№ 910/17582/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/17582/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.,

за участю представників:

товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Гейт»: Сєбова О. І.,

товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Проект Інтернешнл»: Чукітова В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Проект Інтернешнл»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024

у складі колегії суддів: Принцевська Н. М. - головуючий, Діброва Г. І., Ярош А. І.

у справі № 910/17582/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Гейт»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Проект Інтернешнл»

про стягнення завданих збитків у розмірі 1 342 658,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівер Гейт» (далі - ТОВ «Рівер Гейт», позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Проект Інтернешнл» (далі - «Марін Проект Інтернешнл», відповідач) завданих збитків у розмірі 1 342 658,26 грн.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що виготовлена відповідачем проєктно-кошторисна документація не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та нормам ДБН, договору №12/11-21 від 12.11.2021 та додатку № 1 до договору (завдання на проєктування), не є проєктною документацією в розумінні нормативно-правових актів в галузі будівництва і не може бути використана в якості проєктної документації для реалізації об`єкту будівництва.

Відповідно до умов договору є обов`язковим погодження проєктної документації в ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України», та в ДУ «Держгідрографія», проте такі погодження відсутні.

Позивач вказує на те, що відповідачем не були виконані недоліки проєктно-кошторисної документації, як і не було безоплатно виготовлено нову проєктно-кошторисну документацію.

3. Позивач наголошує на тому, що проведення експертизи проєктної документації в стані (складі та змісту) наданому на дослідження відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 є неможливим. Розпочати будівництво/отримати дозвіл на будівництво без проведення державної експертизи на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками є неможливим.

4. Позивач вважає збитками 100% сплачену передоплату за договором № 12/11-21 від 12.11.2021 у розмірі 1 090 000,00 грн за виконання відповідачем проєктної роботи.

Крім цього, позивач також відносить до збитків понесені судові витрати у розмірі 252 658,26 грн, які пов`язані з розглядом судової справи № 916/2100/22, що складаються з оплати за підготовку фотокопій (поліграфію) для судової справи № 916/2100/22 в сумі 28 996,96 грн, адвокатських витрат по справі № 916/2100/22 в розмірі 117 784,30 грн, судового збору по справі № 916/2100/22 в сумі 40 875,00 грн та витрати на оплату за проведення експертизи в розмірі 65 000,00грн.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

5. Рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2024 у справі № 910/17582/23 відмовлено повністю у задоволенні позову ТОВ «Рівер Гейт» про стягнення з ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» завданих збитків у розмірі 1 342 658,26 грн.

6. Судове рішення мотивоване:

- відсутністю складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду;

- правомірністю отримання відповідачем 100% вартості послуг у розмірі 1 090 000,00 грн за договором №12/11-21 від 12.11.2021, що встановлено судами при розгляді справи № 916/2100/22;

При цьому, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив про недослідження судами доказів та відсутності доказів при розгляді справи № 916/2100/22, зокрема, висновку експерта № 27-07-2023 від 04.08.2023, листа ТОВ «Рівер Гейт» від 22.05.2023 № 23/43-05, а отже наявності нових обставин, що не може бути підставою подання нового позову, оскільки невикористання своїх прав та обов`язків сторонами в процесі судового провадження при розгляді справи № 916/2100/22 не може спростовувати висновки, викладені в судових рішеннях.

Стосовно посилання позивача на включення до складу збитків судових витрат, пов`язаних із розглядом справи № 916/2100/22 суд зазначив, що ці судові витрати понесені під час розгляду справи № 916/2100/22, тому такі витрати не можуть бути віднесені до складу збитків, а отже бути предметом розгляду справи № 910/17582/23, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено, що судові витрати розподіляються між сторонами виключно в межах розгляду судової справи з провадження якої провадились їх оплати.

7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 910/17582/23 частково скасовано рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2024. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Задовольнити частково позовні вимоги ТОВ «Рівер Гейт» до ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» про стягнення завданих збитків у розмірі 1 342 658,26 грн.

Стягнути з ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» на користь ТОВ «Рівер Гейт» суму завданих збитків у розмірі 1 090 000,00 грн.

Стягнути з ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» на користь ТОВ «Рівер Гейт» судові витрати за проведення експертизи у розмірі 65 000,00 грн та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 16 349,54 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.»

Стягнуто з ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» на користь ТОВ «Рівер Гейт» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 24 524,32 грн.

8. Постанова мотивована тим, що позивачем доведено причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача, а саме неналежним виконанням відповідачем договірного зобов`язання та понесеними позивачем збитками у розмірі суми, на яку було замовлено документацію.

Відповідач жодним належним та допустимим доказом не спростував наявність його вини та протиправної поведінки, що виявилися у неналежному виконанні умов укладеного між сторонами договору.

Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що часткове виконання зобов`язань/початок виконання робіт за договором відповідачем жодним чином не спростовує факт неякісного виконання зобов`язань та не може бути підставою для відмови в позові.

9. Апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату проєктних робіт у розмірі 1 090 000, 00 грн.

10. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що витрати у сумі 65 000,00 грн за проведення комісійної будівельно-технічної експертизи відносяться до судових витрат по даній справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

11. Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 910/17582/23 та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2024.

12. Скаржник підставою касаційного оскарження вказує п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

13. Відповідач зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо допустимості доказів, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17, відповідно до якого висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальними правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України). Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає у тому, що незалежно від категорії справ слід дотримувати вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування, з додержанням порядку збирання, подання та дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 905/902/20.

14. Відповідач зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо доказування збитків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17 та від 30.06.2022 у справі № 916/1466/21, відповідно до яких відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19).

15. Оскаржуване судове рішення прийняте без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 225 226 Господарського кодексу України, викладеного в постанові від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17, відповідно до якого позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, надати докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань і заподіяними збитками.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності (постанова Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18).

16. Відповідач наголошує на тому, що позивачем не було доведено ні протиправної поведінки, ні розміру завданої шкоди, ні прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

17. Крім того, відповідач вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 в частині преюдиції.

18. Скаржник наголошує на тому, що апеляційний господарський суд не надав правової оцінки постанові Південно-західного апеляційного господарського суду у справі № 916/2100/22, не з`ясував питання про те, які обставини встановлені цим рішенням та чи підлягають вони доказуванню у справі, що розглядається, що призвело до неповноти встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

19. Позивач звернувся до Суду із заявою, в якій просить розглядати справу за участю представника позивача, який буде присутній у приміщенні Верховного Суду.

20. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 910/17582/23 без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення, оскільки оскаржувана постанова прийнята при правильному застосуванні норм матеріального й процесуального права та з урахуванням висновків Верховного Суду.

Щодо розгляду заяви про зловживання процесуальними правами та вжиття до відповідача заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

21. 04 листопада 2024 року позивач подав заяву, в якій просить визнати подачу відповідачем касаційної скарги зловживанням процесуальними правами та вжити до відповідача заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Заява мотивована тим, що відповідач подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, яка не підлягає оскарженню через малозначність справи.

Позивач вказує на те, що відповідач недобросовісно реалізував своє право на касаційне оскарження постанови від 12.09.2024, відповідач свідомо проігнорував той факт, що дана справа вже була віднесена до малозначних справ ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2024.

Також позивач зазначає, що відповідач оскаржує постанову від 12.09.2024, якою частково задоволена апеляційна скарга позивача, а саме задоволено позов в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 171 349,54 грн, і розмір цієї суми з якою фактично не погоджується відповідач не перевищує 500-та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач подав касаційну скаргу щодо вирішення питання, яке вже було остаточно вирішено судами. Відповідач свідомо включив суму збитків 171 308,72 грн, з якою погоджується для штучного збільшення ціни оскарження до 1 342 658,26 грн.

22. Верховний Суд, розглянувши зазначену заяву позивача щодо зловживання відповідачем процесуальними правами у вигляді подання ним касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

23. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

24. Згідно з ч. 3, 4 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

25. Суд зазначає, що зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 922/4278/21, від 27.07.2023 у справі № 910/12713/22.

26. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. Подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі № 905/945/18, від 16.10.2019 у справі № 906/936/18 та від 06.05.2021 у справі № 910/6116/20).

27. Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у ст. 2 ГПК України (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).

28. Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

29. Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

30. Верховний Суд констатує, що сама по собі реалізація відповідачем у даному випадку наданого йому Конституцією України та нормами ГПК України права на касаційне оскарження не є зловживанням процесуальними правами. Натомість таке зловживання матиме місце у разі, якщо такі дії не направлені на захист прав та/або законних інтересів сторони, є такими, що суперечать завданню господарського судочинства, визначеному ст. 2 ГПК України.

31. Пунктом 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

32. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

33. Частинами 3, 4, 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

34. Згідно з ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

36. ТОВ «Рівер Гейт» подано позов до суду 15.11.2023 року, що підтверджується відтиском шпемпелю вхідної кореспонденції суду.

37. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684,00 гривні.

38. Предметом позову у справі № 910/17582/23 є стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 342 658,26 грн, тобто ціна позову становить - 1 342 658,26 грн, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

39. Верховний Суд, приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та враховуючи, що справа № 910/17582/23 не є ні малозначною, ні справою з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дійшов висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до ч. 3 ст. 301 вказаного Кодексу належить здійснити розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

40. Таким чином, ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» реалізувало своє право як учасник справи на оскарження постанови апеляційного господарського суду, передбачене чинним Господарським процесуальним кодексом України. Належне використання свого права на касаційне оскарження судових актів не є зловживанням процесуальними правами згідно зі ст. 43 ГПК України.

41. Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питань про визнання тих чи інших дій зловживанням правами, позиція учасників справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції судів та не ставить розв`язання цих задач у залежність від волі учасників справи.

42. Отже, з у рахуванням викладеного та зважаючи, що позивачем не доведено згідно зі ст. 74 ГПК України того, що у діях відповідача при поданні касаційної скарги прослідковується зловживання процесуальними правами у розумінні ст. 43 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

43. 12 листопада 2021 року між ТОВ «Рівер Гейт» (замовник) та ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» (виконавець) укладено договір на проєктні роботи № 12/11-21, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується розробити проектно-кошторисну документацію (стадія проектування - «Проект» та «Робоча документація», згідно ДБН А.2.2-3-2014) в подальшому проектні роботи для об`єкта будівництва під назвою: «Реконструкція гідротехнічної частини невиробничих будівель зі спорудами за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, площа Заводська, будинок 10».

44. Проєктні роботи виконуються виконавцем в об`ємі, згідно з завданням на проектування (Додаток № 1 до цього договору), який є його невід`ємною частиною. Проектні роботи виконується на основі вимог нормативно-правових документів, що діють на території України. Виконавець зобов`язаний приступити до виконання робіт після укладення та підписання вказаного договору, а також отримання від замовника: завдання на проектування (Додаток №1 до цього договору); технічних умов; вихідних даних, відповідно до додатку А ДБН А.2.2.-3-2014 (п. 1.2, 1.3 договору).

45. Згідно з п. 1.4 договору термін виконання робіт 180 (сто вісімдесят) календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати.

46. Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору загальна договірна вартість робіт за цим договором становить 1 090 000 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 181 666,67 грн. Оплата за цим договором проводиться замовником шляхом перерахування попередньої оплати в розмірі 100% загальної договірної вартості робіт протягом 10 (десяти) банківських днів з дати укладення договору.

47. Після готовності проектних робіт виконавець надає замовнику комплект проектно-кошторисної документації у кількості чотирьох примірників українською мовою та на електронному носієві. Додаткові екземпляри, що видаються на прохання замовника, оплачуються додатково (п. 3.1 договору).

48. Пунктом 3.2 передбачено, що передача виконавцем готової проектно-кошторисної документації замовнику оформляється підписанням накладної у двох примірниках і актом здачі-прийому робіт у двох примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу і свідчить про належну передачу проектних робіт. Датою отримання замовником проектної документації вважається дата, зазначена в накладній і акті прийому-передачі, підписаному представниками обох сторін.

49. Замовник зобов`язаний впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання комплекту проектно-кошторисної документації і акта здачі-прийому виконаних робіт направити на адресу виконавця підписаний акт або вмотивовану відмову від прийняття виконаних робіт із переліком зауважень та терміном їх виконання. Доопрацювання виконуються виконавцем без додаткової оплати (п. 3.3 договору).

50. Відповідно до п. 3.4 договору у випадку, якщо виконавець не отримав письмової мотивованої відмови від прийняття проектної документації впродовж 10 (десяти) робочих днів, роботи вважаються прийнятими, окрім випадків, коли за результатами експертиз та/або під час отримання погодження ДУ «Держгідрографія», які передбачені у п. 3.5 цього договору та постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», отриманий негативний експертний звіт та/або не погоджено проектні роботи виконавця. Виконавець за свій рахунок виправляє допущені помилки.

51. Виконавець отримує необхідні погодження у ДУ «Держгідрографія» та позитивний звіт з висновком ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» щодо проектних робіт, що є підставою для підписання між сторонами акта здачі-прийому виконаних робіт протягом 5 (п`яти) робочих днів та їх сплати згідно з п. 2.2.2 цього договору (п. 3.5 договору).

52. За приписами п. 4.1, 4.2 замовник зобов`язується разом з виконавцем отримати позитивний експертний висновок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи». Виконавець зобов`язується погоджувати готову проектно-кошторисну документацію разом із замовником у відповідних державних органах, органах місцевого самоврядування та будь-яких інших установах і організаціях в разі необхідності. Виконавець зобов`язується отримати необхідні погодження у ДУ «Держгідрографія» та позитивний звіт з висновком ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України».

53. Згідно з п. 4.4, 8.3, якщо замовник ухвалює рішення про припинення робіт, він письмово повідомляє про це виконавця в 5-денний строк від прийняття рішення, при цьому оплата здійснюється замовником за фактичними витратами виконавця на дату припинення роботи (день отримання повідомлення), а виконавець передає замовнику по акту 1 (один) примірник напрацьованої на той момент проектної документації.

54. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2022. Закінчення строку дії не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що залишились невиконаними (п. 8.1 договору).

55. 19 листопада 2021 року ТОВ «Рівер Гейт» за платіжною інструкцією № 330 перераховано ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» 1 090 000,00 грн із призначенням платежу «оплата за розробку проектно-кошторисної документації з-но рах.СФ-0000024 від 12.11.2021, договір № 12/11-21 від 12.11.2021».

56. Листом від 22.05.2023 вих.№ 23/43-05 ТОВ «Рівер Гейт» звернулось до ТОВ «Укрекспертиза груп» про укладення договору на проведення експертизи проектної документації за договором № 12/11-21 від 12.11.2021. ТОВ «Укрекспертиза груп» відмовлено ТОВ «Рівер Гейт» листом від 29.05.2023 за № 24 у проведенні експертизи з підстав невідповідності наданої документації.

57. 19 червня 2023 року ТОВ «Рівер Гейт» звернулось до ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» з проханням про повернення сплаченої 100% вартості робіт в сумі 1 090 000,00 грн за договором № 12/11-21 від 12.11.2021. Позивач у своєму повідомленні зазначив, що характер виявлених недоліків свідчить про неможливість їх усунення відповідачем, тому він звернувся з вимогою до відповідача оплатити вартість недоліків, які було оцінено в розмірі 100% вартості робіт за договором.

58. Позивачем також подано до матеріалів справи висновок експерта № 27-07-2023 від 04.08.2023 судово-експертної компанії «Алінгез» за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи, який містить наступні висновки: надана на дослідження проектна документація «Реконструкція гідротехнічної частини невиробничих будівель зі спорудами за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, площа Заводська, будинок 10», що розроблена ТОВ «Марін Проект Інтернешнл», а саме: том № 1 «Загальна пояснювальна записка» арх. № 93, том № 2 «Гідротехнічні рішення» книга № 1 арх.№ 94, книга № 2 арх. № 95, том № 3 «Проект організації будівництва» арх. № 96, том № 4 «Математичне моделювання безпечного руху розрахункового типу судна від БДЛК по водному проходу до/від причалу ТОВ «Рівер Гейт»» не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та нормам ДБН не є проектною документацією в розумінні нормативно-правових актів в галузі будівництва і не може бути використана у якості проектної документації для реалізації об`єкту будівництва, а роботи ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» по створенню цієї документації не є проектними роботами в розумінні нормативно-правових актів в галузі будівництва; проектна документація «Реконструкція гідротехнічної частини невиробничих будівель зі спорудами за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, площа Заводська, будинок 10», що розроблена ТОВ «Марін Проект Інтернешнл», а саме: том №1 «Загальна пояснювальна записка» арх. № 93, том № 2 «Гідротехнічні рішення» книга № 1 apx.№ 94, книга № 2 арх. № 95, том № 3 «Проект організації будівництва» арх. № 96, том № 4 «Математичне моделювання безпечного руху розрахункового типу судна від БДЛК по водному проходу до/від причалу ТОВ «Рівер Гейт»» не є проектною документацією, що передбачена до розроблення договором підряду на проектні роботи № 12/11-21 від 12.11.2021 та додатку № 1 до цього договору (завдання на проектування). ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» роботи відповідно до умов договору підряду на проектні роботи № 12/11-21 від 12.11.2021 та додатку № 1 до цього договору (завдання на проектування) не виконало; погодження документації «Реконструкція гідротехнічної частини невиробничих будівель зі спорудами за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, площа Заводська, будинок 10», що розроблена ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» є обов`язковим у ДІ «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» відповідно до вимог нормативно-правових актів. Також, є обов`язковим погодження ДУ «Держгідрографія», відповідно до умов договору підряду на проектні роботи; проведення експертизи проектної документації носить обов`язковий характер. Проектна документація «Реконструкція гідротехнічної частини невиробничих будівель зі спорудами за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, площа Заводська, будинок 10», що розроблена ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» не відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, а саме, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Порядку розроблення проектної документації на будівництво», ДБН А.2.2-3-2014 та не є проектною документацією в розумінні нормативно-правових актів в галузі будівництва, отже, проведення експертизи проектної документації в стані (складі та змісту) наданому на дослідження відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» є неможливим. Розпочати будівництво/отримати дозвіл на будівництво без проведення експертизи на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками є неможливим.

59. Рішенням господарського суду Одеської області від 13.12.2023 у справі № 916/2100/22 позов ТОВ «Рівер Гейт» до ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» про стягнення грошових коштів як безпідставно набуде майно в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України задоволено; стягнуто з ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» на користь ТОВ «Рівер Гейт» 1 090 000,00 грн та 16 350,00 грн. судового збору.

60. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2022 у справі № 916/2100/22 скасовано, в позові відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Рівер Гейт» на користь ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» 24 525,00 грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

61. Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Рівер Гейт» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 916/2100/22.

62. Також позивачем подано до суду: витяг з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про експертну організацію - ТОВ «Укрекспертиза Груп», із кількістю атестованих осіб у 81 особу; перелік експертних організацій, що відповідають Критеріям, встановленим наказом Мінрегіону від 15.08.2017 № 204 та можуть проводити експертизу проектів будівництва, який містить зазначення про ТОВ «Укрекспертиза Груп».

Позиція Верховного Суду

63. Згідно з ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

64. Як зазначалося вище постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 910/17582/23 частково скасовано рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2024. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

65. Відповідач у касаційній скарзі просить Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

66. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги немає з огляду на таке.

67. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

68. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

69. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

70. Згідно з ч. 3 ст. 858 ЦК України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

71. Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

72. За змістом ст. 224 Господарського кодексу України (далі ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

73. Визначення поняття збитків наведене також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

74. Верховний Суд зазначає, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

75. Частиною 1 ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

76. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

77. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

78. Верховний Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

79. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

80. Також відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

81. Отже, при зверненні з позовом про стягнення збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків.

82. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

83. Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

84. За загальними правилами розподілу обов`язку доказування, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).

85. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

86. У частині 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

87. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

88. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

89. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

90. Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування «вірогідність доказів», на відмінну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

91. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

92. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

93. Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем умов договору.

94. Позивач, звертаючись із позовом посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань та невиправлені недоліки проєктної документації, за розроблення якої було проведено позивачем оплату, яку позивач вважає збитками, що мають вартісний вираз і спричинені діями/бездіяльністю відповідача.

95. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, дослідив обставини справи та в межах визначених процесуальним законом повноважень щодо оцінки наявних у матеріалах справи доказів надав оцінку, у тому числі, висновку експертів та викладеним у ньому твердженням, з урахуванням вимог законодавства, інших наявних у справі доказів у їх сукупності, та частково задовольняючи позовні вимоги позивача, вказав на доведеність позивачем складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

96. Суд апеляційної інстанції встановив доведеність позивачем причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача, а саме неналежним виконанням відповідачем договірного зобов`язання, та понесеними позивачем збитками в розмірі суми попередньої оплати, яка була сплачена позивачем відповідачу за розробку останнім проєктної документації.

97. Апеляційний господарський суд взяв до уваги обставини, встановлені судом апеляційної інстанції при розгляді справи № 916/2100/22 за позовом ТОВ «Рівер Гейт» до ТОВ «Марін Проект Інтернешнл», а саме: прийняття робіт позивачем за договором № 12/11-21 та відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів передоплати на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставно отриманих.

98. Суд апеляційної інстанції також взяв до уваги приписи п. 3.4 договору, відповідно до якого у випадку, якщо виконавець не отримав письмової мотивованої відмови від прийняття проєктної документації впродовж 10 (десяти) робочих днів, роботи вважаються прийнятими, окрім випадків, коли за результатами експертиз та/або під час отримання погодження ДУ «Держгідрографія», які передбачені у п. 3.5 цього договору та постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», отриманий негативний експертний звіт та/або не погоджено проектні роботи виконавця. Виконавець за свій рахунок виправляє допущені помилки.

99. Пунктами 6, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» передбачено, що метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення та перевірка якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають визначеним Мінінфраструктури критеріям і відомості про які внесені Мінінфраструктури до Реєстру будівельної діяльності.

100. Відповідно до п. 10-1 Порядку експертиза проекту будівництва здійснюється експертами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, а також іншими фахівцями, які відповідають кваліфікаційним вимогам. Експерти та інші фахівці можуть проводити експертизу об`єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами, які діють на час укладення договору про проведення експертизи для відповідної або нижчої категорії працівників.

101. Як встановлено судом апеляційної інстанції позивач приступив до виконання останнього етапу в проектуванні «проведення експертизи проекту» згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України «Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» від 11.05.2011 № 560. Водночас ТОВ «Укрекспертиза Груп» відмовилося укладати договір з позивачем через невідповідність документації вимогам чинного законодавства України, які пред`являються до проєктної документації.

102. Відповідно до витягу з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про експертну організацію, ТОВ «Укрекспертиза Груп», із кількістю атестованих осіб у 81 особу, міститься в переліку експертних організацій, що відповідають критеріям, встановленим наказом Мінрегіону від 15.08.2017 № 204 та можуть проводити експертизу проектів будівництва.

103. Крім того, у зв`язку з непроведенням експертизи згідно з Порядком № 560, позивачем замовлено в ТОВ «Судово-експертна компанія «Алінгез» судову експертизу (комісійну будівельно-технічну експертизу) документації, яку розробив виконавець. Експертами встановлено, що відповідач виконав роботи, які на 100% не відповідають умовам договору та нормативно-правовим актам і нормативним документам, що є неналежним виконанням зобов`язань за договором.

104. У висновку експертів № 27-07-2023 від 04.08.2023 судово-експертної компанії «Алінгез», за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи, зазначено, що:

- надана на дослідження проєктна документація «Реконструкція гідротехнічної частини невиробничих будівель зі спорудами за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, площа Заводська, будинок 10», що розроблена ТОВ «Марін Проект Інтернешнл», а саме: том № 1 «Загальна пояснювальна записка» арх. № 93, том № 2 «Гідротехнічні рішення» книга № 1 арх.№ 94, книга № 2 арх. № 95, том № 3 «Проект організації будівництва» арх. № 96, том № 4 «Математичне моделювання безпечного руху розрахункового типу судна від БДЛК по водному проходу до/від причалу ТОВ «Рівер Гейт» не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та нормам ДБН, не є проєктною документацією в розумінні нормативно-правових актів в галузі будівництва і не може бути використана у якості проєктної документації для реалізації об`єкту будівництва, а роботи ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» по створенню цієї документації не є проектними роботами в розумінні нормативно-правових актів в галузі будівництва;

- проєктна документація «Реконструкція гідротехнічної частини невиробничих будівель зі спорудами за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, площа Заводська, будинок 10», що розроблена ТОВ «Марін Проект Інтернешнл», а саме: том №1 «Загальна пояснювальна записка» арх. № 93, том № 2 «Гідротехнічні рішення» книга № 1 apx.№ 94, книга № 2 арх. № 95, том № 3 «Проект організації будівництва» арх. № 96, том № 4 «Математичне моделювання безпечного руху розрахункового типу судна від БДЛК по водному проходу до/від причалу ТОВ «Рівер Гейт»» не є проєктною документацією, що передбачена до розроблення договором підряду на проектні роботи № 12/11-21 від 12.11.2021 та додатком № 1 до цього договору (завдання на проектування). ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» роботи відповідно до умов договору підряду на проектні роботи № 12/11-21 від 12.11.2021 та додатку №1 до цього договору (завдання на проектування) не виконало;

- погодження документації «Реконструкція гідротехнічної частини невиробничих будівель зі спорудами за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, площа Заводська, будинок 10», що розроблена ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» є обов`язковим у ДІ «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» відповідно до вимог нормативно-правових актів. Також, є обов`язковим погодження ДУ «Держгідрографія», відповідно до умов договору підряду на проектні роботи;

- проведення експертизи проєктної документації носить обов`язковий характер. Проєктна документація «Реконструкція гідротехнічної частини невиробничих будівель зі спорудами за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, площа Заводська, будинок 10», що розроблена ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» не відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, а саме, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Порядку розроблення проектної документації на будівництво», ДБН А.2.2-3-2014 та не є проєктною документацією в розумінні нормативно-правових актів в галузі будівництва, отже, проведення експертизи проєктної документації в стані (складі та змісту) наданому на дослідження відповідно до вимог постанови КМ України «Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» є неможливим. Розпочати будівництво/отримати дозвіл на будівництво без проведення експертизи на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками є неможливим.

105. Суд апеляційної інстанції оцінив висновок експертів № 27-07-2023 від 04.08.2023 судово-експертної компанії «Алінгез» та вказав на те, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, зокрема виконання робіт відповідно до умов договору, на наявності/відсутності недоліків виконаних робіт, складений кваліфікованими атестованими судовими експертами, які обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 Кримінального кодексу України.

106. Верховним Судом взято до уваги умови п. 3.5 договору, відповідно до якого виконавець отримує необхідні погодження у ДУ «Держгідрографія» та позитивний звіт з висновком ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» щодо проектних робіт, що є підставою для підписання між сторонами акта здачі-прийому виконаних робіт протягом 5 (п`яти) робочих днів та їх сплати згідно п. 2.2.2 цього договору.

107. Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів проведення експертизи відповідно до Порядку № 560, не містять і доказів її непроведення з вини позивача.

108. З огляду на встановлення судом апеляційної інстанції причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача, щодо неналежного виконання відповідачем умов договору, та понесеними позивачем збитками у розмірі суми передоплати, сплаченої відповідачеві за розробку проєктної документації, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем доведено наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для стягнення збитків.

109. Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, застосував стандарт доказування «вірогідність доказів», і дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 090 000,00 грн.

110. Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

111. Великою Палатою Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 сформульовано висновок, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема, якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

112. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 65 000,00 грн витрат на оплату за проведення комісійної будівельно-технологічної експертизи, правомірно вказав на те, що зазначені витрати відносяться до судових витрат по даній справі.

113. Як уже зазначалося, на обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на положення п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

114. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

115. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

116. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

117. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.

118. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

119. Проаналізувавши висновки, які викладені у наведених скаржником постановах Верховного Суду, щодо застосування ст. 98 73 77 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд зазначає, що зміст ухваленої постанови суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, не свідчить про її невідповідність правовим висновкам, викладеним у зазначених постановах; наведені у них висновки є загальними висновками щодо застосування процесуальних норм та по суті є констатацією норм процесуального права; оцінка доказів у наведених справах здійснена судами з урахуванням обставин справ та сукупності наявних у них доказів.

120. Крім того, скаржник не доводить, що висновок експертів одержано з порушенням закону та, якими конкретно засобами доказування позивач повинен був підтвердити невідповідність проєктної документації, розробленої відповідачем, умовам договору та чинному законодавству, та не враховує вимоги ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої саме суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

121. Доводи скаржника про те, що ТОВ «Судово-експертна компанія «Алінгез» не внесена до реєстру будівельної діяльності, тому висновок експертів цієї установи не може бути допустимим доказом у справі, відхиляються Судом з огляду на те, що ТОВ «Алінгез» не проводилась експертиза проектів будівництва, оскільки відповідно до п. 6 Порядку № 560 метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення та перевірка якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва.

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи, яка проводилася ТОВ «Судово-експертна компанія «Алінгез», в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, визначені питання щодо відповідності проєктної документації умовам договору та наявності/відсутності недоліків виконаних робіт.

122. Верховним Судом відхиляються доводи відповідача про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо доказування збитків, викладених у постановах Верховного Суду, оскільки судом апеляційної інстанції враховано, що суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків, повинні виходити із того, що для застосування такої відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини.

Судом апеляційної інстанції правильно застосовано загальні принципи права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

123. Крім того, у справі, що розглядається, та в наведених скаржником справах суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

124. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками апеляційного господарського суду стосовно оцінки фактичних обставин у цій справі і спрямовані на доведення необхідності їх переоцінки у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції в силу приписів ст. 300 Господарського процесуального кодексу України.

125. Верховним Судом відхиляються доводи відповідача щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду в частині преюдиції, оскільки апеляційним господарським судом взято до уваги встановлені судом апеляційної інстанції у справі № 916/2100/22 обставини прийняття робіт позивачем та відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 1 090 000,00 грн, як безпідставно набутих, на підставі ст. 1212 ЦК України. Водночас предметом позову у справі, що розглядається, є стягнення з відповідача збитків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

126. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

127. Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

128. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Розподіл судових витрат

129. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Проект Інтернешнл» залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 910/17582/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець