№ 910/12450/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/12450/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Сендега Т.Р.,

відповідача - Баранецька М.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Бондаренко - Легких Г.П.

від 11.01.2022 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Станік С.Р., Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

від 26.07.2022

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 1 966 743,02 грн.

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмаш" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 1 954 800,00 грн боргу, 8 033,42 грн 3% річних, 3 909,60 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення суми гарантії, яка надавалась на забезпечення договору про закупівлю товарів № Т-62/2009000003 від 01.09.2020.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмаш" було оголошено переможцем публічних відкритих торгів № UA-2020-04-17-003094-с щодо закупівлі по предмету "Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6)", проведених Акціонерним товариством "Укртрансгаз".

В процедурі публічної закупівлі № UA-2020-04-17-003094-с Акціонерне товариство "Укртрансгаз" опублікувало повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Техмаш" зі строком поставки товару - "Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6)" у кількості 100 шт. зі строком поставки до 30 квітня 2021 року.

За результатами процедури закупівлі, 01.09.2020 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техмаш" (надалі - Продавець) було укладено договір про закупівлю товарів № Т-62/2009000003 (надалі - Договір), згідно з пунктами 1.1, 3.1 якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця товари - "Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6)" код згідно з ЄЗС ДК 021:2015 42110000-3 (далі - Товари), зазначені у специфікації - додатку № 1 до цього Договору, на загальну суму 39 096 000,00 грн, а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити такі Товари.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент) Товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, загальна вартість, нумерація партій Товарів, перелік Товарів у кожній партії та їх кількість, строк і місце поставки партій Товарів зазначаються у специфікації.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується передати Покупцю товари партіями в кількості, якості, комплектності, строки та в місці поставки відповідно до умов Договору, специфікації (додаток № 1) та технічних вимог та якісних характеристик товарів (додаток № 2).

Згідно з пунктом 5.6 Договору право власності на товари переходить від Постачальника до Покупця в дату прийняття товарів Покупцем за видатковою накладною на кожну окрему партію Товарів.

У пункті 6.3.9 Договору сторони погодили, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі, зазначеної в пункті 7.5 цього Договору, Постачальник зобов`язується надати Покупцю не пізніше дати укладання цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 1 954 800,00 грн, що становить 5% ціни Договору.

Відповідно до пунктів 7.2, 7.6, 7.8 Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлена, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад тридцяти днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено. Збитки, завдані Покупцю невиконанням або неналежним виконанням цього Договору, підлягають відшкодуванню Постачальником у повному обсязі. Сплата пені, штрафів не звільняє кожну із сторін від виконання своїх зобов`язань за Договором.

У пунктах 8.1-8.4 Договору сторони погодили, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (…заборонні заходи вищих законодавчих та/або виконавчих органів державної влади, які виникли після підписання Договору та які сторони не могли передбачити або запобігти їм, якщо ці обставини вплинули на виконання сторонами своїх зобов`язань, тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з наданням відповідних підтверджуючих документів. Доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються компетентним органом, зокрема: відповідний документ Торгово-промислової палати України. Строк для надання відповідних документів - протягом 20 днів з моменту виникнення обставин непереборної сили. При настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за Договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

Згідно з пунктом 12.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині поставки товарів по 30.04.2021, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

У специфікації (додаток № 1 до Договору) сторони визначили найменування Товарів, перелік Товарів у партії, кількість партій поставки - 4, строк поставки - протягом 220 календарних днів з дати укладення договору, тобто не пізніше 09.04.2021, місце поставки тощо.

Постачальник свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі (поставив товар на загальну суму 39 096 000,00 грн), що підтверджується: товарно-транспортною накладною № 1 від 29.04.2021 та видатковою накладною № 49 від 29.04.2021 на суму 7 374 129,60 грн; товарно-транспортною накладною № 1 від 24.05.2021 та видатковою накладною № 58 від 24.05.2021 на суму 24 132 892,80 грн; товарно-транспортною накладною № 1 від 31.05.2021 та видатковою накладною № 65 від 31.05.2021 на суму 5 473 416,00 грн; товарно-транспортною накладною № 2 від 31.05.2021 та видатковою накладною № 66 від 31.05.2021 на суму 2 115 561,60 грн.

Вартість отриманого товару Покупець оплатив Постачальнику повністю (у розмірі 39 096 000,00 грн), що підтверджується: платіжним дорученням № 11966_1 від 01.06.2021 на суму 7 374 129,60 грн, меморіальним ордером № 12808_6 від 16.06.2021 на суму 24 132 892,80 грн; платіжними дорученнями від 23.06.2021№ 11966_1 на суму 5 473 416,00 грн та № 11966_2 на суму 2 115 561,60 грн.

Сертифікатом № 2600-21-0366 від 07.04.2021 Івано-Франківська торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): епідемія (пандемія) коронавірусної хвороби COVID-19, яка розвинулась та поширилась у всьому світі, у тому числі в Європейському Союзі та Україні, карантин, який визнано форс-мажорною обставиною на підставі Закону України № 530-ІХ від 17.03.2020 "Про внесення змін до законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" та який встановлено на підставі постанов Кабінету Міністрів України, запровадження обмежувальних заходів органами державної влади та органами місцевого самоврядування, надзвичайний стан введений на території Чеської Республіки, згідно з постановою уряду Чеської Республіки у зв`язку з пандемією SARS Cov-2, які у комплексі спричинили неможливість своєчасного виготовлення, подальшої поставки та передачі у власність товарів, у строк, визначений договором про закупівлю товарів № Т-62/2009000003 від 01.09.2020.

Згідно з пунктом 13 розділу "Зведена інформація про закупівлю" тендерної документації по предмету закупівлі "Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6)" та додатку № VII "Вимоги до банківської гарантії (Забезпечення виконання договору)", Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмаш" зобов`язалось не пізніше дати укладання договору про закупівлю товарів надати банківську гарантією у розмірі 5% від загальної суми вартості договору.

Відповідно до Загальних вимог додатку № VII "Вимоги до банківської гарантії (Забезпечення виконання договору)" замовник вимагає надання забезпечення виконання договору про закупівлю переможцем торгів у виді банківської гарантії виконання зобов`язання у розмірі, який зазначено у пункті 13 зведеної інформації про закупівлю. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин.

З цією метою 26.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмаш" уклало з Акціонерним товариством "Банк Січ" договір № 203017-ГР-2333 про надання банківської гарантії, на суму 1 954 800,00 грн, строком дії з 26.08.2020 по 31.05.2021.

На виконання договору № 203017-ГР-2333 від 26.08.2020, Акціонерне товариство "Банк Січ" було видано банківську гарантію № 203017-ГР-2333 від 26.08.2020 (надалі - Банківська гарантія), відповідно до якої Гарант - Акціонерне товариство "Банк Січ" надав Бенефіціару - Акціонерному товариству "Укртрансгаз" безвідкличну та безумовну гарантію та прийняв на себе безвідкличне та безумовне зобов`язання сплатити Бенефіціару будь-яку суму в розмірі 1 954 800,00 грн протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги Бенефіціара, без необхідності для Бенефіціара обґрунтувати свою вимогу.

У Банківській гарантії визначено, що ця гарантія забезпечує виконання Принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю "Техмаш") Договору.

27.05.2021 Акціонерне товариство "Банк Січ" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Техмаш" вимогу про сплату коштів гарантії у розмірі 1 954 800,00 грн, оскільки до банку 27.05.2021 надійшло SWIFT-повідомлення від Бенефіціара (Акціонерного товариства "Укртрансгаз") про сплату суми гарантії, у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням Принципалом умов Договору, яка була задоволена позивачем шляхом перерахування коштів за вимогою, що підтверджується платіжним дорученням № 6922 від 28.05.2021.

01.06.2021 Акціонерне товариство "Банк Січ" за письмовою вимогою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" № 1001ВИХ-21-3973 від 26.05.2021 перерахувало Бенефіціару, за рахунок коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш", забезпечення виконання Договору у сумі 1 954 800,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 1868 від 01.06.2021.

Листом № 2-13/07/21 від 13.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмаш" звернулося до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" з вимогою про повернення сплаченого грошового забезпечення виконання Договору в сумі 1 954 800,00 грн, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмаш", як Постачальник, повністю виконало своє зобов`язання з поставки Товару згідно з Договором.

На вказаний лист Акціонерне товариство "Укртрансгаз" не відреагувало та станом на момент подання позову не повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "Техмаш" 1 954 800,00 грн гарантійного платежу.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/12450/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022, позов задоволено частково. Стягнуто Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш" 1 954 800,00 грн основної заборгованості, 8 033,42 грн 3% річних та 29 442,52 грн судового збору. В задоволенні інших позовних вимог щодо стягнення 3 909,60 грн інфляційних втрат відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- матеріалами справи підтверджено, що у повному обсязі обов`язок позивача з поставки товару за Договором був виконаний 31.05.2021, що документально підтверджено відповідними видатковими накладними, отже відповідач був зобов`язаний повернути, суму забезпечення виконання Договору у розмірі 1 954 800,00 грн у строк до 07.06.2021 включно;

- доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 1 954 800,00 грн відповідачем не надано;

- факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1 954 800,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк повернення гарантійного платежу, у відповідності до статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 954 800,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню;

- при здійсненні перевірки розрахунку індексу інфляції, нарахованого позивачем, судом встановлено, що позивачем не було враховано, що нарахування інфляційних втрат за періоди менші ніж місяць не відповідає суті відповідних нарахувань, та розрахував інфляційні втрати за неповні червень та липень 2021 року, що виключає задоволення відповідних позовних вимог;

- здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, в межах заявленого позивачем періоду (50 днів), суд встановив, що сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, розрахована позивачем правильно.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункти 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- судами першої та апеляційної інстанцій не застосовано правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 та постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 № 355/385/17 щодо застосування статей 204 та 629 Цивільного кодексу України; правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі № 918/289/19 щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

- якщо Суд за результатом розгляду касаційної скарги не вважатиме правовідносини у справі № 910/12450/21 та у справі № 918/289/19 подібними, сформувати висновок та правову позицію щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" з урахуванням статей 204 та 629 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах;

- наявні підстави для відступлення від правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.01.2019 у справі № 910/3777/18, від 20.06.2019 у справі № 910/6433/18, а також від 21.02.2020 у справі № 910/4460/19 щодо застосування статей 526 560 563 610 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", що були застосовані судом апеляційної інстанції.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за наслідками проведення Акціонерним товариством "Укртрансгаз" публічної закупівлі № UA-2020-04-17-003094-с щодо закупівлі по предмету "Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6)" Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмаш" було визнано переможцем, та, відповідно, укладено між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" та Товариством обмеженою відповідальністю "Техмаш" Договір, за умовами якого Товариство обмеженою відповідальністю "Техмаш" як Постачальник зобов`язалося у строк до 09.04.2021 передати у власність Акціонерного товариства "Укртрансгаз" як Покупця товари - "Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6)" код згідно з ЄЗС ДК 021:2015 42110000-3 (Товари), зазначені у специфікації - додатку № 1 до цього Договору, на загальну суму 39 096 000,00 грн, а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити такі Товари.

Як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, укладений між сторонами Договір є договором поставки, укладеним у процедурі закупівлі, а відтак, у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що як Постачальник, так і Покупець виконали свої зобов`язання за Договором у повному обсязі. Так, Постачальник поставив Покупцю товар на загальну суму 39 096 000,00 грн, що підтверджується: товарно-транспортною накладною № 1 від 29.04.2021 та видатковою накладною № 49 від 29.04.2021 на суму 7 374 129,60 грн; товарно-транспортною накладною № 1 від 24.05.2021 та видатковою накладною № 58 від 24.05.2021 на суму 24 132 892,80 грн; товарно-транспортною накладною № 1 від 31.05.2021 та видатковою накладною № 65 від 31.05.2021 на суму 5 473 416,00 грн; товарно-транспортною накладною № 2 від 31.05.2021 та видатковою накладною № 66 від 31.05.2021 на суму 2 115 561,60 грн, а Покупець оплатив Постачальнику товар у повному обсязі (у розмірі 39 096 000,00 грн), що підтверджується: платіжним дорученням № 11966_1 від 01.06.2021 на суму 7 374 129,60 грн, меморіальним ордером № 12808_6 від 16.06.2021 на суму 24 132 892,80 грн; платіжними дорученнями від 23.06.2021№ 11966_1 на суму 5 473 416,00 грн та № 11966_2 на суму 2 115 561,60 грн.

Зважаючи на виконання Постачальником зобов`язань за Договором, останній звернувся листом № 2-13/07/21 від 13.07.2021 до Покупця, в якому просив повернути сплачене грошове забезпечення виконання Договору в сумі 1 954 800,00 грн. Однак, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" на вказаний лист не відреагувало та не повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "Техмаш" 1 954 800,00 грн гарантійного платежу.

Вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 13 розділу "Зведена інформація про закупівлю" тендерної документації по предмету закупівлі "Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6)" та додатку № VII "Вимоги до банківської гарантії (Забезпечення виконання договору)", Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмаш" зобов`язалось не пізніше дати укладання договору про закупівлю товарів надати банківську гарантією у розмірі 5% від загальної суми вартості договору.

Аналогічні умови щодо обов`язку Постачальника надати Покупцю не пізніше дати укладання Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 1 954 800,00 грн, що становить 5% ціни Договору, визначено у пункті 6.3.9 Договору.

На виконання договору № 203017-ГР-2333 від 26.08.2020, Акціонерне товариство "Банк Січ" було видано банківську гарантію № 203017-ГР-2333 від 26.08.2020, відповідно до якої Гарант - Акціонерне товариство "Банк Січ" надав Бенефіціару - Акціонерному товариству "Укртрансгаз" безвідкличну та безумовну гарантію та прийняв на себе безвідкличне та безумовне зобов`язання сплатити Бенефіціару будь-яку суму в розмірі 1 954 800,00 грн протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги Бенефіціара, без необхідності для Бенефіціара обґрунтувати свою вимогу.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно із статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом положень частини 1 статті 1, частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 14 Господарського кодексу України спеціальні норми Господарського кодексу, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу, які містять відповідне загальне регулювання.

Отже, спеціальними нормами, які підлягають переважному застосуванню до спірних правовідносин у цій справі, є саме положення статті 200 Господарського кодексу України, відповідно до частин 1 та 4 гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частинами 1-3 статті 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі, до якої додаються документи, зазначені у гарантії, та вказується, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004, відповідно до підпункту 9 пункту 3 якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Згідно із підпунктом 8 пункту 3 зазначеного Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що в гарантії (письмовому підтвердженні) банк як гарант визначає вид та обсяг забезпечуваного ним зобов`язання боржника.

За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів. Перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. Друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі невідповідності виконання зобов`язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов`язання.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій, у Банківській гарантії визначено, що ця гарантія забезпечує виконання Принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю "Техмаш") Договору. Тобто, Банківською гарантією було забезпечено саме невиконання Договору.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю; а рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Аналогічні вимоги щодо повернення забезпечення виконання договору про закупівлю визначено самим Покупцем у додатку № VII "Вимоги до банківської гарантії (Забезпечення виконання договору)" до тендерної документації. Так, Відповідно до Загальних вимог додатку № VII "Вимоги до банківської гарантії (Забезпечення виконання договору)" до тендерної документації Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Отже, як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" взяло на себе обов`язок повернути суму забезпечення виконання не пізніше 5-ти банківських днів після виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Техмаш" своїх зобов`язань за Договором.

Тому, встановивши факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Техмаш" зобов`язань за Договором у повному обсязі, а саме, поставки Товару, прийняття такого Товару та його оплати Покупцем, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Акціонерне товариство "Укртрансгаз" зобов`язане було повернути суму забезпечення виконання у розмірі 1 954 800,00 грн у строк до 07.06.2021 включно.

Враховуючи встановлені обставини наявності обов`язку у Акціонерного товариства "Укртрансгаз" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Техмаш" з повернення забезпечення виконання Договору, настанням строку повернення гарантійного платежу, відсутності доказів добровільного повернення Акціонерним товариством "Укртрансгаз" такого гарантійного платежу, тобто факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з повернення гарантійного платежу, суд першої інстанції, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, в межах заявленого позивачем періоду, дійшов обґрунтованого по суті висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення боргу у розмірі 1 954 800,00 грн та 8 033,42 грн 3% річних.

Суд зазначає, що у даному випадку відсутні підстави для здійснення судом касаційної інстанції перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій приписів статей 204 629 Цивільного кодексу України та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" при встановленні обставин наявності чи відсутності підстав для задоволення (частково) позову, оскільки дослідження питання належного чи неналежного виконання Постачальником умов Договору не мають значення для вирішення цієї справи. Тому Суд відхиляє твердження скаржника про: неправильне застосування судами попередніх інстанцій вказаних норм при дослідженні питання належного чи неналежного виконання Постачальником умов Договору, з посиланням на постанови Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 23.01.2019 № 355/385/17; необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених скаржником норм права.

Крім того, Суд зазначає про відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про прийняття 14.11.2018 Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі № 2-383/2010.

Щодо доводів скаржника про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 14.01.2019 у справі № 910/3777/18, від 20.06.2019 у справі № 910/6433/18, від 21.02.2020 у справі № 910/4460/19 щодо застосування статей 526 560 563 610 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", Суд зазначає таке.

Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.

Суд зазначає, що у наведених скаржником постановах Верховний Суд послідовно висловлював висновки (підходи) щодо застосування положень статей 526 560 563 610 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" про необхідність встановлення виду та обсягу забезпечуваного банком зобов`язання (невиконання чи неналежне виконання) боржника, визначеного в гарантії; встановлення обставин невиконання чи неналежного виконання (в залежності від виду та обсягу забезпечуваного банком зобов`язання, визначеного в гарантії); і в залежності від встановлення таких обставин, вирішувати питання щодо наявності чи відсутності обов`язку у замовника з повернення забезпечення виконання договору про закупівлю.

З огляду на що, Суд не вбачає підстав для відступу від висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 910/3777/18, від 20.06.2019 у справі № 910/6433/18, від 21.02.2020 у справі № 910/4460/19, оскільки такі висновки є чіткими, зрозумілими і сприяють однозначному застосуванню норм права.

При цьому Суд відхиляє аргументи скаржника про наявність суперечливих між собою висновків Верховного Суду щодо застосування положень статей 526 560 563 610 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема у постановах від 28.08.2019 у справі № 910/11944/18 та від 01.08.2019 у справі № 904/3145/18, оскільки висновки Верховного Суду у вказаних постановах не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.01.2019 у справі № 910/3777/18, від 20.06.2019 у справі № 910/6433/18, від 21.02.2020 у справі № 910/4460/19. У кожній із зазначених справ Верховний Суд приймаючи відповідну постанову виходив з конкретних встановлених у кожній справі обставин, зокрема, виду та обсягу забезпечуваного зобов`язання (невиконання чи неналежне виконання) боржника; обставин невиконання чи неналежного виконання (в залежності від виду та обсягу забезпечуваного зобов`язання); і в залежності від встановлених обставин, наявності чи відсутності обов`язку з повернення забезпечення виконання договору тощо.

Суд зазначає, що аргументи скаржника фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції залишення без змін, з підстав зазначених у цій постанові.

7. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 у справі № 910/12450/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді Г.О. Вронська

І.Д. Кондратова