ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/13649/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників сторін:

позивача - Ніколюк О. Л. (адвоката),

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - Лазька С. В. (адвоката),

відповідача-3 - не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Лазька С.В. (адвоката)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Своє житло"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 (колегія суддів: Поляк О. І., Калатай Н. Ф., Кропивна Л. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 (суддя Лиськов М. О.) у справі

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Своє житло"

до 1) Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Янчук Світлани Василівни, 2) Приватного підприємства "Будінвестмонтаж", 3) Акціонерного товариства закритого типу "ДВК",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Градобуд 1",

про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2019 року Житлово-будівельний кооператив "Своє житло" (далі - ЖБК "Своє житло") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Янчук Світлани Василівни (далі - Державний реєстратор), Приватного підприємства "Будінвестмонтаж" (далі - ПП "Будінвестмонтаж") та Акціонерного товариства закритого типу "ДВК" (далі - АТЗТ "ДВК") про:

- визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора від 07.02.2018 за № 39567543 про державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта 717398280000 (далі - об`єкт незавершеного будівництва) за ПП "Будінвестмонтаж";

- скасування запису про право власності номер 24729192, внесеного Державним реєстратором 07.02.2018;

- визнання недійсним договору про передачу незавершеного будівництва, серія та номер: 15-01/09, виданого 15.01.2009, видавник: АТ ЗТ "ДВК", ПП "Будінвестмонтаж";

- визнання недійсним договору про передачу функцій замовника від 02.03.2009 серія та номер: 1/09, видавник: АТ ЗТ "ДВК", ПП "Будінвестмонтаж".

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що Державний реєстратор здійснив реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва незаконно, оскільки станом на 07.02.2018 ПП "Будінвестмонтаж" не мало жодних прав на земельну ділянку, чинного дозволу на виконання будівельних робіт (строк дії дозволу на виконання будівельних робіт, виданого не ПП "Будінвестмонтаж", а Громадській організації "Кредитна спілка військовослужбовців України", закінчився ще у 2009 році), а також не мало будь-якої технічної документації. Позивач стверджував, що на момент спірної державної реєстрації щодо об`єкта незавершеного будівництва існували записи про заборону його відчуження (арешт). На думку позивача, договір № 1-09 від 02.03.2009 про передачу функцій замовника та договір про передачу незавершеного будівництва № 15-01/09 від 15.01.2009, які стали підставою для прийняття Державним реєстратором рішення про реєстрацію права власності за ПП "Будінвестмонтаж" на об`єкт незавершеного будівництва, повинні бути визнані судом недійсними, оскільки нотаріально не посвідчені.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2020, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020, у задоволенні позовних вимог ЖБК "Своє житло" до Державного реєстратора, ПП "Будінвестмонтаж", АТЗТ "ДВК", відмовлено повністю.

2.2. Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора та скасування запису про право власності номер 24729192, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, установив відсутність у володінні позивача земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:053:0029 за адресою: АДРЕСА_1 та будь-яких майнових прав щодо цього об`єкта незавершеного будівництва. Враховуючи, що будинок на АДРЕСА_1 станом на день розгляду справи у суді недобудований, суд дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням Державного реєстратора не порушуються ні майнові права, ні будь-які інші права позивача. Суд зазначив, що власником об`єкта незавершеного будівництва (житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1) є саме ПП "Будінвестмонтаж" - замовник будівництва, який набув функцій замовника на підставі договорів про передачу незавершеного будівництва №15-01/09 від 15.01.2009 та про передачу функцій замовника від 02.03.2009 №1/09. Тому інвестор окремої, в майбутньому побудованої та введеної в експлуатацію квартири в об`єкті незавершеного будівництва, не є власником об`єкта незавершеного будівництва, а тому не міг делегувати неіснуючі майнові права ЖБК "Своє житло".

Щодо поданої ПП "Будінвестмонтаж" заяви про застосування позовної давності, то суд першої інстанції зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності. При цьому суд дійшов висновку про відсутність необхідності застосовувати строк позовної давності в якості окремої підстави для відмови у позові.

2.3. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав і для задоволення вимог позивача про визнання недійсними укладених між відповідачами договорів про передачу незавершеного будівництва № 15-01/09 від 15.01.2009 та про передачу функцій замовника від 02.03.2009 № 1/09, оскільки ЖБК "Своє житло" не довів підстав неправомірності укладення сторонами цих договорів. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суперечливі висновки суду першої інстанції у частині застосування положень статті 261 Цивільного кодексу України не вплинули на правильність вирішення спору по суті. Оскільки оскаржувані ЖБК "Своє житло" договори не порушують його майнових прав та інтересів, у суду відсутні правові підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин сторін.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 та рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2020, ЖБК "Своє житло" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора від 07.02.2018 за № 39567543 про державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта 717398280000 за ПП "Будінвестмонтаж"; визнати незаконним та скасувати запис про право власності номер 24729192, внесений Державним реєстратором 07.02.2018; визнати недійсним договір про передачу незавершеного будівництва, серія та номер: 15-01/09, виданий 15.01.2009, видавник: АТ ЗТ "ДВК", ПП "Будінвестмонтаж"; визнати недійсним договір про передачу функцій замовника від 02.03.2009 серія та номер: 1/09, видавник: АТ ЗТ "ДВК", ПП "Будінвестмонтаж".

3.2. Підставами касаційного оскарження судових рішень ЖБК "Своє житло" зазначає пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Проте, посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не зазначив щодо якої норми права в подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, тому касаційне провадження за касаційною скаргою ЖБК "Своє житло" відкрите на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. ЖБК "Своє житло" стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 25.09.2013 у справі № 6-70цс13 (щодо порушення права інвестора у разі розпорядження його майновими правами), від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16, від 24.05.2017 у справі № 6-640цс17 (щодо дії у часі заходів забезпечення позову). Скаржник зазначає, що суди не врахували фактичні обставини, встановлені рішеннями судів, які набрали законної сили (рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2016 у справі № 922/976/16, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2016 у справі № 826/27242/15, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2017 у справі № 826/459/17, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2019 у справі № 826/5274/18). Окрім того, ЖБК "Своє житло" наголошує на недотриманні судом апеляційної інстанції пункту 5 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що справу було розглянуто за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату та час судового засідання.

Скаржник просить передати справу на Велику Палату Верховного Суду у зв`язку із тим, що справа має виняткове значення для постраждалих інвесторів і стосується питання права понад 150 фізичних осіб, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ПП "Будінвестмонтаж" просить залишити без задоволення касаційну скаргу ЖБК "Своє житло", а оскаржувані судові рішення - без змін. ПП "Будінвестмонтаж" вважає, що права ЖБК "Своє житло" не були порушені спірним рішенням Державного реєстратора, оскільки позивач не набув речових чи зобов`язальних прав на об`єкт незавершеного будівництва. ПП "Будінвестмонтаж" вважає, що скаржник пропустив строки позовної давності щодо вимог про визнання недійсними договорів від 15.01.2009 № 15-01/09 та від 02.03.2009 № 1/09, оскільки про них було відомо скаржнику ще у жовтні 2014 року під час розгляду справи № 756/15112/14-ц в Оболонському районному суді м. Києва. ПП "Будінвестмонтаж" зазначає, що доводи скаржника про те, що Янчук С. В. не була державним реєстратором і не могла вчиняти реєстраційні дії спростовуються відповіддю Міністерства юстиції України від 29.10.2019 № 39515/ПІ-Д-1459/19.3.1, в якій зазначено, що станом на 07.02.2018 Янчук С. В. була державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу". ПП "Будінвестмонтаж" зазначає, що суди повно та всебічно дослідили всі обставини справи, а тому не було необхідності враховувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 25.09.2013 у справі № 6-70цс13, від 18.01.2007 у справі № 6-2552цс16, від 18.01.2007 у справі № 6-640цс17. Щодо посилань скаржника на неврахування судами фактів, установлених судами у рішенні Господарського суду Харківської області від 26.04.2016 у справі № 922/976/16, постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2016 у справі № 826/27242/15, постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2017 у справі № 826/459/17, рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2019 у справі № 826/5274/18, то ПП "Будінвестмонтаж" вважає, що обставини, встановлені у наведених судових рішеннях, не є преюдиціальними для цієї справи. Відповідач стверджує, що суд апеляційної інстанції належним чином повідомив позивача про дату та час судового засідання, оскільки направляв всі процесуальні документи за адресою місцезнаходження позивача.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Градобуд 1" просить залишити без задоволення касаційну скаргу ЖБК "Своє житло", а оскаржувані судові рішення - без змін. ТОВ "Градобуд 1" зазначає, що позивач не набув речових чи зобов`язальних прав на об`єкт незавершеного будівництва, тому, на його думку, у скаржника не може виникнути право на продовження будівництва у якості замовника-забудовника, а тому відсутні підстави стверджувати, що оскаржувана реєстраційна дія порушує права позивача як замовника-забудовника. ТОВ "Градобуд 1" стверджує, що оскаржувані позивачем договори були укладені до створення ЖБК "Своє житло", отже вони не можуть порушувати будь-які права позивача. Відносно посилань скаржника на неврахування фактів, викладених у рішенні Господарського суду Харківської області від 26.04.2016 у справі № 922/976/16, постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2016 у справі № 826/27242/15, постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2017 у справі № 826/459/17, рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2019 у справі № 826/5274/18, ТОВ "Градобуд 1" зазначає про їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки обставини, встановлені у наведених судових рішеннях, не є преюдиціальними для цієї справи.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Як установлено господарськими судами попередніх інстанцій, з 2002 року більше 150 фізичних осіб уклали із АТЗТ "ДВК" та Кредитною спілкою "Кредитна спілка військовослужбовців" (далі - кредитна спілка) інвестиційні договори та/або договори на участь у пайовому будівництві житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно до яких ними було сплачено грошові кошти на будівництво житлового комплексу за даною адресою.

4.2. 31.12.2003 між кредитною спілкою та АТЗТ "ДВК" укладено договір № 1, предметом якого є будівництво житлового об`єкта, а саме: житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення та з інженерними мережами, який буде розташовано на АДРЕСА_2 (далі - об`єкт інвестування).

За умовами договору сторони визначили, що кредитна спілка передає, а АТЗТ "ДВК" приймає на себе повноваження на виконання функцій "Замовника-забудовника" будівництва. Орієнтований термін введення об`єкта інвестування в експлуатацію встановлений 45 місяців (тобто - вересень 2007 року).

4.3. Суди установили, що між кредитною спілкою та АТЗТ "ДВК" укладено Додаткову угоду від 01.10.2005, за якою договір від 31.12.2003 укладено у новій редакції, з терміном дії до 01.01.2009, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за договором.

4.4. У зв`язку з укладенням 31.12.2003 між кредитною спілкою та АТЗТ "ДВК" договору № 1 про передання функцій "Замовника-забудовника", 06.05.2005 між АТЗТ "ДВК" та ОСОБА_3 як членом кредитної спілки укладено договір на участь у пайовому будівництві № 43-03/С-1.

Згідно з пунктом 1 цього договору АТЗТ "ДВК" (Сторона-1) прийняло фізичну особу - ОСОБА_3 (Сторона-2) у пайове будівництво житлового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом фінансування нею цього будівництва в обсягах та в порядку, що передбачені цим договором. Протягом тридцяти робочих днів після закінчення будівництва будинку та здачі його в експлуатацію та при належному виконанні Стороною-2 вимог п.1.4, 3.1.3 та 4.5 Сторона-1 зобов`язується Стороні-2 передати для оформлення права власності на об`єкт вказаний в п.1.3. "Довідку про фінансування у 100% загальної площі конкретної квартири за договором".

4.5. Суд апеляційної інстанції встановив, що з частиною інвесторів було укладено тристоронні інвестиційні договори.

4.6. За змістом наявного у матеріалах справи Інвестиційного договору № 62/мк-1 від 22.01.2004, який укладено між АТЗТ "ДВК" (Сторона-1, Замовник), кредитною спілкою (Сторона-2, Спілка) та ОСОБА_4 як членом кредитної спілки (Сторона-3, Інвестор), за цим договором Замовник зобов`язується за рахунок залучених в довірче управління кредитною спілкою коштів Інвестора збудувати і передати Інвестору обумовлене житло (об`єкт інвестування), а Інвестор зобов`язується прийняти його у власність на умовах цього договору.

За згодою сторін за цим договором: фінансування об`єкта інвестування здійснюється за рахунок коштів Інвестора; від імені Інвестора, кредитна спілка перераховує Замовнику, Генпроектанту для розрахунків кошти Інвестора відповідно до умов цього Інвестиційного договору та інших договорів цивільно-правового характеру у капітальне (житлове) будівництво за зацікавленістю Інвестора; Інвестор здійснює фінансування в житло, що буде збудовано Замовником в майбутньому по розрахунковій вартості вимірної одиниці площі (1,00 кв.м.); Інвестор може отримати відповідну квартиру у власність лише на умові повного інвестування у 100 відсотків загальної площі цієї квартири на умовах двоетапного графіку інвестування.

За умовами пунктів 2.1, 2.2, 2.3 Договору (права сторін): Інвестор має право замінити об`єкт (тобто змінити поверх, тип квартири, кількість кімнат або розмір загальної площі); Замовник має право приймати кошти Інвестора через Спілку та вкладати їх в Об`єкт інвестування, згідно цього Договору; Замовник в односторонньому порядку має право розірвати договірні відносини з Інвестором у випадку несвоєчасного чи не у повному об`ємі оплати останнім етапів інвестування; Замовник має право внести зміни в Об`єкт інвестування шляхом уточнення чи зміни проектної документації; кредитна спілка має право вимагати від Інвестора пред`явлення офіційного документа, що підтверджує його особу; кредитна спілка має право перевіряти достовірність наданих Інвестором документів; кредитна спілка має право вимагати заповнення усіх необхідних документів.

За умовами пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Договору (обов`язки сторін): Інвестор зобов`язаний особисто подавати документи, що засвідчують його особу; Інвестор зобов`язаний здійснити оплату згідно графіку протягом 5 банківських днів; Інвестор зобов`язаний протягом 10 днів після вводу будинку до експлуатації отримати "Довідку про фінансування у 100% загальної площі конкретної квартири за договором" для оформлення права власності на проінвестовану квартиру. У термін, встановлений законодавством, але не пізніше 30 календарних днів після здачі об`єкта в експлуатацію, прийняти у власність вказану квартиру; протягом 35 днів після оформлення права власності на про інвестований об`єкт Інвестор зобов`язаний створити об`єднання співвласників цього будинку; Інвестор зобов`язаний сплатити Замовнику за оформлення повної відмови від договору шляхом дострокового розірвання Інвестиційного договору 5 відсотків від вартості про інвестованої загальної площі; при передачі права на про інвестовану квартиру новому Інвестору, первинний Інвестор сплачує Замовнику за переоформлення договорів суму у розмірі 5 відсотків від вартості проінвестованої загальної площі; Кредитна спілка зобов`язана від імені Інвестора перераховувати на рахунок Замовника, Генпроектанта та відповідних цивільно-правових договорів кошти Інвестора; Замовник зобов`язаний збудувати об`єкт інвестування на умовах, передбачених цим Інвестиційним договором; Замовник зобов`язаний надавати Інвестору інформацію, що стосується питань будівництва Об`єкта інвестування.

4.7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять копій усіх договорів, укладених між АТЗТ "ДВК" та фізичними особами - Інвесторами щодо будівництва/інвестування об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Разом із цим, сторонами спору не заперечується ні обставина пайової участі/інвестування фізичних осіб Об`єкта, що є предметом спору, ні те, що таких фізичних осіб було близько 150 осіб. Не заперечувалась сторонами і та обставина, що укладені з фізичними особами договори є типовими і різняться лише у частині площі та технічних характеристик об`єкта будівництва/інвестування, строку будівництва та введення об`єкта в експлуатацію, а також суми внеску, який зобов`язаний здійснити пайовик/інвестор.

4.8. Під час судового розгляду позивач неодноразово наголошував, що за результатами здійснюваного АТЗТ "ДВК" будівництва у 2006 році створено недобудову у 16 поверхів.

4.9. 15.01.2009 між АТЗТ "ДВК" та ПП "Будінвестмонтаж" було укладено договір про передачу незавершеного будівництва № 15-01/09, відповідно до якого у зв`язку з наміром у майбутньому укласти між сторонами договір про передачу функцій замовника будівництва АТЗТ "ДВК" передає у власність ПП "Будінвестмонтаж" об`єкт незавершеного будівництва, а саме: двосекційний житловий будинок (16 поверхів, загальною площею 10 786 м2, кількість квартир - 176, з готовністю 26%), розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:78:053:0029 за адресою: АДРЕСА_1 (перша черга будівництва).

4.10. 02.03.2009 № 1/09 між АТЗТ "ДВК" та ПП "Будінвестмонтаж" укладено договір про передачу функцій замовника, відповідно до якого сторони домовилися про передачу функцій Замовника будівництва 1, 2 та 3 черг житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

4.11. Відповідно до пункту 1.4. Договору № 1/09 від 02.03.2009 про передачу функцій Замовника будівництва, ПП "Будінвестмонтаж" зобов`язується виконати за АТЗТ "ДВК" всі зобов`язання стосовно передачі у власність житлових та нежитлових приміщень будь-яким фізичним та юридичним особам, зобов`язання перед якими існують у АТЗТ "ДВК" на момент підписання даного Договору.

4.12. Згідно з актом прийому-передачі від 16.09.2009 до договору від 02.03.2009 № 1/09 про передачу функцій замовника АТЗТ "ДВК" передав, а ПП "Будінвестмонтаж" прийняв, зокрема, майнові права на житлові, нежитлові приміщення та паркінг 1, 2, 3 черги незавершеного будівництва.

4.13. У подальшому, на підставі договору про передачу незавершеного будівництва від 15.01.2009 № 15-01/09, договору про передачу функцій замовника від 02.03.2009 № 1/09 і дозволу на виконання будівельних робіт від 09.03.2006 № 1884-Об/т, рішенням Державного реєстратора від 07.02.2018 про державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт незавершеного будівництва, що відноситься до першої черги будівництва та має номер (згідно проектної документації) - будинок № 3, секції - 03/с-1 та 03/с-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ПП "Будінвестмонтаж".

4.14. Спір виник у зв`язку з порушенням, на думку позивача, діями Державного реєстратора, ПП "Будінвестмонтаж" та АТЗТ "ДВК" майнових прав ЖБК "Своє житло" на об`єкт незавершеного будівництва.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5.2. За змістом статей 2 7 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

5.3. Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно з частиною 1 статті 42 цього Кодексу учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За змістом статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

5.4. Як свідчать матеріали справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЖБК "Своє житло", розгляд справи призначено на 01.10.2020.

5.5. Згідно з протоколом судового засідання від 01.10.2020 у судовому засіданні взяли участь, зокрема, представники позивача Ніколюк О. Л., Василенко І. С. У судовому засіданні 01.10.2020 було оголошено перерву до 07.10.2020. Однак, 07.10.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Поляк О. І. на лікарняному. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 призначено наступне судове засідання на 05.11.2020. Згідно з протоколом судового засідання від 05.11.2020 у судовому засіданні взяли участь, зокрема, представники позивача Ніколюк О. Л., Василенко І. С. У судовому засіданні 05.11.2020 було оголошено перерву до 12.11.2020.

5.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 26.11.2020. Поштовий конверт з зазначеною ухвалою апеляційного суду, який був направлений на адресу ЖБК "Своє житло", повернуто до суду апеляційної інстанції із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (том 4, а. с. 159- 162).

5.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 10.12.2020. Згідно з протоколом судового засідання від 26.11.2020 у судовому засіданні представники позивача участі не взяли. Зазначену ухвалу згідно зі штампом направлено у кількості 3 копії 01.12.2020. Поштовий конверт із зазначеною ухвалою апеляційного суду, який був направлений на адресу ЖБК "Своє житло", повернуто до суду згідно зі штампом апеляційного суду 16.12.2020 без довідки АТ "Укрпошта" про причини повернення/досилання за ф.20 (том 4, а. с. 226- 228). Крім того, згідно з інформацією з сайту АТ "Укрпошта" відправлення № 0411632537158 було надіслано 01.12.2020 з м. Київ, надійшло у м. Васильків 11.12.2020, а 14.12.2020 повернулося у м. Київ.

Таким чином, станом на момент розгляду справи та ухвалення оскаржуваного судового рішення - 10.12.2020 відомостей про вручення/невручення позивачу ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у суду апеляційної інстанції не було.

5.8. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі № 906/142/18 висловила правову позицію про те, що положення Господарського процесуального кодексу України не дають підстав для висновку, що повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення поштової кореспонденції з таких причин не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її відсутність за адресою, повідомленою суду. Подібна позиція наведена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17.

З урахуванням зазначеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, а також з урахуванням підстав касаційного оскарження, зазначених ЖБК "Своє житло", зокрема у зв`язку із розглядом справи судом апеляційної інстанції за відсутності представника позивача, не повідомленого належним чином, колегія суддів вважає, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5.9. У зв`язку зі скасуванням оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 через порушення норм процесуального права, решту доводів касаційної скарги ЖБК "Своє житло" колегія суддів не розглядає.

5.10. З огляду на необхідність направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв`язку з порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не підлягає задоволенню клопотання ЖБК "Своє житло" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. За змістом частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідає.

6.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України).

6.4. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 310 цього Кодексу судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Своє житло" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 910/13649/19 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 910/13649/19 скасувати, справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак