№ 910/18417/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/18417/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» - Рижаков А.В., адвокат (ордер від 14.02.2023),

відповідача - державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - Фурман Т.О., в порядку самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція»

на рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2022 (суддя Комарова О.С.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 (головуючий суддя: Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Демидова А.М.)

у справі № 910/18417/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» (далі - ТОВ «Спеценергомонтаж Київ»)

до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»)

про визнання договору недійсним та стягнення 9 500,00 грн. завданих збитків.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» звернулося до суду з позовом до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про: визнання недійсним договору від 26.08.2021 № 11-124-01-21-15430 щодо закупівлі робіт «ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень загального користування турбінного відділення енергоблоків № 1 та № 2 ВП ХАЕС», який (договір) укладений відокремленим підрозділом «Хмельницька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та ТОВ «Спеценергомонтаж Київ»; стягнення з відповідача в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину збитків у розмірі 9 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на відмінність редакції договору, яка викладена у тендерній документації до тендеру № UA-2021-06-15-002232-a та редакції договору, який укладений сторонами за наслідками проведеної процедури закупівлі, що є підставою для визнання правочину нікчемним в силу положень статей 41, 43 Закону України «Про публічні закупівлі». Також позивач просить суд застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 9 500,00 грн. завданих збитків, а саме, витрат, які понесені позивачем у зв`язку з участю у процедурі закупівлі та початком виконання спірного договору (витрати на відрядження, на проживання та лабораторну діагностику).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2022 зі справи № 910/18417/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 1 700,00 грн. завданих збитків та 406,21 грн. судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що: спірний правочин є нікчемним з моменту його вчинення, а, отже, оскільки такий правочин не створює жодних юридичних наслідків для сторін, відсутні й підстави для визнання його недійсним. Витрати позивача у розмірі 1 700,00 грн. на участь у процедурі закупівлі були необхідними та невідворотними для укладення договору, відповідно, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, як замовника торгів, який не забезпечив укладення договору у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі». В іншій частині заявлених збитків відмовлено, оскільки витрати позивача, які пов`язані з початком виконання ним умов недійсного правочину не мали об`єктивної необхідності, з огляду на те, що позивач знав (мав знати) про невідповідність умов договору тій редакції договору, яка викладена у тендерній документації, а, отже, про нікчемність правочину.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду зі справи змінити в його мотивувальній частині, а саме, що стосується визнання недійсним договору та скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 700,00 грн. збитків, 406,21 грн. судового збору.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновку, зокрема, щодо застосування/незастосування приписів статей 41, 43 Закону України «Про публічні закупівлі» у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 160/6513/21 стосовно питання відмінності тексту договору від його проєкту. Так, у зазначеній постанові Верховного Суду міститься такий висновок: «умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістом виходити за межі тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон України «Про публічні закупівлі»). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проекту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов`язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації і не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю». Проте суд апеляційної інстанції зазначеного висновку Верховного Суду не врахував, внаслідок чого припустився неправильного тлумачення закону (статей 41, 43 Закону України «Про публічні закупівлі») і застосував норму, яка не підлягала застосуванню до спірних правовідносин (пункт 2 частини першої статті 43 названого Закону).

Поряд з цим скаржник також посилається на приписи статей 123 244 ГПК України та висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17 щодо порядку ухвалення та скасування додаткового судового рішення.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» просило Суд залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на дотримання судами норм матеріального та процесуального права. При цьому ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» також звернулося до Суду з клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

Крім того, у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» зазначило про попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн.

09.03.2023 та 15.03.2023 від ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу надійшли письмові заперечення на клопотання про закриття касаційного провадження у справі (ідентичні за змістом).

Згідно з ухвалою Суду від 09.03.2023 задоволено клопотання ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» про участь у судових засіданнях касаційного провадження по справі, у тому числі, у призначеному на 16.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 16.03.2023 Судом оголошувалася перерва до 06.04.2023.

При цьому у судовому засіданні 16.03.2023 задоволено клопотання представника ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» про участь у наступному судовому засіданні 06.04.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

03.04.2023 та 05.04.2023 від ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу надійшли додаткові письмові пояснення по справі (ідентичні за змістом).

04.04.2023 від ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відокремленим підрозділом «Хмельницька атомна електрична станція» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 15.06.2021 оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2021-06-15-002232-a на закупівлю послуги «ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень загального користування турбінного відділення енергоблоків № 1 та № 2 ВП ХАЕС».

До складу тендерної документації (Додаток № 5) включено проєкт договору про закупівлю послуг «ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень загального користування турбінного відділення енергоблоків № 1 та № 2 ВП ХАЕС» (далі - Проєкт договору).

Згідно з пунктом 1.1 Проєкту договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати в захищеній зоні ВП ХАЕС послуги за темою: «ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень загального користування турбінного відділення енергоблоків № 1 та № 2 ВП ХАЕС», далі - «послуги» (код 45260000-7 згідно ДК 021-2015).

Код послуг, що є предметом закупівлі за цим договором, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010: ___ (пункт 1.2 Проєкту договору).

Пунктом 3.2 Проєкту договору визначено, що договірна ціна послуг, яка передбачена цим договором, розрахована згідно з ___ (Додаток № __).

У складі договірної ціни замовник узгоджує виконавцю такі витрати:

- величину заробітної плати - грн. для розряду робіт 3,8 при нормальних умовах праці;

- загальновиробничі витрати - ;

- адміністративні витрати - грн./люд.-год. відповідно до ;

- прибуток грн./люд.-год. відповідно до ;

- витрати на відрядження - за фактичними витратами виконавця, з наданням підтверджуючих їх документів, але не більше суми, передбаченої у кошторисі/договірній ціні (на вибір);

- вартість матеріальних ресурсів та вартість їх доставки - за цінами, зазначеними у локальному кошторисі (відомості ресурсів). Під час підписання актів наданих послуг вартість цих витрат виконавця буде компенсуватися по фактичним витратам виконавця, з наданням підтверджуючих документів, але не більше суми, передбаченої кошторисом;

- відстань перевезення матеріальних ресурсів - км.

Пунктом 3.5 Проєкту договору визначено, що витрати виконавця на придбання матеріалів та їх доставку, залучення субпідрядників компенсуються замовником за фактичними витратами виконавця з наданням замовнику підтверджуючих документів, але не більше суми, включеної в договірну ціну.

Згідно з пунктом 4.5 Проєкту договору при розрахунках за надані послуги - ціни на ТМЦ (матеріали та їх доставку), придбані та використані виконавцем при надані послуг за цим договором та їх доставку, повинні бути обґрунтованими та підтвердженими відповідними документами і розрахунками. Документами, що підтверджують вартість ТМЦ та їх доставку є накладні на матеріали, калькуляції, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо. Відповідальність за достовірність даних, зазначених в наданих документах, несе виконавець.

Розділом 5 Проєкту договору визначені права та обов`язки сторін.

За умовами пункту 5.1 Проєкту договору виконавець зобов`язується, зокрема:

- до початку надання послуг в захищеній зоні надати замовнику завірені копії таких документів: наказ про надання керівнику виконавця допуску до особливих робіт; наказ про призначення посадової особи, яка відповідає за роботу з оформлення документів для проведення спеціальної перевірки; перелік персоналу, що має допуски до особливих робіт, завірені керівником виконавця та спеціально призначеною посадовою особою (в переліку обов`язково повинна бути зазначена інформація: ПІБ працівника, його посада, категорія допуску до особливих робіт, дата проходження спец. перевірки, дата та номер наказу про надання йому допуску до особливих робіт, у т.ч. персоналу субпідрядних організацій) (підпункт 5.1.1 пункту 5.1);

- при залученні до надання послуг за цим договором субпідрядних організацій виконавець зобов`язаний письмово погодити із замовником перелік субпідрядних організацій, які мають бути залученими до надання послуг (залучення до надання послуг субпідрядних організацій можливе тільки за попереднім письмовим погодженням із замовником). Виконавець зобов`язаний надати замовнику копії договорів з субпідрядниками в десятиденний строк з моменту їх укладення (цей пункт зазначається за необхідності) (підпункт 5.1.6 пункту 5.1);

- протягом 14 календарних днів після завершення надання послуг повернути перепустки замовнику (у т.ч. від субпідрядних організацій) (підпункт 5.1.7 пункту 5.1);

- забезпечити збереження і повернення переданої замовником документації (підпункт 5.1.8 пункту 5.1);

- забезпечити можливість проведення замовником контролю за наданням послуг (підпункт 5.1.9 пункту 5.1);

- здати надані послуги замовнику з оформленням звітної документації та акта наданих послуг (підпункт 5.1.10 пункту 5.1);

- після закінчення надання послуг направляти офіційно із супровідним листом документи про надані послуги та звітні матеріали за договором на адресу замовника (підпункт 5.1.11 пункту 5.1);

- за власник рахунок, у встановлений замовником строк, усунути недоліки у наданих послугах, які були виявлені під час їх приймання замовником та протягом гарантійного строку. Виконавець повинен усунути всі дані зауваження шляхом надання замовнику письмових детальних відповідей (пояснень) на них та здійснити відповідне коригування матеріалів (за необхідності). Повнота й аргументованість вказаних відповідей повинні забезпечувати однозначність розуміння та зручність їх розгляду у ВП ХАЕС (підпункт 5.1.12 пункту 5.1);

- у разі неможливості в передбачений цим договором строк надати послуги, негайно письмово повідомити про це замовника (підпункт 5.1.13 пункту 5.1);

- надавати замовнику електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством України порядку в електронній формі у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (підпункт 5.1.14 пункту 5.1);

- відображати у первинних та розрахункових документах код послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначений у предметі договору (не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду) (підпункт 5.1.15 пункту 5.1);

- зазначити (за наявності) подвійний номер та дату реєстрації цього договору в усіх документах: рахунках, актах тощо (підпункт 5.1.16 пункту 5.1);

- розробити та погодити із замовником ПВР до початку робіт (підпункт 5.1.17 пункту 5.1).

У пункті 6.1 Проєкту договору визначено місце надання послуг: м. Нетішин, Хмельницької обл., ВП ХАЕС, Будівля машинного залу енергоблоку № 1, інв. № 56; Будівля машинного залу енергоблоку, № 2, інв. № 185.

Вхідний контроль матеріалів, необхідних для надання послуг за даним договором, що постачаються виконавцем проводиться замовником згідно з вимогами Стандарту державного підприємства «НАЕК «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в розділі Стандарти ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82).

Згідно з пунктом 6.4 Проєкту договору, якщо при наданні послуги утворились демонтовані матеріали/запчастини/окремі вузли/устаткування та інші, сторони підписують акт демонтування складових частин об`єкта основних засобів та/або акт прийому-передачі демонтованого обладнання.

Відповідно до пункту 13.5 Проєкту договору, у разі недотримання стороною вимог пунктів 13.1 і 13.2 договору така сторона зобов`язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі % від ціни договору (розмір штрафу від 5 до 30%).

Згідно з пунктом 14.2 Проєкту договору зазначено, що умови договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і на умовах, передбачених чинним законодавством України, зокрема, з урахуванням вимог статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом укладення додаткових угод.

За результатами проведення відкритих торгів № UA-2021-06-15-002232-a ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» визнано переможцем та 06.08.2021 опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Як зазначає позивач, 12.08.2021 ним направлено засобами експрес-доставки документів (через компанію «Нова пошта») до уповноваженої особи ВП ХАЕС ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Микитенко І.С. для укладення (підпису) з боку замовника два примірники підписаного ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» договору про закупівлю послуг згідно з Додатком № 5 до тендерної документації разом із супровідним листом від 10.08.2021 № 08-03.

26.08.2021 замовником оприлюднено в електронній системі закупівель підписаний сторонами договір про надання послуг за номером 11-124-01-21-15430 (далі - Договір), один екземпляр якого було повернуто ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» .

За доводами позивача, редакція договору, який був заповнений позивачем на підставі Проєкту договору, визначеного тендерною документацією та договору, який підписаний і оприлюднений відповідачем містять суттєві розбіжності.

Так, відповідно до пункту 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати в захищеній зоні ВП ХАЕС послуги за темою: «ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень загального користування турбінного відділення енергоблоків № 1 та № 2 ВП ХАЕС», далі - «послуги» (Код 45260000-7 згідно ДК 021-2015).

Код послуг, що є предметом закупівлі за цим Договором, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010: 43.99 - Роботи будівельні спеціалізовані, інші, н.в.і.у. (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.2 Договору договірна ціна послуг (Додаток № 3), яка передбачена цим договором, розрахована згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» зі змінами № 1-№ 2 та відповідає тендерній пропозиції виконавця за результатами аукціону.

У складі договірної ціни замовник узгоджує виконавцю такі витрати:

- величину заробітної плати - 15 000,00 грн. для розряду робіт 3,8 при нормальних умовах праці;

- коефіцієнт К=1,2 до норм витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах для урахування впливу умов виконання ремонтних робіт (виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях будинків, будівель, що експлуатуються, звільнених від меблів, устаткування та інших предметів пункту 1, табл. Б1 Додаток Б ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012);

- загальновиробничі витрати - 201 018,00 грн., розраховані відповідно до усереднених показників Додатка Б до ДСТУ-Н Д.1.1-3:2013 без застосування знижувальних коефіцієнтів 0,4123 і 0,7821 до першого та третього блоків цих витрат відповідно;

- адміністративні витрати - 1,79 грн./люд.-год. (об`єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками СС3) відповідно до пункту 1 табл. Д1 Додатку Д до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, зміна № 2;

- прибуток 20,00 грн./люд.-год. (об`єкти, що за класом наслідків [відповідальності] належать до об`єктів із значними наслідками СС3) відповідно до пункту 1 табл. Е1 Додатку Е до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, зміна № 2;

- витрати на відрядження - фактичні витрати виконавця, з наданням підтверджуючих їх документів, але не більше суми, передбаченої у договірній ціні (Додаток № 3);

- вартість матеріальних ресурсів (ТМЦ виконавця) - за цінами, зазначеними у локальному кошторисі (відомості ресурсів). Під час підписання актів наданих послуг вартість цих витрат виконавця буде компенсуватися по фактичним витратам виконавця, з наданням підтверджуючих документів, але не більше суми, передбаченої кошторисом;

- відстань перевезення матеріальних ресурсів - 30 км.

Згідно з пунктом 4.5 Договору при розрахунках за надані послуги - ціни на ТМЦ (матеріали), придбані та використані виконавцем при наданні послуг за цим договором, повинні бути обґрунтованими та підтвердженими відповідними документами і розрахунками. Документами, що підтверджують вартість ТМЦ є накладні на матеріали, калькуляції, рахунки тощо. Відповідальність за достовірність даних, зазначених в наданих документах, несе виконавець.

Розділом 5 Договору визначені права та обов`язки сторін.

За умовами пункту 5.1 Договору виконавець зобов`язується, зокрема:

- протягом 14 календарних днів після завершення надання послуг повернути перепустки замовнику (підпункт 5.1.6 пункту 5.1);

- забезпечити збереження і повернення переданої замовником документації (підпункт 5.1.7 пункту 5.1);

- забезпечити можливість проведення замовником контролю за наданням послуг (підпункт 5.1.8 пункту 5.1);

- здати надані послуги замовнику з оформленням звітної документації та акта наданих послуг (підпункт 5.1.9 пункту 5.1);

- за власник рахунок, у встановлений замовником строк усунути недоліки у наданих послугах, які були виявлені під час їх приймання замовником та протягом гарантійного строку. Виконавець повинен усунути всі дані зауваження шляхом надання замовнику письмових детальних відповідей (пояснень) на них та здійснити відповідне коригування матеріалів (за необхідності). Повнота й аргументованість вказаних відповідей повинні забезпечувати однозначність розуміння та зручність їх розгляду у ВП ХАЕС (підпункт 5.1.11 пункту 5.1);

- у разі неможливості в передбачений цим договором строк надати послуги, негайно письмово повідомити про це замовника (підпункт 5.1.12 пункту 5.1);

- зазначити (за наявності) подвійний номер та дату реєстрації цього договору в усіх документах: рахунках, актах тощо (підпункт 5.1.15 пункту 5.1);

- розробити та погодити із замовником ПВР до початку робіт (підпункт 5.1.16 пункту 5.1);

- виконавець зобов`язується до початку надання послуг за договором на території замовника довести до відома підлеглого персоналу вимоги законодавчих актів, нормативних, виробничих та організаційно-розпорядчих документів, які стосуються режимних вимог, вимог з пожежної безпеки, вимог з охорони праці, радіаційної та технічної безпеки, вимог щодо технології робіт та дозволів, та забезпечити під час надання послуг за договором дотримання та виконання підлеглим персоналом цих вимог. У випадку невиконання виконавцем прийнятого на себе зобов`язання виконавець несе відповідальність, передбачену умовами договору (підпункт 5.1.17 пункту 5.1);

- при встановленні уповноваженою особою замовника чи контролюючого органу факту порушення працівником виконавця вимог, визначених пунктом 5.17 Договору, про даний факт в найкоротший строк повідомляється керівник виконавця в електронному вигляді на адресу, яка зазначена в Договорі, або письмово (підпункт 5.1.18 пункту 5.1);

- виконавець зобов`язаний усунути допущене його працівником порушення (підпункт 5.1.19 пункту 5.1);

- за кожне порушення працівником виконавця режимних вимог, вимог з пожежної безпеки, вимог з охорони праці, радіаційної та технічної безпеки, вимог щодо технології робіт та дозволів виконавець зобов`язується сплатити замовнику штраф у розмірі 3 000,00 грн. Сума штрафу оплачується виконавцем протягом 10 календарних днів з дня отримання повідомлення замовника про допущене порушення (підпункт 5.1.20 пункту 5.1);

- у випадку застосування уповноваженими органами держави до замовника штрафних санкцій, внаслідок порушень, допущених персоналом виконавця, виконавець зобов`язується відшкодувати замовнику збитки, завдані замовнику в розмірі витрат, понесених замовником при сплаті штрафних санкцій (підпункт 5.1.21 пункту 5.1);

- виконавець зобов`язується відшкодувати замовнику збитки, завдані йому в результаті негативних наслідків, у тому числі, зупинення робіт виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва тощо у разі порушень, допущених персоналом виконавця (підпункт 5.1.22 пункту 5.1).

Згідно з підпунктами 5.4.7-5.4.9 пункту 5.4 Договору замовник має право перевіряти наявність необхідних інструктажів персоналу виконавця, а також повноту знань, в обсязі визначеному у пункті 5.1.17 Договору.

Замовник має право зупиняти роботи, які виконуються з порушенням безпеки, відсторонювати окремих працівників чи груп працівників, які порушують вимоги безпеки чи не володіють достатніми знаннями, необхідними при наданні послуг за договором.

Замовник має право достроково, в односторонньому порядку, розірвати договір із виконавцем у випадку грубих порушень безпеки чи виникнення аварій з вини персоналу виконавця. У разі такого розірвання договору, виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 10% від суми Договору.

У пункті 6.1 Договору визначено місце надання послуг: м. Нетішин, Хмельницької обл., ВП ХАЕС, Будівля машинного залу енергоблоку №1, інв. № 56; Будівля машинного залу енергоблоку, № 2, інв. № 185.

Пунктами 6.2 та 6.3 Договору передбачено, що вхідний контроль матеріалів, необхідних для надання послуг за даним договором, що постачаються виконавцем проводить замовником згідно з вимогами Стандарту ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в розділі Стандарти ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82).

Якщо при наданні послуги утворились демонтовані матеріали/запчастини/окремі вузли/устаткування та інші, сторони підписують акт демонтування складових частин об`єкта основних засобів та/або акт прийому-передачі демонтованого обладнання.

Відповідно до пункту 13.5 Договору, у разі недотримання стороною вимог пунктів 13.1 та 13.2 Договору така сторона зобов`язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 10% від ціни договору.

Посилаючись на те, що Договір у редакції, оприлюдненій замовником, як правочин, є таким, що укладений з порушенням частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», позивач звернувся з цим позовом до суду про визнання Договору недійсним та про стягнення в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину збитків у розмірі 9 500,00 грн., які понесені позивачем у зв`язку з участю у процедурі закупівлі та початком виконання Договору (витрати на відрядження, на проживання та на лабораторну діагностику).

При порівнянні умов Проєкту договору, який є додатком № 5 до тендерної документації та умов укладеного Договору, судами встановлено такі відмінності:

- пункт 3.2 Договору, яким врегульовано договірну ціну, доповнено положеннями про застосування коефіцієнту норм витрат труда робітників та про незастосування знижуючих коефіцієнтів, внесено інші зміни в цьому пункті, а також доповнено новими положеннями, які були відсутні в Проєкті договору;

- пункт 3.5 Договору, яким передбачалась компенсація витрат виконавця на доставку і залучення субпідрядників було виключено;

- в пункті 4.5 Договору відсутній обов`язок замовника щодо компенсації витрат на доставку матеріалів, який був передбачений у Проєкті договору;

- пункт 5.1, яким визначено коло обов`язків виконавця, зазнав змін, а саме виключено обов`язок щодо погодження із замовником залучення субпідрядних організацій та доповнено пункт 5.1 новими підпунктами 5.1.18 - 5.1.22, якими передбачено обов`язок замовника довести до відома підлеглого персоналу вимоги законодавчих актів, нормативних, виробничих та організаційно-розпорядчих документів, які стосуються режимних вимог, вимог з пожежної безпеки, вимог з охорони праці, радіаційної та технічної безпеки, вимог щодо технології робіт та дозволів та забезпечити під час надання послуг за договором дотримання та виконання підлеглим персоналом цих вимог, а також встановлено відповідальність за невиконання цього обов`язку;

- доповнено Договір новими підпунктами 5.4.7 - 5.4.9 пункту 5.4, якими замовнику надано право перевіряти наявність необхідних інструктажів персоналу виконавця та, за їх відсутності, зупиняти роботи, а також розірвати Договір у випадку грубих порушень безпеки з вини персоналу виконавця.

- пункт 13.5 Договору доповнено в частині розміру штрафних санкцій.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Договору; стягнення з відповідача в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину збитків у розмірі 9 500,00 грн.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення попередніх інстанцій в частині вирішення спору за вимогою про визнання недійсним Договору та про стягнення 1 700,00 грн. завданих збитків. У решті (в частині вирішення спору за вимогою про стягнення 7 800,00 грн. завданих збитків) судові рішення попередніх інстанцій жодною із сторін спору не оскаржуються.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, зокрема, про те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновку, зокрема, щодо застосування/незастосування приписів статей 41, 43 Закону України «Про публічні закупівлі» у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 160/6513/21 стосовно питання відмінності тексту договору від його проєкту. Так, у зазначеній постанові Верховного Суду міститься такий висновок: «умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістом виходити за межі тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон України «Про публічні закупівлі»). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проекту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов`язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації і не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю». Проте суд апеляційної інстанції зазначеного висновку Верховного Суду не врахував, внаслідок чого припустився неправильного тлумачення закону (статей 41, 43 Закону України «Про публічні закупівлі») і застосував норму, яка не підлягала застосуванню до спірних правовідносин (пункт 2 частини першої статті 43 названого Закону).

Стосовно наведених доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.

Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття «подібні правовідносини», а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

У постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 160/6513/21 про визнання протиправним та скасування висновку Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі, на яку (постанову) посилається скаржник, Суд, зазначив, зокрема, про те, що підхід відповідача у справі до перевірки умов договору на відповідність змісту тендерної документації і тендерної пропозиції по суті звівся до дослівного зіставлення тексту/умов договору, укладеного з переможцем процедури закупівлі, з текстами/умовами проєкту цього договору, який був у складі тендерної документації, а також у складі тендерної пропозиції товариства. Проте, звертаючи увагу на текстові розбіжності/відмінності між договором і його проєктами, відповідач у справі не пояснив, наскільки суттєвими, значимими вони є в площині відкритих торгів, в рамках яких цей договір укладено, а головне - тендерної пропозиції, яка складається не тільки з проєкту договору, але й містить іншу інформацію і документацію, з якою у підсумку теж мають узгоджуватися умови договору з переможцем процедури закупівлі. За висновком Суду, не без того, що договір про закупівлю має основуватися на проєкті цього договору (у складі тендерної документації і пропозиції) й містити аналогічні умови. Але це не заперечує й того, що умови проєкту можуть піддаватися редагуванню вже під час укладення договору, особливо коли помилки (описки) у проєкті є очевидними. За Законом України «Про публічні закупівлі» вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції (частина четверта статті 41), а його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у тій же частині п`ятій статті 41). У цьому зв`язку важливо розуміти, що умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон України «Про публічні закупівлі»). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проєкту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов`язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації, й не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю.

Верховний Суд дійшов висновку про те, що правовідносини у справах № 910/18417/21 та № 160/6513/21 є подібними за змістовим критерієм.

У розгляді справи № 910/18417/21 відповідач послідовно зазначав про те, що викладені у Проєкті договору умови не є остаточними і вичерпними, можуть бути конкретизовані під час укладення договору; ціна договору відповідає ціні, за яку позивач погодився надати послугу з ремонту приміщень за договором; включені у Проєкті договору до складу договірної ціни витрати були зазначені прочерками і потребували визначення на етапі укладення договору; заповнення прочерків є не зміною умов Проєкту договору, а приведенням умов договору, який укладається, у відповідність до наданих виконавцем (переможцем закупівлі) документів, зокрема, його тендерній пропозиції та додатків до нього; як у самій тендерній документації, так і в додатках до неї немає жодних застережень про те, що викладені в Проєкті договору умови є остаточними і вичерпними, та не можуть бути конкретизовані при укладенні договору; умови укладеного договору ані сутністно, ані за змістом не виходять за межі змісту тендерної пропозиції і не суперечать їй; діями, направленими на виконання умов укладеного договору, позивач схвалив його; звернення з цим позовом до суду є зловживанням правом, оскільки у такий спосіб позивач, як виконавець за Договором, намагається уникнути від відповідальності за зрив робіт на державному підприємстві та від застосування штрафних санкцій.

Проте, суди попередніх інстанцій у розгляді справи не встановили та не дослідили, чи виходять умови укладеного Договору сутнісно, змістовно за межі тендерної пропозиції позивача (з урахуванням інформації і документації до тендерної пропозиції позивача, з якою у підсумку теж мають узгоджуватися умови договору з переможцем процедури закупівлі); чи є відмінності між Проєктом договору та укладеним Договором суттєвими та/або такими, що визначають нові (та/або змінюють) істотні умови та, відповідно, договірні зобов`язання, окрім тих, що визначені тендерною документацією, та/або такими, що звужують чи розширюють ті договірні зобов`язання, які витікають з тендерної пропозиції і тендерної документації, або суперечать останнім, чи вони деталізують їх в рамках вже визначених тендерною документацією істотних умов.

Враховуючи викладене, в даному випадку, суди попередніх інстанцій не здійснили належної оцінки всіх встановлених обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку, з урахуванням їх вірогідності.

Отже, доводи касаційної скарги, з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Однак, оскаржувані судові рішення таким вимогам в повній мірі не відповідають, оскільки не з`ясувавши всіх обставин, що мають значення для справи, не дослідивши пов`язані з ними докази та без належного мотивування, суди попередніх інстанцій припустилися порушення вимог статей 86 236 269 ГПК України щодо повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, а також аргументів сторін, що мають значення для правильного вирішення даної справи.

Враховуючи викладене судові рішення попередніх інстанцій в частині вирішення спору за вимогою про визнання недійсним договору та за похідною вимогою про стягнення з відповідача в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину збитків у розмірі 1 700,00 грн. (з урахуванням того, що саме у цій частині судові рішення попередніх інстанцій оскаржені у касаційному порядку) підлягають скасуванню з направленням справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на викладені у цій постанові міркування Верховний Суд залишає без задоволення клопотання ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» про закриття касаційного провадження у справі та у зазначеному аспекті враховує слушні аргументи ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу, які викладені у письмових запереченнях на клопотання про закриття касаційного провадження у справі.

Верховний Суд вважає неприйнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу стосовно законності та обґрунтованості судових рішень попередніх інстанцій в оскарженій частині, їх ухвалення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у цій постанові.

Порушення судами норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити частково, судові рішення у справі в частині вирішення спору за вимогою про визнання недійсним договору та за похідною вимогою про стягнення з відповідача в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину збитків у розмірі 1700,00 грн. скасувати, а справу у скасованій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи у переданій на новий розгляд частині суду слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

При цьому, з урахуванням доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі про те, що додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі про розподіл судових витрат є похідним від первісного судового рішення і його невід`ємною частиною, відповідно, втрачає силу у разі скасування рішення у справі по суті спору, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою та третьою статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 ГПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Отже, додаткове рішення є невід`ємною частиною прийнятого по суті рішення суду і може бути оскаржено відповідно до статті 287 ГПК України (відповідний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19).

Тобто додаткове рішення не може існувати окремо від первісного (основного) рішення та у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 № 910/17345/20.

Отже, з урахуванням доводів скаржника, які містяться в касаційній скарзі, додаткове рішення від 07.09.2022 про розподіл судових витрат у справі також підлягає скасуванню.

Судові витрати

Розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує в оскарженій частині судові рішення попередніх інстанцій та передає справу у цій частині на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду у переданій на новий розгляд частині має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300 308 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 зі справи № 910/18417/21 в частині вирішення спору про визнання недійсним договору від 26.08.2021 № 11-124-01-21-15430 щодо закупівлі робіт «ДБН А 2.2-3:2014. Ремонт приміщень загального користування турбінного відділення енергоблоків № 1 та № 2 ВП ХАЕС» та про стягнення 1 700,00 грн. збитків скасувати.

3. Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2022 зі справи № 910/18417/21 скасувати.

4. Справу № 910/18417/21 у скасованій частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

5. У решті рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 зі справи № 910/18417/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова