ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1461/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" - Ігнатьєва О.Р.,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - Панченка Ю.В.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - не з`яв.,

розглянув матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" (далі - Товариство)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 (головуючий суддя - Корсак В.А., судді Зубець Л.П. і Попікова О.В.)

зі справи № 910/1461/21

за позовом Товариства

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі -Оператор ГТС)

про стягнення 10 710 683,98 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Комісія).

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення з Оператора ГТС 10 710 683,98 грн недоотриманої вартості позитивного небалансу за газовий місяць - січень 2020 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно застосував при розрахунку загальної вартості позитивного небалансу позивача в січні 2020 року вартість придбаного відповідачем газу та маржинальні ціни продажу природного газу, які були визначені відповідачем при оптимізації цін вже по закінченні січня 2020 року. Вказуючи на те, що відповідач в односторонньому порядку змінив істотні умови договору транспортування природного газу від 14.11.2019 № 1907000254 (далі - Договір; а саме умови щодо визначення ціни/вартості небалансів), позивач просить стягнути з відповідача 10 710 683,98 грн. частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу згідно з доданим до позовної заяви розрахунком.

Короткий зміст рішень судових інстанцій

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2021: позов задоволено повністю; стягнуто з Оператора ГТС на користь Товариства заборгованість у сумі 10 710 683, 98 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 160 660,26 грн.

4. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу Оператор ГТС у лютому 2020 року змінив суттєві умови Договору, а саме вартість раніше придбаного природного газу, що суперечить принципу та суті запровадженого добового балансування і свідчить про порушення норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, якими виключається можливість зміни істотних умов Договору в односторонньому порядку.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021: скасовано рішення місцевого господарського суду; прийнято нове рішення про відмову в позові; стягнуто з Товариства на користь Оператора ГТС 240 990,40 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з урахуванням висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 20.04.2021 у справі № 910/6208/20, ухваленій в аналогічних правовідносинах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що маржинальна ціна продажу природного газу відповідно до пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС має розраховуватись виходячи з ціни, яку фактично сплатив Оператор ГТС за придбаний ним природний газ відповідно до додаткових угод.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без належного дослідження та оцінки усіх доказів та наявних матеріалів справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у цій справі та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Суд апеляційної інстанції всупереч положенням цивільного та господарського законодавства, а також Кодексу ГТС ототожнив поняття «ціни» та «вартості», що призвело до помилкового висновку про те, що, оскільки Кодексом ГТС передбачені поняття «попередня» та «остаточна» вартість, то можна вести мову й про «попередню» та «остаточну» ціну балансування. Однак терміни маржинальна ціна та вартість (плата) за добовий небаланс є різними правовими поняттями, а саме: маржинальна ціна - це виражений у грошовій формі еквівалент однієї тисячі кубометрів природного газу, що визначений відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС та не підлягає коригуванню чи зміні (відсутні відповідні правові положення в нормах матеріального законодавства для цього), а попередня та остаточна вартість (плата) за добовий небаланс - це, в свою чергу, добуток маржинальної ціни та попереднього чи остаточного обсягу небалансу природного газу, відповідно за добу або газовий місяць.

9. У матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про фактичне, реальне здійснення відповідачем у січні 2020 року балансування ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС. Зокрема, відповідач не надав жодного документа на підтвердження подальшого руху природного газу після його придбання у НАК «Нафтогаз України», в яких обсягах він був використаний для балансування системи та реальних витрат відповідача. Наявність лише договорів купівлі-продажу природного газу від 01.01.2020, додаткових угод до них від 31.01.2020 та актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 не свідчить про використання відповідачем саме цього газу та саме в такому обсязі для балансування ГТС щодобово протягом січня 2020 року. Адже в самих вищевказаних договорах ідеться про закупівлі природного газу для вчинення балансуючих дій та інших потреб, які можуть бути абсолютно відмінними від потреб врегулювання щодобових небалансів замовників послуг транспортування природного газу; крім того, відповідно до пояснень відповідача вказаний природний газ був переданий на підставі актів приймання-передачі лише 31.01.2020.

Якщо природний газ за вказаними договорами купівлі-продажу передавався подобово, то відповідач міг би надати щодобові номінації та торгові сповіщення, на підставі яких щодобово замовлявся і передавався газ, а також документальні докази, які б засвідчували безпосередньо взаємозв`язок щоденно отриманого від НАК «Нафтогаз України» обсягу природного газу та його фактичного використання для вчинення щодобових балансуючих дій у ГТС протягом січня 2020 року (якими є, наприклад, акти про подобовий рух природного газу, придбаного у НАК «Нафтогаз України» впродовж січня 2020 року, бухгалтерські подобові звіти про використання природного газу, придбаного у НАК «Нафтогаз України» впродовж січня 2020 року, подобові розрахунки витрат природного газу, придбаного у НАК «Нафтогаз України» у зв`язку із здійсненням балансуючих дій впродовж січня 2020 року).

10. Суд апеляційної інстанції на порушення основоположних принципів рівності та змагальності, неупередженості та повноти розгляду справи по суті безпідставно надав перевагу одним доказам (доводам і поясненням відповідача та третьої особи) без належної оцінки доводів та доказів позивача, їх належного спростування, чим порушив вимоги статей 2, 7, 11, 13 та пункту 3 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

11. Висновок Верховного Суду, викладений у його постанові від 20.04.2021 у справі №910/6208/20 та застосований судом апеляційної інстанції при розгляді цієї справи №910/1461/21, є неправомірним та таким, що суперечить нормам матеріального права (зокрема, статті 35 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 5 глави 1 розділу I, пункту 1 глави 5 розділу XII, пункту 1 глави 6 розділу XII, пункту 7 глави 7 розділу XII, пункти 3, 11, 16 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи) в частині визначення маржинальної ціни, її фіксації та неможливості зміни після офіційного оприлюднення оператором газотранспортної системи.

12. Необхідним є "прийняття нової правової позиції" Верховним Судом при розгляді даної справи, з установленням обґрунтованості позиції позивача відповідно до позовних вимог і висновків суду першої інстанції.

13. Також скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновку щодо порядку доказування та оцінки доказів, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Доводи іншого учасника справи

14. Оператор ГТС у письмових поясненнях зазначає, що: Велика Палата Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу у справі № 910/11273/20, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у цій справі, повністю погодилася з доводами Оператора ГТС та навела висновки щодо правильного застосування норм матеріального права, які регулюють питання визначення плати за позитивний небаланс; фактичні обставини справи № 910/11273/20 є аналогічними фактичним обставинам даної справи № 910/1461/21 та стосуються стягнення недоотриманої вартості позитивного небалансу за січень 2020 року; суд апеляційної інстанції правильно дослідив фактичні витрати Оператора ГТС на балансування у січні 2020 року та визначив фактичну ціну на придбаний Оператором ГТС газ для балансування; отже, суд апеляційної інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та правильно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим оскаржувана постанова відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постановах у справах № 910/6208/20, №910/5757/20, № 910/4424/20, № 910/6628/20, № 910/11647/20, № 910/11995/20, в тому числі і висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові зі справи № 910/11273/20, - і просить відмовити Товариству у задоволенні касаційної скарги, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 залишити без змін.

Розгляд клопотання Товариства про призначення судової експертизи

15. Від Товариства надійшло клопотання про призначення судової експертизи, в якому останнє просило: поновити Товариству пропущений з поважних причин строк на звернення до суду з клопотанням про призначення у справі № 910/1461/21 судової економічної експертизи; призначити у справі № 910/1461/21 судову економічну експертизу; проведення судової економічної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; для проведення судової економічної експертизи витребувати у Оператора ГТС документи, на підставі яких у січні 2020 року Оператором ГТС було визначено розмір (вартість) ціни природного газу, яка враховується при обчисленні плати за небаланси, зокрема, позитивні.

Товариство просить на вирішення експерта поставити такі питання:

1) Чи обґрунтовано Оператором ГТС було визначено (змінено) ціну природного газу, яка враховується при обчисленні плати за небаланси, зокрема, позитивні у січні 2020 року?;

2) Чи обґрунтовано Оператором ГТС було встановлено (визначено) реальні витрати Оператора ГТС внаслідок вчинення балансуючих дій для визначення розміру плати за небаланс (позитивний) за січень 2020 року?;

3) Чи є обґрунтованими (справедливими, недискримінаційними, прозорими та об`єктивними) витрати Оператором ГТС при визначенні (обрахуванні) ціни позитивного небалансу за січень 2020 року?;

4) Яким чином Оператором ГТС було визначено остаточна маржинальна ціна вартості природного газу (яка може бути відмінною від попередньої), з урахуванням визначеної попередньої вартості?;

5) Яким чином укладені із AT «НАК «Нафтогаз України» договори, додаткові угоди наприкінці січня 2020 року та зміна вартості природного газу внаслідок їх укладення вплинули на остаточний обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну добу звітного місяця та остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу, розрахунок яких здійснюється відповідно до положень пунктів 4, 7, 8, 11,17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС?;

6) Який обсяг (розмір) витрат було понесено Оператором ГТС на балансування, а також правильність обрахунку плати з урахуванням пунктів 4, 7, 8, 11,17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС?;

7) Чи має право Оператор ГТС при виникненні позитивних небалансів знижувати маржинальну ціну, а при наявності у замовників послуг транспортування природного газу негативних небалансів - таку ціну підіймати на власний розсуд (в односторонньому порядку та у будь-який час)?

Заявлене клопотання мотивовано тим, що Товариству про постановлення ухвали Верховного Суду від 09.12.2022 про поновлення провадження у справі № 910/1461/21 та про прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20 стало відомо 05.01.2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому фактично позивач міг ознайомитись з постановою Великої Палати Верховного Суду тільки 05.01.2023 року та переконатись у тому, що, "на превеликий жаль", прийнята постанова у справі № 910/11273/20 так і не надала необхідні відповіді відносно законності та обґрунтованості порядку визначення Оператором ГТС маржинальної ціни природного газу за січень 2020 року. У зв`язку з цим позивач з об`єктивних причин не мав можливості заявити клопотання про призначення судової експертизи раніше, а тому строк на звернення до суду з клопотанням про призначення судової експертизи пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим він підлягає поновленню згідно із статями 119 207 ГПК України.

16. Від Оператора ГТС надійшли заперечення про призначення у справі судової економічної експертизи у яких останній просив відмовити у задоволенні названого клопотання, оскільки вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, подане клопотання є безпідставним та необґрунтованим, що призводить до затягування розгляду справи та порушує розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу є порушенням права на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку.

17. Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства про призначення у цій справі судової експертизи з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2021, якою було відкрито провадження у цій справі, було встановлено учасникам справи строк до 24.02.2021 для подання до суду заяв, клопотань, заперечень. Дана ухвала отримана позивачем 16.02.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021, якою було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №910/1461/21, було встановлено учасникам справи строк до 23.06.2021 для подання до суду заяв і клопотань. Дана ухвала отримана відповідачем 08.06.2021.

Однак у встановлені судами строки Товариством не було подано відповідних клопотань про призначення судової експертизи.

Так, частиною першою статті 119 ГПК України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною другою статті 119 ГПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

У даному випадку строки для подання заяв і клопотань були встановлені судами, що унеможливлює їх поновлення, а відповідач до спливу цих строків не звертався до місцевого та апеляційного господарських судів з клопотаннями про їх продовження.

При цьому позивачем не наведено будь-яких поважних причин неможливості подання клопотання про призначення судової експертизи у строки, встановлені судами.

Визначальним для розгляду даного клопотання є те, що згідно із частиною сьомою статті 301 ГПК України суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Оскільки в силу статті 104 ГПК України висновок експерта оцінюється судом у сукупності з іншими доказами за правилами 86 ГПК, а суд касаційної інстанції в силу імперативного припису статті 300 ГПК України не має права надави власну оцінку доказам, у Верховного Суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про призначення судової експертизи.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Відповідно до умов укладеного Оператором ГТС (далі - оператор, відповідач) та Товариством (далі - замовник, позивач) Договору:

- оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (пункт 2.1);

- послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього Договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника (пункт 2.2);

- взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом ГТС (пункт 2.8);

- до обов`язків Оператора ГТС належить в тому числі: своєчасне надання послуг належної якості; розміщення на своєму веб-сайті чинних тарифів, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс ГТС; здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплати грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця (пункт 3.1);

- замовник має право, зокрема: отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором; передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб`єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором; користуватись іншими правами, передбаченими Договором та чинним законодавством України (пункт 4.2);

- сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (пункт 9.1);

- у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС (абзац другий пункту 9.2);

- у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення (пункт 9.4);

- врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби (пункт 11.4).

19. Відповідно до положень Кодексу ГТС Оператором ГТС протягом січня 2020 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання на кожну газову добу січня 2020 року на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com. в розрізі кожної доби місяця.

01.01.2020 в інформаційній платформі Оператора ГТС та на його веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/ була відсутня інформація про маржинальні ціни придбання та продажу на поточну та наступну газову добу. Натомість інформація оприлюднювалась із запізненням на один день протягом січня 2020 року.

Разом з цим, 11.02.2020 - через 11 днів після завершення газового місяця та періоду постачання на інформаційній платформі відповідача з`явилося повідомлення про розміщення на платформі оновленої маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу за січень 2020 року.

20. Відповідач направив позивачу акт від 31.01.2020 № 01-2020-1907000254 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року, в якому вартість придбаного у позивача природного газу (як позитивний небаланс) склала 39 928 762,78 грн. При цьому в акті відповідач вказав, що Оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до пунктів 7, 11, 14, 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС газотранспортної системи.

21. На виконання пункту 9.4 Договору та пункту 20 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС відповідач 21.02.2020 сплатив на користь позивача вартість позитивного небалансу за січень 2020 року в сумі 39 928 762,78 грн.

22. Разом з цим, позивач зазначає, що відповідач неправомірно застосував при розрахунку загальної вартості позитивного небалансу позивача в січні 2020 року вартість придбаного відповідачем газу та маржинальні ціни продажу природного газу, які були визначені відповідачем при оптимізації цін вже по закінченні січня 2020 року.

Вказуючи на те, що відповідач в односторонньому порядку змінив істотні умови Договору (а саме умови щодо визначення ціни/вартості небалансів), позивач просить стягнути з відповідача 10 710 683,98 грн. частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу згідно з доданим до позовної заяви розрахунком.

23. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що в січні 2020 року він уклав з НАК "Нафтогаз України" договори про закупівлю природного газу. Умовами названих договорів передбачено, що право власності на газ переходить у момент підписання акта приймання-передачі, а його ціна може бути змінена за погодженням сторін. 31.01.2020 ціну газу було змінено за погодженням сторін убік зменшення. В цей же день було підписано відповідні акти приймання-передачі газу. Внаслідок цього відбулася зміна вартості природного газу, придбаного Оператором ГТС у січні 2020 року, що, в свою чергу, вплинуло на розмір маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу, за якою Оператор ГТС повинен надати послуги балансування замовникам, які допустили позитивний або негативний добовий небаланс на ринку природного газу. Відповідач зазначає, що інформація, яка надається замовнику щодобово щодо вартості за добовий небаланс, є попередньою, остаточну ж плату за добовий небаланс, розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць оператор газотранспортної системи розраховує на підставі остаточних алокацій та відборів замовника послуг транспортування природного газу. Також відповідач зазначає, що безпідставним є посилання позивача на зміну ціни в договорі після його виконання з посиланням на частину третю статті 632 Цивільного кодексу України.

24. 31.01.2020 Оператор ГТС та НАК "Нафтогаз України" уклали додаткові угоди до договорів купівлі-продажу природного газу, якими знизили ціну за 1000 куб. м природного газу для першої доби передачі газу з 6 635,00 грн. без ПДВ до 5 434,00 грн. без ПДВ. Також сторони 31.01.2021 підписали відповідні акти приймання-передачі з урахуванням нової ціни природного газу.

Природний газ фактично придбавався Оператором ГТС у НАК "Нафтогаз України" для здійснення балансуючих дій за ціною, вказаною у додаткових угодах до договорів купівлі-продажу природного газу, - нижчою від тієї, яка вказана в договорах.

25. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив таке:

- балансування відбувається подобово, остаточна плата за добовий небаланс за газову добу і сумарно за звітний місяць розраховується відповідно до обсягів небалансів за газову добу та за звітний місяць;

- в акті врегулювання щодобових небалансів відповідач вказав, що Оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до пунктів 7, 11, 14, 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС. Водночас при визначенні щоденної вартості балансуючих дій відповідач зазначив ціну за 1000 куб. м природного газу, яка існувала не в момент вчинення балансуючих дій, а по завершенні періоду - після 31.01.2020, тобто після неправомірного оновлення таких цін відповідачем на інформаційній платформі;

- матеріалами справи підтверджується, що Оператор ГТС попереднім числом перерахував маржинальні ціни купівлі-продажу природного газу за січень 2020 року і тим самим скасував попередні маржинальні ціни, що були опубліковані та доведені замовникам послуг транспортування протягом січня 2020 року;

- після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу Оператором ГТС у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було раніше придбано. Слід зауважити, що ціна, яка була оприлюднена 11.02.2020 була внесена до акта врегулювання щодобових небалансів, датованого 31.01.2020;

- отже, після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу Оператором ГТС у лютому 2020 року було змінено суттєві умови Договору - вартість товару, який було раніше придбано;

- такі дії відповідача суперечать принципу та суті запровадженого добового балансування і свідчать про порушення норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, якими виключається можливість зміни істотних умов договору в односторонньому порядку.

26. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове - про відмову в позові. При прийнятті оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції зазначив таке:

- з урахуванням висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 20.04.2021 у справі № 910/6208/20, ухваленій в аналогічних правовідносинах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оприлюднена попередня вартість за добовий небаланс може бути скоригована під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні статті 35 Закону України «Про ринок природного газу»;

- тобто при аналізі правильності формування розрахунку остаточної ціни за відповідний небаланс дослідженню підлягає як визначення маржинальної ціни, так і самих витрат оператора внаслідок вчинення балансуючих дій, про що також зазначено у пункті 4 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС;

- отже, Оператор ГТС не мав визначати розмір маржинальних цін продажу /придбання природного газу в січні 2020 року в будь-якому іншому розмірі, ніж у тому, який відповідав фактично понесеним витратам Оператора ГТС на придбання природного газу для потреб фізичного балансування ГТС у січні 2020 року. А відтак відповідач здійснював розрахунок остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу звітного місяця - січня 2020 року відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством та умовами Договору, укладеного сторонами справи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 10 710 683, 98 грн. недоотриманої вартості позитивного небалансу за газовий місяць - січень 2020 року.

28. Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

29. Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

30. Специфіка правового оформлення господарських відносин з приводу аспектів функціонування ринку природного газу, а також підстав виникнення та змісту господарських зобов`язань, які виникають на ринку природного газу, полягає у тому, що в окресленій сфері відносин застосовуються приписи спеціального законодавства, умови типових договорів. Відповідно, сторони у договорі не можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати на власний розсуд відносини, щодо яких існують нормативна заборона такого відступу, а також умови, передбачені типовим договором.

31. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497 затверджено Типовий договір транспортування природного газу та встановлено обов`язок відповідних суб`єктів господарювання привести свої договірні відносини у відповідність із положеннями Типового договору.

32. Отже, основою правового регулювання відносин з транспортування природного газу є передусім положення Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу ГТС, у тому числі щодо питань ціноутворення, яким має відповідати також договірне регулювання.

33. Суди попередніх інстанцій встановили, що в пункті 9.1 Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу Оператор ГТС здійснює купівлю / продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

34. Також суди встановили, що у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу Оператор ГТС здійснює купівлю у замовника, а замовник - продаж природного газу Оператору ГТС в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка установлюється розділом XIV Кодексу ГТС (абзац другий пункту 9.2 Договору).

35. Розділ XIV Кодексу ГТС регулює питання комерційного балансування. При цьому порядок визначення плати за добові небаланси за договором транспортування природного газу регулюється главою 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

36. Пунктом 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС унормовано, що у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

37. Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС «плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу».

38. За пунктом 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;

- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

39. Отже, добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки).

40. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, а сторони не оспорюють, що у січні 2020 року у позивача виник позитивний добовий небаланс.

41. Пункт 7 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС установлює, що для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави.

42. Пункт 8 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачає, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як:

- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (для позитивного небалансу, тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);

- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (для негативного небалансу, тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

43. Пункт 10 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС установлює, що з метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.

44. Якщо така торгова платформа не погоджена, визначення маржинальної ціни здійснюється відповідно до пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС:

- маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (для позитивного небалансу);

- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (для негативного небалансу).

45. З огляду на положення пункту 13 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС величина коригування становить 10 %.

46. Отже, розділ ХІV Кодексу ГТС детально регулює порядок визначення маржинальної ціни продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним або негативним.

47. Суди попередніх інстанцій з`ясували, що торгова платформа в січні 2020 року погоджена не була, а тому відповідач визначав маржинальну ціну продажу/ придбання природного газу відповідно до пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

48. Положення Кодексу ГТС як підзаконного нормативного акта мають відповідати нормам Закону України «Про ринок природного газу» і тлумачитися в його контексті. Відповідно, визначені Кодексом ГТС правила розрахунку маржинальної ціни для цілей визначення плати за небаланси мають відповідати засадам розрахунку плати за небаланси замовників, визначеним законом.

49. Згідно із частиною другою статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» «розмір плати за небаланси замовників визначається, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування».

50. Системний аналіз приписів пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС разом із приписами частини другої статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» приводить до висновку, що маржинальна ціна придбання / продажу і відповідний розмір плати за небаланси напряму залежать від фактичної вартості придбаного оператором газотранспортної системи природного газу, оскільки саме ця вартість (реальні та обґрунтовані витрати Оператора ГТС, як зазначено у вказаному Законі) є базою для їх розрахунку. Іншої бази для розрахунку маржинальної ціни та відповідної плати за небаланси законодавство не встановлює.

51. Таким чином, у разі застосування пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, основою для розрахунку маржинальної ціни продажу / придбання у всіх випадках є вартість природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи.

52. Частина третя статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» визначає, що оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

53. Положення статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» узгоджуються з приписами пункту 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, за яким оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.

54. Частина третя статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» і пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у своїй сукупності зобов`язують оператора газотранспортної системи доводити до відома замовників саме попередню вартість природного газу в обсязі добового небалансу. Використання законодавцем у вказаній нормі терміну «попередня вартість» вказує на подальше визначення оператором ГТС остаточної вартості та їх можливу відмінність між собою, тобто передбачає можливість зміни маржинальної ціни та приведення її у відповідність із «обґрунтованими та реальними витратами» оператора газотранспортної системи на закупівлю природного газу, необхідного для вчинення балансуючих дій.

55. Остаточна плата за добовий небаланс розраховується так:

- відповідно до пункту 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС «на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць»;

- згідно з пунктом 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

56. Отже, якщо пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС зобов`язує оператора газотранспортної системи доводити до відома замовників попередню вартість добових небалансів, то пункт 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачає обов`язок оператора надати замовнику інформацію про остаточну вартість таких небалансів.

57. Пункти 17 та 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС сукупно встановлюють, що остаточна плата за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць визначається до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, і така плата з урахуванням положень пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС та частини другої статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» визначається на підставі реальних витрат оператора на природний газ, придбаний для балансуючих дій.

58. Системний аналіз статті 35 Закону України «Про ринок природного газу», пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС дає підстави для таких висновків:

- оператор газотранспортної системи доводить до відома замовника інформацію про його попередній добовий небаланс та вартість природного газу в обсязі добового небалансу (пункт 3 Глави 6 Кодексу ГТС);

- добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки). У випадку позитивного небалансу вважається, що замовник продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і має право на отримання грошових коштів від оператора. У випадку негативного небалансу вважається, що замовник придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункти 6, 11 глави 6 Кодексу ГТС);

- вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором газотранспортної системи замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного/ проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (пункти 3, 9, 13 глави 6 Кодексу ГТС).

59. Отже, Верховний Суд у справі № 910/6208/20 застосував пункти 3, 6, 8, 10, 11, 17, 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС аналогічно викладеному вище. Виходячи з принципу правової визначеності як невід`ємної складової принципу верховенства права інше тлумачення та застосування норм права було б доречним та можливим лише у разі наявності суттєвої помилки в існуючій практиці Верховного Суду, або у разі, якщо б існуюча практика Верховного Суду перестала би відповідати розвитку економічних або суспільних відносин, в яких відповідні норми мають застосовуватися.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі №910/11273/20.

60. Суди попередніх інстанцій встановили, що в січні 2020 року у Товариства виник позитивний добовий небаланс.

61. За змістом абзацу другого пункту 9.2 Договору у разі виникнення позитивного добового небалансу Оператор ГТС здійснює купівлю у Товариства, а Товариство продаж природного газу Оператору ГТС в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка установлюється розділом XIV Кодексу ГТС. Іншого порядку визначення ціни продажу природного газу Оператору ГТС в обсягах позитивного добового небалансу Договір не містить.

62. Ураховуючи наведене в пунктах 36 - 42 цієї постанови, для визначення остаточної плати за добовий небаланс судам попередніх інстанцій належало встановити маржинальну ціну продажу природного газу в січні 2020 року. Для цього суди мали встановити обґрунтовану реальну (фактичну) вартість природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу січня 2020 року.

63. Суд апеляційної інстанції встановив, що на підтвердження витрат унаслідок вчинення балансуючих дій Оператор ГТС надав договори купівлі-продажу природного газу для забезпечення балансуючих дій та інших потреб протягом січня 2020 року, додаткові угоди до вказаних договорів від 31.01.2020, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2020, платіжні доручення про сплату вартості газу за умовами договорів купівлі-продажу природного газу.

64. Так, відповідач та АТ «НАК «Нафтогаз України» уклали договори купівлі-продажу природного газу від 01.01.2020 № 200100000, від 01.01.2020 № 200100001, від 01.01.2020 року № 200100002, від 01.01.2020 № 200100005, від 01.01.2020 № 200100006 для забезпечення балансуючих дій та інших потреб протягом січня 2020 року, відповідно до пункту 4.1 яких визначена ціна за 1000 куб. м газу для першої газової доби передачі газу (РСР) - 6 635 грн.

65. 31.01.2020 АТ «НАК «Нафтогаз України» та відповідач уклали додаткові угоди до вказаних договорів, відповідно до яких вартість ціни газу за першу газову добу становить 5 434 грн.

66. Відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 АТ «НАК «Нафтогаз України» передав, а відповідач прийняв у власність імпортований природний газ для забезпечення балансуючих дій та інших потреб згідно з умовами вказаних договорів в редакції додаткових угод до них. За отриманий природний газ відповідач сплатив повну вартість АТ «НАК «Нафтогаз України».

67. При цьому закупівля Оператором ГТС в АТ «НАК «Нафтогаз України» природного газу для забезпечення балансуючих дій відповідає пунктам 1, 6 глави 5 розділу ХІV Кодексу ГТС, відповідно до яких оператор газотранспортної системи має право закуповувати послуги балансування, якщо короткострокові стандартизовані продукти не можуть задовольнити потреби у підтримці оптимальної роботи газотранспортної системи або за відсутності ліквідності торгівлі короткостроковими стандартизованими продуктами.

68. Послуга балансування надається оператору газотранспортної системи на умовах відповідних договорів про надання послуги балансування. Оператор газотранспортної системи укладає окремий договір про надання послуги балансування щодо придбання природного газу оператором газотранспортної системи для покриття небалансів, що виникають у межах виконання спеціальних обов`язків, які в установленому порядку на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладені на суб`єктів ринку природного газу.

69. Таким чином, остаточна вартість природного газу для забезпечення балансуючих дій для січня 2020 року була визначена 31.01.2020 шляхом закупівлі природного газу відповідно до пунктів 1, 6 глави 5 розділу ХІV Кодексу ГТС.

70. З акта врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2020 № 01-2020-1907000254 убачається, що обсяг добового небалансу позивача послуг транспортування природного газу протягом кожної доби січня 2020 року не перевищував допустиме відхилення.

71. Отже, Оператор ГТС при розрахунку маржинальної ціни придбання природного газу у січні 2020 для позивача не застосовував передбачену положеннями пунктів 9, 11, 12, 13, 14 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС величину коригування, і, як наслідок, маржинальна ціна продажу природного газу для позивача в січні 2020 року дорівнювала вартості газу, який відповідач фактично придбав для фізичного балансування газотранспортної системи в розрізі кожної доби.

72. Відтак дії Оператора ГТС щодо визначення маржинальної ціни природного газу із урахуванням вартості природного газу, придбаного для забезпечення балансуючих дій за договорами, укладеними з АТ «НАК «Нафтогаз України», відповідають умовам Договору та положенням чинного законодавства.

73. У свою чергу, не погоджуючись з розрахунком маржинальної ціни природного газу, здійсненої відповідачем, позивач не спростував обґрунтованість реальної (фактичної) вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу січня 2020 року. У власному розрахунку плати за позитивний небаланс позивач не навів будь-яких інших даних щодо реальної (фактичної) вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу січня 2020 року як основи для здійснення відповідного розрахунку. Позивач не довів, що спірні дії відповідача є несправедливими, дискримінаційними, непрозорими чи не обумовленими об`єктивними чинниками, не відображають реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні Оператора ГТС.

74. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 зі справи № 910/11273/20, і підстави для відступу від неї відсутні.

75. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду та зводяться до переоцінки доказів у справі, що не відповідає положенням частини другої статті 300 ГПК України.

76. У касаційній скарзі також скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновку щодо порядку доказування та оцінки доказів, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Водночас слід враховувати, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Отже, за результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Судом встановлено, що постанови Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, на висновки щодо застосування норм права в яких посилається Товариство у своїй касаційній скарзі , були прийняті за іншого правового регулювання спірних правовідносин та іншої, ніж у цій справі, фактично-доказової бази, тобто за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення. Отже не знайшли свого підтвердження доводи скаржника, що суд ухвалив оскаржуване судове рішення без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у наведених постановах Верховного Суду, оскільки зміст оскаржуваного судового рішення не суперечить цим висновкам, на які посилається скаржник, у свою чергу оскаржуване судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

77. Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство не спростувало висновків суду апеляційної інстанції та не довело неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого судового рішення.

78. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для її скасування.

Судові витрати

79. Понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Товариство, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 910/1461/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова