ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/14531/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства завод "Арсенал"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019

(головуючий - Пашкіна С.А., судді Майданевич А.Г., Мартюк А.І.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2019

(суддя Бондаренко Г.П.)

у справі №910/14531/18

за позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал"

до Державного підприємства завод "Арсенал"

про стягнення 285 976, 04 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.12.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

2. Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" (далі - КП "Арсенал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства завод "Арсенал" (далі - ДП "Арсенал") про стягнення 267 706,08 грн за надані послуги та 18 269,16 грн пені.

3. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1/23-43-17-З/е-33-17 від 29.03.2017 з надання послуг обслуговування електрообладнання, щодо належної оплати наданих послуг.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, позов задоволено. Стягнуто з ДП "Арсенал" на користь КП "Арсенал" 267 706,88 грн заборгованості та 18 269,88 грн пені.

5. Судові рішення мотивовано тим, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та надав відповідачу послуги за договором, в період з травня по грудень 2017 включно на загальну суму 267 706,88 грн, надані позивачем послуги прийняті відповідачем без претензій, в свою чергу відповідач свої зобов`язання по оплаті наданих послуг виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 267 706,88 грн, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором позивачем також нараховано пеню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ДП "Арсенал" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

7. У касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України)

Скаржник посилається на те, що судами не надано належної правової оцінки обставинам щодо зарахування зустрічних вимог відповідача до позивача, а тому скаржник вважає, що в нього відсутня заборгованість перед позивачем.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. КП "Арсенал" у відзиві на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення, а прийняті у справі судові рішення без змін, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між КП "Арсенал" (виконавцем) та ДП "Арсенал" (замовником), 29.03.2017 укладено договір № 1/23-43-17-3/е-33-17 на оперативно - технічне обслуговування електрообладнання (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується проводити оперативно-технічне обслуговування електрообладнання трансформаторних підстанцій та кабельних ліній "замовника" (в подальшому послуги), а саме: ПС "Арсенальна", ТП 589, ТП 389, ТП 1014, КТП 9, ТП корпусу 6, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, у терміни, встановлені Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 №258.

10. У пункті 1.6. договору сторони погодили, що замовник зобов`язується до 4-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, передбачені п.1.1 цього договору, підписати наданий виконавцем акт приймання-передавання наданих послуг або надати мотивовану відмову від його підписання.

11. Відповідно до п.1.7. договору, у випадку не надання мотивованої відмови та не підписання замовником акта приймання-передавання у терміни, передбачені п.1.6, послуги вважаються наданими виконавцем у відповідності до умов договору, акт приймання-передавання наданих послуг - підписаним в односторонньому порядку, а рахунок-фактура підлягає обов`язковій оплаті замовником.

12. Вартість послуг за календарний рік, згідно з "Договірною ціною на оперативно - технічне обслуговування електрообладнання" (додаток №1) та "Локальним кошторисом на оперативно-технічне обслуговування електрообладнання" (додаток №2), що є невід`ємною частиною цього договору, складає - 401 560,31грн, в т. ч. ПДВ 20% - 66 926,72грн. Вартість послуг за місяць складає - 33 463, 36грн, в т. ч. ГІДВ 20% - 5 577, 23грн (п. 2.1, 2.2. договору).

13. Відповідно до п.2.3. договору замовник зобов`язується щомісячно сплачувати виконавцю оплату за надання послуг, в сумі передбаченій в п.2.2. договору, протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку - фактури та акта приймання - передавання наданих послуг.

14. У п. 3.2. договору сторони погодили, що у випадку невиконання замовником його зобов`язань у строки, що передбачені п. 2.3. договору, замовник зобов`язується сплатити на користь виконавця пеню, у розмірі 0,1% від суми, що передбачена в п.2.2. договору за кожний день прострочки.

15. Судами встановлено, що надання позивачем відповідачу послуг на підставі договору за період з травня 2017 по серпень 2017 року підтверджено Актами приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2017, 30.06.2017, 31.07.2017, 31.08.2017, підписаними повноважними представниками сторін, на загальну суму 133 853,44 грн.

16. Акт приймання-передачі наданих послуг та рахунок-фактуру за вересень 2017 року направлено рекомендованим листом на адресу відповідача вих. № 1915/70-12/23, акт та рахунок-фактуру за жовтень направлено рекомендованим листом вих. № 2151/70-12/23 від 01.11.2017, акт та рахунок - фактуру за листопад 2017 року направлено рекомендованим листом вих. 2412/70- 12/23 від 01.12.2017, акт та рахунок-фактуру за грудень 2017 року направлено листом вих. № 2620/70-12/23 від 29.12.2017, зазначені листи з актами отримано відповідачем.

17. Згідно зазначених актів приймання-передачі наданих послуг, в період з вересня 2017 року по грудень 2017 року включно, позивач надав відповідачу за договором послуг на суму 133 853,44 грн. Відповідач відмовився підписувати зазначені акти та не повернув їх позивачу.

18. 16.04.2018 позивач направляв на адресу відповідача претензію з вимогою погашення заборгованості за договором, яка була отримана відповідачем 17.04.2018, у відповідь на яку відповідач запропонував припинити зобов`язання по сплаті боргу по договору на суму 267 706,88 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних (фінансових) вимог, відповідно до ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України.

19. В подальшому, в грудні 2018 року відповідач звертався до позивача із листом (вих. № 1405 від 14.12.2018), в якому повідомив позивача про припинення зобов`язання по сплаті боргу по договору шляхом зарахування однорідних (фінансових) вимог, відповідно до ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України.

Позиція Верховного Суду

20. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

21. За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

22. За приписами статей 509 607 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

23. В силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

24. Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

25. Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

26. Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

27. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами укладено договір на оперативно - технічне обслуговування електрообладнання трансформаторних підстанцій та кабельних ліній замовника, а саме: ПС "Арсенальна", ТП 589, ТП 389, ТП 1014, КТП 9, ТП корпусу 6, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8.

29. Сторонами погоджено, що послуги надаються у терміни, встановлені Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 №258.

30. У пунктах 1.6., 1.7. договору сторонами визначено, що замовник зобов`язується до 4-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, підписати наданий виконавцем акт приймання-передавання наданих послуг або надати мотивовану відмову від його підписання. При цьому, у випадку не надання мотивованої відмови та не підписання замовником акта приймання-передавання у терміни, передбачені п.1.6, послуги вважаються наданими виконавцем у відповідності до умов договору, акт приймання-передавання наданих послуг - підписаним в односторонньому порядку, а рахунок-фактура підлягає обов`язковій оплаті замовником.

31. Оплату послуг сторонами погоджено у п.п 2.1., 2.2. договору та яка визначена як вартість послуг за календарний рік, згідно з "Договірною ціною на оперативно - технічне обслуговування електрообладнання" (додаток №1) та "Локальним кошторисом на оперативно-технічне обслуговування електрообладнання" (додаток №2), що є невід`ємною частиною цього договору та складає - 401 560,31грн, в т. ч. ПДВ 20% - 66 926,72 грн, вартість послуг за місяць складає - 33 463, 36грн, в т. ч. ПДВ 20% - 5 577, 23 грн.

32. Судами встановлено, що на виконання договору позивачем надано відповідачу послуги, за період з травня 2017 по серпень 2017 року на загальну суму 133 853,44 грн. За наслідком надання обумовлених послуг сторонами підписано акти приймання-передачі наданих послуг. Вказані акти сторонами підписані без заперечень.

33. Разом з цим, за наслідками наданих позивачем послуг за період з вересня 2017 року по грудень 2017 року включно позивач надіслав відповідачу акти приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 133 853,44 грн, вказані акти відповідачем не було підписано та повернуто позивачу.

34. Отже, встановивши зазначене, а також враховуючи умови укладеного сторонами договору, зокрема п. 1.7., яким передбачено, що у випадку не надання мотивованої відмови та не підписання замовником акта приймання-передавання у терміни, передбачені п.1.6, послуги вважаються наданими виконавцем у відповідності до умов договору, акт приймання-передавання наданих послуг - підписаним в односторонньому порядку, а рахунок-фактура підлягає обов`язковій оплаті замовником, суди дійшли до обґрунтованих висновків про наявність заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості послуги за умовами договору у розмірі 267 706,88 грн.

35. Згідно із статтею 526 ЦК України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

36. Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

37. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

38. Сторонами у п. 2.3. договору було погоджено, що замовник зобов`язується щомісячно сплачувати виконавцю оплату за надання послуг, в сумі передбаченій в п.2.2. договору, протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку - фактури та акта приймання - передавання наданих послуг.

39. Згідно із статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

40. Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

41. Частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

42. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

43. Згідно п. 3.2. договору у випадку невиконання замовником його зобов`язань у строки, що передбачені п. 2.3. договору, замовник зобов`язується сплатити на користь виконавця пеню, у розмірі 0,1% від суми, що передбачена в п.2.2. договору за кожний день прострочки.

44. Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність порушення зобов`язань відповідачем по оплаті наданих позивачем послуг, здійснивши перевірку розрахунків пені, наданих позивачем, визнали обґрунтованим нарахування позивачем пені за спірний період у розмірі 18 269,16 грн.

45. Разом з цим, звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що судами не надано належної правової оцінки обставинам щодо зарахування зустрічних вимог відповідача до позивача, у зв`язку з наявністю заборгованості позивача перед відповідачем по відшкодуванню земельного податку, сплаченого відповідачем. При цьому, підставою виникнення зазначених зобов`язань скаржник вважає угоду № 1 від 20.02.2012 про фактичне користування земельними ділянками, укладену між сторонами, за якою, як вважає скаржник, позивач зобов`язаний відшкодовувати відповідачу сплачений останнім земельний податок.

46. Відповідно до чч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

47. Згідно із ст. 601 ЦК України, яка кореспондується із ст. 203 ГК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

48. Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено у ст. 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

49. Виходячи з викладеного вище, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути: зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Крім зазначеного, між сторонами не повинно бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання.

50. Разом з цим, судами було встановлено, що угода № 2 від 20.02.2012 про фактичне користування земельними ділянками, укладена між сторонами, не містить положень про зобов`язання позивача відшкодувати відповідачу понесені ним витрати по сплаті земельного податку, а тому, спірним є факт існування зазначеної відповідачем заборгованості позивача, що фактично унеможливлює зарахування таких вимог як зустрічних та однорідних.

51. Зважаючи на зазначене суд касаційної інстанції констатує, що суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи відповідача, щодо зарахування зустрічних вимог до позивача, з посиланням на положення ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, оскільки вказана заборгованість не є безспірною. Тому касаційний суд відхиляє доводи відповідача щодо ненадання судами належної правової оцінки обставинам щодо зарахування зустрічних вимог відповідача до позивача, як безпідставні.

52. Інші аргументи касаційної скарги, стосуються питань, пов`язаних або із встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами справи, або з оцінкою доказів у ній. Проте, згідно з імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тому перевірка зазначених аргументів перебуває поза межами розгляду даної справи судом касаційної інстанції.

53. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

54. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржувані судові рішення постановлено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

56. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, Суд вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявнсості підстав для задоволення позову, у зв`язку з чим, суд касаційної інстанції касаційну скаргу залишає без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду без змін .

Розподіл судових витрат

58. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства завод "Арсенал" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 у справі № 910/14531/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець