ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/15889/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Альянс-Капітал» - Баса А. М.,

Головного управління ДПС у м. Києві - Поліщука О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Альянс-Капітал»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020

(у складі колегії суддів: Чорногуз М. Г. (головуючий), Агрикова О. В.,

Мальченко А. О.)

у справі № 910/15889/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Альянс-Капітал»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про припинення податкової застави щодо майна, придбаного на електронних торгах,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Альянс-Капітал» (далі - позивач, ТОВ «Фірма Альянс-Капітал») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідача, Управління) про припинення податкової застави щодо майна, придбаного на електронних торгах згідно переліку з 189 найменувань.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перебування придбаного позивачем на електронних торгах рухомого майна в податковій заставі порушує його право власності на це майно в частині права розпорядження ним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 позов задоволено повністю. Припинено податкову заставу рухомого майна в кількості 189 найменувань згідно переліку, яка зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 13.10.2014 за № 45354853 та належить ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» на підставі акта про проведення електронних торгів від 03.07.2019 № 1. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму судового збору за подання позовної заяви.

Обґрунтовуючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що рухоме майно з 189 найменувань, придбане позивачем на електронних торгах, перебуває у податковій заставі згідно акта опису майна від 08.10.2014 №15/26-59-25-01-15, що підтверджено Управлінням у листі від 02.10.2019 №20091/10/26-15-10-04-20. Оскільки позивач, придбавши на електронних торгах рухоме майно з 189 найменувань, став його власником, відсутні підстави для перебування цього майна у податковій заставі. Крім того, за висновками суду першої інстанції позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, оскільки власник майна має право вимагати усунення перешкод у праві розпорядження своїм майном, зокрема у спосіб припинення податкової застави.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Стягнуто з позивача на користь відповідача суму судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована відсутністю правових підстав для задоволення позову та тим, що позивачем не надано доказів існування податкової застави саме щодо придбаного ним на електронних торгах рухомого майна з 189 найменувань (не надано акт опису майна від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15) та доказів реєстрації застави придбаного позивачем рухомого майна у Державному реєстрі застав рухомого майна, а відтак не доведено, що податкова застава порушує право власності позивача на придбане ним на електронних торгах рухоме майно з 189 найменувань.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції від 07.07.2020, у липні 2020 року ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу (з урахуванням доповнень), у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, та наявність випадку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 - залишити в силі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу (з урахуванням доповнень), ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» зазначило, що при вирішенні спору судом апеляційної інстанції не враховано правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №906/1063/18.

Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2020 відкрито касаційне провадження у справі №910/15889/19 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено касаційну скаргу (із урахуванням доповнень) до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.09.2020.

10.08.2020 Управління подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи касаційної скарги, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є, зокрема, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У касаційній скарзі (з урахуванням доповнень) ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» оскаржує постанову суду апеляційної інстанції від 07.07.2020 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 07.07.2020, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» вказало на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції у справі № 910/15889/19, яка розглядається, висновкам, викладеним у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 906/1063/18 у подібних правовідносинах.

У справі № 906/1063/18, на яку посилається ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» у касаційній скарзі (з урахуванням доповнень), Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погодився з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог особи, яка придбала майно на прилюдних торгах, до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом виключення цього майна з акта опису майна та припинення податкової застави, застосувавши до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу України щодо захисту права власності, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, аналогію закону (ст. 28 Закону України « Про заставу» та ст. 17 Закону України «Про іпотеку»).

У справі № 910/15889/19, яка розглядається, суди не вважали за можливе застосувати до аналогічних правовідносин аналогію закону (ст. 28 Закону України «Про заставу» та ст. 17 Закону України «Про іпотеку»).

При цьому суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції від 26.02.2020 у справі № 910/15889/19 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фірма Альянс-Капітал», вказав на те, що податкове законодавство не передбачає можливості припинення податкової застави у випадку продажу майна боржника у процедурі виконавчого провадження щодо виконання рішення господарського суду, оскільки п. 7, 8 р. X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, визначають можливість зняття всіх арештів та заборон, накладених виключно органами державної виконавчої служби, а положення ст. 93 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - звільнення майна з податкової застави, у випадку його продажу контролюючими органами з метою погашення податкових зобов`язань, що виключає можливість задоволення заявлених у даній справі позовних вимог.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів існування податкової застави саме щодо придбаного ним на електронних торгах рухомого майна з 189 найменувань.

Разом з тим суд першої інстанції, який задовольнив заявлені ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» у цій справі позовні вимоги про припинення податкової застави щодо майна, придбаного ним на електронних торгах згідно переліку з 189 найменувань, виходячи з аналізу норм Цивільного кодексу України щодо захисту права власності, Закону України «Про виконавче провадження», вважав, що особа, яка придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон.

При цьому суд першої інстанції визнав доведеним факт перебування рухомого майна з 189 найменувань, придбаного позивачем на електронних торгах, в податковій заставі згідно акта опису майна від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15.

Аналіз висновків, зроблених в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції у справі № 910/15889/19, яка розглядається, свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 906/1063/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі (з урахуванням доповнень), тому підтвердилась підстава касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Пунктами 7, 8 р. X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, визначено, що не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 14.1.155 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Статтею 93 ПК України визначено підстави звільнення майна з податкової застави.

Згідно з п. 93.4 ст. 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

У справі № 910/15889/19, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що у межах зведеного виконавчого провадження № 48275713 з примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт» (далі - ТОВ «Еліт») на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованості Державним підприємством «Сетам» було проведено електронні торги щодо реалізації арештованого рухомого майна згідно переліку з 189 найменувань (лот № 345925) (далі - спірне рухоме майно), що належало боржнику ТОВ «Еліт». Електроні торги відбулися, результати оформлені протоколом проведення електронних торгів від 18.06.2019 № 413283. Переможцем визначено ТОВ «Фірма Альянс-Капітал», яке визнано покупцем спірного рухомого майна, що підлягало реалізації. Стартова ціна: 923 210,00 грн. Ціна продажу: 3 582 054,80 грн. Грошові кошти в повному обсязі в сумі 3 402 952, 06 грн надійшли на рахунок з обліку депозитних сум Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 19.06.2019. Сума сплаченого гарантійного внеску склала 46 160,50 грн. Розмір винагороди організатору торгів склав 132 942,24 грн.

03.07.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком Владиславом Андрійовичем (далі - державний виконавець Яковенко В. А.) на підставі протоколу проведення електронних торгів від 18.06.2019 № 413283 видано акт № 1 про проведення електронних торгів щодо реалізації арештованого майна згідно переліку з 189 найменувань, яке належить ТОВ «Еліт» (далі - акт від 03.07.2019 № 1).

Того ж дня державним виконавцем Яковенком В. А. винесено постанову про зняття арешту з рухомого майна згідно переліку з 189 найменувань, накладеного постановами відділу з примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.05.2015 № 47517006, від 25.05.2015 № 47651140, від 13.07.2015 № 48118116, від 18.09.2018 № 47540446.

На підставі акта від 03.07.2019 № 1 фізична особа ОСОБА_1 (зберігач арештованого спірного рухомого майна) передала, а ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» отримало спірне рухоме майно згідно переліку з 189 найменувань, що належало ТОВ «Еліт», про що складено акт прийому-передачі майна від 17.07.2019.

27.08.2019 ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» звернулося до Управління з заявою, в якій повідомило відповідача про прийняття у власність спірного рухомого майна згідно переліку з 189 найменувань на підставі акта від 03.07.2019 № 1. Зазначило, що з наданих ТОВ «Еліт» листа Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та акта про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, від 20.05.2016 № 2-26-59-17-35, позивачу стало відомо, що придбане спірне рухоме майно перебуває у податковій заставі. Оскільки з акта про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 20.05.2016 № 2-26-59-17-35 неможливо встановити точний перелік рухомого майна, щодо якого застосовано податкову заставу, позивач просив Управління надати інформацію про точний перелік майна, яке перебуває у податковій заставі, виключити спірне рухоме майно з акта опису майна та зняти податкову заставу зі спірного рухомого майна з 189 найменувань, що належить позивачу на праві приватної власності.

У відповідь на вказану заяву Управління надіслало позивачу лист від 02.10.2019 №20091/10/26-15-10-04-20, у якому повідомило про те, що у ТОВ «Еліт» з 02.06.2014 наявна заборгованості перед бюджетом; ТОВ «Еліт» самостійно складало перелік майна, що передається у податкову заставу; Управлінням на підставі, зокрема, ст. 89 ПК України складено акт від 08.10.2014 №15/26-59-25-01-15 опису активів, на які поширюється право податкової застави (далі - акт від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15), та зареєстровано податкову заставу у відповідних державних реєстрах, про що зроблено записи у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 13.10.2014 № 45354853 та у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна від 17.10.2014 № 28267504, № 28259890 та від 20.10.2014 № 28310313. Також Управління зазначило, що наведений в акті від 03.07.2019 № 1 перелік рухомого майна включає рухоме майно ТОВ «Еліт», на яке поширюється право податкової застави згідно акта від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15. З огляду на викладене та враховуючи приписи п. 93.1 ст. 93 ПК України, Управління вказало на відсутність правових підстав для виключення спірного рухомого майна з 189 найменувань з акта від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15 та звільнення цього майна платника податків (ТОВ «Еліт») з-під податкової застави.

ТОВ «Фірма Альянс-Капітал», заявляючи до Управління позовні вимог про усунення перешкод у користуванні належним позивачу рухомим майном згідно переліку з 189 найменувань шляхом припинення податкової застави, вказувало, що придбане ним на електронних торгах спірне рухоме майно, перелік якого наведено в акті від 03.07.2019 № 1, перебуває у податкові заставі згідно акта від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15, чим порушуються його права як власника цього майно.

Управління, заперечуючи проти задоволення заявлених ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» позовних вимог, посилалось на відсутність у нього права на припинення податкової застави щодо спірного рухомого майна відповідно до положень п. 93.1 ст. 93 ПК України.

Разом з тим Управління під час розгляду справи № 910/15889/19 давало суперечливі пояснення і докази щодо перебування спірного рухомого майна, придбаного позивачем на електронних торгах, в податковій заставі.

Так, згідно листа Управління від 02.10.2019 № 20091/10/26-15-10-04-20 перелік рухомого майна з 189 найменувань, наведений в акті від 03.07.2019 № 1, включає рухоме майно ТОВ «Еліт», на яке поширюється право податкової застави згідно акта від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15. Водночас, у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції від 26.02.2020 Управління посилалось на встановлені Окружним адміністративним судом міста Києва у рішенні від 15.01.2019 у справі № 826/12059/17 обставини того, що у акті від 08.10.2014 №15/26-59-25-01-15 податковим керуючим здійснено опис лише 24 позицій майна (21 позиція рухомого майна та 3 позиції нерухомого майна).

Сам акт від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15 в матеріалах справи відсутній.

Однак, суд апеляційної інстанції у справі № 910/15889/19, яка розглядається, свій висновок про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» через відсутність порушення права власності позивача та недоведеність ним обставин перебування придбаного на електронних торгах спірного рухомого майна з 189 найменувань в податковій заставі, обґрунтував змістом акта від 08.10.2014 №15/26-59-25-01-15.

Цей акт був предметом дослідження Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/12059/17 за позовом Національного банку України до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, за участю третьої особи ТОВ «Еліт», про звільнення з податкової застави, зареєстрованої 13.10.2014 № 14578965, відповідно до акта опису майна від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15, майна ТОВ «Еліт», у розгляді якої ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» участі не приймало.

Враховуючи викладене, обставини, встановлені Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/12059/17, відповідно до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України можуть бути спростовані в загальному порядку.

Оскільки суд апеляційної інстанції встановлював обставини перебування спірного рухомого майна, придбаного позивачем на електронних торгах, в податковій заставі на підставі недопустимих доказів, то висновок апеляційного господарського суду про недоведеність порушення прав позивача є передчасним, а постанова суду апеляційної інстанції від 07.07.2020 у справі № 910/15889/19 підлягає скасуванню відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України (п.4 ч. 2 ст. 287 ГПК України - є підставою касаційного оскарження в поданій касаційній скарзі).

Водночас суд першої інстанції при винесенні рішення від 26.02.2020 про задоволення позову ТОВ «Фірма Альянс-Капітал» також не досліджував акт опису майна від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15, а свої висновки про обґрунтованість тверджень позивача про перебування в податкові заставі саме спірного рухомого майна з 189 найменувань, придбаного позивачем на електронних торгах, зробив лише на підставі змісту листа Управління від 02.10.2019 № 20091/10/26-15-10-04-20 та з огляду на встановлені Окружним адміністративним судом міста Києва обставини у справі №826/12059/17.

За змістом ст. 236 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Судові рішення у справі № 910/15889/19, яка розглядається, не відповідають вказаним вимогам законодавства.

Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (ст.300 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції від 07.07.2020 та рішення суду першої інстанції від 26.02.2020, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, встановити обставини перебування спірного рухомого майна, придбаного позивачем на електронних торгах, в податковій заставі на підставі допустимих доказів, яким дати належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст.129 ГПК України).

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Альянс-Капітал» задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/15889/19 скасувати.

3. Справу № 910/15889/19 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий