ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/14980/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.11.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022,
за позовом акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"
до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення грошових коштів.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (далі - АТ "Українські енергетичні машини", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом", відповідач) про стягнення заборгованості за договором.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором, зокрема, у визначені договором строки не здійснив своєчасну та повну оплату продукції, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
1.3. У листопаді 2021 року до суду першої інстанції ДП "НАЕК "Енергоатом" подало заяву про закриття провадження у справі на підставі частини четвертої статті 23 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з повною оплатою суми боргу та відсутністю предмету спору. У вказаному клопотанні відповідач також просив суд вирішити питання щодо повернення позивачу з держаного бюджету судового збору у відповідній частині.
1.4. 22.11.2021 позивачем до господарського суду міста Києва подано заяву від 22.11.2021 №27-382 "Про відмову від позову та закриття провадження у справі". У вказаній заяві позивач також на підставі статті 130 ГПК України просив суд покласти на відповідача судові витрати у справі №910/14080/21.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2021 (суддя Котков О.В.) заяву від 22.11.2021 №27-382 "Про відмову від позову та закриття провадження у справі" АТ "Українські енергетичні машини" - задоволено; прийнято відмову АТ "Українські енергетичні машини" від позову; закрито провадження у справі №910/14980/21; стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь АТ "Українські енергетичні машини" судовий збір - 403 257,00 грн.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 (колегія суддів у складі: Куксов В.В., Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.), апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" - залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 23.11.2021 у справі №910/14980/21 - залишено без змін.
2.3. Задовольняючи заяву позивача про відмову від позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що зі змісту заяви АТ "Українські енергетичні машини" про відмову від позову вбачається, що вказана заява не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
2.4. Водночас суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки позивач у даній справі не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, а також наявна заява позивача про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, суд вважав за можливе стягнути з відповідача судовий збір у сумі 403 257,00 грн, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
3. Стислий виклад вимог касаційних скарг
3.1. ДП "НАЕК "Енергоатом" (далі - скаржник) звернулося 25.05.2022 до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило: скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.11.2021, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 про закриття провадження у справі №910/14980/21 у частині розподілу судового збору; ухвалити нове рішення про повернення позивачу судового збору в порядку, визначеному частиною першою статті 130 ГПК України.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1. У касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що ухвала суду першої інстанції в частині прийняття відмови та закриття провадження у справі ДП "НАЕК "Енергоатом" не оскаржується.
4.1.2. Скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій, враховуючи підстави відмови позивача від позову, було винесено ухвалу з порушенням частини дев`ятої статті 129 та частини першої статті 130 ГПК України, з огляду на те, що судами безпідставно застосовано дані норми оскільки судом не встановлено факту неправильних дій відповідача при виникненні спору. За твердженням скаржника, в даному випадку підлягала застосуванню норма частини першої статті 130 ГПК України відповідно до якої у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
4.2. Аргументи зазначені у відзиві на касаційну скаргу
4.2.1. Позивач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
5.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Так, причиною подання касаційної скарги стала незгода ДП "НАЕК "Енергоатом" з рішенням суду саме в частині задоволення заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат у справі №910/14080/21, зокрема - судового збору у розмірі 403 257,00 грн сплаченого позивачем під час подання позовної заяви.
5.3. Тобто фактично суть порушеного у касаційній скарзі питання стосується того, чи підлягали застосуванню положення частин першої, третьої статті 130 ГПК України при здійсненні розподілу саме судового збору, сплаченого при поданні позову АТ "Українські енергетичні машини".
5.4. Переглянувши оскаржувані судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, колегія суддів виходить із такого.
5.5. Частиною першою статті 191 ГПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
5.6. Статтею 231 ГПК України "Закриття провадження у справі" встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
5.7. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина четверта статті 231 ГПК України).
5.8. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, у своїй заяві про відмову від позову АТ "Українські енергетичні машини", зазначаючи про задоволення відповідачем заявлених ним вимог після пред`явлення позову, просив суд стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" на свою користь витрати по сплаті судового збору у сумі 403 257,00 грн (тобто відшкодувати судовий збір, сплачений при поданні позову). При цьому позивач посилався на друге речення частини третьої статті 130 ГПК України, за змістом якого у разі, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
5.9. Врахувавши, що позивач як на підставу відмови від позову посилається саме на факт задоволення позовних вимог після пред`явлення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень до частини дев`ятої статті 129 та частини третьої статті 130 ГПК України. З такими висновками також погодився суд апеляційної інстанції.
5.10. Колегія суддів зазначає про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій та неправильне застосування судами норм процесуального права з огляду на таке.
5.11. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
5.12. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
5.13. Частиною третьою статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
5.14. У статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат. Так, відповідно до частин першої та другої названої статті:
- у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову;
- у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
5.15. Тобто частинами першою і другою статті 130 ГПК України визначений саме порядок розподілу суми сплаченого судового збору у разі укладення мирової угоди, відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем у суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій та сума яка підлягає поверненню.
5.16. В частині третій статті 130 ГПК України визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
5.17. Наведені положення статті 130 ГПК України урегульовують питання які стосуються окремих випадків розподілу всіх судових витрат, оскільки зі змісту положень частини третьої статті 130 ГПК України вбачається, що у разі відмови позивача від позову, позивач має право заявити вимоги про компенсацію, здійснених ним витрат.
5.18. Згідно з частиною першою та третьою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
5.19. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: статті 123 ГПК України (визначення судових витрат), статті 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та статті 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави дійти висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд також може виходити з положень частини третьої статті 130 ГПК України.
5.20. У розгляді даного спору, в контексті правовідносин сторін які виникли між сторонами та спірних питань, які наведено у касаційній скарзі, як підстав касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції (розподілу судових витрат, зокрема, судового збору), Суд зауважує, що вирішення питання застосування положень частини третьої статті 130 ГПК України має також вирішуватись з урахуванням положень диспозитивності і змагальності сторін та положень Закону України "Про судовий збір".
5.21. Таким чином колегія суддів виходить з того, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття та за умови дотримання позивачем вимог частини восьмої статті 129 ГПК України щодо строку подання до суду відповідної заяви та доказів до неї.
5.22. Водночас аналіз змісту другого речення цієї статті свідчить про те, що застосування відповідних положень належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним виключно у разі якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову та за заявою сторони.
5.23. Суд також зауважує, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 74 ГПК України), а обов`язком суду визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, на дання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
5.24. Так суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору (судових витрат) виходив, зокрема, з того, що АТ "Українські енергетичні машини" не підтримує своїх вимог саме унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову. Тобто, дії позивача зі звернення до суду спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
5.25. Поряд з тим зі змісту ухвали суду першої інстанції саме в частині закриття провадження у справі суд зазначив про те, що позивачем реалізовано його право на відмову від позову визначене у статті 46 ГПК України і така заява підписана уповноваженою особою позивача та є такою, що не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
5.26. Будь-яких мотивів що відмова позивача від позову обґрунтована саме тим, що відповідачем задоволено вимоги у даному спорі після пред`явлення позову ухвала суду в цій частині не містить.
5.27. Поряд з тим, застосувавши положення частини дев`ятої статті 129 та частини третьої статті 130 ГПК України, суд першої інстанції не врахував, що розгляд заяви АТ "Українські енергетичні машини" про покладення на відповідача судових витрат на підставі частини третьої статті 130 ГПК України залежить як від встановлення фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття (задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову), так і від обставин щодо належного обґрунтування позивачем необхідності застосування положень цієї норми та за результатами відповідної оцінки суду такому обґрунтуванню.
5.28. Поряд з тим, як і зміст поданої АТ "Українські енергетичні машини" заяви про відмову від позову та зави про покладення витрат зі сплати судового збору на ДП "НАЕК "Енергоатом" так і оскаржувані судові рішення в цій частині не містять будь-якого обґрунтування щодо неможливості застосування судом у спірних правовідносинах положень частини першої статті 130 ГПК України та необхідності застосування положень статті 129 та частини третьої статті 130 ГПК України. Вказані обставини свідчать про неправильне застосування судами положень наведених вище норм.
5.29. Отже, доводи касаційної скарги отримали своє підтвердження під час касаційного перегляду судових актів попередніх інстанцій і спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення заяви АТ "Українські енергетичні машини" про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору у сумі 403 257,00 грн.
5.30. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
5.31. Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
5.32. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
5.33. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
5.34. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
5.35. Отже, враховуючи обставини цієї конкретної справи, оцінюючи доводи касаційної скарги щодо підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду в частині стягнення з відповідача судового збору, а також допущені судами порушення норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що наявні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю, а ухвали суду першої інстанції в частині стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" судового збору, з прийняттям в цій частині нового рішення та викладення пункту 4 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 23.11.2021 в такій редакції: ?Повернути акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" (ідентифікаційний код 05762269, адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 199) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого товариством під час подання позовної заяви у сумі 201 628,50 грн (двісті одна тисяча шістсот двадцять вісім грн 50 коп.)?.
5.36. Враховуючи те, що предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції лише в частині стягнення судового збору з відповідача, а в частині закриття провадження у справі №910/14980/21 у зв`язку з прийняттям відмови від позову ухвала суду першої інстанції як в апеляційному так і в касаційному порядку не оскаржувалась, то в цій частині ухвала господарського суду міста Києва від 23.11.2021 підлягає залишенню без змін.
5.37. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Станом на дату ухвалення рішення судом касаційної інстанції відповідної заяви від ДП "НАЕК "Енергоатом" не надходило, тому Касаційний господарський суд не здійснює повороту виконання ухвали суду першої інстанції в даній частині та постанови суду апеляційної інстанції. Відтак, ДП "НАЕК "Енергоатом" не позбавлений права на звернення із заявою про поворот виконання рішення суду в порядку приписів статті 333 ГПК України до суду, який розглядав цю справу як суд першої інстанції.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
6.2. Згідно з підпунктами "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
6.3. У зв`язку з тим, що Суд задовольняє касаційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" та скасовує постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022, Суд покладає на позивача витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 270,00 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 2 481,00 грн.
Керуючись статтями 129 308 309 311 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 у справі №910/14980/21 скасувати. Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.11.2021 скасувати в частині стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" судового збору у справі №910/14980/21.
3. В цій частині прийняти нове рішення, яким викласти пункт 4 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 23.11.2021 в такій редакції: ?Повернути акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" (ідентифікаційний код 05762269, адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 199) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого товариством під час подання позовної заяви у сумі 201 628,50 грн (двісті одна тисяча шістсот двадцять вісім грн 50 коп.)?.
4. Стягнути з акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (ідентифікаційний код 05762269, адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 199) на користь державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 24584661, адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 270,00 грн та витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 481,00 грн.
Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова