№ 910/1317/24 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/1317/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Князьков В.В.)

від 10.07.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В.)

від 21.01.2025

у справі № 910/1317/24

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Дріллінг"

про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на роботі, зобов`язання поновити контракт, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

за участю представників учасників справи:

позивача - Дешевий О.А.,

відповідача 1 - Шляхетський А.Л.,

відповідача 2 - Якименко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування», відповідач), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Дріллінг» (далі - ТОВ ««Нафтогаз Дріллінг», Товариство, відповідач) про:

- визнання рішення учасника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» від 07.07.2023 №173 незаконним та скасування його;

- поновлення ОСОБА_1 на роботі у ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» з дати звільнення на посаді директора товариства;

- зобов`язання АТ «Укргазвидобування» поновити контракт №5 з директором ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» від 26.04.2023 з ОСОБА_1 ;

- стягнення з ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;

- стягнення солідарно з АТ «Укргазвидобування» та ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 300 000 грн.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що звільнення його з посади керівника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» є незаконним та вчиненим за особистими мотивами єдиного акціонера. Крім того, позивачем наголошено, що відповідачами вживались постійні заходи щодо перешкоджання виконання ним своїх обов`язків, що проявлялося у: ненаданні матеріально-технічної бази та ігнорування запитів позивача щодо необхідності вирішити проблемне питання; тиску на працівників, що працюють за сумісництвом в дочірній та материнській компанії; встановленні нереалістичних строків для виконання задач від акціонера та неприйняття будь-яких дій щодо надання результатів роботи позивача. На підставі означеного позивачем заявлено вимоги про скасування рішення про звільнення та поновлення на посаді директора. Також ОСОБА_1 наголосив, що внаслідок незаконного звільнення йому спричинено втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, що є підставою для стягнення солідарно з АТ «Укргазвидобування», ОСОБА_2 моральної шкоди.

2. Короткий зміст судових рішень, ухвалених за результатом розгляду справи по суті спору

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 закрито провадження у справі № 910/1317/24 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

2.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025, у справі № 910/1317/24 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі №910/1317/24, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - Г ПК України), відзначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 31 (в редакції частини від 27.07.2022) у взаємозв`язку із частинами першою, другою статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо можливості покладення на директора товариства з обмеженою відповідальністю з одним (єдиним) учасником обов`язку із забезпечення скликання річних загальних зборів учасників на підставі одноособового рішення одного учасника товариства, якщо такий обов`язок не встановлений статутом товариства.

3.3. Також підставою касаційного оскарження відповідач фактично визначає пункт 4 частини другої статті 287 Г ПК України, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 Г ПК України.

3.4. ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» 11.03.2025 через «Електронний суд» подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

3.5. АТ «Укргазвидобування» 12.03.2025 через «Електронний суд» подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень

4.1. Як вбачається зі змісту статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» товариство входить до групи Нафтогаз у значенні цього терміну, наданому у визначенні підпункту 1.6.1 статуту. Внутрішні документи Групи Нафтогаз є обов`язковими для товариства після їх затвердження (або схвалення загальними зборами учасників товариства), крім випадків, передбачених цим статутом.

Відповідно до пункту 6.1 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» АТ «Укргазвидобування» володіє часткою в розмірі 100% статутного капіталу товариства, що становить 1 000 000 грн.

У підпунктах 9.1.1, 9.1.2 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» вказано, що органами управління товариством є: загальні збори - вищий орган товариства та директор - одноосібний виконавчий орган товариства, який здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До виключної компетенції загальних зборів товариства належить, в тому числі, обрання та припинення повноважень директора (пункт 10.2.6 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг»).

Пунктом 11.1 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» визначено, що директор здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Згідно з пунктом 11.2 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» директор підзвітний загальним зборам та відповідальний перед ними за управління поточною діяльністю товариства та виконання покладених на нього завдань та функцій.

Відповідно до пункту 11.4 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» з директором укладається контракт, умови якого затверджуються загальними зборами. У контракті визначається строк його дії та умови дострокового припинення, права, обов`язки, відповідальність сторін (у тому числі майнова), умови матеріального забезпечення і організації праці.

Згідно з пунктами 10.2.14 та 10.2.15 пункту 10.2 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» до виключної компетенції загальних зборів належить затвердження результатів діяльності Товариства за рік або інший період, розподіл чистого прибутку Товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів.

У пунктах 10.3 статуту Товариства передбачено, що річні загальні збори скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року. До порядку денного річних загальних зборів обов`язково вносяться такі питання:

- про розподіл чистого прибутку - підпункт 10.3.1 Статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг»;

- про виплату дивідендів та їх розмір - підпункт 10.3.2 Статуту Товариства.

Згідно з пунктом 12.5 статуту Товариства передбачено, що річна фінансова звітність підлягає затвердженню загальними зборами.

Пунктом 8.3 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» передбачено, що порядок розподілу прибутку і покриття збитків Товариства визначаються рішеннями загальних зборів Товариства відповідно до законодавства та Статуту. Пропозиції щодо порядку і способів розподілу прибутку або шляхів покриття збитків готуються директором на підставі аналізу діяльності Товариства у звітному році та перспектив його подальшої діяльності.

Пунктом 11.6.2 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» визначено, що директор товариства виконує та організує виконання рішень загальних зборів.

Повноваження директора припиняються у разі припинення його повноважень за рішенням загальних зборів.

У підпункті 11.6.10 пункту 11.6 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» вказано, що з урахуванням обмежень, встановлених Статутом та законодавством, директор здійснює підготовку та попередній розгляд питань, що підлягають обговоренню на загальних зборах, в тому числі погоджує проекти рішень загальних зборів з таких питань, підготовку матеріалів, необхідних для розгляду таких питань. Це положення не обмежує право загальних зборів приймати рішення з питань, що віднесені до їх компетенції.

Підпунктом 11.9.3 пункту 11.9 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» передбачено, що директор несе відповідальність за підготовку необхідних матеріалів про діяльність Товариства в звітному періоді та пропозицій щодо планів Товариства, які направляються загальним зборам на затвердження й узгодження у встановленому порядку.

4.2. Між ОСОБА_1 (керівник) та АТ «Укргазвидобування» (засновник) 26.04.2023 укладено контракт №3 з директором ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» (далі - Контракт), за умовами пункту 1.1 якого керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію Товариства здійснювати поточне управління Товариством, з урахуванням обмежень, встановлених Статутом Товариства, рішеннями засновників та чинним законодавством України, забезпечувати ефективне і зберігання закріпленого за Товариством майна, створювати безпечні умови праці персоналу і безаварійну роботу.

Згідно з пунктами 1.2 - 1.4 Контракту керівник є повноважним представником Товариства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків, передбачених Статутом Товариства, актами законодавства та іншими нормативними документами, які стосуються діяльності Товариства.

Керівник підзвітний Засновнику в порядку, встановленому Статутом Товариства, рішеннями Засновниками, законодавством та цим контрактом.

Цей контракт є особливою формою трудового договору, який регулює відносини між Керівником та Товариством, та є строковим трудовим договором.

4.2.1. У пункті 2.1 контракту визначено перелік обов`язків керівника, а саме вказано, що керівник має діяти в інтересах Товариства та зобов`язаний забезпечити:

2.1.1. Поточне/оперативне керівництво Товариством, ефективну виробничо-господарську, належну соціально-побутову та іншу діяльність, виконання завдань, передбачених законодавством, Статутом Товариства, рішеннями засновника та цим контрактом.

2.1.2. Виконання виробничих та фінансових планів Товариства, що встановлюються Засновником.

2.1.3. Виконання основних показників господарської діяльності і досягнення фінансових результатів від діяльності Товариства та використання майна, згідно з встановленими річними плановими показниками діяльності товариства.

2.1.4. Виконання завдань з надання послуг (робіт та постачання товарів), а також договірних зобов`язань за напрямком діяльності.

2.1.5. Організацію робіт по оптимізації ресурсів Товариства та ефективному використанню і збереженню закріпленого майна.

2.1.6. Оптимізацію обсягів надання послуг (робіт) та постачання товарів Товариством.

2.1.7. Зростання продуктивності праці, зниження трудомісткості і собівартості послуг (робіт), які виконуються Товариством.

2.1.8. Захист та нерозголошення відомостей, що стосуються Товариства та/або використовуються ним та мають комерційну таємницю, конфіденційну інформацію чи інформацію з обмеженим доступом/службову і комерційну таємницю.

2.1.9. Дотримання чинного законодавства, ефективне використання правових засобів для вдосконалення управління, зміцнення трудової, договірної дисципліни та фінансового стану Товариства.

2.1.10. Організацію військового обліку та мобілізаційних заходів відповідно до чинного законодавства України з метою збереження мобілізаційних потужностей та запасів мобілізаційного матеріального резерву.

2.1.11. Недопущення зростання та ліквідацію простроченої дебіторської заборгованості Товариства та недопущення заборгованості із заробітної плати. Неналежне виконання даного пункту контракту розглядається, як пряме невиконання посадових обов`язків.

2.1.12. Організацію ведення бухгалтерського обліку, складення і своєчасне подання достовірної звітності згідно з чинним законодавством України, Статутом Товариства та умовами даного контракту.

2.1.13. Організацію ведення обліку загальнодержавних та місцевих податків та зборів відповідно до Податкового кодексу України та іншого законодавства України, своєчасне нарахування, сплату, складання та подання до податкових та інших державних органів декларацій (розрахунків).

2.1.15. Належний фінансовий стан Товариства та своєчасність розрахунків з постачальниками, споживачами, банками і фінансовими органами.

2.1.16. Виконання екологічної програми, здійснення заходів з попередження та ліквідації аварій і пожеж, охорони виробничих об`єктів і майна.

2.1.17. Вжиття заходів зі створення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечення додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

2.1.18. Цільове використання фінансових ресурсів Товариства.

2.1.19. Організацію робіт з безпечної експлуатації всіх об`єктів Товариства, з тому числі інженерних споруд та обладнання.

2.1.20. Керівник Товариства зобов`язується:

- забезпечити заходи, спрямовані на більш ефективне й дієве запобігання корупції в Товаристві та боротьбу з нею;

- не використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь яке майно товариства або його кошти в приватних інтересах;

- не вчиняти та не брати участі у вчиненні корупційних правопорушень, пов`язаних з виконанням своїх посадових обов`язків;

- утримуватися від поведінки, яку може бути розцінено як готовність вчинити корупційне правопорушення.

2.1.21. Своєчасне та якісне виконання функцій та завдань, які покладені на Керівника Товариства згідно зі Статутом Товариства та/або Рішеннями загальних зборів учасників Товариства та/або чинним законодавством України.

2.1.22. Дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку Товариства;

2.1.23. Впровадження природоохоронних заходів, забезпечує надійність та безпеку експлуатації виробничих об`єктів під час здійснення виробничо-господарської діяльності, організовує роботу щодо попередження аварій, пожеж та втрат майна;

2.1.24. Впровадження та реалізацію антикорупційних заходів в Товаристві;

2.1.25. Дотримуватись вимог ст. 42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо конфлікту інтересів.

2.1.26. На період дії Контракту Керівник не може без згоди рішення Засновника:

- здійснювати господарську діяльність як фізична особа - підприємець у сфері діяльності Товариства;

- бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності Товариства;

- бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства, а також здійснювати інші дії, що не передбачені Статутом, цим Контрактом та чинним законодавством та вчиняти дії, які суперечать інтересам Товариства.

2.1.27. Порушення Керівником Товариства вказаних у цьому розділі вимог є підставою для дострокового розірвання Контракту в односторонньому порядку зі сторони Замовника.

4.2.2. У пункті 2.4 Контракту контрагентами визначено права Засновника:

2.4.1. Вимагати від Керівника достроковий звіт про його дії, якщо останній допустив недбалість, невиконання чи неналежне виконання своїх обов`язків, передбачених цим Контрактом, а також в будь-який час за рішенням Засновника.

2.4.2. Звільнити Керівника у разі закінчення строку контракту, достроково за його заявою, а також у випадку порушення трудових обов`язків та умов контракту, а також за власним рішенням, в порядку та з підстав, передбаченим чинним законодавством України та цим контрактом.

2.4.3. Надавати необхідну допомогу у розв`язанні кадрових питань, організації професійної і економічної підготовки працівників керівного складу і фахівців.

2.4.4. Забезпечувати матеріально-технічними ресурсами при наявності можливостей у Засновника.

2.4.5. Здійснювати на замовлення Товариства виконання робіт та послуг, що мають загальногалузеве значення;

2.4.6 Притягувати Керівника до відповідальності на підставах та в порядку, передбаченому законодавством та цим Контрактом;

2.4.7. У будь-який час відсторонити від здійснення повноважень Керівника Товариства;

2.4.8. Вимагати від Керівника добросовісного виконання своїх обов`язків в межах наданих повноважень, виконання рішень Засновника та обов`язків, передбачених цим Контрактом.

4.2.3. За умовами пункту 5.1 Контракту зміни та доповнення до цього контракту вносяться шляхом підписання Сторонами додаткових угод. У разі зміни трудового законодавства, Сторони зобов`язані переглянути умови даного контракту з метою приведення його у відповідність до чинного трудового законодавства.

4.2.4. У пункті 5.3 Контракту Керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт - розірваний з ініціативи Засновника до закінчення строку його дії:

а) у випадку будь-якого невиконання та/або порушення Керівником умов цього Контракту, Статуту Товариства, рішень Засновника, законодавства України та/або внутрішніх документів Товариства, Групи Нафтогаз;

б) у разі одноразового грубого порушення Керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для Товариства настали значні негативні наслідки (понесено збитки, нараховані штрафні, оперативно- господарські чи адміністративно-господарські санкції, постраждав авторитет Товариства і т.п.);

в) у разі невиконання Товариством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, зборів, внесків, а також невиконання Товариством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам Товариства;

г) за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці, у разі систематичних порушень вимог чинного законодавства з питань охорони праці;

д) у разі допущення значного зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості;

е) у разі, коли у трьох звітних кварталах протягом календарного року спостерігається зростання обсягів дебіторської заборгованості Товариства, яке за загальним підсумком зазначених кварталів не супроводжується відповідним зростанням обсягів реалізації (товарів, робіт, послуг) Товариства;

є) у випадку перевищення Керівником повноважень, наданих йому Статутом Товариства та цим контрактом;

ж) розголошення комерційної та/або інформації з обмеженим доступом або іншої захищеної законом інформації, що стала відома Керівнику у зв`язку з виконанням трудових обов`язків;

з) вчинення Керівником винних дій, що дає Засновнику підстави для втрати довіри до нього, в тому числі у разі, якщо ці дії не пов`язані безпосередньо з роботою;

и) порушення Керівником прав засновників (учасників) Товариства;

і) припинення повноважень Директора Товариства за рішенням Засновника;

ї) у разі отримання Товариством від органів державної влади чи інших уповноважених органів інформації (рішень) стосовно заборони чи обмеження у проживанні та/або застосуванні праці Керівника в Україні;

л) з інших, передбачених законодавством підстав.

У випадку прийняття рішення Засновником про припинення повноважень Директора Товариства (підпункт і, пункту 5.3 Контракту), Контракт розривається на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України та Керівнику виплачується вихідна допомога у розмірі шестимісячного середнього заробітку (пункт 5.5 Контракту).

Цей контракт діє з 29.04.2023 по 29.04.2024 включно (пункт 6.1 Контакту).

4.3. Рішенням від 19.06.2023 №171 АТ «Укргазвидобування», як учасника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», доручено директору Товариства або особі, яка тимчасово виконує його обов`язки, забезпечити підготовку відповідно до вимог внутрішніх документів Товариства, внутрішніх документів Групи Нафтогаз, затверджених рішенням загальних зборів як обов`язкові для товариства, наступних документів:

- фінансового плану Товариства на 2023 рік;

- фінансового плану Товариства на 2024 рік;

- інвестиційної програми Товариства на 2023 рік;

- інвестиційної програми Товариства на 2024 рік;

- бізнес-плану Товариства на 2023-2027 роки.

Також було доручено забезпечити подання зазначених документів до 10 годин 00 хвилин ранку 23.06.2023 для затвердження загальними зборами Товариства.

Рішення від 19.06.2023 №171 (його оригінал) отримано директором - ОСОБА_1 19.06.2023, про що міститься відмітка у правому нижньому куті аркуша.

4.4. Листом від 17.05.2023 № 82-01-2406 «Щодо річних загальних зборів» АТ «Укргазвидобування» повідомило директора ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» ОСОБА_1 про необхідність скликання річних загальних зборів учасників протягом шести місяців наступного за звітним роком з обов`язковим внесенням до порядку денного питань про розподіл чистого прибутку товариства і про виплату дивідендів та їх розмір, а також запропонувало до 01.06.2023 ініціювати скликання річних загальних зборів шляхом направлення листа єдиному учаснику з інформацією та документами, необхідними для розгляду річними загальними зборами питань порядку денного. Вказаний лист було отримано позивачем 17.05.2023, про що свідчить напис у нижній частині аркуша.

Проте, як вказує АТ «Укргазвидобування», вимоги статуту та Закону стосовно скликання річних загальних зборів учасників протягом шести місяців наступного за звітним роком позивачем виконано не було.

4.5. Рішенням учасника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» від 30.06.2023 № 172 затверджено річну фінансову звітність товариства за 2022 рік; дивіденди за 2022 рік не нараховувати, 100 відсотків чистого прибутку, що становить 12 059 823,34 гривень залишити нерозподіленими (для виконання статутних цілей).

У рішенні від 30.06.2023 №172 АТ «Укргазвидобування», як учасника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», вказано, що станом на 30.06.2023 директором Товариства не надано до АТ «Укргазвидобування», як єдиного учасника, пропозиції щодо порядку і способів розподілу прибутку або шляхів покриття збитків Товариства, проекти відповідних рішень загальних зборів з таких питань, матеріали, необхідні для розгляду таких питань.

4.6. АТ «Укргазвидобування», як учасник ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», 07.07.2023 прийняло рішення №173 про:

1) припинення повноважень ОСОБА_1 , директора Товариства, 07.07.2023;

2) звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з 07.07.2023 на підставі пункту 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України);

3) обрання ОСОБА_3 тимчасовим виконувачем обов`язків директора Товариства з 08.07.2023 і до обрання нового директора в установленому порядку;

4) доручення тимчасовому виконувачу обов`язків директора товариства вчинити всі необхідні дії для реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань, у зв`язку з прийняттям цього рішення.

4.7. ОСОБА_1 було надано суду :

- лист від 22.06.2023 №115 «Щодо подання проектів фінансового плану, інвестиційної програми та бізнес-плану ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», в якості доказу виконання рішення засновника від 19.06.2023 № 171 щодо надання відповідних документів;

- лист від 30.06.2023 №116 «Щодо необхідності проведення загальних зборів учасників ТОВ «Нафтогаз Дріллінг».

Судом встановлено, що лист від 30.06.2023 №116 «Щодо необхідності проведення загальних зборів учасників ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», до якого було додано копію балансу (звіт про фінансовий стан) ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» станом на 31.12.2022, копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», проєкт рішення річних загальних зборів учасників ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», було отримано АТ «Укргазвидобування» лише 03.07.2023, про що свідчить штрих код реєстрації вхідної документації АТ «Укргазвидобування», а також даними журналу реєстрації вхідної документації АТ «Укргазвидобування».

4.8. Стосовно листа від 22.06.2023 №115 «Щодо подання проектів фінансового плану, інвестиційної програми та бізнес-плану ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» (в якості доказу виконання рішення засновника від 19.06.2023 № 171) судом встановлено, що за наслідками опрацювання наданих позивачем документів, АТ «Укргазвидобування» встановлені порушення вимог внутрішніх документів Групи Нафтогаз, які затверджені як обов`язкові для Товариства, а саме:

- вимоги Регламенту управління фінансовим плануванням у Групі Нафтогаз, затвердженого рішенням правління НАК «Нафтогаз України» від 01.11.2022 № 349, який зокрема визначає вимоги, порядок формування, подання, розгляду та затвердження фінансових планів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Компанія), юридичних осіб Групи Нафтогаз (ЮО), консолідованого фінансового плану Групи Нафтогаз на рік та звітів про їх виконання, поточних прогнозів фінансових планів, прогнозів руху грошових коштів та звітів про фактичний рух грошових коштів;

- Регламенту управління фінансовим плануванням у Групі Нафтогаз, який затверджений рішенням правління НАК «Нафтогаз України» від 01.11.2022 № 349, є обов`язковим для Товариства відповідно до рішення учасника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» від 25.11.2022 № 157. Зокрема, згідно з пунктом 4.3.4 Регламенту УФП фінансові плати ЮО/Компанії формуються з урахуванням необхідності забезпечення доходності на інвестований капітал (ROIC) не нижче рівня вартості капіталу (WACC). За умови недосягнення в плановому році економічної прибутковості Компанії, ЮО одночасно з проектом фінансового плану на рік формують бізнес-план на декілька років, якій містить заходи, що забезпечують досягнення доходності на інвестований капітал (ROIC) не нижче рівня вартості капіталу (WACC). Пунктом 3.4.5 Регламенту УФП передбачено, що фінансові плати ЮО/Компанії формуються з урахуванням результатів порівняльного аналізу базової, фіксованої винагороди та сукупного доходу працівників ЮО, Компанії з ринковими орієнтирами з оплати праці за відповідними посадами та/або грейдами. Підпунктом б) пункту 5.7.1 Регламенту УФП передбачено, що ЮО узгоджують у робочому порядку за допомогою засобів електронного зв`язку з Департаментом управління персоналом та соціальної політики - чисельність персоналу та витрати на оплату праці персоналу ЮО в плановому році; погоджують узгоджені показники з директором з людського капіталу.

Одночасно, у наданих позивачем проектах фінансових планів Товариства на 2023 та 2024 роки встановлені наступні порушення: проекти фінансового плану на 2023-2024 роки не містять розрахунків показника доходності на інвестований капітал (ROIC) та аналізу його відповідності показнику вартості капіталу (WACC), що є порушенням пункту 4.3.4 Регламенту УФП; до проекту фінансових планів на 2023-2024 роки не були додані підтвердження здійснення аналізу базової, фіксованої винагороди та сукупного доходу працівників ЮО з ринковими орієнтирами з оплати праці за відповідними посадами та/або грейдами, що є порушенням пункту 4.3.5 Регламенту УФП; до проектів фінансового плану на 2023-2024 роки не надані підтвердження погодження показників чисельності персоналу та витрат на оплату праці персоналу ЮО в плановому році з директором з людського капіталу, що є порушенням підпункту б) пункту 5.7.1 Регламенту УФП.

Також встановлено порушення: вимоги Регламенту процесу інвестиційного управління Групи Нафтогаз, затвердженого рішення правління НАК «Нафтогаз України від 25.06.2020 № 262, який визначає функціональні обов`язки та відповідальність працівників Компанії та юридичних осіб Групи Нафтогаз у процесі інвестиційного управління, порядку розгляду та затвердження інвестиційних проектів (далі - Проект/Проекти) та Програм Проектів (далі - Програма/Програми), пояснює поетапний підхід до процесу управління інвестиціями та ключові вимоги до прийняття рішень та пакета документів на кожному етапі; регламенту процесу інвестиційного управління Групи Нафтогаз, затверджений рішенням правління НАК «Нафтогаз України від 25.06.2020 № 262, (надалі - Регламент ПІУ) є обов`язковим для Товариства відповідно до рішення учасника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» від 24.07.2020 № 6. Підпунктом 4) пункту 4.1 Регламенту ПІУ передбачено, що формування та затвердження Інвестиційного плану (довгострокового та річного) дивізіонів та бізнес-одиниць, не включених до складу дивізіонів, складається з таких етапів, зокрема, присвоєння індивідуальних кодів Проектам/Програмам. У наданих директором ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» Абушаєвим Ю.Ю. проектах інвестиційних планів Товариства на 2023 та 2024 роки відсутнє присвоєння індивідуальних кодів Проектів/Програм, що є порушенням вимог підпункту 4) пункту 4.1 Регламенту ПІУ.

Позивачем обставин наявності означених порушень не спростовано, а лише вказано про можливість їх усунення за наявності комунікації із АТ «Укргазвидобування».

4.9. Як вказує позивач рішення АТ «Укргазвидобування» є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки, незважаючи на тиск та необ`єктивні терміни поставлених завдань рішеннями акціонера, Абушаєв Ю.Ю. вчинив усі дії поза розумним сумнівом для виконання покладених на нього повноважень. Зокрема, позивачем були підготовлені усі необхідні документи згідно з переліком, що передбачені у рішенні акціонера від 19.06.2023 №171, та передані у строк. Вказані обставини суттєво вплинули на фізичне та психічне самопочуття позивача, адже виконання таких дій вимагали надзусиль. Позивачем наголошено, що відсутній законодавчо встановлений порядок та строки надання таких планів, а ОСОБА_1 надав усю необхідну базу документів для того, щоб в подальшому, у випадку наявності зауважень, їх доопрацювати та усунути. Отже, на думку позивача, встановлене у рішенні від 07.07.2023 №173 АТ «Укргазвидобування» неналежне виконання обов`язків директора Товариства є нічим іншим як особистим бажанням АТ «Укргазвидобування» звільнити позивача, адже ним виконувалися вимоги як Статуту, так і Контракту.

Означені обставини у сукупності стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

4.10. АТ «Укргазвидобування» проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивач порушив пункти 8.3, 11.6.10 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», не виконав належним чином рішення учасника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» від 19.06.2023 №171 щодо підготовки та направлення проектів фінансового плану товариства на 2023 та 2024 роки та проектів інвестиційних програм товариства на 2023 й 2024 роки з дотримання внутрішніх документів групи Нафтогаз, затверджених рішеннями загальних зборів товариства, чим також порушив вимоги пунктів 2.1.1, 2.1.21 Контракту. Також вказаним учасником судового процесу наголошено на відсутності підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки акціонерним товариством взагалі не було допущено порушення жодних прав та законних інтересів ОСОБА_1

ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» також вказало, що відповідно до статуту АТ «Укргазвидобування» останній одноособово приймає рішення з питань, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів Товариства. Позивачем було порушено умови Контракту, допущені порушення статуту Товариства та невиконані завдання, покладені рішеннями загальних зборів учасників Товариства, а саме не підготовлено пропозиції щодо порядку і способів розподілу прибутку або шляхів покриття збитків та не скликано річні загальні збори з питань про розподіл прибутку товариства, про виплату дивідендів.

4.11. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, виходили з такого:

- з системного аналізу норм статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» й Контракту вбачається, що підставою для дострокового припинення повноважень директора за рішення засновника товариства (одноособовий учасник) є будь-яке невиконання та/або порушення Керівником умов цього Контракту, Статуту Товариства, рішень Засновника, законодавства України та/або внутрішніх документів Товариства, Групи Нафтогаз;

- встановлені обставини підтверджують твердження відповідачів про порушення ОСОБА_1 своїх обов`язків, щодо своєчасного та якісного виконання функцій та завдань, які покладені на Керівника Товариства згідно зі Статутом Товариства та/або Рішеннями загальних зборів учасників Товариства та/або чинним законодавством України, зокрема приписів частини другої статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (згідно з якою річні загальні збори учасників обов`язково скликаються щорічно протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом);

- інших доказів, окрім листа від 30.06.2023 №116 «Щодо необхідності проведення загальних зборів учасників ТОВ «Нафтогаз Дріллінг»» на підтвердження виконання своїх обов`язків в частині забезпечення скликання річних загальних зборів у строки, визначені Законом, позивачем до матеріалів справи не надано;

- твердження позивача ніяким чином не нівелюють порушень, які було допущено ОСОБА_1 при виконанні рішення засновника від 19.06.2023 № 171 щодо надання відповідних документів, оскільки підписанням Контракту позивач прийняв зобов`язання забезпечити виконання завдань, передбачених законодавством, Статутом Товариства, рішеннями засновника та цим Контрактом;

- директором ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» ОСОБА_1 порушені умови підпунктів 2.1.1 та 2.1.21 Контракту, оскільки ним не забезпечено виконання завдань, передбачених рішенням Засновника Товариства, та не забезпечено своєчасного та якісного виконання функцій та завдань, які покладені на керівника Товариства згідно із статутом Товариства та рішеннями загальних зборів учасників Товариства, що вказує на наявність у АТ «Укргазвидобування» достатніх підстав для прийняття рішення про припинення повноважень виконавчого органу ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» 07.07.2023, а отже, і обґрунтованість рішення учасника від 07.07.2023 №173 ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», й відсутність підстав для визнання його незаконним і скасування;

- доводи позивача стосовно звільнення його у період, коли останній перебував на лікарняному, не приймаються судом до уваги з огляду на відсутність їх належного доказового обґрунтування;

- оскільки відсутні підстави вважати рішення АТ «Укргазвидобування» про припинення повноважень ОСОБА_4 як директора ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» незаконним та його скасування, решта позовних вимог також задоволенню не підлягає.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №910/1317/24 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.

Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2025 відкрито касаційне провадження у справі №910/1317/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №910/1317/24 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі №910/1317/24, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

5.3. Відповідно до частини першої статті 300 Г ПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Г ПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 3, 4 частини другої статті 287 Г ПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 Г ПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

6.3. Так, касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Г ПК України.

Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 Г ПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, у разі оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Г ПК України, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скаржник відзначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 31 (в редакції частини від 27.07.2022) у взаємозв`язку із частинами першою, другою статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо можливості покладення на директора товариства з обмеженою відповідальністю з одним (єдиним) учасником обов`язку із забезпечення скликання річних загальних зборів учасників на підставі одноособового рішення одного учасника товариства, якщо такий обов`язок не встановлений статутом товариства.

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

6.4. Також підставою касаційного оскарження відповідач визначає пункт 4 частини другої статті 287 Г ПК України, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 Г ПК України.

6.5. Оцінюючи доводи та мотиви касаційної скарги у контексті наведених скаржником підстав касаційного оскарження, колегія суддів відзначає, що фактично підставою звернення до Суду стали питання:

- щодо наявності/відсутності правових підстав для покладення на директора Товариства обов`язку із забезпечення скликання річних загальних зборів учасників рішенням єдиного учасника товариства;

- щодо наявності/відсутності правових підстав для звільнення директора із займаної посади за рішенням єдиного учасника Товариства.

З огляду на наведене Суд відзначає таке.

6.6. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частина перша статті 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями частин першої та другої статті 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини другої статті 4 Г ПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Згідно із статтею 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Так, предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання недійсним рішення єдиного учасника товариства, яке оформлене протоколом від 07.07.2023 №173, яким звільнено позивача із посади директора Товариства та відповідно припинено його повноваження.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників врегульовані Законом України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю".

За змістом статей 28, 29 цього Закону органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Частиною першою, пунктом 7 частини другої статті 30 цього ж Закону визначено, що загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" вбачається, що виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Частиною дванадцятою цієї статті визначено, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу (частина тринадцята статті 39 цього Закону).

Частинами першою та третьою статті 99 цього ж Кодексу передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.01.2010 № 1-2/2010 у справі про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України роз`яснив, що реалізація учасниками акціонерного товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього товариства стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

6.7. Як встановлено судами попередніх інстанцій згідно з пунктом 10.2.6 статуту Товариства до виключної компетенції загальних зборів товариства належить, в тому числі, обрання та припинення повноважень директора.

Рішенням АТ «Укргазвидобування», як єдиного учасника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», від 07.07.2023 №173, зокрема, припинено повноваження ОСОБА_1 та звільнено останнього з посади директора ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» з 07.07.2023 на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Приймаючи рішення про припинення повноважень директора та звільнення його із займаної посади АТ «Укргазвидобування» керувалося тим, що директор ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» - ОСОБА_1 допустив порушення умов пунктів 8.3, 11.6.10 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», а саме не виконав належним чином рішення учасника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» від 19.06.2023 №171 щодо підготовки та направлення проектів фінансового плану товариства на 2023 та 2024 роки та проектів інвестиційних програм товариства на 2023 й 2024 роки з дотримання внутрішніх документів групи Нафтогаз, затверджених рішеннями загальних зборів товариства, чим також порушив вимоги пунктів 2.1.1, 2.1.21 Контракту. Тобто директором не забезпечено виконання завдань, передбачених рішенням Засновника Товариства та не забезпечено своєчасного та якісного виконання функцій та завдань, які покладені на керівника Товариства згідно із статутом Товариства та рішеннями загальних зборів учасників Товариства.

У свою чергу, ОСОБА_1 не погоджується із законністю прийнятого АТ «Укргазвидобування» (як єдиного учасника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг») вказаного вище рішення та відповідно просить його скасувати, поновивши останнього на посаді директора Товариства.

6.8. Колегія суддів відзначає, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).

Особливості проведення загальних зборів учасників товариством, що має одного учасника, встановлені статтею 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що оскільки спір у цій справі стосується питання припинення трудових повноважень посадової особи ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», єдиним учасником якого є АТ «Укргазвидобування», то для задоволення позовних вимог позивач мав довести суду відсутність правових підстав для звільнення останнього з посади директора Товариства на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України та частини третьої статті 99 ЦК України.

6.9. З огляду на наведене колегія суддів відзначає, що відповідно до пунктів 4, 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу та з підстав, передбачених трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій за змістом пункту 2.1 Контракту, укладеного 26.04.2023 між ОСОБА_1 та АТ "Укргазвидобування" з директором ТОВ "Нафтогаз Дріллінг", керівник зобов`язаний забезпечити своєчасне та якісне виконання функцій та завдань, які покладені на керівника товариства згідно зі статутом товариства та/або рішеннями загальних зборів учасників товариства та/або чинним законодавством України. Порушення керівником товариства вказаних вимог є підставою для дострокового розірвання контракту в односторонньому порядку зі сторони засновника.

Згідно з пунктом 2.4 Контракту засновник має право звільнити керівника у разі закінчення строку контракту, достроково за його заявою, а також у випадку порушення трудових обов`язків та умов контракту, а також за власним рішенням, в порядку та з підстав, передбаченим чинним законодавством України та цим контрактом.

У відповідності до пункту 5.3 Контракту керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт - розірваний з ініціативи засновника до закінчення строку його дії у випадку будь-якого невиконання та/або порушення керівником умов цього контракту, статуту товариства, рішень засновника, законодавства України та/або внутрішніх документів товариства, Групи Нафтогаз.

Тобто зі змісту статуту ТОВ "Нафтогаз Дріллінг" та Контракту, як вірно відзначено судами попередніх інстанцій, вбачається, що підставою для дострокового припинення повноважень директора за рішенням засновника товариства (одноособовий учасник) є будь-яке невиконання та/або порушення керівником умов цього контракту, статуту товариства, рішень засновника, законодавства України та/або внутрішніх документів товариства, Групи Нафтогаз.

Суди відзначили, що рішенням від 19.06.2023 №171 АТ «Укргазвидобування», як учасника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг», доручено директору Товариства забезпечити підготовку відповідно до вимог внутрішніх документів Товариства, внутрішніх документів Групи Нафтогаз, затверджених рішенням загальних зборів як обов`язкові для товариства, наступних документів:

- фінансового плану Товариства на 2023 рік;

- фінансового плану Товариства на 2024 рік;

- інвестиційної програми Товариства на 2023 рік;

- інвестиційної програми Товариства на 2024 рік;

- бізнес-плану Товариства на 2023-2027 роки, до 10 годин 00 хвилин ранку 23.06.2023 для затвердження загальними зборами Товариства.

Крім того, листом від 17.05.2023 № 82-01-2406 «Щодо річних загальних зборів» АТ «Укргазвидобування» повідомлено директора ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» ОСОБА_1 про необхідність скликання річних загальних зборів учасників протягом шести місяців наступного за звітним роком з обов`язковим внесенням до порядку денного питань про розподіл чистого прибутку товариства і про виплату дивідендів та їх розмір, а також пропонувало до 01.06.2023 ініціювати скликання річних загальних зборів шляхом направлення листа єдиному учаснику з інформацією та документами, необхідними для розгляду річними загальними зборами питань порядку денного.

У подальшому, рішенням учасника ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» від 30.06.2023 № 172 затверджено річну фінансову звітність товариства за 2022 рік та при цьому вказано, що станом на 30.06.2023 директором Товариства не надано до АТ «Укргазвидобування» пропозиції щодо порядку і способів розподілу прибутку або шляхів покриття збитків Товариства, проекти відповідних рішень загальних зборів з таких питань, матеріали, необхідні для розгляду таких питань.

Щодо листа позивача від 22.06.2023 №115 «Щодо подання проектів фінансового плану, інвестиційної програми та бізнес-плану ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» (в якості доказу виконання рішення засновника від 19.06.2023 № 171) відповідачем відзначено, що документи, надані директором, містять порушення вимог внутрішніх документів Групи Нафтогаз, які затверджені як обов`язкові для Товариства.

Позивачем обставин наявності означених порушень не спростовано, а лише вказано про можливість їх усунення за наявності комунікації із АТ «Укргазвидобування». Крім того, як вказує АТ «Укргазвидобування», вимоги стосовно скликання річних загальних зборів Товариства позивачем також виконано не було.

6.10. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення про відмову у задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що у АТ "Укргазвидобування" були обґрунтовані підстави для прийняття рішення про припинення повноважень виконавчого органу (директора) ТОВ "Нафтогаз Дріллінг", адже останнім порушені підпункти 2.1.1 та 2.1.21 Контракту, зокрема, позивачем не забезпечено належне виконання завдань, передбачених Статутом Товариства, рішеннями засновника та спірним Контрактом.

При цьому суди відзначили, що доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, ніяким чином не нівелюють порушення умов Контракту, допущені ним при виконанні своїх обов`язків.

З огляду на висновки стосовно відсутності підстав вважати рішення АТ «Укргазвидобування» про припинення повноважень ОСОБА_1 як директора ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» незаконним та його скасування, господарські суди дійшли висновку, що решта позовних вимог (як похідних) також задоволенню не підлягає.

6.11. Колегія суддів, ураховуючи особливості правового регулювання спірних правовідносин, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи (зокрема, але не виключно, неналежного та несвоєчасного виконання директором рішень засновника, що призвело до порушення умов Контракту та Статуту Товариства), погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для скасування та визнання недійсним рішення АТ "Укргазвидобування" (як єдиного учасника ТОВ "Нафтогаз Дріллінг") від 07.07.2023 №173, яким припинено повноваження директора ТОВ "Нафтогаз Дріллінг" та звільнено останнього із займаної посади.

Колегія суддів відзначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (стаття 74 Г ПК України). Разом з тим, недоведення/неспростування позивачем відсутності порушень Статуту, а також Контракту, допущених ним при виконанні рішень та завдань засновника Товариства, виключає можливість скасування спірного рішення єдиного учасника Товариства, прийнятого відповідно до норм чинного законодавства, положень статуту відповідача та умов спірного Контракту.

Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують, а виключно зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення позову. Однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини другої статті 300 Г ПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.12. Щодо доводів скаржника про порушення судами попередніх інстанцій приписів статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" колегія суддів відзначає таке.

Так, статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" визначено порядок скликання загальних зборів учасників товариства, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

У свою чергу, відповідно до приписів частини другої статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до товариств з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.

Тобто аналіз наведених норм свідчить про те, що у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. При цьому загальний порядок скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, що передбачений статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", не застосовується до таких правовідносин.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, зазначивши про порушення директором Товариства ( ОСОБА_1 ) приписів частини другої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" щодо невиконання виконавчим органом Товариства обов`язку зі скликання загальних зборів, адже на спірні правовідносини стаття 32 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" не розповсюджує свою дію.

Водночас Суд ураховує, що АТ "Укргазвидобування" листом від 17.05.2023 № 82-01-2406 «Щодо річних загальних зборів» повідомило директора про необхідність скликання річних загальних зборів до 01.06.2023 шляхом направлення листа єдиному учаснику з інформацією та документами, необхідними для розгляду річними загальними зборами питань порядку денного, а саме питань про розподіл чистого прибутку товариства і про виплату дивідендів та їх розмір у відповідності до вимог пунктів 8.3, 10.3, 11.6.10 пункту 11.6 статуту ТОВ «Нафтогаз Дріллінг».

У контексті наведеного колегія суддів відзначає, що позивач, підписуючи Контракт, прийняв на себе зобов`язання забезпечувати виконання завдань, передбачених законодавством, Статутом Товариства, рішеннями засновника та спірним Контрактом. Тобто, умовами спірного Контракту саме на директора покладено обов`язок беззаперечно виконувати вимоги статуту Товариства та рішення (завдання) засновника Товариства.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем як директором Товариства не були виконані належним чином вимоги АТ "Укргазвидобування", зазначені у листі від 17.05.2023 № 82-01-2406 «Щодо річних загальних зборів».

Відтак колегія суддів з огляду на те, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами виконання завдання засновника Товариства, зазначене у листі від 17.05.2023 № 82-01-2406, вважає, що у даному випадку директором Товариства допущено порушення вимог Контракту щодо незабезпечення належного виконання завдань, передбачених рішеннями засновника.

Помилкові посилання судів попередніх інстанцій на приписи статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" не призвело до прийняття неправильного по суті рішення.

Інші твердження скаржника про порушення норм процесуального права не можуть бути підставою для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень з огляду на мотиви, з яких суд касаційної інстанції залишає їх у відповідній частині без змін.

6.13. Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, зазначене в сукупності свідчить про відсутність правових підстав для скасування ухвалених судових рішень з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Г ПК України.

6.14. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Г ПК України

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 310 Г ПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Відхиляючи доводи позивача щодо неповноти з`ясування судом обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "суду факту", отже, відповідно до статті 300 Г ПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Г ПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21 тощо.

Проте, як уже зазначалося, під час здійснення касаційного провадження у цій справі з підстави касаційного оскарження, визначеної у пункті 3 частини другої статті 287 Г ПК України, Верховним Судом встановлено необґрунтованість підстави касаційного оскарження у цій частині.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про наявність підстав для скасування судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 310 Г ПК України.

При цьому Суд в силу приписів статті 300 Г ПК України не вдається до переоцінки доказів та встановлених на підставі їх обставин одержання/неодержання відповідачем адвокатських запитів, оскільки дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80 86 300 Г ПК України. Крім того, наведені доводи касаційної скарги у цій частині не впливають на результат розгляду справи.

Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 Г ПК України (пункт 1 частини третьої статті 310 Г ПК України), наведена скаржником у касаційній скарзі, не підтвердились. Вказані доводи не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки такі аргументи фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлених ним обставин справи. При цьому суд касаційної інстанції не має права додатково встановлювати обставини справи та перевіряти докази.

Відтак доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права відхиляються Судом.

6.15. З урахуванням вищенаведеного, доводи касаційної скарги у своїй сукупності не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, що виключає можливість скасування оскаржуваних судових рішень, ухвалених по суті позовних вимог, з цих підстав.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

6.16. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини №41984/98 від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", №24465/04 від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", №3236/03 від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Г ПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 Г ПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.2. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення, дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі №910/1317/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко