ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/19850/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - фірми SP Modern Limited - Гамрецького Є.О.,
відповідача - дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" - Алексєєва А.А.,
розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (далі - Підприємство)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 (головуючий суддя - Руденко М.А., судді Понамаренко Є.Ю. і Барсук М.А.)
зі справи № 910/19850/21
за позовом фірми SP Modern Limited (далі - Фірма)
до Підприємства
про стягнення 255 924, 94 дол. США,
ВСТАНОВИВ:
1. У грудні 2021 року Фірма звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства про стягнення 255 924, 94 дол. США, з яких: сума основного боргу - 236 344 дол. США, три відсотків річних - 19 580, 94 дол. США.
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов контракту від 08.10.2018 №21/84-К (далі - Контракт) у частині розрахунку за поставлений позивачем товар.
2. Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2022 (суддя Морозов С.М.) позов залишено без розгляду, оскільки спір у даній справі відноситься до компетенції арбітражу.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022: задоволено апеляційну скаргу Фірми; зазначену ухвалу місцевого господарського суду скасовано; матеріали справи передано на розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанову мотивовано неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
4. У касаційній скарзі Підприємство просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи, а ухвалу місцевого господарського суду від 08.02.2022 залишити без змін.
5. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції застосував норму права (частину третю статті 75, статтю 269 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/19844/16, від 19.06.2018 у справі №922/3946/16, від 10.03.2020 у справі №910/8395/19, від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 01.07.2021 у справі №46/603, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19, від 23.07.2019 у справі №917/2034/17. Крім того, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом статей 7 11 13 42 73 74 76 77 86 161 178 210 ГПК України.
6. Фірма у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами, викладеними у ній, вважає їх необґрунтованими, а касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, вказуючи, що посилання відповідача у касаційній скарзі на правові позиції Верховного Суду не заслуговують на увагу, адже обставини справ, на які посилається відповідач, виникають з інших, неподібних правовідносин, та просить залишити касаційну скаргу Підприємства без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у цій справі - без змін.
7. Судом першої інстанції у постановленні згаданої ухвали (пункт 2 цієї постанови) з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
7.1. Фірмою (продавець) і Підприємством (покупець) укладено Контракт, за умовами якого:
- продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити запчастини, які використовуються при ремонті авіаційних двигунів (товар), у кількості, за номенклатурою та цінами, що визначаються специфікацією (додаток №1 до Контракту);
- всі спори, розбіжності, вимоги, які виникають за Контрактом або у зв`язку з ним, у тому числі які стосуються його трактування, виконання, порушення умов, припинення чи нікчемності та які не врегульовані шляхом переговорів між сторонами, підлягають врегулюванню в Арбітражному суді при Торгово-Промисловій Палаті за місцем розташування сторони, яка звернулася до суду (пункт 9.2);
- рішення арбітражного суду є остаточним та обов`язковим для сторін (пункт 9.4).
7.2. Сторонами у Контракті передбачено арбітражне застереження, і позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до визначеного арбітражу і йому було відмовлено в розгляді спору.
7.3. 04.01.2022 до суду надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі, обґрунтована непідсудністю останньої господарському суду міста Києва, оскільки умовами Контракту (пункт 9.2) не передбачено підсудності справи господарським судам України, зокрема господарському суду міста Києва.
7.4. У суду відсутні підстави вважати, що передбачене умовами Контракту арбітражне застереження не може бути виконаним, а тому арбітражне застереження тлумачиться судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
7.5. Від відповідача до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшла заява про закриття провадження у справі (підпункт 7.3 даного пункту постанови), яка приймається судом як фактичне заперечення відповідача проти вирішення спору в господарському суді. Відтак позов зі справи підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України.
8. Апеляційним господарським судом у прийнятті оскаржуваної постанови додатково з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
8.1. У Контракті сторони дійшли згоди про те, що: всі спори між учасниками Контракту, підлягають врегулюванню в Арбітражному суді при Торгово-Промисловій Палаті за місцем розташування сторони, яка звернулася до суду; в ході судового засідання буде використовуватися англійська та українська мови.
8.2. Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, не зазначив та не встановив «чіткої арбітражної установи з її регламентом», до якої має бути переданий даний спір.
8.3. Для віднесення даного спору до розгляду міжнародного комерційного арбітражу недостатньо вказівки на місце проведення арбітражу (за місцем розташування сторони, яка звернулась до суду) та мову арбітражного розгляду, оскільки в Контракті його сторонами не визначено конкретну назву арбітражного суду, який мав би розглядати відповідний спір.
8.4. Місцезнаходженням позивача є м. Ларнака, Кіпр.
За інформацією з Кіпрського реєстру компаній (https://efiling.drcor.mcit.gov.cy), у Республіці Кіпр зареєстровано такі арбітражні суди: Міжнародний комерційний арбітражний суд [CYPRUS INTERNATIONAL COURT OF ARBITRATION (CICA)] та Міжнародний арбітражний суд Кіпру лімітед (I.A.C.C. INTERNATIONAL ARBITRATION COURT OF CYPRUS LIMITED).
Доводи відповідача щодо неврахування апеляційним господарським судом наданої відповідачем виписки з Кіпрського реєстру компаній (https://efiling.drcor.mcit.gov.cy) відхилено, оскільки інформація, наведена в даній виписці, наявна в загальному доступі в мережі Інтернет, а тому вважається загальновідомою в розумінні статті 75 ГПК України.
8.5. Зазначена інформація відповідачем не спростована; ним не наведено (і судом попередньої інстанції не встановлено) інших відомостей щодо підтвердження можливості передачі даного спору для вирішення конкретній компетентній арбітражній установі, зазначеній у Контракті, - Арбітражному суду при Торгово-Промисловій Палаті Республіки Кіпр, і взагалі наявності такої установи.
8.6. Арбітражна угода має передбачати не лише місце розгляду спору, а й процедурні питання щодо такого розгляду (арбітражний регламент); також сторони додатково можуть визначити мову розгляду, компетентний орган, кількість арбітрів та принципи їх визначення. Відповідні положення закріплено в статті 1 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.
Водночас в арбітражному застереженні у Контракті не було погоджено ні процедурних питань щодо розгляду спору (арбітражного регламенту), ані конкретного компетентного арбітражного органу, який мав би здійснити розгляд спору.
8.7. Відтак умови Контракту не дають можливості визначити третейський суд, який був би повноважним для розгляду спору, порядок його формування, у тому числі ad hoc, і порядок розгляду цього спору таким судом.
Арбітражне застереження, передбачене в Контракті, є таким, що не може бути виконане. Враховуючи це, а також те, що відповідач знаходиться на території України (у місті Києві), виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21 22 Конституції України стосовно непорушності конституційних прав особи, статей 3 15 Цивільного кодексу України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, з огляду на приписи статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суд вважав, що пріоритет у розгляді цього спору належить саме господарському суду як органу судової влади.
9. Причиною подання касаційної скарги стала незгода Підприємства із скасуванням апеляційною інстанцією ухвали місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду та передачею матеріалів справи на розгляд місцевого господарського суду.
10. Відповідно до положень ГПК України:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша, третя, четверта статті 13);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73);
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74);
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76);
- суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 7 частини першої статті 226);
- у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про, зокрема, залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина третя статті 271).
11. Суд апеляційної інстанції у розгляді даної справи, з`ясувавши, на відміну від суду першої інстанції, неможливість виконання угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду за місцем знаходження позивача - Фірми, дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.
12. Так, судом попередньої інстанції встановлено і скаржником не заперечується, що: а) за умовами угоди про передачу спору на вирішення третейського суду (арбітражного застереження, вміщеного в Контракті) всі спори за Контрактом підлягають врегулюванню «в Арбітражному суді при Торгово-Промисловій Палаті за місцем розташування сторони, яка звернулася до суду»; б) місцезнаходженням позивача (Фірми) є м.Ларнака, Республіка Кіпр; в) при цьому в матеріалах справи відсутні і відповідачем (Підприємством) не подані будь-які відомості стосовно можливості передачі даного спору на розгляд установи, зазначеної в Контракті, - «Арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті Республіки Кіпр», та й самої наявності такої установи, і, відповідно, арбітражного регламенту, який визначав би процедурні питання розгляду спору.
13. Верховний Суд, зі свого боку, відзначає, що і в касаційній скарзі Підприємством не вказано жодних даних стосовно самого існування такої арбітражної установи (третейського суду), як «Арбітражний суд при Торгово-Промисловій Палаті» у Республіці Кіпр, її (установи) місцезнаходження, наявності відповідного арбітражного регламенту, за яким мав би здійснюватися третейський розгляд спору.
14. Відсутність у справі будь-яких достовірних даних про установу, яка могла б вирішити даний спір у порядку третейського розгляду (про її існування, місцезнаходження, порядок третейського розгляду), унеможливлювала б і таке вирішення спору, що, своєю чергою, суперечило б визначеному статтею 2 ГПК України завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, причому відповідне завдання превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
15. За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції щодо неможливості виконання угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду знаходить підтвердження за матеріалами справи, а доводи скаржника стосовно порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права та неврахування ним правових висновків Верховного Суду в інших справах не тягнуть за собою наслідків у вигляді скасування оскаржуваного судового рішення.
У зв`язку з цим Верховний Суд керується й приписом частини другої статті 300 ГПК України, згідно з яким суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Верховний Суд погоджується з доводами Фірми, наведеними у відзиві на касаційну скаргу, в тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.
17. Понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 зі справи № 910/19850/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов