ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/20358/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідачів - 1 - Грекової Л.В.,

-2 - не з`явився,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог

щодо предмета спору, на стороні позивача - Ярошенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

на ухвалу Господарського суду міста Києва

(суддя - Грєхова О.А.)

від 11.05.2021,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Руденко М.А., судді - Зубець Л.П., Пономаренко Є.Ю.)

від 21.09.2021,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь Груп",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",

про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" звернулось до господарського суду з позовом про зобов`язання ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" вчинити дії - повернути на користь позивача оригінали документів згідно з переліком, наведеним у прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021, позов ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" про зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, залишив позов ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з огляду на те, що позивач, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не забезпечив участі свого представника в судових засіданнях 05.04.2021, 26.04.2021 та 11.05.2021, про причини неявки представника не повідомив та клопотань про відкладення судового засідання не подав.

23.10.2021 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду року від 21.09.2021, в якій просить вказані судові рішення скасувати, а справу передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи.

Підставами для скасування судових рішень зазначає ч. 2 ст. 287 ГПК України та стверджує, що судами попередніх інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права - ч. 6 ст. 12, ч. 5 ст. 44, ст.ст. 35, 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 236 ГПК України. Вважає, що судом апеляційної інстанції не надана оцінка тому, що з 25.06.2020 визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до ЄДРПОУ вирішено здійснювати безпосередньо Фондом, що вбачається з рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1203 від 25.06.2020. Тобто інтереси позивача представляє саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. На думку скаржника, судом першої інстанції не було застосовано до цих правовідносин спеціального закону- Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який мав би бути застосованим.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін з наведених у відзиві мотивів. Зокрема, зазначає, що позивач і Фонд є окремими самостійними юридичними особами та не можуть діяти в інтересах один одного, навіть маючи підписантом одну і ту ж особу. Стверджує, що суди дійшли правильного висновку про залишення позову без розгляду з огляду на систематичне нез`явлення представників позивача у судові засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 порушено провадження у справі за позовом ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" про зобов`язання вчинити дії та прийнято позовну заяву до розгляду; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; розгляд справи призначено на 05.12.2016, а ухвалою цього ж суду від 05.12.2016 провадження у справі № 910/20358/16 зупинено до вирішення адміністративної справи № 826/10203/16; сторін зобов`язано повідомити суд про результати розгляду адміністративної справи № 826/10203/16 (а.с. 1-3, т. 1; 211-217, т. 2).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 поновлено провадження у справі № 910/20358/16 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі № 910/20358/16 призначено на 01.10.2018 о 10:50 (а.с. 226-227, т. 2).

Оскільки судове засідання 01.10.2018 не відбулось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 підготовче судове засідання було призначено на 29.10.2018 о 10:20 (а.с. 8, т. 4).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2018 залучено до участі у справі співвідповідача - ТОВ "Фінансова компанія "Капіталь Груп", а підготовче засідання відкладено на 19.11.2018 о 12:40 (а.с. 18-19, т. 4).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 підготовче судове засідання відкладено на 03.12.2018 о 11:40 (а.с. 170, т. 4).

Ухвалою суду першої інстанції від 03.12.2018 провадження у справі № 910/20358/16 зупинено до вирішення справи № 910/11470/18; сторін зобов`язано повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/20358/16, надавши до матеріалів справи належним чином засвідчену копію судового рішення у вказаній справі, яке набрало законної сили (а.с. 4-7, т. 5).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 поновлено провадження у справі № 910/20358/16; підготовче засідання у справі №910/20358/16 призначено на 05.04.21 об 11:20, а ухвалою цього ж суду від 05.04.2021 залучено до участі у справі ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" як третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; підготовче засідання відкладено на 26.04.2021 об 11:20 год; зобов`язано позивача протягом двох днів з дня винесення цієї ухвали направити копію позовної заяви з додатками третій особі та подати суду докази направлення цих документів третій особі (а.с. 27-28, 81-83, т. 5).

За результатами судового засідання 26.04.2021, місцевим господарським судом прийнято ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 11.05.2021 на 12:40 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 позивача повідомлено про відкладення підготовчого судового засідання на 11.05.2021 о 12:40 год (а.с. 167, т. 5).

Господарським судом міста Києва позов залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, про що свідчить ухвала від 11.05.2021 (а.с. 201-203, т. 5).

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, позивачем у позовній заяві зазначено:

- на підставі постанови правління Національного банку України від 17.03.2016 № 169 "Про віднесення ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.03.2016 № 368 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" згідно з яким розпочато процедуру виведення позивача з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 18.03.2016 до 17.04.2016, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора позивача, визначені ст. ст. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гулею Олександру Івановичу строком на один місяць з 18.03.2016 до 17.04.2016;

- 13.04.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 505 "Про продовження строків тимчасової адміністрації у позивача" з 18.04.2016 до 22.04.2016;

- відповідно до постанови правління Національного банку України від 21.06.2016 № 280 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.04.2016 № 561 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень ліквідатора банку" згідно з яким розпочато процедуру ліквідації позивача з 22.04.2016 до 21.04.2018, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора позивача, визначені, зокрема, ст. ст. 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Гулею Олександру Івановичу (саме вказана особа і підписала позову заяву від імені позивача) на два роки з 22.04.2016 до 21.04.2018.

З відомостей, які містяться на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (https://www.fg.gov.ua/banki-v-upravlinni-fondu/banki-shcho-likviduyutsya/pat-bank-petrokommerts-ukraina) вбачається, що виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 16.04.2020 № 814 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації позивача на один рік з 22.04.2020 до 21.04.2021". Цим же рішенням продовжено повноваження ліквідатора позивача, визначені ст. 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Тімоніну Олександру Олексійовичу строком на один рік з 22.04.2020 до 21.04.2021;

- відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.06.2020 № 1203 відкликано повноваження ліквідатора позивача, делеговані Тімоніну Олександру Олексійовичу рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.04.2020 № 814 та вирішено, що ліквідація позивача здійснюватиметься безпосередньо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з урахуванням вимог Закону України № 590-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" та відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вказано про те, що адресою для листування і прийому громадян з питань ліквідації позивача є: вул. Січових Стрільців, 17 м. Київ, 04053.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на дату винесення оспорюваної ухвали жодних відомостей про продовження строків здійснення процедури ліквідації позивача на період після 21.04.2021 матеріали справи не містять; відсутні такі відомості і на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

За змістом ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі делегування їй повноважень, до яких належать, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі, позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у разі делегування їй повноважень, після запровадження тимчасової адміністрації в банку, фактично набуває всіх повноваження органів управління та контролю банку та діє в тому числі як представник останнього, зокрема в договірних правовідносинах з клієнтами банку (аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 755/1700/16-ц).

При цьому з моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та є самостійним суб`єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 161/4985/17).

Положеннями ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Частиною 1 ст. 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 3 ст. 45 ГПК України).

Згідно з ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

У Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виникає право на представлення інтересів банків, які перебувають у процедурі ліквідації, в силу вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", однак право на представляє інтересів конкретного банку, зокрема, в суді, Фонд в особі свого представника набуває саме за наявності у останнього відповідного документа - довіреності, виданої йому Фондом для представлення інтересів конкретного банку.

Позивачем у вказаній справі є ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", який перебуває у процедурі ліквідації, а тому, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", інтереси цього банку міг представляти Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі конкретного представника, в довіреності якого передбачено право діяти саме від імені ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна".

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, представники позивача у судові засідання 05.04.2021, 26.04.2021 та 11.05.2021 не з`явились. Водночас у судовому засіданні 26.04.2021 була присутня представник третьої особи - 1 адвокат Сидоренко Ю.А., яка діяла на підставі довіреності № 60-16208/20 від 24.12.2020.

Вказана довіреність була підписана Рекрут С. В., однак при її підписанні остання діяла не як керівник ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", тобто особа, яка вправі діяти від імені останнього, а як директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також цією довіреністю було уповноважено Сидоренко Ю.А. представляти інтереси саме Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його директора-розпорядника (в тому числі і в статусі члена адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), серед іншого, у господарських судах з усіма повноваженнями учасників (сторін, третіх осіб) процесу згідно з ГПК України (а.с. 160, т. 5).

Таким чином, адвокат Сидоренко Ю.А. не була належним представником позивача, оскільки за вказаною довіреністю № 60-16208/20 від 24.12.2020 їй надано права на представництво саме інтересів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не позивача.

Враховуючи, що Фонд вправі представляти інтереси багатьох банків, які перебувають в процедурі ліквідації, зміст довіреності, виданої адвокату Сидоренко Ю.А. не дає можливості ідентифікувати її як особу якій Фондом надано право представляти в суді інтереси саме ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна".

Також апеляційним судом встановлено, а скаржником не спростовано, що з технічного запису судового засідання 26.04.2021, який, згідно з положеннями ч. 5 ст. 223 ГПК України є додатком до протоколу судового засідання, вбачається, що при доповіді про явку учасників судового процесу представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Сидоренко Ю.А. не висловила жодних заперечень щодо неявки представника позивача у вказане судове засідання та не зазначала про те, що вона як представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є одночасно і представником позивача; в судовому засіданні розглядалось питання щодо особи, яка на даний час є повноважним представником позивача, з огляду на те, що згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.04.2020 № 814 процедуру ліквідації позивача продовжено на один рік з 22.04.2020 до 21.04.2021 та, що представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заявлено усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості подати письмові пояснення щодо статусу позивача.

Отже, наявними у матеріалах справи документальними доказами підтверджується неявка представників позивача у судові засідання 05.04.2021, 26.04.2021 та 11.05.2021.

Щодо повідомлення позивача про розгляд справи № 910/20358/16, необхідно зазначити таке.

За ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пункт 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України встановлює, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. ст. 202 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Разом з тим ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (аналогічний висновок міститься у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).

Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний висновок міститься у п. 8.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15).

Отже, неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду. При цьому, норми законодавства не передбачають необхідності у повторному або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.

Статтею 120 ГПК України встановлено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо); учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Важливим елементом справедливого розгляду є рівність сторін. Наведене означає, що сторони користуються рівними правами, жодна із сторін не має отримувати суттєві переваги над іншою стороною чи сприятливіші умови для представлення своїх аргументів.

Як вбачається із матеріалів справи, у позові ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" повідомлено суду такі адреси: 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,15, прим. ПАТ "КБ Надра" (остання була зазначена саме як адреса для листування).

З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що на момент розгляду справи, зокрема, у апеляційному господарському суді, адресою місцезнаходження юридичної особи позивача було: 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20.

Суд апеляційної інстанції встановив, що у матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем суд першої інстанції про зміну свого місцезнаходження, а тому, дотримуючись вимог ст. 120 ГПК України, суд першої інстанції правомірно направляв судову кореспонденцію, зокрема, ухвали суду від 15.03.2021, від 05.04.2021 та від 26.04.2021, позивачу за вказаною ним адресою: 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20.

Однак поштові відправлення вручені не були та повернулись на адресу суду з відміткою АТ "Укрпошта". Причиною їх невручення була відсутність адресата за вказаною адресою.

Крім того, судом першої інстанції було направлено ухвалу від 26.04.2021 і на адресу для листування, яка була зазначена в останньому поданому представником позивача клопотанні про зупинення провадження у справі (27.11.2018), а саме: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15, проте і за вказаною адресою кореспонденція вручена не була та повернулась до суду з відміткою "відсутність адресата за вказаною адресою".

Водночас, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб був повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції на адресу: 04053, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ. Про факт обізнаності Фонду про поновлення судом першої інстанції провадження у цій справі та про її розгляд свідчать і подані вказаною особою до суду 24.03.2021 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та 05.04.2021 - клопотання про залучення третьої особи та про відкладення розгляду справи, участь в судовому засіданні 26.04.2021.

Вказані обставини у сукупності свідчать про те, що судом першої інстанції вчинялись достатні дії для належного повідомлення позивача про час та місце судових засідань у цій справі, а саме: кореспонденція направлялась як за всіма вказаними позивачем адресами, так і на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який станом на дату поновлення провадження у цій справі, представляв інтереси позивача.

Відсутність доказів направлення позивачу кореспонденції за адресою, вказаною у рішенні виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.06.2020 № 1203 (вул. Січових Стрільців, 17 м. Київ, 04053), не може вважатися неналежним повідомленням позивача про час та місце судових засідань, оскільки згідно з інформацією, яка міститься на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вказана адреса є адресою для листування і прийому громадян з питань ліквідації позивача, а не адресою для направлення судової кореспонденції.

Отже, за наявності у матеріалах справи доказів повідомлення позивача про розгляд справи у суді першої інстанції і не з`явлення його у судові засідання, суд першої інстанції правомірно залишив позов без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

При цьому, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не порушив прав позивача на судовий захист, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 904/5646/20).

Щодо доводів касаційної скарги про неправильне застосовання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права - ч. 6 ст. 12, ч. 5 ст. 44, ст.ст. 35, 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 236 ГПК України, необхідно зазначити, що судами попередніх інстанцій були прийняті рішення відповідно до норм матеріального і процесуального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, тобто з дотриманням вимог ст. 236 ГПК України.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до нічим не підтверджених припущень і не спростовують висновків судів про відсутність уповноважених представників позивача в судових засіданнях 05.04.2021, 26.04.2021 та 11.05.2021 та про наявність обставин для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).

Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвала суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням вимог процесуального права, з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для їх скасування немає.

Згідно з ст. 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11 травня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/20358/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кібенко

І. Кондратова