ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/14596/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Андрієнко В. В., Буравльов С. І., Пашкіна С. А.
від 24.06.2020
за позовом Приватного акціонерного товариства "ФІРМА "НАФТОГАЗБУД"
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо"
про визнання незаконним рішення та заборони вчиняти дії.
Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.09.2020 № 29.3-02/2236 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/14596/19 у зв`язку з відпусткою судді Кролевець О.А.
Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.09.2020 для розгляду справи № 910/14596/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Мамалуй О.О., Студенець В.І.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "ФІРМА "НАФТОГАЗБУД" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання незаконним рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 208/15 від 31.08.2015 про затвердження ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" в частині включення до ліквідаційної маси кредитного договору № 24/3-07 від 23.04.2007 та договору іпотеки № 91/23-2007 від 24.04.2007, договору кредитної лінії (в національній валюті) № КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008 та договору застави нерухомого майна (іпотеки) № КЛЗ/1000/40/08 від 16.04.2008, кредитного договору № 0505/01 від 05.05.2009 та договору іпотеки від 05.05.2009, кредитного договору № 031/1- 2009/980 від 19.08.2009 та договору іпотеки від 03.09.2009, кредитного договору № 012/1-2011/980 від 30.03.2011 та договорами забезпечення до нього.
2. Хід розгляду справи
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14596/19 заяву Приватного акціонерного товариства "ФІРМА "НАФТОГАЗБУД" про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом: заборони адміністратору електронної торгової системи Prozorro.Продажі, Державному підприємству "Прозорро.Продажі" (код ЄДРПОУ 42068925), організаторам (операторам, електронним майданчикам) відкритих торгів (аукціонів), а також будь-яким юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на організацію та проведення електронних торгів щодо продажу прав вимоги за кредитним договором № 24/3-07 від 23.04.2007 про відкриття відновлювальної кредитної лінії; договором кредитної лінії (в національній валюті) № КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008; кредитним договором № 0505/01 (відновлювальна лінія, юридична особа) від 05.05.2009; кредитним договором № 031/1-2009/980 від 19.08.2009; кредитним договором №012/1-2011/980 від 30.03.2011 та договорами забезпечення до них, що здійснюється відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016) від 31.03.2015 № 208/15 "Про затвердження ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"; заборони адміністратору електронної торгової системи Prozorro.Продажі, Державному підприємству "Прозорро.Продажі" (код ЄДРПОУ 42068925), організаторам (операторам, електронним майданчикам) відкритих торгів (аукціонів), а також будь-яким юридичним чи фізичним особам, здійснювати будь-які дії спрямовані на оформлення результатів електронних торгів щодо відчуження прав вимоги за кредитним договором №24/3-07 від 23.04.2007 про відкриття відновлювальної кредитної лінії; договором кредитної лінії (в національній валюті) № KЛ/1000/7/08 від 16.04.2008; кредитним договором № 0505/01 (відновлювальна лінія, юридична особа) від 05.05.2009; кредитним договором № 031/1-2009/980 від 19.08.2009; кредитним договором № 012/1-2011/980 від 30.03.2011 та договорами забезпечення до них, що здійснюється відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016) від 31.03.2015 № 208/15 "Про затвердження ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", в тому числі: укладати і підписувати будь-які протоколи відкритих торгів (електронних аукціонів), договори (в тому числі, договори купівлі-продажу, договори відступлення права вимоги тощо), проводити розрахунки (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі протоколів відкритих торгів (електронних аукціонів).
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" та Фонду гарантування вкладів фізичних на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі № 910/14596/19 та призначено апеляційні скарги до розгляду.
3. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 зупинено провадження у справі № 910/14596/19 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатами розгляду конституційного подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 4, 6, 7 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-1V, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг" від 19.12.2019 року №394-1Х та відповідності Конституції України (конституційності) другого речення абзацу другого статті 74 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 року № 679-Х1У (із змінами і доповненнями), частин 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 року № 1798-XII (із змінами та доповненнями), частин 6, 7, 8 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 року № 1618-ІV (зі змінами та доповненнями), частини 5 статті 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VІ (із змінами та доповненнями).
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при розгляді конституційного подання буде вирішуватись питання конституційності положень пунктів 2, 4, 6, 7 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг" та відповідності Конституції України (конституційності) другого речення абзацу другого статті 74 Закону України "Про Національний банк України", частин 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, частин 6, 7, 8 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, частини 5 статті 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому доцільніше зупинити провадження у справі № 910/14596/19 до розгляду Конституційним Судом України зазначеного конституційного подання.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 у даній справі та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, частини 2 статті 152 Конституції України, частини 1 статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" та порушенням норм процесуального права, а саме, приписів пунктів 2, 10 частини 3 статті 2, статті 234, пункту 5 частини 1 статті 227, частини 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України;
- суд апеляційної інстанції повинен в межах доводів та вимог апеляційної скарги перевірити наявність/відсутність порушень судом першої інстанції норм процесуального права (статті 137 Господарського процесуального кодексу України) саме під час постановлення ухвали від 10.12.2019;
- судом апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що прийняття рішення Конституційним Судом України не вплине на спірні правовідносини.
6. Доводи інших учасників справи
Учасники даної справи відзив на касаційну скаргу не надали, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, предметом апеляційного провадження була ухвала Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14596/19 про забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, дійшов висновку про доцільність зупинення провадження у справі № 910/14596/19 до розгляду Конституційним Судом України відповідного конституційного подання.
Однак, Суд вважає такі висновки помилковими, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У разі застосування наведеної правової норми за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Разом з тим, всупереч наведеним вимогам законодавства, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку саме про об`єктивну неможливість розгляду даної справи №910/14596/19 до розгляду Конституційним Судом України відповідного конституційного подання.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Метою апеляційного провадження є перевірка судом апеляційної інстанції правильності й законності рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Враховуючи вищезазначені норми та предмет апеляційного провадження, обов`язком суду апеляційної інстанції у даному випадку була перевірка законності і обґрунтованості ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у даній справі про забезпечення позову. Тобто, встановлення судом апеляційної інстанції обставин дотримання/недотримання судом першої інстанції відповідних норм законодавства, яке було чинним на час прийняття відповідної ухвали.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно зі статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З огляду на зазначені норми, прийняття рішення Конституційним Судом України, за наслідками розгляду конституційного подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 4, 6, 7 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-1V, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг" від 19.12.2019 року №394-1Х та відповідності Конституції України (конституційності) другого речення абзацу другого статті 74 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 року № 679-Х1У (із змінами і доповненнями), частин 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 року № 1798-XII (із змінами та доповненнями), частин 6, 7, 8 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 року № 1618-ІV (зі змінами та доповненнями), частини 5 статті 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VІ (із змінами та доповненнями), не вплине на мету даного апеляційного провадження.
Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, порушивши при цьому приписи пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.
Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права (стаття 310 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню з передачею справи до апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду.
10. Судові витрати
Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300 301 304 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 у справі № 910/14596/19.
3. Справу № 910/14596/19 направити для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.О. Мамалуй
В.І. Студенець