ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/18813/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кузьміка Д. В., Шевченка Ю. А.,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» - Круглика В. В.,
Публічного акціонерного товариства «Актабанк» - не з`явився,
Товарної біржі «Аукціоніст» - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 (у складі колегії суддів: Разіна Т. І. (головуючий), Іоннікова І. А., Михальська Ю .Б.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 (суддя Гулевець О. В.)
у справі № 910/18813/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест»
до Публічного акціонерного товариства «Актабанк», Державної організації (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товарної біржі «Аукціоніст»,
про застосування наслідків недійсності правочинів,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (далі - ТОВ «ФК «Реверс Інвест») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Актабанк» (далі - ПАТ «Актабанк»), Державної організації (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Фонд) про застосування наслідків недійсності правочину до Договору купівлі-продажу майнових прав від 19.02.2019 № 3 (далі - Договір № 3), застосування наслідків недійсності правочину до Договору про відступлення прав вимоги від 21.02.2019 № 4 (далі - Договір № 4) та стягнення за наслідками недійсності правочинів солідарно з відповідачів на користь позивача кошти у розмірі 4 557 886,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2019 у справі №904/701/19 та від 22.04.2019 у справі №904/702/19 визнано недійсними Договір № 3 та Договір №4 відповідно. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з вимогами про застосування наслідків недійсності правочинів на підставі статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо повернення відповідачами на його користь грошових коштів, сплачених за цими договорами у розмірі 4 299 074,66 грн, стягнення витрат за сплату вартості винагороди оператора у розмірі 128 971,00 грн та 3% річних у розмірі 129 841,35 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2020 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товарну біржу «Аукціоніст».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 позов задоволено частково. Застосовано наслідки недійсності правочину до Договору № 3, укладеного між ТОВ «ФК «Реверс Інвест» та ПАТ «Актабанк»; застосовано наслідки недійсності правочину до Договору № 4, укладеного між ТОВ «ФК «Реверс Інвест» та ПАТ «Актабанк»; стягнуто за наслідками недійсності правочинів з ПАТ «Актабанк» на користь ТОВ «ФК «Реверс Інвест» заборгованість у розмірі 4 299 074,66 грн та судовий збір у розмірі 64 486,12 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Реверс Інвест» щодо стягнення з Фонду у розмірі 4 299 074,66 грн та судового збору у розмірі 64 486,12 грн скасовано. В цій частині прийняте нове рішення, яким позов ТОВ «ФК «Реверс Інвест» задоволено. Стягнуто солідарно з Фонду на користь ТОВ «ФК «Реверс Інвест» заборгованість у розмірі 4 299 074,16 грн та судовий збір у розмірі 64 486,12 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції від 05.05.2021 залишено без змін.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, у лютому 2022 року Фонд подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. (головуючий), Багай Н. О., Сухового В. Г. від 25.04.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/18813/19 за касаційною скаргою Фонду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.06.2022.
У судовому засіданні 01.06.2022 ТОВ «ФК «Реверс Інвест» звернулося до Верховного Суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, обґрунтованим неотриманням позивачем копії касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. (головуючий), Багай Н. О., Сухового В. Г. від 01.06.2022 розгляд касаційної скарги Фонду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 у справі № 910/18813/19 відкладено на 29.06.2022.
27.06.2022 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, ТОВ «ФК «Реверс Інвест» зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином надано оцінку обставинам справи та вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. (головуючий), Багай Н. О., Сухового В. Г. від 29.06.2022 в судовому засіданні у справі № 910/18813/19 за касаційною скаргою Фонду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 оголошено перерву до 20.07.2022.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022 справу № 910/18813/19 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. (головуючий), Зуєва В. А., Сухового В. Г.
ПАТ «Актабанк», Товарна біржа «Аукціоніст» у судове засідання 20.07.2022 своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", також те, що учасники справи не звертались до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Фонду та ТОВ «ФК «Реверс Інвест», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Протоколу електронного аукціону від 18.02.2019 № UA-EA-2019-01-28-000042-b переможцем аукціону, проведеного в інтересах ПАТ «Актабанк», за номером лота F28GL40303 (майнові права за кредитним договором від 29.07.2013 № 01-1488/Т, укладеним з юридичною особою (забезпечення: обладнання, товари в обороті, нерухомість комерційного призначення (1 об`єкт), 4 поруки фізичних осіб та 3 поруки юридичних осіб) було визнано ТОВ «ФК «Реверс Інвест».
За результатами цього аукціону, 19.02.2019 між ПАТ «Актабанк» (продавець), від імені якого діяла уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Актабанк» Куліш В. М., та ТОВ «ФК «Реверс Інвест» (покупець) було укладено Договір № 3, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають:
- право вимоги до боржника, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами, перелік яких зазначений у додатку № 1 до цього договору;
- право оскаржувати недійсність або припинення прав вимоги, а також припинення/ліквідацію будь-якого з боржників у судовому та позасудовому порядках;
- право звернення до державних органів, установ, організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень власника прав вимоги та/або кредитора за правами вимоги, які передбачені законодавством та укладеними договорами, включаючи, але не обмежуючись боржників, органів нотаріату, правонаступників/спадкоємців боржників, тощо;
- право власності на права вимоги, а також інші права кредитора за правами вимоги, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у разі скасування рішень про їх недійсність чи припинення або у разі скасування припинення/ліквідації боржника, на підставі цього договору;
-інші права, що пов`язані або випливають із прав вимоги.
Відповідно до додатку № 1 до Договору № 3 предметом договору є майнові права за кредитним договором від 29.07.2013 № 01-1488/Т.
Відповідно до пункту 3.1 Договору № 3 сторони домовились, що за продаж майнових прав за договором покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі 1 399 550,00 грн.
ТОВ «ФК «Реверс Інвест» на виконання умов Договору № 3 було сплачено на користь ПАТ «Актабанк» 1 399 550,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.02.2019 № 178.
Відповідно до Протоколу електронного аукціону №UA-EA-2019-01-30-000094-b від 20.02.2019 переможцем аукціону, проведеного в інтересах ПАТ «Актабанк», за номером лота № F28GL40420 (права вимоги за кредитним договором від 04.07.2012 № 01-1033/Т, укладеним з юридичною особою (застава: нерухомість комерційного призначення (1 об`єкт)) було визнано ТОВ «ФК «Реверс Інвест».
За результатами цього аукціону, 21.02.2019 між ПАТ «Актабанк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Актабанк» Куліш В. М., та ТОВ «ФК «Реверс Інвест» (новий кредитор) було укладено Договір № 4, відповідно до умов якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальника та заставодавця (іпотекодавця), зазначені у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договором та іпотечним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Відповідно до додатку № 1 до Договору № 4 предметом договору є права вимоги за кредитним договором від 04.07.2012 № 01-1033/Т.
Згідно з пунктом 4 Договору № 4 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основним договором новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 2 899 524,66 грн.
ТОВ «ФК «Реверс Інвест», на виконання умов Договору № 4, було сплачено на користь ПАТ «Актабанк» 2 899 524,66 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2019 № 179.
Судами установлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2019 у справі № 904/701/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солома» до ТОВ «ФК «Реверс Інвест», ПАТ «Актабанк» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Куліша В. М., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товарна біржа «Аукціоніст», визнано недійсними відкриті торги (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 18.02.2019 з реалізації лоту № F28GL40303 (майнові права за кредитним договором від 29.07.2013 №01-1488/Т, укладеним з юридичною особою (забезпечення: обладнання, товари в обороті, нерухомість комерційного призначення (1 об`єкт), 4 поруки фізичних осіб та 3 поруки юридичних осіб); визнано недійсним протокол електронного аукціону № UА-ЕА-2019-01-28-000042-b, сформований 18.02.2019 за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 18.02.2019 з реалізації лоту № F28GL40303 (майнові права за кредитним договором від 29.07.2013 №01-1488/Т, укладеним з юридичною особою (забезпечення: обладнання, товари в обороті, нерухомість комерційного призначення (1 об`єкт), 4 поруки фізичних осіб та 3 поруки юридичних осіб); визнано недійсним Договір № 3, укладений між ПАТ «Актабанк» та ТОВ «ФК «Реверс Інвест» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 18.02.2019 № UА-ЕА-2019-01-28-000042-b.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 22.04.2019 у справі № 904/702/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива-Ріелті» до ТОВ «ФК «Реверс Інвест», ПАТ «Актабанк» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Актабанк» Куліш В. М., Товарної біржі «Аукціоніст», за участю: третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Присадибне», визнано недійсними відкриті торги (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 20.02.2019 з реалізації лоту № F28GL40420 (права вимоги за кредитним договором від 04.07.2012 № 01-1033/Т, укладеним з юридичною особою (застава: нерухомість комерційного призначення (1 об`єкт)); визнано недійсним протокол електронного аукціону від 20.02.2019 № UA-ЕА-2019-01-30-000094-b, за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 20.02.2019 з реалізації лоту № F28GL40420 (права вимоги за кредитним договором від 04.07.2012 № 01-1033/Т, укладеним з юридичною особою (застава: нерухомість комерційного призначення (1 об`єкт)); визнано недійсним Договір № 4, укладений між ПАТ «Актабанк» та ТОВ «ФК «Реверс Інвест» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 20.02.2019 № UА-ЕА-2019-01-30-000094-b.
ТОВ «ФК «Реверс Інвест», звертаючись до суду з вимогами про застосування наслідків недійсності правочинів та стягнення за наслідками недійсності правочинів солідарно з відповідачів на користь позивача коштів, в обґрунтування послалося на те, що у зв`язку з визнанням недійсними Договору № 3 та Договору № 4 у відповідачів виникло грошове зобов`язання перед позивачем щодо повернення на його користь грошових коштів, які були отримані останнім за умовами цих договорів у розмірі 4 299 074, 66 грн, а також винагороди оператора за протоколами електронних аукціонів у розмірі 128 971,00 грн та 3 % річних у розмірі 129 841,35 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами грошового зобов`язання.
Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Реверс Інвест» в частині застосування наслідків недійсності Договору № 3 та Договору № 4 та стягнення за наслідками недійсності правочинів заборгованості у розмірі 4 299 074, 66 грн, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки Договір № 3 та Договір № 4 визнано недійсними, то застосовуються наслідки недійсності цих договорів у вигляді стягнення з ПАТ «Актабанк» на користь позивача 4 299 074,00 грн, що були сплачені позивачем на виконання цих договорів. Разом з цим суд зазначив, що Фонд не може бути солідарним боржником за цими вимогами, оскільки діяв як орган управління від імені банку та не є стороною недійсних правочинів. Відмовляючи у задоволені решти позовних вимог, суд зазначив, що позивачем не доведено підстав стягнення з відповідачів суми сплаченої за участь позивача у електронних торгах, а також про безпідставність нарахування 3% річних, оскільки банк перебуває в процесі ліквідації.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та приймаючи нове рішення в цій частині, виходив із того, що розпорядником накопичувального рахунку, на який було перераховано позивачем кошти, є Фонд та саме рішення Фонду про затвердження умов продажу майна на аукціоні прийняті за наявності інформації про припинення майнових зобов`язань перед ПАТ «Актабанк» за кредитними договорами № 01-1488/1 та № 01-1033/Т, призвели до формування лотів з майновими правами, які є припиненими, тому позовна вимога щодо солідарного стягнення коштів є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Предметом касаційного оскарження у справі № 910/18813/19, що розглядається, є судові рішення в частині вирішення позовних вимог про застосування наслідків недійсності правочинів.
У поданій касаційній скарзі Фонд, посилаючись на наявність підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказав на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17, від 12.06.2018 у справі № 910/14465/17, від 16.06.2020 у справі № 910/22513/17 від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 910/13982/17, від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц.
Положеннями частини 1 статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Так, однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2019 у справі № 904/701/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2020, зокрема, визнано недійсним Договір № 3, укладений між ПАТ «Актабанк» та ТОВ «ФК «Реверс Інвест» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 18.02.2019 № UА-ЕА-2019-01-28-000042-b.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі № 904/702/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021, зокрема, визнано недійсним Договір № 4, укладений між ПАТ «Актабанк» та ТОВ «ФК «Реверс Інвест» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 20.02.2019 № UА-ЕА-2019-01-30-000094-b.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення у справі, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Отже, оскільки рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2019 у справі № 904/701/19 та від 22.04.2019 у справі № 904/702/19 визнано недійсними Договір № 3 та Договір № 4 відповідно, такі обставини в силу частини 4 статті 75 ГПК України не підлягає доведенню під час розгляду цієї справи.
Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина 1).
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 2).
Так, вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ФК «Реверс Інвест» було перераховано кошти за Договором № 3 на користь ПАТ «Актабанк» у розмірі 1 399 550,00 грн (платіжне доручення від 19.02.2019 № 178) та за Договором № 4 на користь ПАТ «Актабанк» у розмірі 2 899 524,66 грн (платіжне доручення від 21.02.2019 № 179).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «Реверс Інвест» позовні вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів та стягнення за наслідками недійсності правочинів солідарно з відповідачів на користь позивача коштів пред`явило до ПАТ «Актабанк» та Фонду.
Відповідно до частини 1 статті 3 та пункту 8 частини 2 статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Аналіз функцій Фонду, визначених у статтях 2 і 37 зазначеного Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків рішення, а з другого боку, здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Так, діючи як орган управління банку, Фонд безпосередньо або уповноважена особа у разі делегування їй повноважень мають право:
- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;
- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, установлених цим Законом;
- продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;
- повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;
- приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов`язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю та інше.
Отже, основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а пов`язані з управлінням банком у якості виконавчого органу (адміністрації).
З дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення (частина 1 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.
Таким чином, з моменту введення в банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. Банк зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та є самостійним суб`єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Так, правовий статус Фонду як юридичної особи публічного права, що має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності та перебуває у його господарському віданні, не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або розпочато процедуру ліквідації, оскільки Фонд розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій.
Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 22.08.2018 у справі № 559/1777/15-ц, від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17, від 12.06.2018 у справі № 910/14465/17, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15.01.2015 № 19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Актабанк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.01.2015 № 6 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Актабанк» та призначення уповноваженої особи на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Актабанк».
Рішенням виконавчої дирекцією Фонду від 04.01.2018 № 24 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Актабанк» строком на один рік з 16.01.2018 по 15.01.2019 включно.
Рішенням виконавчої дирекцією Фонду від 27.12.2018 № 3475 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Актабанк» строком на один рік з 16.01.2019 по 15.01.2020 включно.
Разом із цим, відповідно до пункту 3.2 глави 3 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 №2, з метою забезпечення процедури ліквідації Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) ініціює відкриття накопичувального рахунку неплатоспроможного банку у національній валюті та іноземній валюті, а також у банківських металах (за необхідності) в Національному банку України.
Пунктом 3.4 глави 3 розділу V цього Положення передбачено, що на накопичувальний рахунок банку зараховуються кошти такого банку і надходження на його користь.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «ФК «Реверс Інвест» було перераховано кошти у розмірі 4 299 074,00 грн на рахунок ПАТ «Актабанк», відкритий в Національному банку України.
Відповідно до положень статті 216 ЦК України застосування наслідків недійсності правочину передбачено до сторін такого правочину.
Сторонами недійсних правочинів (Договір № 3 та Договір № 4) є ТОВ «ФК «Реверс Інвест» та ПАТ «Актабанк», а Фонд не є стороною цих правочинів.
Враховуючи наведене та те, що під час проведення електронних аукціонів та укладення Договору № 3 та Договору № 4, Фонд діяв від імені ПАТ «Актабанк» в межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку, наслідки недійсності зазначених правочинів, передбачені частиною 2 статті 216 ЦК України, застосовуються лише до сторін договору - позивача та ПАТ «Актабанк».
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Реверс Інвест» в частині солідарного стягнення з відповідачів коштів, які було сплачено позивачем на виконання Договору № 3 та Договору № 4, зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про стягнення за наслідками недійсності правочинів солідарно з ПАТ «Актабанк» та Фонду на користь позивача сплачених за цими договорами коштів.
Таким чином, при розгляді касаційної скарги Фонду підтвердилась підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частиною 2 статті 287 ГПК України.
Разом з тим суд першої інстанції на підставі повного встановлення всіх фактичних обставин справи дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Реверс Інвест» до Фонду та правомірно застосував наслідки недійсності Договору № 3 та Договору № 4 у вигляді стягнення з ПАТ «Актабанк» як сторони зазначених договорів на користь позивача коштів у розмірі 4 299 074,66 грн, які було сплачено позивачем на виконання цих договорів.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає позиції Великої Палати у справах № 910/24198/16, № 559/1777/15-ц, № 910/8132/17, 12.06.2018, № 910/14465/17, № 910/7122/17.
Доводи скаржника щодо прийняття позивачем ризиків, пов`язаних з переходом прав за умовами Договору № 3 та Договору № 4, Судом не беруться до уваги, оскільки вони не скасовують застосування наслідків недійсності цих договорів, що передбачені законом - статтею 216 ЦК України.
Доводи касаційної скарги щодо незастосування судом наслідків недійсності правочинів саме у вигляді двосторонньої реституції не беруться судом до уваги, оскільки не впливають на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, а інша сторона недійсних Договору № 3 та Договору № 4 не позбавлена права також звернутись з вимогою про застосування наслідків недійсності правочинів у вигляді повернення отриманих за недійсними договорами документів.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).
Зважаючи на викладене, касаційна скарга Фонду підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 910/18813/19 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 у справі № 910/18813/19 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
В. Г. Суховий