ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/1309/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" - Керез К.І. (адвокат)

ПрАТ "Домобудівний комбінат №4" - Ігнатенко О.В. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 (суддя Мудрий С.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 (колегія суддів: Алданова С.О., Владимиренко С.В., Буравльов С.І.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - Київміськбуд)

до Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" (далі -ДБК №4)

про стягнення 1 086 166,60 грн.

СУТЬ СПОРУ

1. Київміськбуд був інвестором-генпідрядником у будівництві торгово-розважального та житлового комплексу, а ДБК №4 - підрядником, з яким генпідрядник уклав контракт на будівництво.

2. В подальшому власник комплексу ТОВ "Інфіко-Холдінг" стягнуло в судовому порядку з Київміськбуду збитки, які виникли через недоліки збудованого об`єкта (протікання покрівлі будівлі). Київміськбуд в порядку регресу звернувся до ДБК №4 з позовом про стягнення коштів. Суди попередніх інстанцій позов Київміськбуду задовольнили. ДБК №4 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Обставини справи, встановлені судами

3. 11.07.2005 ТОВ "Інтертехніка" (замовник) та Київміськбуд уклали договір на будівництво торгово-розважального та житлового комплексу по вул. Срібнокільська, 3 (10Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м.Києва, за умовами якого інвестор-генпідрядник зобов`язується за власні та або залучені кошти здійснити будівництво торгово-розважального та житлового комплексу з підземним паркінгом за адресою: вул. Срібнокільська, 3 (10 Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва, у тому числі: житловий будинок №1, житловий будинок №2, житловий будинок №3, торгово-розважальний комплекс, підземний паркінг, відповідно до проектно-кошторисної документації і положень договору та здати об`єкт замовникові у встановлений договором строк.

4. Відповідно до підпунктів 4.2.1, 4.2.4 договору на будівництво інвестор-генпідрядник для здійснення будівництва об`єкту має право залучати інвесторів, співінвесторів та субпідрядників; інвестор-генпідрядник здійснює будівництво об`єкту у встановлений договором строк, самостійно визначає виконавців та укладає з ними договори на проведення будівельно-монтажних робіт, пусконалагоджувальних робіт, вимірювань потужності експозиційної дози гамма випромінювань, з їх початком та закінчення у строки, що забезпечують введення об`єкту в експлуатацію.

5. 27.10.2005 Київміськбуд (інвестор-генпідрядник) та ДБК-4 (підрядник) уклали контракт №363 на будівництво торгово-розважального та житлового комплексу по вул.Срібнокільська, 3 (10-Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м.Києва (далі - контракт №363), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого сторони домовились здійснити будівництво об`єкта: торгово-розважальний та житловий комплекс з підземним паркінгом за адресою: вул. Срібнокільська, 3 (10-Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва, відповідно до проектно-кошторисної документації; підрядник виконує роботи по будівництву об`єкта з інженерним забезпеченням у відповідності із затвердженою проектною документацією і технічною характеристикою об`єкта, розробленою у відповідності з чинними державними нормами та стандартами, із прокладанням інженерних мереж і споруд, освітлення, благоустрою та озеленення території в межах товарної продукції об`єкта.

6. Відповідно до п. 3.1.14 контракту №363 підрядник гарантує інвестору-підряднику досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта протягом 10 років з моменту введення його в експлуатацію, якщо не відбулися порушення встановлених норм і правил експлуатації житлового будинку. Гарантійний термін не розповсюджується на обладнання, матеріали та вироби, на які постачальниками продукції видані інші гарантійні терміни.

7. Згідно з п.5.1 контракту №363 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань згідно цього контракту винна сторона відшкодовує потерпілій стороні збитки у повному обсязі.

8. 17.08.2010 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видала сертифікат відповідності КВ 000318 на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 17.06.2010.

9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі №910/5154/14, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015, стягнуто з Київміськбуд на користь ТОВ "Інфіко-Холдінг" (власник майна) збитки в сумі 141 686,40 грн. Вищий господарський суд України ухвалою від 15.07.2015 касаційну скаргу Київміськбуд у справі №910/5154/14 повернув скаржнику.

10. У процесі розгляду справи №910/5154/14 Господарський суд міста Києва 26.06.2014 призначив судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої надано висновок від 18.12.2014 №43/37-14, в якому встановлено:

- розроблена проектна документація (стадія Р) на влаштування покрівлі секції №10 будівлі по вул. Срібнокільській 3 у м. Києві не відповідає вимогам пунктів 1.2, 1.3, 2.2 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд. Том 1. Проектування" щодо забезпечення надійного відведення води з покрівлі та її довговічності;

- виконані будівельні роботи з влаштування покрівлі секції №10 будівлі по вул.Срібнокільській 3-Г у м. Києві не відповідають вимогам пунктів 1.2, 1.3, 1.3, 2.1, 2.3 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд. Том 2. Влаштування" в частині вибору технології виконання покрівельних робіт щодо забезпечення набуття фізико-механічних властивостей застосованих бентонітових матів, передбачених проектною документацією як гідроізоляційного шару (мати покладені на поверхню керамзитобетонного шару навпаки - нетканий матеріал знизу (білий), тканий (чорний) - зверху), відсутність документального рішення на виконання примикання бентонітових матів до стін вентиляційних шахт, ліфтових машинних відділень, парапетів з врахуванням їх особистих властивостей, що призвело до невірного виконання цих робіт та пунктів 1.1, 8.1, 8.2, 8.3 ДБН А.3.1-5-96 "Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва" (діяв на час проведення будівельних робіт) щодо організації належного контролю при виконанні будівельних робіт для забезпечення потрібної якості і надійності влаштування гідроізоляційного шару;

- технічною причиною затікання рідини від атмосферних опадів через покрівлю до приміщень секції № 10 будівлі по вул. Срібнокільській 3-Г у м. Києві є те, що килим гідроізоляційного бентонітового мату покладено не тією стороною на поверхню покриття, що сприяє вимиванню глини з конструкції цього мату та втрати його гідроізоляційних властивостей; технічно невірно виконано примикання до стін вентиляційних шахт, ліфтових машинних відділень, парапетів гідроізоляційного бентонітового мату;

- для усунення виявлених недоліків щодо забезпечення в подальшому від протікань покрівлі секції № 10 будівлі по вул. Срібнокільській 3-Г у м. Києві необхідно розібрати всі існуючі шари покриття до існуючого шару з керамзитобетону та влаштувати заново укладення килиму з гідроізоляційного бентонітового мату;

- вартість таких відновлювально-ремонтних робіт необхідних для усунення недоліків будівельних робіт становить 1 227 853 грн.

11. Київміськбуд рішення суду в справі №910/5154/14 виконав у повному обсязі.

12. Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.03.2016 у справі №910/18279/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016, за позовом ТОВ "Інфіко-Холдінг" до Київміськбуд, третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДБК №4, позов задоволено повністю; стягнуто з Київміськбуду на користь ТОВ "Інфіко-Холдінг" 1 086 166,60 грн збитків.

13. Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.03.2016 у справі №910/18279/15 визначено, що встановлені у справі №910/5154/14 обставини та факти є преюдиційними для справи №910/18279/15, оскільки як майно ТОВ "Інфіко-Холдінг", так і майно ТОВ "Інтертехніка" побудоване Київміськбуд на замовлення ТОВ "Інтертехніка" на підставі укладеного договору генерального підряду за одним проектом будівництва, при цьому предметом позову у справі №910/5451/14 було стягнення 141 686,60 грн фактично понесених позивачем збитків за відновлювальний ремонт, що був проведений позивачем лише на частині покрівлі та охоплював 325 кв.м, в той час як загальна площа покрівлі складає 2576,4 кв.м.

14. Київміськбуд виконав рішення суду у справі №910/18279/15 в повному обсязі.

Короткий зміст позовних вимог

15. У 2017 році Київміськбуд звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ДБК №4 про стягнення 1 086 166,60 грн в порядку регресу.

16. Вказував, що оскільки за неякісно виконані відповідачем роботи по влаштуванню покрівлі збудованого об`єкта з нього було стягнуто збитки в сумі 1 086 166,60 грн, то у нього виникло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

17. Позивач також звернув увагу суду, що він звернувся до відповідача з позовом про стягнення з ДБК №4 збитків у сумі 141 686,40 грн (справа №910/30335/15), тому у цій справі він подав позов про стягнення з відповідача збитків у сумі 1 086 166,60 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

18. Господарський суд міста Києва рішенням від 30.03.2021 у справі №910/1309/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021, позов задовольнив повністю.

19. Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції, встановивши доведення позивачем наявності складу цивільного правопорушення, керуючись статтями 22 837 838 857 875 858 882 884 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статтями 224 225 228 Господарського кодексу України (далі - ГК), дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

20. Суди попередніх інстанцій відхилили доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень ч.1 ст.1191 ЦК, оскільки правовідносини сторін у цій справі виникли з контракту; правовою підставою для звернення позивача до суду є ч.1 ст.228 ГК.

21. Суд першої інстанції врахував таке:

- предметом розгляду справ №91018279/15 та №910/5154/14 був один об`єкт будівництва, в тому числі його частина - секція №10, тільки в різних площах;

- у рішенні Господарського суду м. Києва від 17.03.2016 у справі №910/18279/15 встановлено, що Київміськбуд виступав генеральним підрядником з будівництва об`єкту та самостійно обрав ДБК №4 як підрядника, а тому несе повну відповідальність перед замовником за недоліки у виконаних будівельних роботах; встановлено наявність недоліків у виконанні будівельних робіт, які фактично виконувались на об`єкті відповідачем (ДБК №4);

- щодо проведення реконструкції: ДБК №4 брало участь у розгляді справи №910/18279/15, виконання рішення якого стало підставою для звернення Київміськбуд до суду в порядку регресу до ДБК №4 та мало всі процесуальні права надати докази щодо реконструкції саме в справі №910/18279/15; матеріали справи не містять належних доказів проведення реконструкції; факт проведення реконструкції жодним чином не доводив би відсутність вини з боку ДБК №4;

- стаття 228 ГК передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу;

- відповідач не довів факт відсутності його вини;

- Київміськбуд не пропустив строку позовної давності, оскільки позивач 20.12.2016 виконав рішення суду у справі №910/18279/15, то перебіг позовної давності за регресним зобов`язанням почався з 21.12.2016 на підставі ст.261 ЦК, позивач звернувся з позовом - 26.01.2017.

22. Суд апеляційної інстанції зазначив:

- з Київміськбуд за рішеннями судів у справах №910/5154/14, №910/18279/15 стягнуті збитки на користь власника майна;

- обставини щодо технічних причин затікання атмосферних опадів через покрівлю до приміщень секції №10 будівлі по вул. Срібнокільській 3-Г у м. Києві згідно ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не потребують повторного доказування;

- протиправна поведінка відповідача, як підрядника за контрактом №363 полягає у неналежному виконанні будівельних робіт на об`єкті, а саме невідповідності їх вимогам ДБН в частині вибору технології виконання покрівельних робіт;

- розмір збитків, що був завданий власнику об`єкта та відшкодований позивачем, підтверджується висновком експерта від 18.12.2014 №43/37/14 (у справі №910/5154/14) та сплаченими Київміськбуд на користь ТОВ "Інфіко-Холдінг" коштами в загальній сумі 1 107 889,93 грн;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, завданими позивачу, доведений обставинами та фактами, встановленими рішеннями Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі №910/5154/14 та від 17.03.2016 у справі №910/18279/15, а також висновком експерта №43/37/14 від 18.12.2014, та полягає в завданні майнової шкоди власнику об`єкта, яка відшкодована позивачем як генеральним-замовником;

- проведення реконструкції на об`єкті не доводить втручання нового підрядника у внутрішню конструкцію даху та переукладання килиму гідроізоляційного бентонітового мату не тією стороною на поверхню покрівлі; належні і допустимі докази в підтвердження того, що саме проведена ТОВ "Інтертехніка" реконструкція впливала на вже виконані відповідачем на підставі контракту №363 будівельні роботи в матеріалах справи відсутні;

- на підставі принципу вірогідності належними і допустимими засобами доказування доведено обставини: 1) виконання відповідачем будівельних робіт на вказаному об`єкті, 2) встановлення в межах гарантійних строків обставин протікання покрівлі у зв`язку з невірним укладенням гідроізоляційного матеріалу, 3) відсутності доказів того, що вказані недоліки в роботі мали місце у зв`язку з проведеною реконструкцією;

- позивач не пропустив строк позовної давності.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

23. ДБК №4 звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Доводи учасників справи

24. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 4 ч.2 ст.287 ГПК, пункти 1, 3 ч.3 ст.310 ГПК та зазначає:

- ухвалою від 06.03.2017 Господарський суд міста Києва зупинив провадження у цій справі до розгляду та набрання законної сили рішенням у справі №910/30335/15; клопотанням від 13.01.2021 ДБК №4 повідомив Господарський суд міста Києва про закінчення розгляду справи №910/30335/15 та долучив копії рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №910/30335/15, просив поновити провадження у справі;

- суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст.883 ЦК, застосувавши цю норму права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №910/30335/15, від 28.01.2020 у справі №910/15489/18, Вищого господарського суду України від 03.08.2016 у справі №910/29557/15;

- суд апеляційної інстанції порушив норму ч.4 ст.75 ГПК та не надав оцінки обставинам справи №910/30335/15, а також не врахував висновку у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №910/30335/15, а відтак належно не дослідив зібрані у справі докази;

- суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 236 237 238 281 282 ГПК, застосувавши ці норми права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №910/30335/15.

25. В обґрунтування вимог касаційної скарги ДБК №4 також посилається на те, що:

- суди попередніх інстанцій проігнорували обставини, встановлені у справі №910/30335/15, та не обґрунтували відхилення цих обставин;

- справи №910/5154/14, №910/18279/15, №910/1309/17 та №910/30335/15 взаємопов`язані і стосуються одного і того ж об`єкта, зокрема, секції №10 торгово- розважального центру по вул. Срібнокільська, 3-Г та 3-Д у м. Києві;

- самостійне проведення ТОВ "Інтертехніка" реконструкції після введення в експлуатацію об`єкта будівництва із залученням до цих робіт третіх осіб призвели до дефектів в об`єкті будівництва, за які підрядник не відповідає, що свідчить про відсутність вини з боку ДБК №4. Вищевказані докази безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, адже проведення реконструкції призвело до втручання в конструкцію покрівлі;

- суди неправомірно не застосували норму ч.3 ст.322 ГК та ч.4 ст. 267 ЦК стосовно позовної давності.

26. У відзиві на касаційну скаргу Київміськбуд просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, мотивуючи це такими доводами:

- наведені скаржником постанови Верховного Суду не містять посилань на норми, які застосовані судами у цій справі; скаржник не обґрунтував застосування висновків Верховного Суду у наведених постановах у цій справі;

- саме при розгляді справи №910/30335/15 встановлено преюдиціальність обставин зі справ №910/5154/14, №910/18279/15;

- у процесі розгляду справи №910/30335/15 не встановлено факту того, що затікання спричинено проведеною реконструкцією, а сам факт реконструкції не свідчить про те, що вона призвела до затікання, тим самим це не звільняє відповідача від відповідальності;

- відповідач не довів ані факту проведення реконструкції, ані факту втручання в гідроізоляційний шар покрівлі в процесі реконструкції, що в подальшому могло б призвести до затікання, в той час, як в процесі розгляду справи №910/18279/15 встановлено фактичні обставини, які доводять вину ДБК №4; суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано встановили факт відсутності належних та допустимих доказів проведення реконструкції на секції 10 покрівлі об`єкта.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

27. Верховний Суд ухвалою від 16.08.2021 відкрив касаційне провадження, розгляд касаційної скарги призначив на 15.09.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо підстав касаційного оскарження

28. Згідно з п.4 ч.2 ст. 287 ГПК підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

29. Згідно з п.3 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

30. Так, Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.03.2017 клопотання ДБК №4 задовольнив та зупинив провадження у цій справі до перегляду Київським апеляційним господарським судом справи №910/30335/15 з тих мотивів, що розгляд цієї справи неможливий до розгляду справи №910/30335/15; ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі №910/30335/15 призначено судову будівельно-технічну експертизу та встановлено, що обставини щодо проведення реконструкції не досліджувалися під час розгляду справи №910/5154/14 і висновок експерта у вказаній справі складався на підставі досліджень в період з жовтня по грудень 2014 року.

31. Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.01.2021 поновив провадження у цій справі на підставі відповідного клопотання ДБК №4.

32. Разом з тим, скаржник, наводячи вищевказані доводи щодо підстави касаційного оскарження, не обґрунтував, яке саме клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили.

33. З огляду на наведене, така підстава касаційного оскарження як п.3 ч.3 ст.310 ГПК та п.4 ч.2 ст. 287 ГПК не знайшла свого підтвердження.

34. Згідно з п.1 ч.2 ст. 287 ГПК підставою касаційного оскарження судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

35. Щодо доводів скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норми ч.4 ст.75 ГПК щодо преюдиціальності, то у наведених скаржником постановах Верховного Суду у справах №910/30335/15, №910/15489/18, №910/29557/15 відсутній висновок щодо застосування норми ч.4 ст. 75 ГПК.

36. Також скаржник посилається на підставу касаційного оскарження відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК та п.1 ч.2 ст.287 ГПК, зазначаючи при цьому про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми ст. 883 ЦК.

37. Згідно з п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд є те, що суд не дослідив зібрані у справі докази (за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК).

38. Так, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції порушив норму ст.883 ЦК, застосувавши таку без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №910/30335/15 в тій частині, що підрядник відповідає за дефекти виконаних робіт, якщо не доведе, що такі дефекти мають місце внаслідок природного зносу об`єкта, неправильної експлуатації або неправильної інструкції щодо його експлуатації, неналежного ремонту об`єкта замовником або іншими залученим особами, якщо інше не встановлене договором.

39. Верховний Суд у справі №910/4450/19 зазначив, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин та об`єкт (предмет).

40. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п.32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16; п.38 постанови від 25.04.2018 у справі №925/3/17, п.40 постанови від 16.05.2018 у справі №910/24257/16).

41. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах потрібно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

42. Поряд з цим, враховуючи різноманіття можливих правовідносин, в межах яких норма права може бути застосована, визначальним при визначенні подібних правовідносин для забезпечення однакового застосування норми права мають бути ті ознаки, які впливають на їх матеріально-правове регулювання.

43. У справі №910/15489/18 ТОВ "БМС БУД" спірні правовідносини стосуються визнання недійсним правочину у формі листа щодо розірвання договору підряду в односторонньому порядку. Верховний Суд у постанові від 28.01.2020 послався на ч.1 ст.883 ЦК та зазначив, що розірвання договору підряду в односторонньому порядку може мати місце у разі, якщо таке порушення строків сталося з вини генпідрядника. Відтак, у справі №910/15489/18 норма ст.883 ЦК застосована судами за інших фактичних обставин справи, з іншим предметом позову, а відтак правовідносини у порівнюваних справах не є подібними.

44. У справі №910/30335/15 Київміськбуд звернувся до ДБК №4 з позовом про стягнення в порядку регресу грошових коштів у сумі 141 686,40 грн, які були стягнуті з Київміськбуду як збитки в іншій судовій справі.

45. На існування справи №910/30335/15 позивач також вказував у позові, як на справу, що є аналогічною до цієї справи.

46. Таким чином, спірні правовідносини у цій справі та у справі №910/30335/15 є пов`язаними та тотожними, оскільки стосуються наслідків залиття покрівлі збудованого об`єкта у секції №10 та встановлення складу правопорушення за такими наслідками.

47. Справа №910/30335/15 переглядалася судами неодноразово.

48. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі №910/30335/15, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019, позов Київміськбуду було задоволено частково та стягнуто з відповідача заборгованість у порядку регресу в розмірі 141 686,4 грн.

49. Постановою Верховного Суду від 17.12.2019, на яку посилається скаржник, рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 у справі №910/30335/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

50. Верховний Суд у постанові від 17.12.2019 у справі №910/30335/15 послався на ст.883 ЦК та зазначив, що вона регулює питання відповідальності підрядника, який відповідає за недоліки збудованого ним об`єкта, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

51. Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив також таке:

- суди попередніх інстанцій не врахували законодавчі положення статей 882-884 ЦК, встановивши, що правовідносини сторін виникли з правочину, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, зазначений доказ (контракт) не дослідили, не з`ясували, які умови передбачені у цьому правочині щодо відповідальності підрядника за виконані та прийняті замовником роботи, не встановили, чи погоджено сторонами обсяг відповідальності підрядника;

- суди попередніх інстанцій, виходячи з доведеності переходу до позивача зворотного права вимоги до відповідача щодо відшкодування збитків у зв`язку з виконанням робіт неналежної якості, не дослідили умови договору щодо того, чи пов`язане право позивача вимагати від підрядника відшкодування збитків щодо виконання робіт неналежної якості за контрактом, саме з фактом відшкодування збитків третій особі відповідно до договору;

- суди залишили поза увагою посилання відповідача на ту обставину, що висновком судової експертизи від 29.09.2019 №10147/16-42 підтверджено факт проведення реконструкції об`єкта будівництва вже після введення його в експлуатацію.

52. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/30335/15, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020, в позові відмовлено; здійснено поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі №910/30335/15; стягнуто з Київміськбуду на користь ДБК №4 заборгованість у розмірі 141 686, 4 грн. Рішення судів мотивовані тим, що:

- при розгляді справи №910/5154/14 суд не досліджував питання проведення на замовлення третьої особи реконструкції торгово-розважального комплексу по вул. Срібнокільська, 3-Г та 3-Д у м. Києві, у період з 25.08.2011 по 30.11.2011;

- про проведення реконструкції на об`єкті та її про її недоліки було зазначено у листі ТОВ "Інтертехніка" від 30.03.2012, в якому останнє вказувало на допущені помилки під час реконструкції, а саме неякісно покладену гідроізоляцію, що призводить до потрапляння води в будівлю торгово-розважального комплексу;

- однією з підстав скасування Верховним Судом рішень судів попередніх інстанцій є залишення поза увагою доводів відповідача, що висновком судової експертизи від 29.09.2017 №10147/16-42 підтверджено факт проведення реконструкції об`єкта будівництва вже після введення його в експлуатацію;

- матеріали справи не містять доказів неналежного виконання відповідачем зобов`язань за контрактом №363, що виключає відповідальність відповідача за завдані збитки, та доказів на підтвердження складення в порядку пп.5.2.2 контракту №363 акту про виявлені дефекти виконаних відповідачем робіт;

- позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем були виконані роботи неналежної якості, містили недоліки і дефекти та не відповідали вимогам затвердженої проектно-кошторисної документації або будівельних норм.

53. Суди на новому розгляді справи №910/30335/15 дослідили умови контракту №363, зокрема, пункти 4.1., 4.4. (про здійснення контролю за роботою підрядника), 5.2. (п.п. 5.2.2.) щодо неналежної якості робіт та виявлених недоліків і дефектів) у площині з фактичними обставинами справи.

54. Норма ч. 4 ст. 75 ГПК передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

55. У цій справі суд першої інстанції зупиняв провадження (з 06.03.2017 до 25.01.2021 - близько чотирьох років) до перегляду судом апеляційної інстанції справи №910/30335/15, вказуючи на неможливість розгляду цієї справи та з метою дослідження, зокрема, висновку експерта зі справи №910/30335/15.

56. Разом з тим, як вбачається з мотивувальних частин рішень судів попередніх інстанцій у цій справі, суди взагалі не досліджували встановлених обставин з рішень судів у справі №910/30335/15, і не навели причин для неврахування обставин справи №910/30335/15, враховуючи пов`язаність цих справ та тотожність спірних правовідносин, посилання позивача на цю справу в позові та скаржника в апеляційній скарзі.

57. Крім того, суди у цій справі не дослідили, чи пов`язане право позивача вимагати від підрядника відшкодування збитків щодо виконання робіт неналежної якості за контрактом саме з фактом відшкодування збитків третій особі відповідно до договору.

58. Суди у цій справі не дослідили умов контракту №363, що регулюють прийняття робіт за договором, виявлення недоліків та дефектів, зокрема, прихованих у взаємозв`язку з фактичними обставинами справи, тобто правовідносин між сторонами як замовника та підрядника.

59. Суди у цій справі норму ч.4 ст.75 ГПК застосували вибірково, лише до обставин справ №910/18279/15 та №910/5154/14, однак не врахували як висновків Верховного Суду у справі №910/30335/15 згідно зі ст.236 ГПК, так і обставин з прийнятих рішень судів у вказаній справі на підставі ч.4 ст.75 ГПК, зокрема, враховуючи ухвалення судами протилежних рішень в аналогічному спорі.

60. Суд першої інстанції зазначив, що надані ДБК №4 докази та документи (зокрема, щодо реконструкції) не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в даній справі обставини і факти вже встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2016 у справі №910/18279/15 і є такими, що не можуть бути спростовані.

61. За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоди. Разом з тим, розгляд справи про стягнення збитків в порядку регресу не виключає дослідження обставин справи в порядку вимог ст. 86 ГПК, сам факт стягнення збитків з позивача як з генерального підрядника не є безумовною підставою для задоволення позову про стягнення збитків з залученого ним підрядника в порядку регресу та не виключає дослідження всього складу правопорушення як підстави для стягнення збитків.

62. Згідно з ч.1 ст. 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

63. Виходячи з підстав ст.300 ГПК, Верховний Суд не вправі самостійно встановлювати обставини, що не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, зокрема, досліджувати обставини справи №910/30335/15.

64. При цьому, наявність протилежних по суті висновків на рівні судів апеляційної інстанції у фактично тотожних справах не сприятиме забезпеченню єдності судової практики, що є одним із основних завдань Верховного Суду.

65. Таким чином, у цій справі неможливо дійти висновку про всебічне та повне дослідження доказів та встановлення обставин з урахуванням вимог ст. 86 ГПК та як наслідок про прийняття судами попередніх інстанцій законного та обґрунтованого рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

66. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

67. Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст. 287 цього Кодексу.

68. Таким чином, за наявності допущених судами попередніх інстанцій порушень вимог процесуального законодавства судові рішення підлягають скасуванню, а справу належить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

69. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно дослідити наявні у справі докази, всебічно, повно й об`єктивно встановити обставини справи, та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Судові витрати

70. Відповідно до приписів ч.4 ст.129 ГПК оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги не здійснюється.

Керуючись статтями 301 308 310 315 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №910/1309/17 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

О. Кролевець