ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/18507/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Гончаров С.А., судді: Тищенко О.В., Сибіга О.М.)
від 25.03.2025
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС"
на дії Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
у справі № 910/18507/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС"
до Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ"
про стягнення 340 483,44 доларів США,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" (далі - ТОВ "УКРСПЕЦСИСТЕМС") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" (далі - ДП ДК "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - ДГЗП "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ") про стягнення 340 483,44 доларів США.
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі №910/18507/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" про стягнення 340 483,44 доларів США задоволено повністю: присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" 340 483,44 доларів США боргу та 185 722,14 грн судового збору.
1.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі №910/18507/23 рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 залишено без змін.
1.4. На виконання вказаного судового рішення Господарським судом міста Києва у справі №910/18507/23 07.10.2024 було видано відповідний наказ.
1.5. До Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС) звернулося ТОВ "УКРСПЕЦСИСТЕМС".
У своїй скарзі ТОВ "УКРСПЕЦСИСТЕМС" просило визнати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження НОМЕР_1, винесену головним державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткачовою К.В. протиправною і скасувати та зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії у зазначеному виконавчому провадженні в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
1.6. Скарга мотивована тим, що зупинення вчинення виконавчих дій не застосовується до правовідносин, коли стягувач і боржник є підприємствами оборонно-промислового комплексу, оскільки такі винятки передбачено абзацом 23 пунктом 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження".
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/18507/23 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" на дії Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) задоволено. Скасовано постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, ухвалену Головним державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачовою Катериною Володимирівною. Зобов`язано Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.
2.2. Суд першої інстанції, задовольняючи скаргу, виходив з того, що сфера діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" - виробництво безпілотних літальних апаратів. Підтвердженням цього свідчить офіційне внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) відповідно до Наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 68-ДР від 05.06.2023.
Суд першої інстанції зазначав, що наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 313-КВ від 17.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" визнано таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу, та критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.
При цьому, суд першої інстанції вказував, що товариство не було внесено наказом Мінстратегпрому до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення дій за якими зупиняється у період воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/18507/23 скасовано. У задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" на дії Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено повністю.
2.4. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, виходив з того, що оскільки підтвердження (наказу Мінстратегпрому) про включення стягувача до Переліку боржників - підприємств оборонно-промислового комплексу матеріали виконавчого провадження не містили, а відтак зазначене свідчить про відсутність умови, за якої імперативні приписи абзацу 22 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають застосуванню.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 у справі №910/18507/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" подало касаційну скаргу, якою просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.
3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" посилається на те, що судом апеляційної інстанції прийнято оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, судом не повністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновок щодо питання застосування норми права відсутній, неправильно застосовано норми абзаців 22-23 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження". Посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.08.2024 у справа №460/13317/23, від 27.06.2024 у справі №990/305/23.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти вимог та доводів останньої заперечує та просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, мотивуючи його тим, що висновки суду апеляційної інстанції щодо правомірного зупинення державним виконавцем вчинення виконавчих дій є такими, що відповідають Закону. Разом з тим, відповідач зазначає, що стягувачу слід захищати порушені права в іншому судовому засіданні до Мінстратегпрому, який незаконно відмовив позивачу у включенні до Переліку.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4.2. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні скарги на дії державного виконавця щодо визнання неправомірними дій державного виконавця по зупиненню виконавчих дій за виконавчим провадженням НОМЕР_1.
4.3. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при постановленні оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд зазначає таке.
4.4. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, положень частини першої статті 18, частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
4.5. Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій виконавців регламентує Закон України "Про виконавче провадження".
4.6. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та / або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження").
4.7. Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі статтею 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
4.8. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та / або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків (постанова Верховного Суду від 14.10.2024 у справі №910/10222/22).
4.9. Верховний Суд, аналізуючи положення Закону України "Про виконавче провадження", враховує, що він розрізняє поняття, перелік підстав та наслідки:
- зупинення вчинення виконавчих дій (стаття 34; пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення");
- зупинення виконавчого провадження (стаття 38);
- зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи (пункт 10-1 розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення");
- зупинення вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) (пункти 1-4, 1-5, 10-3 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення").
4.10. У справі, що переглядається, спірне питання стосується, зокрема, порядку зупинення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень про стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу (пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження").
4.11. 25 серпня 2022 року набрали чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану" та Закон України "Про внесення зміни до пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо зупинення виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану".
Цими Законами пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено новими абзацами.
Зокрема, визначено:
"Зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Дія заборони, встановленої абзацом дванадцятим цього пункту, не поширюється на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці дванадцятому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення".
06 травня 2023 року набрав чинності новий Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану", яким пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" викладено в новій редакції.
Положення щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, залишилися незмінними.
4.12. Отже, з 25 серпня 2022 року у період дії воєнного стану в Україні:
- зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу;
- такий перелік боржників - підприємств оборонно-промислового комплексу визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Це правило не застосовується до виконання:
- рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом;
- рішень, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці двадцять другому пункту 10-2;
- рішень про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
4.13. 04 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України постановою №101 затвердив Порядок, який встановлює процедуру визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (далі - Порядок).
У цьому Порядку під підприємством оборонно-промислового комплексу (далі - підприємство) слід розуміти підприємство, що розробляє та / або виробляє, та / або модернізує, та / або ремонтує, та / або утилізує продукцію військового призначення, та / або надає послуги в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і оборони, та / або здійснює постачання товарів військового призначення та подвійного використання, надання послуг військового призначення під час військово-технічного співробітництва України з іншими державами (пункт 2 Порядку).
За змістом пункту 5 Порядку критеріями включення підприємства до переліку є:
- перебування у процесі виконання державного контракту (договору), укладеного ним з державним замовником у сфері оборони, або залучення підприємства на підставі договорів, зокрема зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання такого державного контракту (договору);
- включення до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).
Підприємство включається до переліку за умови відповідності одночасно обом зазначеним критеріям.
Перелік підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (далі - Перелік), визначається Мінстратегпромом, яке протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви та доданих до неї документів забезпечує їх розгляд та приймає рішення про включення або про відмову у включенні підприємства до Переліку, про що видається відповідний наказ. Копія наказу надсилається заявнику протягом п`яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію", Про державну таємницю" разом із супровідним листом (пункт 9 Порядку).
4.14. Отже, відповідно до Порядку копія наказу про включення підприємства до Переліку надсилається виключно заявнику. На противагу цьому, копії рішення про виключення підприємства з Переліку надсилаються органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю та заявнику (пункт 11 Порядку).
4.15. Розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" не встановлює особливого (спеціального) порядку зупинення вчинення виконавчих дій.
Абзацом першим частини четвертої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник-фізична особа - також про зміну місця роботи.
Зазначені вимоги не застосовуються лише стосовно осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" на час позбавлення особи особистої свободи (абзац другий частини четвертої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, боржник, включений до Переліку, зобов`язаний невідкладно письмово повідомити виконавця, який має зупинити вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
4.16. У постанові Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №910/10733/22 вказано, що факт внесення підприємства до Переліку є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій за умови дотримання процедури:
- повідомлення виконавця про наявність таких обставин (надсилання боржником копії наказу);
- прийняття державним виконавцем постанови.
4.17. У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що боржником за виконавчим документом є Дочірнє підприємство Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ", код ЄДРПОУ 30019335, а стягувачем: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС", код ЄДРПОУ 39562922.
Державним виконавцем 12.11.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
13.11.2024 до відділу надійшла заява боржника про зупинення виконавчого провадження, до якої долучено наказ Мінстратегпрому від 22.09.2023 № 5402, відповідно до якого боржника включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану. Інформація про виключення боржника з такого переліку до відділу не надходило.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо винесення 02.12.2024 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій здійснені у спосіб та в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження" правомірні.
4.18. Разом з тим, позивач обґрунтовував свою скаргу, посиланням на абзац 23 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до абзацу 23 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
Втім, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не надано відповідного підтвердження (наказу Мінстратегпрому) про включення останнього до Переліку таких підприємств, що свідчить про відсутність умови, за якою приписи абзацу 22 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають застосуванню.
Зазначене спростовує доводи касаційної скарги та зводиться до власного тлумачення позивачем абзаців 22 - 23 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження".
Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.08.2024 у справа №460/13317/23 (про визнання протиправним та скасування розпорядження ДПС, та зобов`язання видалити з реєстру інформацію щодо анулювання ліцензій), від 27.06.2024 у справі №990/305/23 (про визнання протиправним та скасування рішення ВККС, та зобов`язання відновити процедуру первинного оцінювання судді) до уваги не приймаються, оскільки такі висновки зроблені Судом за неподібних правовідносин.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
5.4. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із доводів та вимог касаційної скарги та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 236 238 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" залишити без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 у справі №910/18507/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець