ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/16713/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022
у складі колегії суддів: Станіка С. Р. (головуючого), Тищенко О. В., Шаптали Є. Ю.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 04.01.2022
у складі судді Ярмак О. М.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 14 920,59 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Товариство звернулось з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені за прострочення виконання грошового зобов`язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ліквідованого страховика посилаючись на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
2. Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції позов задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача три проценти річних, інфляційні втрати у зв`язку із встановленням факту переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, що залишились непогашеними після ліквідації боржника та залишена без задоволення вимога позивача про стягнення пені у зв`язку із спливом строку позовної давності для звернення з вимогою про її стягнення.
3. Розглядаючи касаційну скаргу МТСБУ на вирішення Верховного Суду постали такі питання:
- чи покладається на МТСБУ відповідальність за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат) ?
- чи є пеня, три проценти річних, інфляційні втрати основним зобов`язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) ?
- чи вважається сплата МТСБУ виплати (шкоди), регламентованої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, повним виконанням зобов`язання ?
4. Верховний Суд вважає помилковими висновки судів про часткове задоволення позову виходячи з таких міркувань.
Короткий зміст та підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТзОВ "Маркс.Капітал") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення 1 597,51 грн трьох процентів річних, 7 565,85 грн інфляційних втрат, 5 757,23 грн пені.
6. Позовні вимоги з посиланням на статті 625 992 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 3, 6, 36, 41 Закону № 1961-IV мотивовані тим, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
7. Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з таких підстав: статтею 41 Закону № 1961-IV визначено вичерпний перелік регламентних виплат, що здійснює МТСБУ (відповідач); нараховані позивачем вимоги в частині трьох процентів річних та інфляційних втрат ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "СК Україна" (далі - ПрАТ ?СК Україна?) за результатом попереднього судового засідання були віднесені до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника та ухвалою від 17.07.2019 визнані погашеними відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у зв`язку з недостатністю майнових активів боржника і МТСБУ не є правонаступником ліквідованого боржника - ПрАТ "СК Україна"; за заявою позивача МТСБУ виплачено відшкодування, тому підстави для покладення додаткової відповідальності на відповідача, за його доводами, відсутні.
8. Поряд з цим відповідач зазначив, що за договором про відступлення права вимоги від 14.01.2016 потерпіла особа не передавала право вимоги на пеню, інфляційні втрати та три проценти річних. Також учасником справи заявлено про застосування строків позовної давності, який за його доводами, сплинув 20.03.2018 щодо інфляційних втрат та трьох процентів річних, з урахуванням дати ДТП 20.06.2015 та щодо пені - 20.06.2016.
9. Також учасник справи у відзиві заявив клопотання про зменшення розміру заявлених позивач витрат на правову допомогу адвоката у зв`язку із однотипністю справ, які розглядаються в Господарському суді міста Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. Відповідно до постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 21.07.2015 у справі № 755/13204/15-п встановлено, що 20.06.2015 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ?Мерседес?, державний номер НОМЕР_1 , при виїзді на головну дорогу здійснив зіткнення з автомобілем ?Тойота?, державний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.
11. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні порушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 374,00 грн на користь держави.
12. Станом на дату настання страхового випадку - ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ?Мерседес?, державний номер НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ ?СК ?Україна? на підставі полісу № АІ/0699279.
13. Протоколом огляду транспортного засобу від 23.06.2015 зафіксовано перелік та характер пошкоджень транспортного засобу ?Тойота?, державний номер НОМЕР_2 .
14. Відповідно до звіту Товариства з обмеженою відповідальністю ?ЕАК "Довіра? про визначення вартості матеріального збитку від 24.06.2015 № 11817, матеріальний збиток власника транспортного засобу ?Тойота?, державний номер НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,5750, склав 25 548,98 грн.
15. 14.01.2016 між ОСОБА_2 (цедент) та ФОП Шияном Д. С. (цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, в порядку та на умовах якого цедент відступив цесіонарію на підставі статей 512-519 ЦК України, усі права вимоги, що виникли у цедента у зв`язку із фактом настання ДТП за участю автомобіля ?Мерседес?, державний номер НОМЕР_1 , застрахованого згідно полісу № АІ/0699279 в ПрАТ ?СК ?Україна? у сумі 23 028,90 грн.
16. Відповідно до пункту 1.2 договору цесіонарій зайняв місце цедента (як кредитора) в зобов`язаннях, які виникли в результаті ДТП, у тому числі, права одержання грошового відшкодування нанесеної шкоди майну цедента від винної особи, страхової компанії або МТСБУ в передбачених законом випадках.
17. 31.01.2016 між ФОП Шияном Д. С. (клієнт) та ТзОВ "Маркс.Капітал" (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/31-01/2016, у відповідності до пункту 1.1. якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, у т.ч. що виникли у клієнта з договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0699279 (пункт 5 додатку № 1 до договору).
18. У силу умов цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (пункт 1.2 договору).
19. Згідно з пунктом 1.3 договору, характеристика прав, переданих фактору клієнтом за цим договором: загальна сума боргу 337 098,23 грн.
20. Пунктом 1.4 договору передбачено, що зобов`язаною особою (боржником) є ОСОБА_1 (пункт 5 додатку № 1 до договору (страхувальник за полісом № АІ/0699279, винна в ДТП особа), страхова компанія ПрАТ "СК "Україна", розмір переданого права вимоги 23 028,90 грн.
21. Однак, ПрАТ "СК "Україна" в порушення умов договору (полісу) № АІ/0699279 не здійснило виплату грошового зобов`язання.
22. Судами встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна".
23. ТзОВ "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою (уточненою заявою) про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" за договорами факторингу на загальну суму 4 944 765,41 грн, в тому числі і за договором № 5/31-01/2016 на суму 23 028,90 грн завданого збитку, 1 597,51 грн трьох процентів річних, 7 565,85 грн інфляційних втрат, 5 757,23 грн пені, що ґрунтуються на невиконаних ПрАТ "СК "Україна" зобов`язаннях з виплати страхового відшкодування потерпілим за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якій просило визнати грошові вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" та включити грошові вимоги у зазначеному розмірі до реєстру вимог кредиторів.
24. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 з урахуванням ухвали від 29.06.2021 про виправлення описки, ТзОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна", в тому числі, за договором № 5/31-01/2016.
25. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 постановлено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
26. 09.09.2021 у зв`язку з ліквідацією ПрАТ "СК "Україна" позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату відшкодування за полісом № АІ/0699279 у сумі 37 949,49 грн.
27. За результатом прийнятого рішення МТСБУ 23.09.2019 виплатив позивачу 23 028,00 грн як відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, яка мала місце 20.06.2015 за участю транспортного засобу ?Тойота?, державний номер НОМЕР_2 .
28. Посилаючись на часткове виконання МТСБУ зобов`язання за полісом № АІ/0699279 та невиконання вимог перед ТзОВ "Маркс.Капітал" на суму 14 920,59 грн, з яких: 1 597,51 грн три проценти річних, 7 565,85 грн інфляційних втрат, 5 757,23 грн пені позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначених сум боргу з відповідача у судовому порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
29. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.01.2022 у справі № 910/16713/21 позовні вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" задоволено частково, стягнуто з МТСБУ на користь ТзОВ "Маркс.Капітал" 1 597,51 грн три проценти річних, 7 565,85 грн інфляційних втрат, 1 394,10 грн витрат по сплаті судового збору, 3 070,71 грн витрат на професійну правничу допомогу.
30. Рішення суду першої інстанції мотивовано встановленням факту переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, що залишились непогашеними після ліквідації боржника, і як наслідок обґрунтованістю позовних вимог ТзОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ про стягнення 1 597,51 грн трьох процентів річних, 7 565,85 грн інфляційних втрат, 5 757,23 грн пені по договору № АІ/0699279 у зв`язку із ліквідацією ПрАТ "СК Україна".
31. Водночас вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 757,23 грн пені судом першої інстанції залишені без задоволення у зв`язку зі спливом строку позовної давності для звернення з вимогою про її стягнення.
32. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/16713/21, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та з огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, наявні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 070,71 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
33. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 апеляційну скаргу МТСБУ залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.01.2022 у справі № 910/16713/21 залишено без змін.
34. Суд апеляційної інстанції зазначаючи про вірне встановлення судом першої інстанції визнання ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 ТзОВ "Маркс.Капітал" кредитором ПрАТ "СК "Україна", в тому числі, за договором від 31.01.2016 № 5/31-01/2016 в частині сплати 23 028,90 грн завданого збитку, 1 597,51 грн трьох процентів річних, 7 565,85 грн інфляційних втрат, 5 757,23 грн пені, що узгоджується з умовами в пункті 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу від 31.01.2016 № 5/31-01/2016 - щодо права позивача (фактора та кредитора за договором) одержати від боржника суми основного боргу, відсотки, неустойки у повному обсязі.
35. Враховуючи, встановлений факт переходу до відповідача обов`язок здійснити відшкодування суми трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, що залишились непогашеними після ліквідації боржника, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТзОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ про стягнення 1 597,51 грн трьох процентів річних, 7 565,85 грн інфляційних втрат, 5 757,23 грн пені по договору № АІ/0699279 у зв`язку із ліквідацією ПрАТ "СК України" за результатами розгляду справи про банкрутство останнього.
36. Розмір грошової вимоги та обґрунтованість такої вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" (як нового кредитора) до ПрАТ "Страхова компанія "Україна" встановлені судовим рішенням у справі № 910/842/18, мають преюдиціальне значення і не підлягають повторному доказуванню, а тому суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції, який вважає доведеним факт недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ для задоволення вимог його кредиторів.
37. Суд апеляційної інстанції відхилив твердження відповідача про відсутність у нього обов`язку сплачувати три проценти річних та інфляційні втрати, нараховані за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування на підставі аналізу норм пункту 3 статті 20 Закону України "Про страхування", підпункту "г" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, статті 625 ЦК України виходячи з якого виснував, що зазначені норми не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 ЦК України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
38. Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, а отже, право постраждалої особи (іншої особи, яка набула таке право) щодо відшкодування не лише шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, а й відповідальності за несвоєчасне виконання страховиком (у визначених законом випадках - МТСБУ) такого обов`язку (регламентної виплати), передбачене нормами чинного законодавства, з огляду на що суд апеляційної інстанції відхилив твердження скаржника, що позивачу за договором про відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування не переходило права вимоги щодо пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних до відповідача.
39. Суд апеляційної інстанції на підставі норм пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV дійшов висновку, що має місце перехід обов`язків до МТСБУ за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліквідованого страховика, яке не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом суми трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
40. Також, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції та відхилив доводи відповідача щодо відсутності у нього жодних боргових зобов`язань перед позивачем, оскільки, за висновком суду апеляційної інстанції, для вирішення спору про покладення на МТСБУ (відповідно до пункту 20.3 статті 20 та підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV) обов`язку сплачувати за ліквідованого страховика, окрім суми страхового відшкодування також пеню, три проценти річних та інфляційні втрати, нараховані в силу Закону за прострочення виплати страхового відшкодування, допущене страховиком, обставини прострочення МТСБУ виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету доказування та не підлягають оцінці.
41. Разом із цим, суд апеляційної інстанції зауважив, що обставини правильності розрахунків спірних сум трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, які були визнані як кредиторські вимоги у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ ?СК ?Україна?, встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 і в силу приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не потребують повторного доведення.
42. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи скаржника про те, що пеня, інфляційні втрати та три проценти річних - це відповідальність страховика-банкрута за порушення грошового зобов`язання, які ухвалою визнано погашеними, таким чином дана відповідальність не входить до зобов`язань МСТБУ передбачених підпунктом ?ґ? пункту 41.1. статті 41 Закону України № 1961-IV, оскільки відповідно до вимог пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
43. Таким чином, МТСБУ відповідно до Закону України № 1961-IV відшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), в інших випадках страховик зобов`язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи.
44. Також суд апеляційної інстанції виснував у контексті спірних правовідносин що право на позов має бути пов`язане, зокрема, з початком виникнення відповідного обов`язку в МТСБУ щодо виконання зобов`язань ліквідованого страховика. Відтак, право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду в справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події у зв`язку з чим погодився із висновком суду першої інстанції про відмову в стягненні з відповідача 5 757,23 грн пені зі спливом строку позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
45. Не погодившись із наведеними судовими рішеннями, МТСБУ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі № 910/16713/21 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 04.01.2022 з вимогою оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Рух касаційної скарги
46. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/16713/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 04.01.2022, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
47. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2022 зупинено касаційне провадження до розгляду справи № 910/16820/21 Великою Палатою Верховного Суду та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
48. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень 19.07.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21 в якій відступила від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, яку оприлюднено 25.07.2023.
49. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 910/16713/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 04.01.2022 на підставі заяви МТСБУ, в якій, з-поміж іншого, зазначено про розподіл судових витрат, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
50. В обґрунтування доводів касаційної скарги касант стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України і в контексті цієї підстави зазначає таке:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат) стосується необмеженої кількості осіб, як потерпілих, що потрапляють у ДТП та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2. статті 41 Закону № 1961-IV, щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
51. У якості підстави визначеної частиною другою статті 287 ГПК України скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме норм пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 і як наслідок неврахування судом касаційної інстанції, що МТСБУ є спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування та є юридичною особою приватного права, а отже у даному правовому висновку не в повній мірі було розглянуто всі аспекти, які стосуються виконання обов`язків покладених Законом № 1961-IV на скаржника.
52. МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПрАТ ?СК ?Україна? ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
53. Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
54. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону про банкрутство), чинного на час ліквідації ПрАТ ?СК ?Україна?.
55. Скаржник наголошує, що гарантійні функції МТСБУ щодо виконання зобов`язання страхової компанії, що визнана банкрутом та/або ліквідована визначені у підпункті "ґ" пункту 41.1. статті 41 та у підпункті "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV і завданням МТСБУ є саме відшкодування шкоди в той час як нараховані вимоги щодо трьох процентів річних, інфляційних втрат відповідно до приписів частини п`ятої статті 45 Закону про банкрутство та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 є повністю погашеними.
56. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, касатор зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ.
57. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ТзОВ "Маркс.Капітал")
58. 19.10.2022 на електронну адресу та 21.10.2022 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТзОВ "Маркс.Капітал" просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення та викладено спростування доводів касаційної скарги МТСБУ, в тому числі, спростування наявності підстав для касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
59. Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
60. Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою МТСБУ, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
61. У спростування доводів касаційної скарги ТзОВ "Маркс.Капітал" наводить наступні пояснення
- метою позиції скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно гарантійної функції МТСБУ у випадках передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" зазначений закон не містить норм, які говорять, що після настання визначених обставин обсяг прав потерпілого звужується до наявності одного права, а саме "права отримати тіло страхового відшкодування";
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір в частині пені за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" положення Закону № 1961-IV не виділяють: 1) потерпілих осіб, які передбачені підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що не мають права на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV; 2) інших категорій потерпілих осіб визначених пунктом 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що мають право на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір страхування в частині інфляційного збитку та трьох процентів річних за користування чужими коштами позивач стверджує, що Закон № 1961-IV не містить норм, які говорять, що після настання обставин, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 обсяг прав звужується за рахунок прав передбачених статтею 625 ЦК України, навпаки положення зазначеного закону містять норми, які говорять про необхідність виконання відповідачем всіх зобов`язань за договором страхування.
62. Також, до відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" долучено копію науково-правового висновку від 17.10.2022, підготовленого виконуючим обов`язків завідувача кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо застосування аналогії закону та аналогії права згідно підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV, який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
(МТСБУ)
63. 11.11.2022 до Верховного Суду від МТСБУ надійшли письмові пояснення щодо відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" на касаційну скаргу, в яких, з поміж іншого, зазначено, що положеннями Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, а визначено правило поведінки (диспозицію) у статті 41 зазначеного закону, яке повинно бути вчинено у разі якщо страхова компанія визнана банкрутом та/або ліквідована, у якій чітко та однозначно вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Так, за твердженнями скаржника покладання відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абзацу другого статті 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
64. Вирішуючи наведені в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання (пеня, три проценти річних та інфляційні втрати) страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та ліквідований
65. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166 1167 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
66. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
67. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
68. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
69. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
70. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
71. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
72. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
73. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
74. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
75. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
76. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.
77. Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників.
78. Статтею 4 Закону № 1961-IV передбачено, що суб`єктами обов`язкового страхування відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.
79. При цьому страхувальники за цим законом - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
80. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".
81. Отже, страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок ДТП та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров`ю, а також завданих їм збитків, у тому числі за рахунок МТСБУ у випадках, передбачених Законом № 1961-IV.
82. Як визначає стаття 39 Закону № 1961-IV, Бюро є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування відповідальності. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого статуту.
83. Згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону № 1961-IV одним з основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
84. Для забезпечення виконання зобов`язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються централізовані страхові резервні фонди, зокрема фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом (підпункт 43.1.2 пункту 43.1 статті 43 Закону № 1961-IV).
85. Порядок виконання зобов`язань страховика, що ліквідується, визначає стаття 20 Закону № 1961-IV, відповідно до пункту 20.1 якої у разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберігають свою силу до закінчення строку дії такого договору.
86. У разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов`язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія (пункт 20.2 статті 20 Закону № 1961-IV).
87. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом (пункт 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV).
88. У випадку ліквідації страховика із встановленням його правонаступника права та обов`язки такого страховика переходять до його правонаступника у тому обсязі і на умовах, що були встановлені договором страхування, який зберігає чинність до закінчення строку його дії.
89. Натомість пункти 20.2 та 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV визначають випадки, за яких права та обов`язки страховика за укладеними ним договорами не переходять до правонаступників, а саме - ліквідації страховика за його власним рішенням та за рішенням визначених законом органів, що відбувається в порядку та за встановленою законом процедурою, за якою ліквідаційна комісія такого страховика виконує його обов`язки за договорами страхування шляхом акцептування та задоволення вимог кредиторів у процедурі ліквідації.
90. Відповідно до статті 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.
91. Ліквідація юридичної особи - страховика у зв`язку з визнанням його банкрутом здійснюється відповідно до положень КУзПБ або Закону про банкрутство, який був чинний на час порушення справи про банкрутство ПрАТ "СК "Україна" із особливостями, визначеними цим законом для банкрутства страховиків.
92. Так, частиною сьомою статті 87 Закону про банкрутство було визначено, що страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати страхові виплати.
93. Отже, однією з підстав прийняття МТСБУ на себе зобов`язань страховика, що ліквідується, є встановлення в процедурі ліквідації недостатності майна цього страховика для виконання таких зобов`язань за договорами страхування.
94. Разом із цим згідно з положеннями пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:
а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;
б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу;
в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи;
г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону;
ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров`я згідно з чинним законодавством.
Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а"-"д" цього пункту, розподіляються в порядку, встановленому президією МТСБУ.
95. Інший порядок та перелік випадків передбачені для здійснення МТСБУ виплат за рахунок фонду страхових гарантій.
96. При цьому пунктом 41.3 статті 41 цього Закону передбачено, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовує частину шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.
97. Пунктом 22.2 Закону № 1961-IV передбачено, що відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
98. Так, МТСБУ відшкодовує шкоду у випадках, чітко передбачених положеннями Закону № 1961-IV, одним з яких є встановлення недостатності майна страховика, якого визнано банкрутом та ліквідовано, для виконання зобов`язань за договорами страхування відповідальності, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих.
99. Цей випадок не є тотожним правонаступництву, що є підставою заміни сторони у зобов`язанні та внаслідок якого до правонаступника переходять права та обов`язки правопопередника у зобов`язанні у тому обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено у договорі або законі (стаття 512 ЦК України). Така процедура для страховика визначена пунктом 20.1 статті 20 Закону № 1961-IV.
100. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, який є належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди в межах страхової суми (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17).
101. Основна функція МТСБУ у правовідносинах щодо відшкодування шкоди за договорами страхування замість страховика, що ліквідується і майна якого недостатньо для виконання цих зобов`язань, фактично зводиться до забезпечення у будь-якому разі отримання потерпілою особою належного їй відшкодування.
102. Отже, шкода, яку зобов`язане відшкодувати МТСБУ відповідно до положень пункту 20.3 статті 20, пункту 41.3 статті 41 Закону № 1961-IV, є регламентною виплатою, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих, отримання якої потерпілим гарантується МТСБУ.
103. МТСБУ приймає на себе зобов`язання із відшкодування шкоди страховика, що визнаний банкрутом та ліквідується, лише за зобов`язаннями, для погашення яких у цього страховика недостатньо майна, тобто у цьому разі виступає спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування, що фактично гарантує постраждалій особі (потерпілому) отримання належної їй регламентної виплати попри банкрутство та ліквідацію страховика, майна якого виявилося недостатньо для погашення акцептованих вимог кредиторів у процедурі банкрутства.
104. Наведене дає підстави для висновку про те, що МТСБУ не є правонаступником страховика, який ліквідується і щодо якого встановлено недостатність майна для виконання зобов`язань за договорами, у розумінні статті 512 ЦК України, а натомість гарантує отримання потерпілою особою належного їй відшкодування попри ліквідацію зобов`язаного у цих правовідносинах страховика і встановлену недостатність його майна для виконання цих його зобов`язань.
105. При цьому після такої сплати за наявності обставин, передбачених пунктом 38.2 статті 38 Закону № 1961-IV, у МТСБУ може виникнути право регресної вимоги до осіб, визначених зазначеним положенням.
106. Отже, МТСБУ вступає у правовідносини щодо відшкодування шкоди замість страховика, якого визнано банкрутом і ліквідовано із встановленням недостатності його майна для виконання зобов`язань за укладеними ним договорами страхування, лише із встановленням цих обставин та звернення до Бюро потерпілої особи за таким відшкодуванням. Тобто Бюро у межах цих правовідносин гарантує отримання лише відшкодування шкоди потерпілою від ДТП особою (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від19.07.2023 у справі № 910/16820/21).
Щодо суті спору та доводів касаційної скарги
107. Предметом спору в цій справі є вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ про стягнення 1 597,51 грн трьох процентів річних, 7 565,85 грн інфляційних втрат, 5 757,23 грн пені нарахованих на суму страхового відшкодування, зобов`язання з виплати якого не виконав ліквідований страховик - ПрАТ ?СК ?Україна?, щодо якого встановлено недостатність майна для виконання зобов`язань за договорами страхування, у тому числі за договором страхування, право вимоги за яким набув позивач.
108. Суди встановили, що МТСБУ виплатило позивачу суму відшкодування шкоди і в цій частині спір між сторонами відсутній.
109. Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
110. Частина друга статті 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
111. Таким чином у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та трьох процентів річних від простроченої суми.
112. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
113. У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.
114. Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17).
115. Разом із цим МТСБУ не є правонаступником ліквідованого страховика, тобто не набуває усіх прав та обов`язків останнього як сторони у зобов`язанні, а фактично вступає у спірні правовідносини лише у разі та після встановлення факту недостатності майна страховика, що ліквідується, для погашення зобов`язань за договором страхування відповідно до рішення уповноважених законом органів, для погашення вимог кредиторів, тобто не є таким, що приймає на себе всі зобов`язання такого страховика, у тому числі і ті, які є наслідком неналежного виконання або невиконання цим страховиком власних зобов`язань за договорами страхування.
116. Положення Закону № 1961-IV не містять правових підстав покладення на МТСБУ такого ж обсягу зобов`язань за договорами страхування, який мав страховик, що ліквідований, та який набуває правонаступник у разі здійснення правонаступництва відповідно до пункту 20.1 статті 20 Закону № 1961-IV, а отже, і правових підстав відповідальності МТСБУ за неналежно виконаними / невиконаними цим страховиком зобов`язаннями у вигляді нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України.
117. МТСБУ лише здійснює відшкодування шкоди за зобов`язаннями страховика із відшкодування шкоди за договорами страхування відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо коштів / майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не несе відповідальності за прострочення виконання страховиком, а не МТСБУ, грошового зобов`язання з виплати відшкодування.
118. Натомість, у разі прострочення виконання МТСБУ грошового зобов`язання зі здійснення регламентної виплати у нього виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від19.07.2023 у справі № 910/16820/21).
119. Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
120. Виходячи зі змісту наведеної норми, за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика саме він має сплатити пеню, передбачену наведеним положенням, особі, яка має право на таке відшкодування, натомість за прострочення здійснення регламентної виплати з вини МТСБУ пеня нараховується за час такого прострочення і у такому разі Бюро має обов`язок сплатити її (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від19.07.2023 у справі № 910/16820/21).
121. Як свідчать установлені судами попередніх інстанцій обставини МТСБУ з моменту набуття ним обов`язку із здійснення регламентної виплати не допустило прострочення виконання цього зобов`язання.
122. Верховний Суд звертає увагу на те, що обґрунтування доводів позивача та встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство було допущено ліквідованим страховиком - ПрАТ ?СК ?Україна?, а не відповідачем, яким є МТСБУ.
123. За наведених мотивів відсутні підстави для покладення на МТСБУ обов`язку із відшкодування трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, нарахованої у зв`язку із невиконанням зобов`язання за договором страхування ліквідованим страховиком, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні положень Закону № 1961-IV.
124. З огляду на викладене оскаржені рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають частковому скасуванню із прийняттям у справі нового рішення про відмову ТзОВ "Маркс.Капітал" у задоволенні позову про стягнення з МТСБУ сум трьох процентів річних, інфляційних втрат та зміні з викладенням їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови щодо заявлених позовних вимог про стягнення пені.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
125. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
126. Згідно із частиною першою статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).
127. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.01.2022 у справі № 910/16713/21 підлягають зміні з викладенням їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови щодо заявлених позовних вимог про стягнення пені та скасуванню із прийняттям у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, у зв`язку із чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
128. Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
129. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).
130. Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
131. Оскільки за результатом розгляду касаційної скарги Верховним Судом прийнято нове судове рішення - про відмову у задоволенні позову, судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги слід покласти на позивача.
Висновки щодо застосування норм права
132. МТСБУ відшкодовує шкоду у випадках, чітко передбачених положеннями Закону № 1961-IV, одним з яких є встановлення недостатності коштів та/або майна страховика, якого визнано банкрутом та ліквідовано, для виконання зобов`язань за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих.
133. Шкода, яку зобов`язане відшкодувати МТСБУ відповідно до положень пункту 20.3 статті 20, пункту 41.3 статті 41 Закону № 1961-IV, є регламентною виплатою, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих, отримання якої потерпілим гарантується МТСБУ.
134. МТСБУ приймає на себе зобов`язання із відшкодування шкоди страховика, що визнаний банкрутом та ліквідується, лише за зобов`язаннями, для погашення яких у цього страховика недостатньо майна, тобто у цьому разі виступає спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування, що фактично гарантує постраждалій особі (потерпілому) отримання належної їй регламентної виплати попри банкрутство та ліквідацію страховика, майна якого виявилося недостатньо для погашення акцептованих вимог кредиторів у процедурі банкрутства.
135. МТСБУ здійснює відшкодування шкоди за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не може відповідати за прострочення виконання зобов`язань з виплати страховиком страхового відшкодування за договорами страхування.
136. Натомість, у разі прострочення виконання МТСБУ грошового зобов`язання зі здійснення регламентної виплати у нього виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми.
137. Виходячи зі змісту пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV, за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика саме він має сплатити пеню, передбачену наведеним положенням, особі, яка має право на таке відшкодування, натомість за прострочення здійснення регламентної виплати з вини МТСБУ пеня нараховується за час такого прострочення і у такому разі Бюро має обов`язок сплатити її.
На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 311 314 315 317 326 327 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 у справі № 910/16713/21 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 1 597,51 грн трьох процентів річних, 7 565,85 грн інфляційних втрат та стягнення 1 394,10 грн витрат по сплаті судового збору і 3 070,71 грн витрат на професійну правничу допомогу. Прийняти в цій частині нове рішення. У задоволенні позову про стягнення 1 597,51 грн трьох процентів річних, 7 565,85 грн інфляційних втрат та стягнення 1 394,10 грн витрат по сплаті судового збору і 3 070,71 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 у справі № 910/16713/21 в частині позовної вимоги про стягнення 5 757,23 грн пені змінити, виклавши їх мотивувальні частини в цій частині в редакції цієї постанови.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (вул.Колективна, 10, м.Полтава, ідентифікаційний код 37686922) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, 8, м.Київ, 02154, ідентифікаційний код 21647131) - 3 405 грн 00 коп. (три тисячі чотириста п`ять грн 00 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 4 540 грн 00 коп. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. І. Картере
В. Г. Пєсков