-передачі документації від 11.02.2015.

4.23. Відповідно до пункту 4.2 договору сторони погодили, що у випадку, якщо ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" не здійснить переказ грошових коштів у порядку, на умовах і у строки, передбачені пунктом 2.1.1 договору, право вимоги за кредитним договором, що було відступлено за спірним договором, до ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" не переходить та безумовно залишається у ПАТ "Банк "Національні інвестиції". В такому випадку цей договір припиняється в день, наступний за датою, визначеною у пункті 2.1.1, коли відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з позивачем.

4.24. Разом з тим, судами попередніх інстанцій установлено, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт виконання грошового зобов`язання ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" за договором відступлення права вимоги.

4.25. Крім цього, суди також установили, що ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" не подало до суду жодного доказу неможливості перерахування грошових коштів за договором на користь банку, а з дослідженого судами протоколу обшуку від 25.12.2015 не вбачається вилучення саме документів, щодо витребування яких ставить вимоги позивач, за актом приймання-передачі документації від 11.02.2015.

4.26. Таким чином, дослідивши обставини і зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши оцінку умовам договору відступлення права вимоги №149-14/15-Ф та враховуючи наведені норми законодавства, суди попередніх інстанцій правомірно визнали доведеним факт невиконання ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" грошового зобов`язання щодо переказу банку у строк до 30.12.2015 відшкодування у сумі 29 527 023,80 грн за відступлене право вимоги за кредитним договором від 25.06.2014 №149-14, внаслідок чого договір відступлення №149-14/15-Ф припинився з 31.12.2015 і оригінали документів, які були передані відповідачу за актом приймання-передачі документації від 11.02.2015, підлягають поверненню банку.

4.27. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі про те, що у зв`язку з прийняттям постанови Правління Національного банку України від 01.12.2015 №853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" з 01.12.2015 рахунок визначений умовами договору в АТ "Банк "Національні інвестиції" перестав функціонувати, а тому виконати зобов`язання у частині внесення суми у строк до 30.12.2015 не було можливості з об`єктивних причин оцінені судом апеляційної інстанції та визнані необґрунтованими з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів звернення до банку та доказів здійснення переказу коштів на реквізити, зазначені у договорі. При цьому апеляційний суд зазначив, що на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено інформацію про зміну реквізитів ПАТ "Банк "Національні інвестиції", яка є загальнодоступною.

4.28. Викладеним також спростовується безпредметне посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на положення статей 607 614 Цивільного кодексу України, які не стосуються спірних правовідносин, а регулюють правовідносини припинення зобов`язання неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, зокрема за відсутності вини сторін договору.

4.29. Колегія суддів вважає помилковими твердження скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не було перевірено відсутність у відповідача витребуваних позивачем оригіналів документів зважаючи на їх вилучення згідно з протоколом обшуку від 25.12.2015 в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №22015000000000297, відомості про яке 07.10.2015 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки з поданого до суду протоколу обшуку від 25.12.2015, суди установили про відсутність вилучення саме оригіналів документів, отриманих за актом приймання-передачі документації від 11.02.2015.

4.30. Доводи скаржника про безпідставність відмови апеляційного суду у задоволенні клопотання про заміну позивача правонаступником є необґрунтованими, оскільки за відсутності доказів виконання договору відступлення права вимоги, зокрема, вказаної у договорі суми оплати, суд позбавлений можливості встановити такий перехід права вимоги від ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" та їх обсяг.

4.31. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, отже вже були предметом дослідження та оцінки судом апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

4.32. З огляду на імперативні положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі встановлювати обставини, які не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а його повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

4.33. За таких обставин, Верховний Суд, в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.5. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/11261/18 залишити без змін.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова