ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/17533/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Мачульського Г.М., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"
представник позивача - Горбенко К. О., адвокат; Пилипенко В. М., адвокат; Метенко Т. І., адвокат
відповідач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз"
представник відповідача - Євтіхієва К. Л., адвокат
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 (суддя Шкурдова Л. М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 (головуючий суддя Мальченко А. О., судді Чорногуз М. Г., Агрикова О. В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 198 317 612, 64 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 11.12.2019 Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (далі - Позивач, Компанія) звернулося до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Відповідач, Товариство) з позовом про стягнення грошових коштів в сумі 198 317 612, 64 грн збитків.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірних дій Відповідача, який прийняв в повному обсязі оплату та виписав податкові накладні за закачування до газосховища нереалізованого у листопаді 2018 року природного газу в обсязі 42 946,403 тис.куб.м, однак не здійснив закачування цього газу в обсязі 23 262,195 тис.куб.м, Позивач був позбавлений можливості розпоряджатися належним йому майном - природним газом у вказаному об`ємі та зазнав значних збитків, оскільки був змушений купувати природний газ у іншого постачальника.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. 25.02.2020 Господарський суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020, позов задовольнив частково; стягнув з Відповідача на користь Позивача 108 539 308, 27 грн суми збитків; в задоволенні іншої частини позову відмовив.
2.2. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Позивач довів наявність усіх складових цивільного (господарського) правопорушення, які є необхідними для стягнення з Відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди. Так, протиправна поведінка та вина Відповідача, яка полягала у порушенні умов Договору транспортування природного газу №1512001003 від 23.12.2015 (далі - Договір транспортування) та Договору зберігання (закачування, відбору) природного газу від 14.05.2018 №1805000459 (далі - Договір зберігання), доведена обставинами, встановленими рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі №910/17290/18, що набрало законної сили. Вина Відповідача полягає у нехтуванні уточненої звітності Позивача від 12.12.2018 та невиконанні ухвали про забезпечення позову від 12.12.2018 у справі № 910/16697/18. Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками Позивача у вигляді упущеної вигоди підтверджується порушенням положень вказаних Договорів та протиправним вилученням у Позивача відповідного обсягу газу, а також відсутністю у зв`язку з цим у Позивача об`єктивної можливості отримати потрібний обсяг газу із будь-яких інших джерел за собівартістю, яка б дозволяла отримати дохід від відповідних господарських операцій в очікуваному розмірі. Збитки Позивача у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) - втрата очікуваного приросту в майні Позивача, що полягала у зменшенні такого приросту в майні у зв`язку з необхідністю додатково закуповувати природний газ у третіх осіб з метою його подальшого перепродажу своєму контрагенту замість продажу такому контрагенту газу власного видобутку. Розмір таких збитків ґрунтується на належних доказах, наявних у справі.
2.3. Висновок судів про існуванні підстав для часткового задоволення позову і стягнення збитків у визначеному розмірі ґрунтується на тому, що попри те, що Позивач визначив розмір збитків як різницю між середньою ціною реалізації газу у грудні 2018 рокі та його собівартістю, суди обмежили розмір збитків різницею між вартістю природного газу у грудні 2018 року та серпні 2019 року, коли Позивач вже мав можливість реалізувати газ.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 в частині задоволених позовних вимог про стягнення, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
4. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі
4.1. Оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 224 225 226 Господарського кодексу України (далі - ГК України), викладеного у постанові від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17:
- частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; 4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками, покладено на позивача.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та надати докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками,
а також у постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18:
- частиною другою статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.
Аналогічні висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 року справа у справі № 916/3197/17.
4.2. Вказує на відсутність такої складової цивільного правопорушення як вина, оскільки Товариство діяло на виконання приписів законодавства, а саме Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодексу ГТС) в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин (листопад 2018 року), та постанови НКРЕКП від 27.07.2018 № 788, що свідчить про порушення судами статей 74- 79 ГПК України та неправильне застосування статті 1166 ЦК України.
4.3. При здійсненні господарських операцій Позивач має оцінювати всі можливі ризики та враховувати наслідки вчинення/невчинення певних дій, тому мав можливість закупити певний обсяг природного газу для подальшої реалізації своєму контрагенту, однак намагається перекласти ризики ведення господарської діяльності на Відповідача, що вимогами чинного законодавства забороняється (стаття 511 ЦК України).
4.4. До спірних правовідносин мав застосовуватися Кодекс ГТС в редакції, що діяла станом на день прийняття постанови НКРЕКП від 27.07.2018 № 788, однак не в редакції, що діє на даний час, що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням прав Позивача та завданими збитками.
4.5. У спірних правовідносинах відсутні підстави для притягнення Відповідача до господарсько-правової відповідальності із застосуванням господарської санкції у вигляді відшкодування (стягнення) збитків, оскільки в таких правовідносинах відсутнє вчинене Відповідачем правопорушення у сфері господарювання як єдина підстава для притягнення до такої відповідальності, про що свідчить відсутність складу цивільного правопорушення, отже судові рішення прийняті за неправильного застосування статті 22 ЦК України, статей 217 218 224 225 226 ГК України, а також з порушенням норм статей 73-77 86 236 ГПК України.
4.6. Розрахунки завданої шкоди у вигляді упущеної вигоди є суто теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, які б свідчили про завдання шкоди Позивачу у цій справі у вигляді упущеної вигоди у розмірі 198 317 612,64 грн, а надана Позивачем довідка від 04.12.2019 №227/18-12/19 не може бути належним та допустимим доказом, оскільки складена в довільній формі, а з її змісту не вбачається, на підставі яких первинних документів вона складена
Також на підтвердження собівартості природного газу Позивач посилається на щорічний аудиторський висновок щодо його діяльності за 2018 рік, який відсутній в матеріалах справи.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. 07.10.2020 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить подану касаційну скаргу залишити без задоволення, а прийняті у справі судові рішення залишити без змін.
5.2. Зазначає, що жоден з наведених Скаржником висновків не спростовує законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, оскільки, застосовуючи відповідні норми права, суд врахував висновки Верховного Суду, викладені під час розгляду справ у подібних правовідносинах.
5.3. Твердження Відповідача про те, що він діяв відповідно до вимог законодавства, що виключає наявність його вини, є хибними та не відповідають дійсності; більш того аргументи Відповідача в цій частині були предметом розгляду у межах судової справи № 910/17290/18.
5.4. Позивач вказує, що судовим рішенням у іншій справі встановлено протиправність дій Відповідача щодо незакачування до підземних сховищ природного газу, що належить Позивачу в обсязі 23 262,195 тим.куб.м, та який залишився нереалізованим за результатами газового місяця листопада 2018 року; нездійснення належного оформлення акта про рух природного газу у газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, і вказана обставина з огляду на положення частини четвертої статті 75 ГПК України доказуванню не підлягає.
5.5. Посилається на те, що обсяг зобов`язань Позивача щодо постачання природного газу у грудні 2018 року перевищував більш ніж вдвічі обсяг природного газу, що знаходився на рахунках зберігання у підземних сховищах газу станом на 30.11.2018.
5.6. Зазначає, що ним доведено наявність всіх складових, необхідних та достатніх для стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків у вигляді упущеної вигоди.
6. Розгляд справи Судом
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача-2 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 20.10.2020.
7. Встановлені судами обставини
7.1. 23.12.2015 між Компанією (замовник) та Товариством (оператор) укладено Договір транспортування, відповідно до пункту 2.1. якого оператор прийняв на себе зобов`язання надати замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник - сплатити оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
7.2. Згідно з пунктом 2.3 Договору транспортування замовнику оператором надаються, зокрема, послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій.
7.3. Пунктом 2.5 Договору транспортування визначено, що документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС.
7.4. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором транспортування, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (пункт 2.6 Договору транспортування).
7.5. Відповідно до пункту 2.7 Договору транспортування оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів.
7.6. Згідно з пунктом 3.1 Договору транспортування оператор, зокрема, зобов`язаний своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом ГТС; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; оприлюднювати інформацію, що стосується прав позивача на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом ГТС; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом ГТС та чинним законодавством України; повідомляти замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення вказаного договору.
7.7. За умовами пункту 4.1 Договору транспортування замовник зобов`язаний дотримуватись обмежень, встановлених цим договором та Кодексом ГТС; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення договору; забезпечити можливість цілодобового зв`язку оператора з представниками замовника, зазначеними у договорі.
7.8. Відповідно до пункту 4.2 Договору транспортування замовник має право замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.
7.9. За умовами пункту 6.3 Договору транспортування надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом ГТС. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
7.10. Умовами пункту 13.2 Договору транспортування та пункту 7.2 Договору зберігання передбачено, що суми збитків, завданих їх неналежним виконанням підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
7.11. 12.12.2018 Позивач подав Відповідачу уточнені звітні документи за листопад 2018 року (вих. № 213/1-12/18), а саме: звіт про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за листопад 2018 року № 2 від 12.12.2018 (Форма Док. - Ф8-Зв-а) та комерційний звіт газовидобувного підприємства за листопад 2018 року № 2 від 12.12.2018 (Форма Док. - Ф8-Зв-в).
7.12. Вказаними звітними документами визначено, що від Позивача до Газотранспортної системи України (ГТС) у листопаді 2018 року надійшло 157 887,391 тис.куб.м природного газу, а отримано з ГТС, тобто здійснено постачання споживачам на підставі укладених договорів (протранспортовано), природний газ в обсязі 114 940,988 тис.куб.м, отже станом на кінець листопада 2018 року в ГТС залишився нереалізований Позивачем газ в обсязі 42 946,403 тис.куб.м, що знайшло відображення у пункті 3 "Закачка природного газу в ПСГ" розділу ІІ "Передача природного газу" Звіту про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за листопад 2018 року № 2 від 12.12.2018.
7.13. 14.05.2018 між Компанією (замовник) та Товариством (оператор) Договір зберігання, за умовами якого оператор надає замовнику послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу, у тому числі поміщеного в митний режим митного складу (надалі - послуги зберігання) шляхом надання замовнику доступу до потужності газосховища (газосховищ) на умовах, визначених у договорі зберігання, а замовник зобов`язується оплатити оператору вартість таких послуг на умовах договору зберігання.
7.14. На підставі зазначеного договору Відповідач мав здійснити закачування до підземних газосховищ нереалізований Позивачем у листопаді 2018 року природний газ в обсязі 42 946,403 тис.куб.м.
7.15. Позивач відповідно до платіжного доручення №180223 від 18.12.2018 здійснив оплату вартості послуг закачування природного газу у сумі 3 982 677,62 грн, виходячи з обсягу газу 42 946,403 тис.куб.м, що підлягає закачуванню за результатами звітного місяця (листопад 2018 року).
7.16. Як стверджує Позивач, Відповідач здійснив фактичне закачування належного Позивачу природного газу, що залишився нереалізованим у листопаді 2018 року в обсязі 19 684,208 тис.куб.м, що вбачається з Акта №210/11-18 від 30.41.2018 про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника. При цьому, в Акті Відповідач не відобразив газ в обсязі 23 262,195 тис.куб.м.
7.17. 19.11.2018 від АТ «Дніпроазот» до Компанії надійшов запит вих.№2336/01-6 щодо підтвердження можливості поставки в грудні 2018 року природного газу в загальному об`ємі 61 571,119 тис.куб.м.
7.18. Позивач листом вих. №212/7-11/18 від 20.11.2018 погодив зазначений у запиті обсяг природного газу.
7.19. 22.11.2018 від АТ «Дніпроазот» до Компанії надійшов лист вих. №2367/01-6 щодо коригування раніше заявленого об`єму природного газу на грудень 2018 року (новий загальний обсяг природного газу - 60 032,559 тис.куб.м (технологічні потреби - 59 900,691 тис.куб.м, для виробництва теплової енергії - 131,868 тис.куб.м)).
7.20. 27.11.2018 від АТ «Дніпроазот» до Компанії надійшов лист вих. №2410/01-6 з проханням надати проекти договорів поставки природного газу на грудень 2018 року на вказаний запланований загальний обсяг природного газу - 60 032,559 тис.куб.м (технологічні потреби - 59 900,691 тис.куб.м, для виробництва теплової енергії - 131,868 тис.куб.м).
7.21. 27.11.2018 між Компанією та АТ «Дніпроазот» укладено договори на постачання природного газу на грудень 2018 року, а саме, договір №ПГ-С/18-012/22 від 27.11.2018 та договір №ПГ-С/18-012/23 від 27.11.2018.
7.22. 29.11.2018 Позивач до Відповідача подав номінацію на споживача на грудень 2018 року в об`ємі 8100,00 тис.куб.м. газу.
7.23. 05.12.2018 від АТ «Дніпроазот» до Компанії надійшов лист вих. №2476/01-6 щодо коригування раніше заявленого об`єму природного газу для технологічних потреб підприємства, визначено новий об`єм у розмірі 40 222,531 тис.куб.м.
7.24. 10.12.2018 листом вих. № 2499/01-6 АТ «Дніпроазот» (споживач) звернулося до Позивача за підтвердженням можливості постачання природного газу у січні 2019 року в таких об`ємах: для технологічних потреб - 84 851,395 тис.куб.м, для виробництва теплової енергії - 59,540 тис.куб.м. У вказаному листі споживач просив підтвердити поставку йому у грудні 2018 року 40 222,531 тис.куб.м з можливістю коригування зазначеного об`єму у бік зменшення за ініціативою споживача та забезпечення поставки протягом доби або в інший проміжок часу.
7.25. Листом №218-12/18 від 10.12.2018 Позивач підтвердив готовність поставити споживачеві вказані об`єми природного газу, погодив ціни і умови поставок газу у грудні 2018 року.
7.26. Позивач звернувся до споживача з листом вих. №226/1-12/18 від 13.12.2018, в якому просив розглянути потенційну можливість заміни постачальника на грудень 2018 року або здійснити закупівлю природного газу у грудні 2018 року в обсязі 17 000,00 тис.куб.м.
7.27. 14.12.2018 листом вих. №2530/01-6 споживач повідомив Позивача про те, що умови поставки та запитувані споживачем обсяги у грудні 2018 року газу між сторонами попередньо погоджувались і були остаточно визначені 10.12.2018; відповідно до раніше укладених договорів постачання природного газу на грудень 2018 року уже розпочато постачання природного газу на точку комерційного обліку 56ZО06A05L5H8024, за якою протягом поточного місяця неможливо змінити постачальника природного газу. Споживач також зазначив, що зміна постачальника чи зменшення обсягу газу Позивачем призведе до значних ускладнень у господарській діяльності споживача, до вимушеної зупинки виробництва, що може призвести до значних збитків, за відшкодуванням яких споживач звернеться до Позивача.
7.28. Споживач заявив весь необхідний йому на грудень 2018 року обсяг природного газу по точці комерційного обліку споживача (символ «Z») - 56ZО06A05L5H8024.
7.29. 14.12.2018 між Позивачем та споживачем укладено договір постачання природного газу №ПГ-С/18-012/31 (на плановий обсяг газу у звітному місяці грудні 2018 року - 8 900,000 тис.куб.м).
7.30. 17.12.2018 між споживачем та Позивачем укладено договір постачання природного газу №ПГ-С/18-012/32 від 17.12.2018 (на плановий обсяг газу у звітному місяці грудні 2018 року - 20 529,991 тис.куб.м).
7.31. На підтвердження наявності реальних господарських відносин з АТ "Дніпроазот" Позивач надав також копії листів від 14.01.2019 вих.№70/01-6, від 16.01.2019 у вих. № 109/01-6; від 26.12.2018 вих.№242-12/18 від 15.01.2019 вих.№1435-01/19.
7.32. 10.12.2018 Відповідач після завершення робочого дня і після погодження об`єму поставки споживачеві з електронної пошти o-dispodu@utg.ua направив Позивачу повідомлення про обсяги протранспортованого Відповідачем природного газу заявника, що знаходився у ГТС України до точок виходу з даної ГТС за листопад 2018 року, що склав 129 760,402 тис.куб.м. У повідомленні Відповідач вказав, що не врахував належний Позивачу газ в об`ємі 23 262,195 тис.куб.м; запропонував Позивачу до 12.12.2018 врегулювати такий місячний небаланс відповідно до вимог Кодексу ГТС.
7.33. Вважаючи такі дії протиправними, Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову у справі №910/16697/18, за наслідками розгляду якої ухвалою від 12.12.2018 до врегулювання спору щодо визначення обсягу небалансу природного газу у листопаді 2018 року за результатами надання послуг транспортування природного газу заявника у листопаді 2018 року заборонено Товариству надання природного газу позивачу в рамках послуги комерційного балансування для покриття неврегульованого небалансу за результатами надання транспортних послуг природного газу заявника у листопаді 2018 року; заборонено Товариству до врегулювання спору щодо визначення обсягу небалансу природного газу у листопаді 2018 року за результатами надання послуг транспортування природного газу заявника у листопаді 2018 року здійснювати балансування з метою врегулювання небалансу природного газу заявника за результатами надання транспортних послуг природного газу Заявника у листопаді 2018 року, передбачене Кодексом ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493; заборонено Товариству до врегулювання спору щодо визначення обсягу небалансу природного газу заявника у листопаді 2018 року за результатами надання послуг транспортування природного газу заявника у листопаді 2018 року здійснювати дії зі звернення стягнення на гарантійне забезпечення, видане Акціонерним банком «Південний»; заборонено Товариству до врегулювання спору щодо визначення обсягу небалансу природного газу заявника у листопаді 2018 року за результатами надання послуг транспортування природного газу позивача у листопаді 2018 року відмовляти у прийнятті та виконанні від заявника номінацій на поточний та наступні газові періоди та повідомляти операторів суміжних систем про неможливість прийняття номінацій від заявника на поточний та наступні газові періоди; заборонено Товариству до врегулювання спору щодо визначення обсягу небалансу природного газу заявника у листопаді 2018 року за результатами надання послуг транспортування природного газу заявника у листопаді 2018 року, припиняти рух природного газу заявника в підземних сховищах газу, а саме, відмовляти у наданні послуг зберігання природного газу (закачування, відбір, підняття).
7.34. 14.12.2018 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинским Сергієм Станіславовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57923449 з примусового виконання наведеної ухвали про забезпечення позову від 12.12.2018 у справі № 910/16697/18, яка того ж дня була вручена Відповідачеві, який її не виконав та здійснив балансування, внаслідок чого до газового сховища було закачано лише 19 684,208 тис. куб. м. належного Позивачеві природного газу.
7.35. У зв`язку з невиконанням Відповідачем вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 910/16697/18 Позивач з метою уникнення завдання збитків споживачу уклав договори на покупку природного газу з іншим постачальником для його подальшої реалізації споживачеві, а саме Договір №18/65-2 від 17.12.2018 року та Договір №18/89 від 21.12.2018.
7.36. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі № 910/17290/18, задоволено позов ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» до АТ «Укртрансгаз» про зобов`язання вчинити дії, та зобов`язано АТ «Укртрансгаз»:
- здійснити остаточну алокацію місячних подач та відборів позивача при транспортуванні природного газу у листопаді місяці 2018 року, а саме - надходження природного газу до ГТС України - 157 887,391 тис.куб.м; передача (отримання) природного газу з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передача у віртуальній торговій точці) - 114 940,988 тис.куб.м, у відповідності до поданих позивачем Звіту про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за листопад 2018 року № 2 від 12.12.2018 (Форма Док. -Ф8-Зв-а) та Комерційного звіту газовидобувного підприємства за листопад 2018 року № 2 від 12.12.2018 (Форма Док. - Ф8-Зв -в);
- за результатами остаточної алокації місячних подач та відборів позивача при транспортуванні природного газу у листопаді місяці 2018 року, підписати у двох примірниках акт наданих за Договором транспортування послуг за листопад 2018 року, в якому зазначити обсяг надходження природного газу до ГТС України у листопаді 2018 року - 157 887,391 тис.куб.м; обсяг передачі (отримання) природного газу з ГТС України (постачання споживачам за власними договорами та передача у віртуальній торговій точці) у листопаді 2018 року - 114 940,988 тис.куб.м.;
- за результатами остаточної алокації місячних подач та відборів позивача при транспортуванні природного газу у листопаді місяці 2018 року на виконання умов Договору зберігання додатково здійснити закачування до підземних сховищ природного газу, що належить позивачеві в обсязі 23 262,195 тис.куб.м, який залишився не реалізованим за результатами газового місяця - листопада 2018 року;
- на підставі Договору зберігання підписати у двох примірниках Акт про рух природного газу у газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, відобразивши у ньому, що на рахунку зберігання ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» станом на кінець звітного місяця - листопада 2018 року обліковується 89 949,554 тис. куб. м. природного газу.
7.37. Постановою Верховного Суду від 01.10.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі №910/17290/18 скасовано в частині задоволення позову про зобов`язання АТ «Укртрансгаз» підписати у двох примірниках Акт про рух природного газу у газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, відобразивши у ньому, що на рахунку зберігання позивача станом на кінець звітного місяця листопада 2018 року обліковується 89 949,554 тис.куб.м. природного газу, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, в решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у вказаній справі залишено без змін.
7.38. 24.07.2019 Відповідач у повному обсязі виконав зазначене судове рішення та підписав акти про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, у тому числі акт № 210/11-18-К, відповідно до якого за результатами листопада 2018 року закачано до газосховища нереалізований у листопаді 2018 року газ замовника в обсязі 42 946,03 тис.куб.м.
7.39. Собівартість природного газу обсягом 23 262,195 тис.куб.м. в розмірі 8 751 893,61 грн. підтверджується Довідкою Позивача від 14.01.2020 №14-009.1, в якій здійснено розрахунок собівартості природного газу.
7.40. Відповідно до Довідки Позивача №227/20-12/19 від 04.12.2019 середня ціна реалізації природного газу за серпень 2019 становила 4 517,62 грн (при цьому, за інформацією про середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» середня ціна на газ у серпні 2019 склала 5503,38 грн/тис.куб.м.), згідно з Довідкою Позивача №227/19-12/19 від 04.12.2019 середня ціна реалізації природного газу за грудень 2018 становила 9 183,53 грн. Отже, вартість природного газу в обсязі 23 262,195 тис.куб.м. у грудні 2018 становила 213 629 065,65 грн, а серпні 105 089 757,38 грн, різниця між вартістю природного газу у грудні 2018 році та серпні 2019 році склала 108 539 308,27 грн.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Спірні правовідносини між сторонами виникли з Договорів траспортування та зберігання природного газу, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за якими, Позивач вказує на завдання йому збитків, суму яких просить стягнути у цій справі.
8.2. Cтаттею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
8.3. Умовами укладених сторонами Договорів транспортування та зберігання природного газу визначено, що збитки у зв`язку з неналежним виконанням умов цих договорів відшкодовуються у повному обсязі.
8.4. Суди встановили, що у справі № 910/17290/18 судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що Відповідач допустив порушення виконання умов вказаних Договорів, зокрема, факт невиконання Відповідачем обов`язку щодо закачування до підземних газосховищ для зберігання за результатами листопада 2018 року 42 946,403 тис.куб.м. природного газу, належного Позивачу, що свідчить про порушення частини третьої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу", яка серед іншого визначає обов`язок оператора газотранспортної системи забезпечити надання послуг транспортування природного газу.
8.5. Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
8.6. З огляду на положення наведеної норми суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що встановлені у вказаній справі обставини, є преюдиціальними при розгляді даної справи, отже доведенню не підлягають.
8.7. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
8.8. Частиною першою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
8.9. Згідно з частиною другою вказаної статті збитками є втрати, яких особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
8.10. Відповідно до частини другої статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються, зокрема, такий вид господарської санкцій як відшкодування збитків.
8.11. При цьому, статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
8.12. За положенням статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
8.13. Частиною першою статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
8.14. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що для застосування такої санкції як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.
8.15. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
8.16. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
8.17. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
8.18. При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.
8.19. Оцінюючи доводи сторін в цій частині, суди підставно вказали на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 910/16697/18 Відповідачу було заборонено здійснення балансування спірного об`єму природного газу. І вказане судове рішення не було виконано Відповідачем, хоча, як встановлено судами, постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеної ухвали суду від 14.12.2018 вручена Відповідачу у той же день, у зв`язку з чим відповідні посилання Відповідача на вказану постанову НКРЕКП як на підтвердження відсутності своєї вини є неналежним.
8.20. Суд також погоджується з врахуванням судами у цій справі того, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі №910/17290/18, залишеній в частині мотивування відповідних висновків апеляційного суду без змін постановою Верховного Суду від 01.10.2019, зазначено про безпідставність доводів Відповідача про те, що відповідно до постанови НКРЕКП №788 від 27.07.2018 повинні застосовуватись положення Кодексу ГТС в редакції, що діяла станом на 27.07.2018, оскільки вказана постанова є індивідуально-правовим актом та стосується виключно питання накладення штрафу на АТ «Укртрансгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу. Дія ж Кодексу ГТС, який є нормативно-правовим актом, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України, поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ. Таким чином, положення постанови НКРЕКП №788 від 27.07.2018 не можуть змінювати дію у часі Кодексу ГТС.
8.21. З огляду на викладене посилання Скаржника (пункти 4.1, 4.2, 4.4, 4.5) на відсутність його вини, причинно-наслідкового зв`язку між його діями та наявністю збитків у Позивача, що свідчить про відсутність підстав для притягнення Відповідача до відповідальності у вигляді стягнення заявленої суми збитків не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими судами обставинами, у зв`язку з чим Суд вважає, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми статті 22 ЦК України, статей 217 218 224 225 226 ГК України та не допустили порушення статей 73-77 86 236 ГПК України.
8.22. Доводи Скаржника (пункт 4.3) про те, що при здійсненні господарських операцій Позивач має оцінювати всі можливі ризики та враховувати наслідки вчинення/невчинення певних дій, отже мав можливість закупити певний обсяг природного газу для подальшої реалізації своєму контрагенту Суд вважає неналежними, у зв`язку з тим, що у цій справі не йдеться про покладення на Відповідача ризиків настання подій у господарській діяльності Позивача, які не залежать від Відповідача, натомість йдеться про застосування до Відповідача відповідальності за наслідки його винної протиправної поведінки.
8.23. Стосовно доводів Скаржника про помилкове врахування судами довідки Позивача про собівартість газу як доказу, на якому базувався розрахунок стягнутої суми збитків, а також про теоретичний характер розрахунку збитків Суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
8.24. Відповідно до статей 3, 11 Закону України "Про ринок природного газу" та статті 11 Закону України "Про ціни та ціноутворення" ціни на природний газ, котрий відчужується суб`єктами господарювання іншим суб`єктам господарювання, не є регульованими державою, є вільними ринковими, а отже позивач, здійснюючи підприємницьку діяльність, був вправі здійснити закупівлю природного газу за найбільш вигідною ціною.
8.25. При цьому, наявність збитків (упущеної вигоди) Позивач обґрунтовує необхідністю здійснити закупівлю природного газу у третіх осіб у зв`язку з відсутністю природного газу власного видобутку, можливість розпоряджатись яким була для Позивача неможливою внаслідок неправомірних дій Відповідача.
8.26. Перевіривши надані у матеріали справи докази наявності збитків, суди дійшли висновку про те, що вказані докази свідчать про те, що Позивач мав реальну можливість та обов`язок реалізувати у грудні 2018 року на користь АТ "Дніпроазот" природний газ у обсязі 23 262,195 тис.куб.м. Матеріалами справи підтверджується, що шляхом обміну листами АТ "Дніпроазот" та Позивачем погодили поставку природного газу в грудні в обсягах 40 222, 531 тис.куб.м.
8.27. Таким чином, підтверджується наявність між вказаними сторонами господарських відносин, у яких Позивач вжив реальні заходи щодо виконання своїх зобов`язань.
8.28. При цьому встановлено, що Відповідач фактично відмовився врахувати як належний Позивачу газ, що підлягав закачуванню в газосховище, в об`ємі 23 262,195 тис.куб.м.
8.29. З огляду на наведене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про доведеність Позивачем тієї обставини, що його доходи (вигода) від продажу природного газу власного видобутку в обсязі 23 262, 195 тис.куб.м. на користь АТ "Дніпроазот" не є абстрактними, а дійсно були б отримані ним в разі наявності у нього в розпорядженні відповідного об`єму природного газу власного видобутку, враховуючи встановлені судами господарські відносини між АТ "Дніпроазот" та Позивачем, а також наявність погоджених ними об`ємів та умов поставки газу.
8.30. При цьому, суди також врахували, що 24.07.2019 Відповідач у повному обсязі виконав рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019, залишене без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та постановою Верховного Суду від 01.10.2019 у відповідній частині, підписавши акти про рух природного газу у газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника. у тому числі акт № 210/11-18-К, відповідно до якого за результатами листопада 2018 року закачано до газосховища нереалізований у 2018 році газ замовника в обсязі 42 946,03 тис.куб.м.
8.31. Таким чином, встановлені у справі обставини достеменно свідчать про те, що Відповідач порушив господарське зобов`язання, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений можливості розпоряджатися власним природним газом в об`ємі 23 262,195 тис.куб.м. та отримати дохід від його реалізації у грудні 2018 року.
8.32. Суд звертає увагу Скаржника на те, що, розраховуючи суму збитків, яка підлягає стягненню, суди виходили з різниці між вартістю природного газу у грудні 2018 року, коли Позивач мав право, однак внаслідок протиправних винних дій Відповідача був позбавлений можливості розпорядитись своїм газом, та серпні 2019 року, коли Позивач вже мав можливість реалізувати газ: 213 629 065,65 грн (23 262,195 тис.куб.м. х 9 183,53 грн середня ціна реалізації природного газу за грудень 2018 року) - 105 089 757,38 грн (середня ціна реалізації природного газу за серпень 2019 становила 4 517,62 грн) = 108 539 308,27 грн.
8.33. У зв`язку з цим Суд відхиляє посилання Скаржника (пункт 4.6) на те, що розрахунки упущеної вигоди є суто теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними бухгалтерськими документами, а надана Позивачем довідка про собівартість газу не може бути допустимим доказом, оскільки складена в довільній формі. Суд звертає увагу Скаржника на та, що у розрахунках суми, якою суд обмежив стягнення збитків, собівартість газу відсутня, натомість вони базуються на втратах від зміни ціни реалізації газу.
8.34. Суд зазначає obiter dіctum, що він не вважав би розрахунок стягнутої суми збитків абстрактним також за відсутності встановленого судами обов`язку Позивача поставити газ конкретному споживачу і встановлених судом дій Позивача із закупівлі газу у стороннього постачальника для виконання цього обов`язку, оскільки у цій справі йдеться не про відшкодування збитків, завданих необхідністю вжити заходи для недопущення порушення господарського зобов`язання Позивача перед споживачем, а упущена вигода внаслідок обмеження Позивача у праві розпорядитись своїм майном як товаром, визначеним родовими ознаками, стосовно якого існує попит на ринку, а також враховуючи підхід, який застосували суди у цій справі до розрахунку суми збитків як різниці між вартістю газу, визначеною на підставі середньоринкових цін у періоді, коли Позивач мав право, однак лише внаслідок протиправних винних дій Відповідача був позбавлений можливості розпорядитись своїм газом, та періоді, коли Позивач вже мав можливість реалізувати газ.
8.35. З огляду на наведене Суд вважає, що суди дійшли мотивованого висновку про наявність усіх складових цивільного правопорушення, необхідних для стягнення з Відповідача збитків. Розмір цих збитків обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.
8.36. Враховуючи викладене, прийняті у справі рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій законні та обґрунтовані, тому зміні чи скасуванню не підлягають, у зв`язку з чим касаційна скарга має бути залишена без задоволення.
9. Судові витрати
Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі № 910/17533/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Г. М. Мачульський
Ю. Я. Чумак