ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/17252/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Мартьянова Л.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" - Жовтун О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 (суддя М.О. Лиськов)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 (колегія суддів: Тищенко А.І., Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі -ПрАТ "НЕК "Укренерго")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Київські енергетичні послуги")

про стягнення 926 494 317,94 грн.

Суть спору

1. У 2019 році ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ТОВ "Київські енергетичні послуги" уклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії.

2. За період червень 2023 року - жовтень 2023 року у ТОВ "Київські енергетичні послуги" утворилась заборгованість з оплати послуг за договором, що стало підставою для звернення ПрАТ "НЕК "Укренерго" з позовом про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

3. Після відкриття провадження у справі ТОВ "Київські енергетичні послуги" сплатило на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" суму основної заборгованості за період червень 2023 року - жовтень 2023 року.

4. Суд першої інстанції закрив провадження в частині стягнення суми основного боргу, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, % річних та інфляційних втрат відмовив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін. Суди виходили, зокрема, з того, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним, оскільки у ТОВ "Київські енергетичні послуги" наявні форс-мажорні обставини.

5. ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні 3% річних та інфляційних втрат.

6. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи звільняють форс-мажорні обставини сторону договору від сплати нарахувань, передбачених ч.2 ст.625 ЦК (3% річних та втрат від інфляції);

- чи можуть бути нараховані інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг з передачі електричної енергії (застосування статей 611 625 ЦК).

7. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. 01.01.2019 Національна енергетична компанія "Укренерго" (правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські Послуги" (правонаступником якого є ТОВ "Київські енергетичні послуги") уклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0205-02024 (далі - Договір).

9. За умовами п.1.1 Договору НЕК "Укренерго" (як оператор системи передачі (далі - ОСП)) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього Договору, а ПрАТ "ДТЕК КРЕ" (далі - користувач, відповідач) зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

10. 21.09.2021 НЕК "Укренерго" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські Послуги" уклали додаткову угоду №4 до договору, у п.1 якої погодили викласти Договір в новій редакції, а саме:

- ОСП зобов`язується надавати послуги з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснити оплату за послугу відповідно до умов цього договору (п.1.1);

- для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розд.XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №309 (п.4.1);

- користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розд.3 Договору; подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розд.3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця, 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця (п.5.2).

- користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді; вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО); акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно); у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.5.5).

11. На виконання умов договору ТОВ "Київські енергетичні послуги" щомісячно надавало до ПрАТ "НЕК "Укренерго" повідомлення про планові обсяги послуги на розрахунковий період, на підставі яких ПрАТ "НЕК "Укренерго" в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" формувало та направляло ТОВ "Київські енергетичні послуги" відповідні рахунки.

12. ПрАТ "НЕК "Укренерго" надавало послуги ТОВ "Київські енергетичні послуги" за Договором за період червень 2023 року - жовтень 2023 року, проте ТОВ "Київські енергетичні послуги" належним чином свої зобов`язання не виконувало, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 695 171 850,20 грн, яка станом на момент звернення з цим позовом до суду не була сплачена.

13. Після відкриття провадження у справі ТОВ "Київські енергетичні послуги" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" сплатило 695 171 850,20 грн в рахунок погашення заборгованості за період червень 2023 року - жовтень 2023 року, тобто суму основної заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями.

14. ТОВ "Київські енергетичні послуги" отримало сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати (далі - ТПП) №3200-23-0754 від 15.02.2023 про форс-мажорні обставини (обстави непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обстави непереборної сили), а саме: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, щодо обов`язку оплати (зобов`язання) оплати послуг з передачі електричної енергії за Договором з 24.02.2022 до 15.03.2023 (дата сертифікату).

Короткий зміст позовних вимог

15. У листопаді 2023 року ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Київські енергетичні послуги" про стягнення 926 494 317,94 грн, з яких: 695 171 850,20 грн основної заборгованості, 1 203 870,18 грн інфляційних втрат, 183 077 718,65 грн пені та 47 040 878, 91 грн 3% річних.

16. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Київські енергетичні послуги" порушило передбачені Договором терміни поетапної оплати вартості та оплати фактичної вартості за отриману послугу у період з червня 2023 до жовтня 2023 року включно.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

17. Господарський суд міста Києва рішенням від 07.02.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, провадження у справі в частині про стягнення суми основного боргу у розмірі 695 171 850,20 грн закрив на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК); в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

18. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- після відкриття провадження у справі ТОВ "Київські енергетичні послуги" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" сплатило 695 171 850,20 грн в рахунок погашення заборгованості за період червень 2023 року - жовтень 2023 року, тобто суму основної заборгованості; оскільки предмет спору (вимога про стягнення основної заборгованості у розміні 695 171 850,20 грн) припинив своє існування після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі, в частині цих позовних вимог провадження необхідно закрити;

- 25.02.2022 НКРЕКП прийняла постанову №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", у пп.16 п.1 якої (доповненим згідно з постановою №413 від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування; положення цієї постанови поширюють свою дію на спірні правовідносини сторін;

- Верховний Суд у постановах від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21 зазначив, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до ст.6 Закону "Про ринок електричної енергії", а у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 вказав, що згідно з пп.16 п.1 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) нарахування та стягнення штрафних санкцій зупинене на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування;

- Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 касаційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені - без змін; при цьому дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 з урахуванням уточнення такого змісту;

- відсутні підстави для стягнення пені, нарахованої внаслідок прострочення оплати послуг за період з червня 2023 року до жовтня 2023 року;

- заперечуючи проти задоволення позову відповідач посилається на настання форс-мажорних обставин та вказує, що листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 ТПП України засвідчила форс-мажорні обставин; вказує, що воєнний стан в Україні триває, а отже подання позову про стягнення заборгованості за договором за період з 24.02.2022 є передчасним, оскільки строк виконання зобов`язань, які виникли після 24.02.2022 ще не настав, відповідно і відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), не може застосовуватись до правовідносин, які виникли між сторонами договору після 24.02.2022; додатково підтвердило це сертифікатом Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-23-0754 від 15.02.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

- позовні вимоги ПрАТ "НЕК "Укренерго" щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 24.02.2022 до цього часу (у тої числі за період червень-жовтень 2023) є передчасними, оскільки ТОВ "Київські енергетичні послуги" звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов`язання за Договором до завершення дії обставин непереборної сили; нарахування інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним, оскільки строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин;

- неможливе нарахування інфляційних втрат на суми прострочення оплати планових платежів, оскільки обов`язок щодо оплати планових платежів існує лише впродовж розрахункового періоду, тобто до останнього календарного дня розрахункового місяця, а інфляційні втрати можуть нараховуватись лише починаючи з місяця, наступного за місяцем, якому мав бути здійснений платіж.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

19. 05.07.2024 ПрАТ "НЕК "Укренерго" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 1 203 870,18 інфляційних втрат та 47 040 878,91 грн 3% річних.

20. ПрАТ "НЕК "Укренерго" посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (не застосували приписи статей 611 625 ЦК, статей 230 231 Господарського кодексу України), порушили норми процесуального права (статті 86 236 238 282 ГПК), що привело до неправильного вирішення справи та не врахували:

1) висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, Верховного Суду від 24.11.2023 у справі №927/713/21, від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, від 23.11.2023 у справі №925/654/22 та інших постановах, які ухвалені за результатами розгляду справ у подібних правовідносинах, щодо того, що при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг; користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць:

- як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611 625 ЦК; суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач допускав порушення строків оплати планових платежів у заявлених періодах, водночас безпідставно відмовили у задоволенні позовних вимог;

2) висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17, від 24.07.2018 №905/1722/17, щодо застосування статей 617 625 ЦК:

- існування форс-мажору щодо конкретного суб`єкта господарювання в конкретних умовах потребує належного підтвердження сторонами в судовому процесі; саме по собі існування надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань; виданий Торгово-промисловою палатою чи її регіональними представництвами сертифікат не є беззаперечним доказом існування форс-мажору, а тому суд повинен критично оцінювати цей доказ з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (посилається на постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №911/589/21, від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.11.2021 у справі №905/55/21); можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання його в цілому.

21. Також у тексті касаційної скарги в розділі "Правове обґрунтування касаційної скарги" скаржник зазначає, зокрема, таке:

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, застосовуючи положення ч.2 ст.625 ЦК, погодилася з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, про те, що ст.625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань;

- Верховний Суд у постановах від 07.03.2018 у справі №910/23585/16, від 14.03.2018 у справі №910/24853/13, від 26.10.2018 у справі №910/1775/18, від 20.11.2018 у справі №916/75/18, від 21.06.2019 у справі №910/9288/18, від 01.07.2019 у справі №910/5773/18, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 17.10.2018 у справі №923/1151/17, від 18.12.2019 у справі №906/190/19 зазначив, що грошовим є зобов`язання, що передбачає передачу грошей як предмета договору або їх сплату як ціни договору;

- нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання; ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми; подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі ст.625 ЦК, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку; такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі №913/20/21;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку; виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18);

- Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 зробив висновок щодо застосування ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні".

22. 05.09.2024 надійшов відзив ТОВ "Київські енергетичні послуги", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

23. У відзиві ТОВ "Київські енергетичні послуги" зазначає, зокрема, таке:

- Верховний Суд у п.110 постанови від 09.11.2022 у справі №904/5899/21 зазначив, що плановий та фактичний обсяг взаємопов`язані та не замінюють один одного, і у відповідача відсутнє право вибору - платити за плановий чи за фактичний обсяг; це означає, що строки виникнення зобов`язання з оплати планового обсягу послуги та фактичного обсягу, а також прострочка їх виконання, обчислюються окремо для кожного виду зобов`язання; це означає, що: а) існування зобов`язання з оплати планового обсягу послуги виключає можливість існування зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги за один і той самий розрахунковий період; б) існування зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги виключає можливість існування зобов`язання з оплати планового обсягу за один і той самий розрахунковий період;

- зобов`язання користувача зі сплати планових платежів існує лише впродовж розрахункового періоду, тобто закінчується в останній календарний день розрахункового місяця, а зобов`язання зі здійснення фактичної оплати розпочинається у строк, встановлений п.5.5. Договору, тобто з моменту отримання акту приймання-передачі послуги;

- ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. підтвердила військову агресію російської федерації проти України з 24.02.2022; цей лист є належним, допустимим та достовірним доказом засвідчення форс-мажорних обставин (посилається на постанову Верховного Суду від 26.01.2023 у справі №160/5130/21); керуючись цим листом, ТОВ "Київські енергетичні послуги" 03.03.2022 повідомило ПрАТ "НЕК "Укренерго" про настання форс-мажорних обставин; крім того, з посиланням на цей лист і ПрАТ "НЕК "Укренерго" 02.12.2022 повідомило товариство про настання форс-мажорних обставин; це свідчить, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" визнає лист ТПП України як підтвердження настання форс-мажорних обставин і їхню дію на цей час;

- виходячи зі ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, та умов Договору, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат; ТОВ "Київські енергетичні послуги" на підтвердження настання форс-мажорних обставин отримало сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-23-0754 від 15.02.2023;

- сертифікат ТПП, зокрема, але не виключно, також є доказом відсутності вини відповідача у порушенні зобов`язання за спірним Договором, який у сукупності з іншими доказами та сертифікатом ТПП, доводить, що порушення взятих на себе зобов`язань сталося з незалежних від відповідача обставин;

- позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 24.02.2022 до цього часу (у тому числі за період червень-жовтень 2023) є передчасними, оскільки, по-перше, термін виконання зобов`язань за Договором у разі форс-мажорних обставини відкладається на строк дії таких обставин, тобто ще не настав, по-друге, відповідач звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов`язання по Договору до завершення дії обставин непереборної сили.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

24. Верховний Суд ухвалою від 22.08.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 18.09.2024.

25. У судовому засіданні 18.09.2024 Верховний Суд оголосив перерву до 25.09.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо форс-мажору в контексті застосування ч.2 ст.625 ЦК

26. ПрАТ "НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17, від 24.07.2018 №905/1722/17, щодо застосування статей 617 625 ЦК.

27. Скаржник вказує, що існування форс-мажору потребує належного підтвердження сторонами в судовому процесі; саме по собі існування надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань; виданий ТПП чи її регіональними представництвами сертифікат не є беззаперечним доказом існування форс-мажору, а тому суд повинен критично оцінювати цей доказ з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (посилається на постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №911/589/21, від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.11.2021 у справі №905/55/21); можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання його в цілому.

28. ТОВ "Київські енергетичні послуги" у відзиві на касаційну скаргу вказує, що як позивач, так і відповідач повідомляли один одного про настання форс-мажорних обставин з посиланням на лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1., тобто визнають існування таких обставин; ТОВ "Київські енергетичні послуги" отримало сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-23-0754 від 15.02.2023 на підтвердження настання форс-мажорних обставин. Вважає, що як лист, так і сертифікат підтверджують існування обставин непереборної сили.

29. Суди попередніх інстанцій зазначили, що ТОВ "Київські енергетичні послуги" звільняється від відповідальності порушення грошового зобов`язання за договором до завершення дії обставин непереборної сили; нарахування інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним, оскільки строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

30. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника з огляду на таке.

31. Згідно з ст.610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язанням (неналежне виконання).

32. З частин 1, 2 ст.614 ЦК вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

33. Відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.617 ЦК та ст.218 ГК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язанням несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язанням виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

34. У ст.625 ЦК визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).

35. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

36. Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, на яку послався скаржник).

37. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, на які посилається скаржник).

38. У постанові Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №905/1722/17, на яку посилається скаржник, вказано: "статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, у той час як норми статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання (частина перша статті 625 Цивільного кодексу України). Отже, порушення відповідачем умов договору щодо оплати вартості наданих послуг є підставою для нарахування визначених статтею 625 Цивільного кодексу України платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами".

39. У цій справі ТОВ "Київські енергетичні послуги" вказувало на наявність обставин непереборної сили, пов`язаних із введенням на території України воєнного стану. На підтвердження наявності форс-мажорних обставин надало лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. та сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-23-0754 від 15.02.2023.

40. Скаржник, аргументуючи власну позицію, вказує на те, що порушення відповідачем умов договору щодо оплати вартості наданих послуг є підставою для нарахування визначених ст.625 ЦК платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора.

41. Верховний Суд погоджується з позицію скаржника та звертає увагу, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741/22.

42. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

43. Також Верховний Суд враховує, що після введення воєнного стану після введення воєнного стану та після відкриття провадження у цій справі ТОВ "Київські енергетичні послуги" сплатило на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" 695 171 850,20 грн (розмір основної заборгованості) в рахунок погашення заборгованості за період червень 2023 року - жовтень 2023 року.

44. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що ТОВ "Київські енергетичні послуги" звільняється від відповідальності порушення грошового зобов`язання, тому нарахування інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним, оскільки строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Щодо стягнення інфляційних втрат

45. ПрАТ "НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач допускав порушення строків оплати планових платежів у заявлених періодах, водночас безпідставно відмовили у задоволенні позовних вимог; вважає, що відповідач порушив виконання грошового зобов`язання та є підстави для настання відповідальності згідно з статтями 611 625 ЦК, а суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, Верховного Суду від 24.11.2023 у справі №927/713/21, від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, від 23.11.2023 у справі №925/654/22.

46. ТОВ "Київські енергетичні послуги" у відзиві на касаційну скаргу вказує, що існування зобов`язання з оплати планового обсягу послуги виключає можливість існування зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги за один і той самий розрахунковий період; існування зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги виключає можливість існування зобов`язання з оплати планового обсягу за один і той самий розрахунковий період; посилається на п.110 постанови Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №904/5899/21.

47. Суди попередніх інстанцій зазначили, що неможливе нарахування інфляційних втрат на суми прострочення оплати планових платежів, оскільки обов`язок щодо оплати планових платежів існує лише впродовж розрахункового періоду, тобто до останнього календарного дня розрахункового місяця, а інфляційні втрати можуть нараховуватись лише починаючи з місяця, наступного за місяцем, якому мав бути здійснений платіж.

48. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника з огляду на таке.

49. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч.1 ст.610 ЦК).

50. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст.611 ЦК).

51. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК).

52. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК).

53. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст.193 ГК).

54. Суди попередніх інстанцій встановили, що за умовами укладеного Договору для розрахунків використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розд.XI Кодексу системи передачі (п.4.1).

55. Користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розд.3 Договору; подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розд.3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця, 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця (п.5.2 Договору).

56. Згідно з п.5.5 Договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу.

57. Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, на яку посилається скаржник, зазначив таке:

"168. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць".

58. ПрАТ "НЕК "Укренерго" вказує, що подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, від 24.11.2022 у справі №927/713/21.

59. Так, у Верховний Суд у постанові від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, на яку посилається скаржник, розглянув спір за позовом ПрАТ "НЕК "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення 95 217 314,54 грн та зазначив таке:

"103. Так, користувач (електропостачальник) зобов`язаний подавати ОСП планові обсяги передачі електричної енергії до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. Натомість на ОСП покладено обов`язок погодити вказані планові обсяги (пункт 10.1 договору про надання послуг).

104. Таким чином, використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов`язком користувача за договором про надання послуг.

105. Порядок оплати планових обсягів послуг передбачений пунктом 6.2 договору про надання послуг, яка виражається в поетапній попередній оплаті планових обсягів послуг.

106. У свою чергу фактичний обсяг послуги визначається, зокрема, для електропостачальника на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника (пункт 4.1 договору про надання послуг).

107. ОСП на підставі даних фактичного обсягу послуги протягом п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги (пункт 10.1 договору про надання послуг).

108. При цьому у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом п`яти банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.

109. У зв`язку з цим плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги. У разі якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди.

110. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць (подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21).

…

117. Отже, як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611 625 Цивільного кодексу України.

118. Однак, суди першої та апеляційної інстанцій вказаних положень законодавства та умов договору про надання послуг щодо моменту настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання не врахували, через що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість нарахування штрафу та стягнення пені при порушенні електропостачальником строків сплати планових платежів за послуги з передачі електричної енергії.

…

135. З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили обставини порушення ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» своїх зобов`язань за договором про надання послуг та правильно обрахували розмір трьох процентів річних, належних до стягнення за прострочення виконання грошового зобов`язання. Водночас суди, не врахувавши норми матеріального права та фактичні обставини справи, дійшли передчасного висновку в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, пені та штрафу".

60. Отже, як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611 625 ЦК. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21 та Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №904/5899/21 та від 24.11.2022 у справі №927/713/21, від 04.07.2023 у справі №910/10061/22, 23.11.2023 у справі №925/654/22.

61. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неможливість нарахування та стягнення з відповідача інфляційних втрат.

62. Враховуючи, що суди попередніх інстанцій не встановили всі обставини, які мають значення для вирішення справи, не перевірили правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат та з огляду на те, що суд касаційної інстанції відповідно до ч.2 ст.300 ГПК не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго", скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині стягнення інфляційних втрат та пені і направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

64. Згідно із ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

65. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 3% річних та інфляційних втрат та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

66. Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч.1 ст.316 ГПК).

67. Під час нового розгляду суд повинен дослідити надані сторонами докази, оцінити ключові доводи сторін з урахуванням правових висновків, що викладені у цій постанові, перевірити правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Судові витрати

68. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами нового розгляду справи (ч.14 ст.129 ГПК).

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №910/17252/23 в частині відмови у стягненні 1 203 870,18 грн інфляційних втрат та 47 040 878,91 грн 3% річних скасувати.

3. Справу №910/17252/23 в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець