ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/15271/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Агрикової О.В., Мальченко А.О., Яковлєва М.Л.

від 03.02.2022

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Акціонерного товариства "Укрпошта"

про стягнення 282 316,37 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення 282 316,37 грн за скид стічних вод без Умов на скид.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 01.12.2017 по 31.05.2020 відповідачем здійснювалось скидання стічних вод без одержання Умов на скид, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 282 316,37 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

26.02.2003 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", перейменованим на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке в свою чергу перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укрпошта" (абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 01936/1-2-04.

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65.

Згідно з п. 5.2 договору у випадку прийняття органами виконавчої влади рішень щодо змін порядку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови цього договору без їх узгодження сторонами.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що всі питання, не передбачені цим договором регулюються діючим законодавством, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод в Київську міську каналізацію.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання.

Позивач зазначає, що Акціонерне товариство «Укрпошта» в проміжок часу з 01.12.2017 по 31.05.2020 здійснювало скид стічних вод без умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького (колишня назва - вул. Луначарського), 16/4, що є порушенням п. 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва №1879, затверджених Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879 (Правила №1879), внаслідок чого у відповідача виник обов`язок сплати в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності умов на скид в загальному розмірі 282 316, 37 грн.

Листом-попередження від 17.06.2020 позивач звернувся до відповідача щодо сплати нарахувань за скид стічних вод.

У зв`язку з нездійсненням відповідачем добровільної сплати господарської санкції за порушення правил скидання стічних вод у систему каналізації міста Києва, невизнання останнім вчиненого порушення, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у розмірі 282 316, 37 грн.

Короткий зміст судових рішень господарських судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 у справі №910/15271/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив із того, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2012, яке набрало законної сили, встановлено, що підставою для нарахування санкцій за відсутності умов на скид стічних вод, за наявності між сторонами договору приймання стічних вод, є такий договір. Проаналізувавши правову природу санкції щодо сплати в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов, місцевий господарський суд дійшов висновку, що такий вид відповідальності є оперативно-господарською санкцією в силу притаманних їй особливостей; а умовами договору не передбачено такого виду відповідальності відповідача, як сплата в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов, що унеможливлює застосування такої оперативно-господарської станції до відповідача.

Крім того судом першої інстанції зазначено, що Акціонерне товариство "Укрпошта" належить до об`єктів соціально-культурного призначення, а відповідно до п. 3.3.6. Правил № 1879 умови на скид не потрібні для об`єктів соціально-культурного призначення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №910/15271/21 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Апеляційний господарський суд зазначив, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено регулювання Правилами приймання стічних вод в Київську міську каналізацію, зокрема й Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 №1879.

Також суд вказав, що відповідач не є об`єктом соціально-культурного призначення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" 22.02.2022 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі № 910/15271/21, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у взаємозв`язку з підпунктом "а" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення скаржником зазначено, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суд апеляційної інстанції по різному застосував норми матеріального права щодо оперативно-господарських санкцій у подібних правовідносинах у справах № 910/15271/21 та № 910/18717/20, а також застосував норму статті 237 Господарського кодексу України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.10.2019 у справі №905/2319/17.

Скаржник зазначає, що оперативно-господарська санкція у вигляді нарахування плати за скидання стічних вод у п`ятикратному розмірі за відсутності умов на скид не передбачена умовами договору.

Також вказує, що АТ «Укрпошта» надає соціально-важливі послуги населенню, а отже підпадає під дію п. 4 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна». Крім того, будівля за адресою 02002, м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького, 16/4 відноситься до категорії об`єктів соціально-культурного призначення та не потребує оформлення умов на скид по даному об`єкту.

Відкриваючи касаційне провадження Верховний Суд встановив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» зазначає, що скаржник не звернув уваги на висновки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 15.11.2016 у справі №910/5837/16 щодо обґрунтованості застосування Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва №1879 у подібних правовідносинах.

На думку позивача, у п. 3.5 Договору міститься відсилочна норма на Правила приймання стічних вод.

Короткий зміст заявлених учасниками справи клопотань. Розгляд клопотань.

До Верховного Суду від Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, у якому позивач просить проводити розгляд справи №910/15271/21 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача, Верховний Суд відхиляє це клопотання з огляду на відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 13 статті 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частина 4 статті 301 ГПК України передбачає, що перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п?ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ціна позову у даній справі не перевищує п?ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з цим згідно з частиною шостою статті 301 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Отже вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій зазначеної статті, покладається на власний розсуд суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у цій нормі не міститься.

Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі № 910/15271/21 належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а від конкретних обставин справи.

Оскільки обставин, що свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Верховний Суд не виявив, а позивач у клопотанні не навів обґрунтованих доводів та не надав переконливих доказів щодо такої необхідності, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача та відхиляє це клопотання.

Верховний Суд відхиляє клопотання Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» в якому відповідач просить не приймати відзив на касаційну скаргу, оскільки його подано в більш ніж десятиденний строк з часу отримання ухвали про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до положень частини 1 статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Строк, що встановлюється судом, має бути «розумним», тобто таким, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій. Враховуючи, що позивачем доведено неможливість надання відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк, з об`єктивних, незалежних від його волі причин, суд вважає за необхідне продовжити строк на подання відзиву за ініціативою суду до 27.06.2022.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені відповідачем у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду, доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ст. ст. 626 627 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва.

Відповідно до п. 1.2 Правил № 1879, останні поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

За п. 1.5 Правил № 1879 Правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 Правил № 1879 водоканал зобов`язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання. Водоканал має право надавати абонентам Умови на скид згідно з цими правилами.

Відповідно до п. 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

У відповідності до положень п. 3.3 Правил № 1879 абоненти зобов`язані отримати у Водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (п. 8.1 Правил № 1879).

Відповідно до п. 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у Абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Згідно з п. 7.10 Правил № 1879 при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.

Частиною першою статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною першою статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Як правильно враховано місцевим господарським судом, передбачені Правилами №1879 санкції щодо сплати в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов на скид, є оперативно-господарською санкцією в силу притаманних їй особливостей.

Апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом не було досліджено умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема п. 5.3 договору, яким передбачено, що всі питання, не передбачені цим договором регулюються діючим законодавством, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод в Київську міську каналізацію.

При цьому, відповідно до п. 5.2 договору у випадку прийняття органами виконавчої влади рішень щодо змін порядку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови цього договору без їх узгодження сторонами.

Верховний Суд звертає увагу, що статтею 237 ГК України визначено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Виходячи з аналізу положень статті 237 ГК України особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором (подібна за змістом правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 905/2464/17, від 20.10.2020 у справі №905/267/19, від 15.10.2019 у справі №905/2319/17 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

Як встановлено господарським судом першої інстанції, умовами договору не передбачено такого виду відповідальності відповідача, як сплата в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов.

Верховний Суд звертає увагу, що загальні посилання в п. 5.3 договору на врегулювання питань діючим законодавством та Правилами приймання стічних вод в Київську міську каналізацію не свідчать про те, що сторони передбачили та погодили застосування відповідних оперативно-господарських санкцій.

Враховуючи, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено відповідальності у вигляді 5-кратного розміру плати за водопостачання, вказане унеможливлює застосування такої оперативно-господарської санкції до відповідача.

З огляду на викладене вмотивованим є висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача плати в п`ятикратному розмірі тарифу за скидання стічних вод без Умов на скид, а відтак правомірною є відмова в задоволенні заявленого у справі позову.

Таким чином, апеляційний суд, не врахувавши наведених вище норм та висновків Верховного Суду, скасував судове рішення, яке відповідає закону, в цій частині наведених мотивів для відмови в позові.

У той же час Верховний Суд погоджується з судом апеляційної інстанції про помилковість висновків місцевого господарського суду про неможливість застосування такої оперативно-господарської санкції до відповідача також із тих підстав, що останній належить до об`єктів соціально-культурного призначення, і відповідно до п.3.3.6 Правил № 1879 Умови на скид йому отримувати не потрібно.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про національного оператора поштового зв`язку» від 10.01.2002 №10-р Акціонерне товариство "Укрпошта" визначено національним оператором поштового зв`язку.

Згідно з положеннями Закону України «Про поштовий зв`язок» оператор поштового зв`язку - це суб`єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку; послуги поштового зв`язку - це продукт діяльності оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувача щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.

Відповідно до п. 3.3.6 Правила № 1879 для балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, а також для об`єктів Водоканалу Умови на скид не потрібні.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об`єктів соціально-культурного призначення належать об`єкти освіти, охорони здоров`я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об`єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об`єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств.

Серед наведеного переліку об`єктів, що належать до об`єктів соціально-культурного призначення, відсутня вказівка на об`єкти національного оператора поштового зв`язку.

Також до завдань, які виконує Акціонерне товариство "Укрпошта", як оператор поштового зв`язку, не належить задоволення соціальних потреб громадян. Посилання відповідача на те, що ним надаються послуги з виплати та доставки пенсій та соціальних допомог не свідчить про те, що його створено з метою забезпечення соціальних потреб громадян, оскільки рішення про призначення пенсій та соціальних допомог громадянам приймається відповідними державними органами, а не відповідачем, який у цьому випадку виконує виключно доручення відповідного органу з виплати громадянам призначеної їм допомоги та не може самостійно приймати рішення щодо виплати/невиплати цих сум.

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 Перелік підприємств, установ та організацій, що надають соціально важливі послуги населенню (Додаток 4 до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна), відповідно до якого Акціонерне товариство «Укрпошта» віднесено до підприємств, що надають соціально важливі послуги населенню, призначений виключно для цілей застосування частини другої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому врахований місцевим господарським судом при обґрунтуванні свого рішення у цій справі помилково.

Оскільки висновки місцевого господарського суду про неможливість застосування оперативно-господарської санкції до відповідача також із тих підстав, що останній належить до об`єктів соціально-культурного призначення, є помилковими, однак не вплинули на правильність судового рішення в цілому, Верховний Суд вважає, що рішення місцевого господарського суду має бути залишене в силі, з виключенням з мотивувальної частини рішення цих висновків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Пунктом 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до ст. 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку щодо відсутності підстав для застосування оперативно-господарської санкції, яка не передбачена договором, знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у даній постанові.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанцій та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Судові витрати.

За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

З огляду на висновок Верховного Суду про скасування постанови апеляційного господарського суду та залишення в силі рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №910/15271/21 скасувати.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 у справі №910/15271/21 залишити в силі з мотивів, викладених у цій постанові.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 01189979) 8 469, 60 грн (вісім тисяч чотириста шістдесят дев`ять грн 60 коп) судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

В. Студенець