ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/11305/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши касаційну скаргу Радомишльської районної спілки споживчих товариств на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 (колегія суддів: Ткаченко Б. О., Гаврилюк О. М., Сулім В. В.) та рішення Господарського суду міста Києва 05.11.2019 (суддя Ващенко Т. М.) у справі

за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Державного підприємства «Сетам» та Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ «Фрай», про визнання недійсними електронних торгів,

за участю представників:

позивача - Черниш М. М., Данильченко І. А.,

відповідача - 1 - Козмінської М. В.,

відповідача - 2 - не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів- 1 - не з`явилися

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів- 2 - Ілясова О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2018 року Радомишльська районна спілка споживчих товариств (далі - Радомишльська райспоживспілка) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам») та Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - виконавча служба) про визнання недійсними електронних торгів, проведених 08.08.2018 ДП «Сетам» щодо продажу приміщення універмагу загальною площею 6 128,70 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Радомишль, вул. Велика Житомирська,1/2 (далі - приміщення універмагу), та оформлені протоколом електронних торгів.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 у справі № 8/84-НМ, яке згодом було скасоване судами вищих інстанцій, приміщення універмагу вибуло з володіння позивача і в подальшому було неодноразово відчужене.

3. З метою недопущення продажу цього приміщення Господарський суд Житомирської області ухвалою від 12.11.2015, зміненою постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016, вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються приміщення універмагу, а саме: продавати, передавати у заставу, іпотеку, дарувати тощо. Також Господарський суд Житомирської області з метою забезпечення позову Радомишльської райспоживспілки про витребування приміщення універмагу з чужого незаконного володіння ухвалою від 30.07.2018 у справі № 906/631/18 наклав арешт на приміщення універмагу і ця інформація про реєстрацію обтяження 03.08.2018 внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4. Проте, незважаючи на вжиті судами заходи, державний виконавець передав приміщення універмагу ДП «Сетам» на реалізацію.

5. 08.08.2018 відбулися електронні торги з його продажу, за результатами яких переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЦ Фрай» (далі - ТОВ «ТЦ «Фрай»), йому видано свідоцтво переможця торгів та 10.08.2018 здійснено державну реєстрацію права власності.

6. Посилаючись на те, що реалізація приміщення універмагу на електронних торгах відбулася всупереч наявності обтяжень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

7. Радомишльська райспоживспілка була власником приміщення універмагу загальною площею 6 128,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Радомишль, вул. Велика Житомирська, 1/2 (свідоцтво про право власності серії САА № 510775 від 27.12.2004 та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.05.2006).

8. Господарський суд Житомирської області 04.12.2009 ухвалив рішення, залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.07.2010, у справі № 8/84-НМ за позовом Споживчого товариства «Жиско» (далі - СТ «Жиско») до Радомишльської райспоживспілки та Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, яким визнав право власності СТ «Жиско» на приміщення універмагу.

9. Згодом на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2009 приміщення універмагу відчужене Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Пріорітас» (далі - ТОВ «ЮК «Пріорітас»).

10. Солом`янський районний суд м. Києва 19.04.2010 ухвалив рішення, яким зобов`язав ТОВ «ЮК «Пріорітас» здійснити продаж приміщення універмагу ОСОБА_2 шляхом нотаріального укладення основного договору на умовах, визначених у попередньому договорі від 12.12.2009.

11. 27.05.2010 ТОВ «ЮК «Пріорітас» здійснило відчуження приміщень універмагу ОСОБА_2 .

12. Вищий господарський суд України 09.02.2011 ухвалив постанову у справі № 8/84-НМ, якою скасував постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 та рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

13. Апеляційний суд міста Києва 04.04.2012 ухвалив рішення, залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.07.2012, яким скасував рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19.04.2010 та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «ЮК «Пріорітас» до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ТОВ «ЮК «Пріорітас» про спонукання вчинити дії.

14. 10.03.2015 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парусовою Г. М., ОСОБА_2 відчужив приміщення універмагу ОСОБА_1 .

15. 12.11.2015 Господарський суд Житомирської області постановив ухвалу у справі № 8/84-НМ про накладення арешту на приміщення універмагу до вирішення господарським судом спору у цій справі.

16. 15.02.2016 Рівненський апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою змінив і доповнив резолютивну частину ухвали Господарського суду Житомирської області від 12.11.2015, зокрема, заборонив іншим особам вчиняти дії, що стосуються приміщення універмагу, до набрання законної сили рішенням у справі № 8/84-НМ, а саме заборонив продавати, передавати в заставу, іпотеку, дарувати тощо. Ці обтяження нерухомого майна зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

17. Вищий господарський суд України 24.05.2016 ухвалив постанову, якою скасував ухвалу Господарського суду Житомирської області від 12.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 в частині накладення арешту на приміщення універмагу.

18. Остаточним рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.04.2018 у справі № 8/84-НМ, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2018, на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залишено без розгляду позовну вимогу СТ «Жиско» щодо зобов`язання Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на приміщення універмагу, а в решті позову відмовлено.

19. 17.05.2018 державний виконавець відкрив виконавче провадження ВП № 56422016 з примусового виконання виконавчого листа № 760/12230/17, виданого 22.01.2018 Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 (боржник) на користь ОСОБА_3 (стягувача) заборгованості в сумі 4 922 626,30 грн.

20. Постановою державного виконавця від 17.05.2018 накладено арешт на все майно, що належить боржнику, а постановою начальника Радомишльського районного відділу державної виконавчої служби від 31.05.2018 накладено арешт на приміщення універмагу.

21. 19.06.2018 з метою визначення ринкової вартості приміщення універмагу для реалізації державний виконавець виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба».

22. 04.07.2018 державний виконавець направив ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого приміщення універмагу.

23. 30.07.2018 Господарський суд Житомирської області постановив ухвалу у справі № 906/631/18, якою наклав арешт на приміщення універмагу, а 03.08.2018 ці обтяження зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

24. Радомишльська райспоживспілка повідомила в. о. начальника виконавчої служби про наявність вищевказаних заборони й арешту (листи від 01.08.2018 та від 06.08.2018).

25. 08.08.2018 відбулись електронні торги з продажу приміщення універмагу, оформлені протоколом № 350419, за результатами яких переможцем визнано ТОВ «ТЦ Фрай».

26. 10.08.2018 державний виконавець склав акт про проведені електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна та виніс постанову про зняття арешту з майна. Цього ж дня до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію права власності ТОВ «ТЦ Фрай» на приміщення універмагу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

27. Господарський суд міста Києва 05.11.2019 ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020, про відмову у задоволенні позову.

28. Вирішуючи цей спір, суди встановили факт проведення 08.08.2018 електронних торгів та продаж приміщення універмагу за наявності заборони на відчуження (арешту) та арешту майна, накладених судовими рішеннями про забезпечення позову, виходячи з такого.

29. Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок), заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити, зокрема відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек), та подається разом із копіями документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

30. Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку визначено, що інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронні торги (торги за фіксованою ціною), вноситься Організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку.

31. Як свідчить наявна у матеріалах справи інформаційна довідка, сформована 01.08.2018 старшим державним виконавцем виконавчої служби Мацко Д. А., до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис № 9344411 від 09.04.2015 про наявність заборони на нерухоме майно -приміщення універмагу на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016.

32. Даних про те, що вказані відомості були включені до заявки державного виконавця відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІ Порядку матеріали справи не містять.

33. Крім того, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 03.08.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також внесено запис № 27340585 про накладення арешту на нерухоме майно - приміщення універмагу на підставі ухвали Господарського суду Житомирської області від 30.07.2018 у справі № 906/631/18, яка була чинною на дату проведення торгів 08.08.2018.

34. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

35. Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

36. Таким чином, посилання позивача на те, що електронні торги 08.08.2018 та продаж приміщення універмагу відбулися за наявності заборони на відчуження (арешту) майна, накладеної судовими рішеннями про забезпечення позову, знайшли підтвердження під час розгляду справи.

37. Поряд з цим суди вказали на те, що вимога позивача про визнання недійсними електронних торгів обґрунтована перш за все тим, що передане на реалізацію приміщення універмагу вибуло з його володіння на підставі судового рішення у справі № 8/84-НМ, яке в подальшому було скасоване, та за наявності вжитих судом заходів забезпечення позову про витребування цього майна з чужого незаконного володіння. Тому зазначили, що позовні вимоги у цій справі фактично спрямовані на захист права власності позивача.

38. Судові рішення також мотивовані тим, що позивач правомірно звернувся за захистом свого порушеного речового права і має законний інтерес у визнанні недійсними електронних торгів, проте заявлена позивачем вимога хоч і відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав, однак по своїй суті не призводить до поновлення порушеного права позивача, який вважає себе власником приміщення універмагу, і за захистом якого він фактично звернувся до суду, оскільки з огляду на правові наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), задоволення цієї вимоги не призведе до повернення позивачеві спірного майна.

39. Суди зазначили, що такий спосіб захисту не є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), не виключає подальші протиправні дії стосовно цього майна та необхідність подальших звернень до суду для захисту цього права.

40. Послалися на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 24.06.2015 у справі № 6-251цс15, згідно з яким за змістом статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

41. Суд першої інстанції також зауважив про наявність у провадженні Господарського суду Житомирської області справи № 906/730/18 за позовом Радомишльської райспоживспілки до ТОВ «ТЦ Фрай» про витребування приміщення універмагу.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

42. Радомишльська райспоживспілка у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення місцевого й апеляційного господарських судів і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

43. Підставами для скасування судових рішень зазначає неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц, постановах Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 554/410/15ц та від 25.05.2016 у справі № 6-605цс 16. Також скаржник указав на відсутність висновку Верховного Суду у питанні відчуження майна та набуття права власності в результаті вчинення кримінального злочину.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

44. У відзиві на касаційну скаргу ДП «Сетам» просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що Порядком визначено виключний перелік підстав для зупинення електронних торгів в цілому або окремим лотом, а саме: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення виконавчих дій у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»; відкладення проведення виконавчих дій; наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності. Також зазначило, що статтями 32, 34, 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено підстав для зупинення, відкладення, закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа стягувачеві у випадку накладення судом арешту на майно боржника чи заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Крім того, послався на те, що після проведення цих торгів вжиті судом першої інстанції 30.07.2018 заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на приміщення універмагу скасовані у вересні 2018 року. Тобто вважає, що скаржником не доведено порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача у результаті їх проведення.

Позиція Верховного Суду

45. Надаючи оцінку доводам Радомишльської райспоживспілки, Верховний Суд враховує приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

46. Згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

47. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пунктів 5, 6 частини першої цієї статті свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

48. Добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

49. Предметом спору у цій справі є вимоги Радомишльської райспоживспілки про визнання недійсними проведених 08.08.2018 електронних торгів щодо продажу приміщення універмагу.

50. Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент проведення спірних торгів, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

51. Порядком визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

52. Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 у справі № 465/650/16-ц та від 23.01.2019 у справі № 522/10127/14-ц, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

53. Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15 та від 12.10.2016 у справі № 6-1981цс16, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

54. Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення того, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

55. Позивач посилається на те, що Радомишльська райспоживспілка є первісним власником приміщення універмагу, який вона експлуатувала впродовж двадцяти років до 2008 року, коли зазнала «спланованого рейдерського нападу», наслідком чого стала тимчасова втрата нею права власності на нерухоме майно.

56. Спір про право власності на приміщення універмагу між Радомишльською райспоживспілкою та СТ «Жиско», ТОВ «ЮК «Пріорітас», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тривав більше восьми років в межах судової справи №8/84-НМ та остаточно вирішений лише у липні 2018 року, в результаті чого підтверджено, що єдиним власником приміщення універмагу є Радомишльська райспоживспілка. При цьому під час розгляду справи № 8/84-НМ, в якій вирішувалося питання щодо права власності Радомишльської райспоживспілки на приміщення універмагу, діяли заходи забезпечення позову у вигляді заборони його продавати.

57. Досліджуючи обставини продажу приміщення універмагу на електронних торгах, суди встановили, що постановою державного виконавця від 17.05.2018 відкрито виконавче провадження ВП № 56422016 з примусового виконання виконавчого листа № 760/12230/17, виданого 22.01.2018 Солом`янським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 4 922 626,30 грн.

58. Постановою державного виконавця від 17.05.2018 накладено арешт на все майно, що належить боржнику, постановою начальника Радомишльського районного відділу державної виконавчої служби від 31.05.2018 накладено арешт на приміщення універмагу, а 04.07.2018 державний виконавець направив ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого приміщення універмагу.

59. 30.07.2018 Господарський суд Житомирської області постановив ухвалу у справі № 906/631/18, якою наклав арешт на приміщення універмагу, а 03.08.2018 ці обтяження зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

60. Незважаючи на вжиті судами заходи забезпечення щодо спірного нерухомого майна, 08.08.2018 відбулись електронні торги з продажу приміщення універмагу, за результатами яких ТОВ «ТЦ Фрай» визнано їх переможцем, та здійснено державну реєстрацію виникнення права власності за ним.

61. Враховуючи хронологію зазначених обставин та наявність порушень, які полягають у тому, що продаж приміщення універмагу, власником якого є Радомишльська райспоживспілка, здійснено в межах процедури примусової реалізації заставленого майна у процесі виконання рішення суду за наявності арешту на нього та заборони його продавати (відповідні обтяження були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про наявність яких було повідомлено виконавчу службу), колегія суддів вважає, що ці обставини спричинили порушення прав і законних інтересів позивача.

62. Як зазначалося вище, касаційна скарга Радомишльської райспоживспілки містить доводи про помилковість висновків судів щодо дотримання правил проведення указаних торгів внаслідок наявності обтяжень щодо приміщення універмагу, інформація про які на момент їх проведення містилася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

63. При вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення того, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів, чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів (постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19, від 18.08.2020 у справі № 5023/4363/12).

64. Правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства (постанови Верховного Суду України від 29.06.2016 у справі № 6-370цс16, від 14.12.2016 у справі № 3-1406гс16 та постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012).

65. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається встановлення судами попередніх інстанцій факту порушення правил проведення електронних торгів і продаж приміщення універмагу за наявності арешту та заборони його продавати, накладених ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.07.2018 у справі № 906/631/18 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 у справі № 8/84-НМ відповідно.

66. З вищенаведених підстав відхиляються доводи ДП «Сетам» у відзиві на касаційну скаргу про відсутність його обов`язку зупиняти проведення електронних торгів. Крім того, посилання ДП «Сетам» на те, що у вересні 2018 року були скасовані вжиті судом 30.07.2018 заходи забезпечення позову не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, які установили наявність обтяжень на момент проведення електронних торгів.

67. Суди указали на те, що вимога позивача про визнання недійсними електронних торгів обґрунтована перш за все тим, що передане на реалізацію приміщення універмагу вибуло з його володіння на підставі судового рішення у справі № 8/84-НМ, яке в подальшому було скасоване, і фактично спрямована на захист права власності позивача.

68. Головними питаннями цього спору є те, чи дотримано правил проведення указаних торгів за наявності арешту та заборони щодо приміщення універмагу, інформація про які містилася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на момент їх проведення, та чи порушено права позивача у цій справі.

69. Натомість суди попередніх інстанцій, установивши наявність порушень процедури проведення електронних торгів, помилково указали на неналежний спосіб захисту, обраний позивачем, і наголосили на праві останнього витребувати своє майно з незаконного володіння шляхом подання віндикаційного позову.

70. Радомишльська райспоживспілка в свою чергу наголошує на тому, що суди безпідставно зробили акцент на неналежному способі захисту, обраному нею, не надавши оцінки обставинам відчуження приміщення універмагу за наявності зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяжень та обізнаності про це виконавчої служби.

71. Одним із основних принципів господарського судочинства є диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ГПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 ГПК України).

72. Судове рішення є обов`язковим до виконання; обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129, частина перша статті 1291 Конституції України).

73. Отже, ухвала суду про забезпечення позову, зокрема про заборону відчуження нерухомого майна, встановлює обтяження такого майна незалежно від того, зареєстроване це обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи ні.

74. Водночас відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

75. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

76. Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17.

77. Суди установили, що заборона продавати приміщення універмагу, накладена постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016, та арешт на приміщення універмагу, накладений ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.07.2018 у справі № 906/631/18, були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і Радомишльська райспоживспілка повідомила в.о. начальника виконавчої служби про їх наявність.

78. Радомишльська райспоживспілка не була учасником проведених 08.08.2018 електронних торгів, однак за їх наслідком відбулося відчуження приміщення універмагу в порушення заборони його продавати та арешту, накладених судами в порядку забезпечення інших позовів, заявлених скаржником з приводу спірного майна.

79. Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

80. Поряд з цим за встановлених обставин справи у їх сукупності колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права і не врахували правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду та постановах Верховного Суду України, на які посилається Радомишльська райспоживспілка у касаційній скарзі, зокрема про наслідки недодержання вимог закону під час вчинення правочину, за яким відбулося відчуження майна, обіг якого був обмежений заходами забезпечення позову.

81. Статтею 650 ЦК України встановлено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

82. У частинах першій, четвертій статті 656 ЦК України зазначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

83. Згідно зі статтею 655 цього ж Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

84. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

85. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

86. Відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього ж Кодексу).

87. Разом з цим слід зазначити, що за змістом частини першої статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

88. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

89. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права й інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

90. У цій справі позивач як власник спірного майна бажає відновити свої права саме у спосіб визнання недійсними електронних торгів, і ці вимоги узгоджуються з нормами закону.

91. За таких обставин колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій помилково відмовили у задоволенні позову, пославшись на те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту його прав.

92. Крім того, у рішенні місцевий господарський суд підкреслив, що у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа № 906/730/18 за позовом Радомишльської райспоживспілки до ТОВ «ТЦ «Фрай» про витребування приміщення універмагу.

93. На це також звернула увагу Радомишльська райспоживспілка і зазначила, що у такий спосіб вона намагалася захистити своє порушене право, однак рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 у вказаній справі у задоволенні її позову відмовлено з тих підстав, що електронні торги, на яких відбувся продаж приміщення універмагу, не визнані у судовому порядку недійсними та ТОВ «ТЦ «Фрай» є добросовісним його набувачем.

94. Застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України, про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої цієї ж статті власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача. Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі № 639/7253/18, які враховуються в силу приписів частини четвертої статті 300 ГПК України, згідно з якою суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

95. Право вибору способу захисту належить позивачу і за обставинами цієї справи, оскільки в іншому провадженні вирішується спір про витребування майна, і з урахуванням того, що при визначенні способу захисту порушеного права (інтересу) судовими рішеннями не можуть звужуватися такі права особи щодо можливого звернення у подальшому в суд з іншими вимогами, передбаченими статтею 16 ЦК України, виходячи з конкретних, наведених вище обставин цієї справи, не можна погодитися з висновками судів попередніх інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним.

96. З огляду на характер спірних правовідносин обраний позивачем у цій справі спосіб захисту ґрунтується на нормах закону, є належним, ефективним та за встановлених судами попередніх інстанцій обставин відновить порушені права Радомишльської райспоживспілки на володіння майном, власником якого внаслідок незаконного проведення 08.08.2018 електронних торгів є вже інша особа.

97. При цьому слід зазначити, що, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту його прав та інтересів. Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника, та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем. Відповідно до статті 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а згідно зі статтею 13 цієї ж Конвенції - право на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

98. Отже, враховуючи наведене та зміст позовної заяви, цей позов було подано на захист права позивача щодо отримання належного йому на праві власності майна.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

99. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково й ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

100. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 311 ГПК України).

Судові витрати

101. З огляду на те, що за результатами розгляду цієї справи позов задоволено, відповідно до частини першої статті 129 ГПК України судові витрати Радомишльської райспоживспілки на сплату судового збору за подання апеляційної (2 643 грн) та касаційної (3 524 грн) скарг у загальній сумі 6 167 грн підлягають стягненню з відповідачів пропорційно.

Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Радомишльської районної спілки споживчих товариств задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 та рішення Господарського суду міста Києва 05.11.2019 у справі № 910/11305/18 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

3. Позов Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Державного підприємства «Сетам» та Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ «Фрай», про визнання недійсними торгів задовольнити.

4. Визнати недійсними електронні торги, проведені 08.08.2018 Державним підприємством «Сетам», щодо продажу приміщення універмагу загальною площею 6 128,70 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Радомишль, вул. Велика Житомирська,1/2, та оформлені протоколом електронних торгів.

5. Стягнути з Державного підприємства «Сетам» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4- 6, код ЄДРПОУ 39958500) на користь Радомишльської районної спілки споживчих товариств (12201, Житомирська обл., м. Радомишль, вул. 9 Січня, 12, код ЄДРПОУ 01749361) 3 083 (три тисячі вісімдесят три) гривні 50 копійок витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

6. Стягнути з Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03151, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 76-А, код ЄДРПОУ 35008087) на користь Радомишльської районної спілки споживчих товариств (12201, Житомирська обл., м. Радомишль, вул. 9 Січня, 12, код ЄДРПОУ 01749361) 3 083 (три тисячі вісімдесят три) гривні 50 копійок витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич