ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/117/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі - Прокурор)
на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.01.2022 (суддя Плотницька Н.Б.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 (головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді Куксов В.В. і Шаптала Є.Ю.)
зі справи № 910/117/22
за позовом Прокурора в інтересах органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницької міської ради (далі - Рада);
міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" (далі - Підприємство)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Екологія України" (далі - Товариство)
про стягнення 3 736 597,32 грн.,
ВСТАНОВИВ:
1. Позов було подано про стягнення збитків за договором від 03.07.2019 № 240 (далі - Договір) у сумі 3 736 597,32 грн. та обґрунтовано тим, що через завищення вартості виконаних робіт було сплачено зайві кошти в цій сумі, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок здійснити коригування вартості виконаних робіт у бік її зменшення та відшкодувати збитки в тій же сумі.
2. Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022, позовну заяву Прокурора з доданими до неї документами повернуто без розгляду з посиланням, зокрема, на пункт 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3. У касаційній скарзі до Верховного Суду Прокурор просить оскаржувані ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати, направивши останню до господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
4. Скаргу обґрунтовано тим, що:
- судами порушено норми права, а саме статтю 1311 Конституції України, статтю 23 Закону України «Про прокуратуру», пункти 6, 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України, статтю 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 53 226 236 ГПК України;
- судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у справах №№815/1216/16, 924/674/21, 904/5598/18, 925/47/19, 910/4517/14, 913/153/19, 912/738/20, 922/1361/17, 911/620/17, 804/2244/18, 910/11919/17, 910/7813/18, 914/225/18, 905/803/18, 469/580/16-ц, 911/2169/20.
5. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
6. У постановленні оскаржуваної ухвали та у прийнятті оскаржуваної постанови судами з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
6.1. Обґрунтовуючи своє звернення до суду з позовом у даній справі, Прокурор вказав, що органом місцевого самоврядування та Підприємством належних заходів щодо відновлення порушених інтересів не вжито, на підтвердження чого долучено листи від 25.11.2021 № 7061-02-24-21 та від 28.08.2020 № 1794.
6.2. Як вбачається з першого з цих листів, Радою повідомлено, що Підприємством було направлено Товариству вимогу на суму 3 465 379, 46 грн., а також підготовлено та подано до господарського суду Хмельницької області позовну заяву (у листопаді 2020 року) про стягнення з Товариства зазначеної суми.
Предметом відповідного спору було стягнення 3 465 379,46 грн. збитків за Договором у зв`язку із завищенням вартості робіт.
6.3. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.04.2021 зі справи №924/1220/20 у задоволенні позову Підприємства до Товариства про коштів у вказаній сумі відмовлено.
Тобто Підприємство вжило необхідних заходів та звернулося до суду з відповідними вимогами.
Крім того, лист від 25.11.2021 № 7061-02-24-21 не містить жодної інформації щодо невжиття Радою заходів стосовно захисту інтересів держави у стягненні збитків.
6.4. Водночас Прокурор звернувся з позовом у даній справі № 910/117/22 про стягнення збитків за Договором у сумі 3 736 597,32 грн. у зв`язку із завищенням вартості робіт.
6.5. Рада не є стороною Договору. При цьому позовна заява містить вимоги про стягнення коштів саме на користь Підприємства, а не Ради, тобто Прокурором визначено порушення прав Підприємства (суб`єкта господарювання), а не безпосередньо територіальної громади в особі Ради як органу місцевого самоврядування.
Рада як засновник Підприємства не несе відповідальності за його зобов`язаннями.
Отже, Раду помилково визначено Прокурором як орган, який здійснює управління у спірних відносинах, оскільки право засновника звертатися до господарського суду в інтересах заснованого підприємства законом не передбачено.
6.6. Підприємство за організаційно-правовою формою є комунальним унітарним підприємством, тобто суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність, та не є суб`єктом владних повноважень. Також не встановлено наявність у Підприємства делегованих органом місцевого самоврядування повноважень здійснювати будь-які владні управлінські функції у спірних правовідносинах.
6.7. Судом апеляційної інстанції зазначено про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що аналогічні вимоги між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже були розглянуті (у справі №924/1220/20), однак це, на думку апеляційного господарського суду, не впливає на правильність повернення судом першої інстанції позовної заяви без розгляду.
7. Причиною подання касаційної скарги стала незгода Прокурора із поверненням судом без розгляду його позовної заяви в даній справі.
8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Згідно з положеннями Закону України «Про прокуратуру»:
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу; наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частини третя статті 23);
- Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта статті 23).
10. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 ГПК України:
- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
11. З огляду на відповідні законодавчі приписи та з`ясувавши зазначені в оскаржуваних судових рішеннях і в даній постанові обставини, попередні судові інстанції дійшли висновку про наявність передбаченої пунктом 4 частини п`ятої статті 174 ГПК України підстави повернення позовної заяви, за якою суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Суд касаційної інстанції з відповідним висновком, зокрема, апеляційної інстанції, погоджується.
12. Зі свого боку, Верховний Суд враховує, що прийняття та розгляд судом позовної заяви з даної справи являло б собою, по суті, перегляд у невстановлений законом спосіб рішення господарського суду Хмельницької області від 22.04.2021 зі справи № 924/1220/20 (підпункт 6.3 пункту 6 цієї постанови), що прямо суперечило б законодавчим приписам стосовно обов`язковості судового рішення як однієї з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України, стаття 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункт 7 частини третьої статті 2 ГПК України). Поряд з тим Прокурором не зазначено про реалізацію ним можливості оскарження зазначеного рішення у встановленому законом порядку.
Понад те, наведене не узгоджувалося б і із засадою верховенства права (пункт 1 частини третьої статті 2, частина перша статті 11, частина перша статті 236 ГПК України) в аспекті правової визначеності, складовою якої є остаточність судового рішення, яке набрало законної сили, не змінене й не скасоване судами вищих інстанцій.
13. Визначених процесуальним законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень і задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 20.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 у справі № 910/117/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов