ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13083/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Волковицької Н. О.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 у справі

за позовом Фонду державного майна України та В.о. Голови Фонду державного майна України Трубарова В. М. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Торнтон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" про зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи

1.1. У жовтні 2018 року Фонд державного майна України та В.о. Голови Фонду державного майна України Трубаров В. М. звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Торнтон" (далі - ТОВ "Грант Торнтон") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" (далі - ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна") у якому просили зобов`язати ТОВ "Грант Торнтон" спростувати недостовірну інформацію, викладену в заяві ТОВ "Грант Торнтон", яка розміщена на сайті ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна"; зобов`язати ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" опублікувати статтю, в якій зазначити про недостовірність заяви ТОВ "Грант Торнтон", яка розміщена на сайті ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна"; стягнути з ТОВ "Грант Торнтон" моральну шкоду в сумі 10 000 000,00 грн.

1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 (суддя Джарти В. В.) позов Фонду державного майна України та В.о. Голови Фонду державного майна України Трубаров В. М. до ТОВ "Грант Торнтон" та ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" залишено без розгляду з на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

1.3. 26.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Грант Торнтон" про розподіл судових витрат, в яких заявник просить суд стягнути пропорційно з позивача-1 та позивача-2 на користь відповідача-1 суму судових витрат у розмірі 49 200,00 грн по 24 600,00 грн з кожного позивача.

1.4. В обґрунтування вимог заяви ТОВ "Грант Торнтон" зазначає, що у відзиві на позовну заяву від 01.11.2018 ним було визначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 50 000,00 грн. Проте, станом на 24.04.2019 фактичний розмір судових витрат понесених відповідачем-1 склав 49 200,00 грн.

Зазначений розмір судових витрат, понесених ТОВ "Грант Торнтон", пов`язаний із розглядом справи № 910/13083/18 та складається із:

- 5 200,00 грн - вартість лінгвістичної експертизи, оплата якої підтверджується платіжним дорученням від 22.10.2018 № 604 згідно рахунку від 22.10.2018 № 2210/18-1 (підготовка висновку експерта на запит ТОВ "Грант Торнтон" від 19.10.2018);

- 4 000,00 грн - вартість нотаріальних послуг по засвідченню підписів на заявах свідків, що підтверджується платіжним дорученням від 29.10.2018 № 2918 на суму 2 000,00 грн та платіжним дорученням від 31.10.2019 № 2921 на суму 2 000,00 грн;

- 40 000,00 грн - вартість науково-правової експертизи згідно договору від 12.11.2018 № 126/121, оплата якої підтверджується платіжним дорученням від 12.11.2018 № 2965.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 (суддя Бондарчук В. В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 (колегія суддів: Мартюк А. І., Зубець Л. П., Буравльов С. І.), стягнуто з Фонду державного майна України та в.о. Голови Фонду державного майна України Трубарова Віталія Миколайовича на користь ТОВ "Грант Торнтон" по 24 600,00 грн судових витрат.

Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ "Грант Торнтон" належними та допустимими доказами доведено понесення ним судових витрат у заявленому розмірі та пов`язаність їх із розглядом даної справи.

4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги

4.1. У касаційній скарзі Фонд державного майна України посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статей 123 129 130 221 233 244 ГПК України та просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Грант Торнтон" про розподіл судових витрат. Скаржник наголошує, що судами не враховано те, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду, а витрати, пов`язані з нотаріальним засвідченням підписів на заявах свідків, не відносяться до переліку витрат, пов`язаних з розглядом справи у розумінні частини 1 статті 123 ГПК України. Також Фонд державного майна України зазначає, що заявником не доведено, що дії позивача з пред`явлення позову та неявка у судове засідання мали на меті ущемлення прав та інтересів відповідача. При цьому скаржник посилається на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Грант Торнтон" посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

6.3. Відповідно до частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

6.4. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 43 ГПК України).

6.5. Згідно з положеннями частин 1 - 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

6.6. Судами встановлено, що у зв`язку з неявкою позивачів в судові засідання, судом першої інстанції поданий ними позов був залишений без розгляду.

6.7. Водночас судами встановлено, що ТОВ "Грант Торнтон" з метою належного спростування заявлених до нього вимог та підготовки до участі в судових засіданнях у даній справі було надано до суду висновок експерта Українського бюро лінгвістичних експертиз від 26.10.2018 № 056/334 вартість якого становить 5 200,00 грн, висновок науково-практичної експертизи Ради науково-практичних експертиз при Інституті держави та права ім. В. М. Корецького НАН України від 20.11.2018 № 126/243-е вартість якого становить 40 000,00 грн та нотаріально засвідчені копії заяв свідків вартістю 4 000 грн. Загальна сума понесення відповідачем-1 витрат, пов`язаних з розглядом справи становить 49 200,00 грн.

6.8. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

6.9. Згідно з положеннями частин 1, 3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

6.10. Приписами частин 5, 6 статті 130 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами 3-5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

6.11. Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

6.12. Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.13. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

6.14. У відповідності з положеннями статей 73 76 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

6.15. Належність та допустимість доказів має встановлюватися судом за принципами диспозитивності та змагальності сторін в судовому процесі.

6.16. Встановлення належності та допустимості наданих відповідачем-1 доказів понесення ним судових витрат та їх заперечення позивачами, можливе лише під час розгляду справи та до ухвалення судового рішення. В даному випадку до прийняття судом першої інстанції ухвали про залишення позову без розгляду.

6.17. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

6.18. Разом з тим, суди попередніх інстанцій зосередившись на підтвердженні відповідачем-1 вартості понесених ним судових витрат, не дослідили та не надали оцінки всім наявним у матеріалах справи доказам щодо належності та допустимості поданих ТОВ "Грант Торнтон" доказів.

6.19. З огляду на викладене висновки господарських судів про стягнення з позивачів судових витрат, слід вважати передчасними.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статей 308 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.2. За таких обставин оскаржувані судові рішення є такими, що ухвалені із порушенням норм процесуального права, тому підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

7.3. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, надати оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, якими сторони обґрунтовують та заперечують належність та допустимість понесених ТОВ "Грант Торнтон" судових витрат, що мають юридичне значення для розгляду заяви відповідача-1, і залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300 301 306 308 310 314 315 316 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 у справі № 910/13083/18 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя Н. Волковицька