ДОДАТКОВА УХВАЛА

23 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/13025/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,

у письмовому провадженні без виклику сторін,

розглянувши заяви компанії Expert Music Sp.z.o.o (Експерт Мюзик ТОВ) та товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДОРМЕДІА"

про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у справі у справі №910/13025/19

за позовом громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"

до товариства з обмеженою відповідальністю "УАРЕСТ"

про стягнення 187 785,00 грн,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "ІНДОРМЕДІА";

компанія Expert Music Sp.z.o.o (Експерт Мюзик ТОВ),

ВСТАНОВИВ:

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - Спілка, позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УАРЕСТ" (далі - ТОВ "УАРЕСТ", відповідач) про стягнення паушальної суми (збитків) у розмірі 250 380,00 грн, яку в подальшому було зменшено до 187 785,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.02.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 187 785,00 грн паушальної суми (збитків) та судовий збір.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2020 заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Суд стягнув з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 апеляційну скаргу ТОВ "УАРЕСТ" задоволено частково, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/13025/19 змінено. Суд зменшив суму витрат позивача на професійну правничу допомогу до 15 000,00 грн.

Також додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 заяву Спілки про ухвалення додаткового рішення суду щодо питання про судові витрати задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №910/13025/19: заяву Спілки про відмову від позову задоволено; прийнято відмову від позову до ТОВ "УАРЕСТ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "ІНДОРМЕДІА" (далі - ТОВ "ІНДОРМЕДІА") та компанія Expert Music Sp.z.o.o [Експерт Мюзик ТОВ] (далі - Експерт Мюзик ТОВ); визнано нечинними рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2020, постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі №910/13025/194; провадження у справі закрито.

08.07.2021 судді-доповідачу передано заяви Експерт Мюзик ТОВ та ТОВ "ІНДОРМЕДІА" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/13025/19.

Від Спілки надійшло заперечення на заяви Експерт Мюзик ТОВ та ТОВ "ІНДОРМЕДІА" щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач зазначив, що в даному випадку мають застосовуватись приписи статті 130 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), які і регулюють розподіл витрат на професійну правничу допомогу саме в разі закриття провадження у справі. Що ж до наведених спеціальних правил, заявленню до стягнення підлягають: по-перше, тільки здійснені витрати; по-друге, тільки ті здійснені витрати, які обумовлені необґрунтованими діями сторони позивача; по-третє, під час заявлення таких витрат мають бути дотримані приписи частини восьмої статті 129 ГПК України.

Ухвалами Верховного Суду від 09.07.2021 та від 12.07.2021 колегією суддів у складі Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.: заяви Експерт Мюзик ТОВ та ТОВ "ІНДОРМЕДІА" про ухвалення додаткового рішення у справі прийнято до розгляду у порядку письмового провадження.

У зв`язку з відпусткою суддів Булгакової І.В. та Малашенкової Т.М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.07.2021, який наявний в матеріалах справи, та визначено нову колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюка І.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П. у зазначеній справі.

Розглянувши доводи сторін та надані докази на підтвердження понесення третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача витрат на професійну правничу допомогу, Суд дійшов висновку про відмову у стягненні з позивача зазначених витрат з огляду на таке.

Частиною першою статті 244 ГПК України визначено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно з частинами першою та третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною першою статті 191 ГПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Частиною п`ятою статті 130 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Відповідно до частини тринадцятої статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Аналіз статей 129 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №910/14162/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 12.07.2021 у справі №903/254/20).

Колегія суддів враховує, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав.

Водночас обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, Експерт Мюзик ТОВ та ТОВ "ІНДОРМЕДІА" слід було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Поряд з тим, обґрунтування жодної із наведених вище обставин заяви Експерт Мюзик ТОВ та ТОВ "ІНДОРМЕДІА" не містять.

Посилання ж на те, що Спілкою подано заяву про відмову від позову у справі №910/13025/19 у порядку статей 191 307 ГПК України та закриття провадження у справі, яка ухвалою Верховного Суду від 01.07.2021 була задоволена, визнано нечинним судові рішення попередніх інстанцій та закрито провадження у справі №910/13025/19, не свідчить про необґрунтованість позовних вимог та не дає підстави для висновку, що внаслідок саме неправильних дій позивача виник спір у даній справі. Поряд з тим, аналіз обставин розгляду цієї справи свідчить про добросовісність користування позивачем наданими йому процесуальними правами та відсутність з його сторони зловживань щодо них.

Водночас Експерт Мюзик ТОВ та ТОВ "ІНДОРМЕДІА" не доведено та судом не встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, а тому відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 123 127 129 130 244 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити компанії Expert Music Sp.z.o.o (Експерт Мюзик ТОВ) та товариству з обмеженою відповідальністю "ІНДОРМЕДІА" у стягненні з громадської спілки "Українська ліга авторських прав" витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/13025/19.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко