ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/2128/20 (910/16719/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" -Лозовського В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022
у справі № 910/2128/20 (910/16719/21)
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм"
до: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс"
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000"
про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги
в межах справи № 910/2128/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм"
про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс"
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
10.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Наш Полюс" (позикодавець) та ТОВ "Клінкер-2000" (позичальник) укладено договір поворотної фінансової допомоги № 10/06/2016-НПК (далі - Договір), за умовами якого, керуючись статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позикодавець надає позичальнику грошові кошти, які за цим Договором є національною українською валютою - гривнею, а позичальник зобов`язується повернути таку суму грошових коштів у порядку, на умовах та в строки (терміни), визначених цим Договором.
За умовами Договору:
- відсотки на суму позики позикодавцем не нараховуються та позичальником не сплачуються (безвідсоткова позика) (підпункт 1.1 Договору);
- загальна сума позики становить не більше 20 000 000,00 грн (пункт 2 Договору);
- надання позики здійснюється позикодавцем безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок позичальника або видачі грошових коштів готівкою, в межах та порядку, встановленому чинним законодавством України (пункт 3 Договору);
- позичальник зобов`язується повернути надану позику до 07.05.2018 (пункт 5 Договору).
На виконання умов Договору за період з 10.05.2016 по 07.05.2018 ТОВ "Наш Полюс" перераховано на користь ТОВ "Клінкер-2000" грошові кошти в сумі 17 149 700,00 грн з призначенням платежу "поворотна фін.допомога згідно дог. № 10/06/2016-НПК від 10.06.2016 без ПДВ", з яких ТОВ "Клінкер-2000" частково повернуто ТОВ "Наш Полюс" фінансову допомогу. Дані обставини підтверджуються копіями виписок з банківських рахунків ТОВ "Наш Полюс" у АТ "Альфа Банк", АБ "Південний", АТ "Укрексімбанк".
Короткий зміст заявлених вимог
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/2128/20 про банкрутство ТОВ "Наш Полюс"; визнано грошові вимоги ТОВ "Буд М" у розмірі 7 623 381,40 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою суду від 10.06.2020 у цій справі ТОВ "Наш Полюс" визнано банкрутом, призначено ліквідатором Каленчук О.І.
Ухвалою суду від 17.08.2020 замінено у справі кредитора ТОВ "Буд М" правонаступником ТОВ "Агроінтайм".
До суду надійшла позовна заява ТОВ "Агроінтайм" до ТОВ "Наш Полюс" (Відповідач-1) та ТОВ "Клінкер-2000" (Відповідач-2) про визнання недійсним Договору.
Позовні вимоги мотивовані наявністю обставин, що свідчать про недобросовісність сторін оскаржуваного Договору та є підставами для визнання його недійсним як такого, що вчинений на шкоду інтересам кредиторів (як фраудаторний правочин). Такими обставинами, за доводами позивача, є те, що внаслідок надання фінансової допомоги ТОВ "Клінкер-2000" з боку ТОВ "Наш Полюс" у період настання у останнього зобов`язань з погашення заборгованості перед кредиторами виконання таких зобов`язань стало повністю або частково неможливим. При цьому, у 2017 році за рішеннями судів у справах № 921/434/17-г/5 та № 921/422/17-г/7 з ТОВ "Наш Полюс" стягнуто солідарно на користь ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" грошові кошти в сумі близько 1 054 221 727,39 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судові рішення мотивовані недоведеністю позивачем ознак фраудаторності оспорюваного Договору та недобросовісності дій сторін при його укладенні.
Водночас, з огляду на укладення спірного правочину за чотири роки до відкриття провадження у справі про банкрутство Відповідача-1, суди зауважили про відсутність правових підстав для визнання Договору недійсним в силу спеціальних норм законодавства про банкрутство.
Ураховуючи також те, що пред`явлений позов не підлягає задоволенню, суди дійшли висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності.
Судами першої та апеляційної інстанцій враховано правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема:
- щодо застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), зокрема статті 42 цього Кодексу (постанови від 01.10.2020 у справі № 913/849/14, від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16);
- щодо можливості захисту прав та інтересів шляхом визнання правочину недійсним з підстав, окрім визначених спеціальними нормами законодавства про банкрутство, також передбачених загальними нормами ЦК України Господарського кодексу України чи інших законів (постанова від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16);
- щодо необхідних складових для визнання правочину недійсним відповідно до статей 16 203 215 ЦК України (постанови Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16);
- щодо ознак фраудаторного правочину (постанови від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18);
- щодо порядку з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) (постанова від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14);
- щодо того, що невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (постанова від 10.03.2021 у справі № 201/8412/18);
- щодо застосування позовної давності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ТОВ "Агроінтайм" (далі також скаржник) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким спірний Договір визнати недійсним.
Доводи касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами норм матеріального права, зокрема статей 3 13 ЦК України, а також порушення норм процесуального права через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Вказані процесуальні порушення полягають, на думку скаржника, зокрема у такому:
- позов про визнання недійсним Договору заявлений ТОВ "Агроінтайм" відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений між пов`язаними особами всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом. Будь-яких стверджувань зі сторони позивача про фіктивність оскаржуваного правочину та визнання такого правочину недійсним на підставі статті 234 ЦК України матеріали справи не містять. Однак, судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки заявленим вимогам позивача з урахуванням визначених ним підстав заявлених вимог, а пославшись на неможливість застосування спеціальних положень законодавства про банкрутство для визнання такого правочину недійсним, безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог;
- при ухвалені оскаржуваних судових рішень суди не здійснили правового аналізу щодо фраудаторності оскаржуваного правочину в контексті кваліфікації спірних правовідносин;
- судами необґрунтовано зроблено посилання в оскаржуваних судових рішеннях на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 201/8412/18 (щодо того, що невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для визнання недійсним), оскільки відносини у даній справі не є подібними.
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначив, що підставою касаційного оскарження є обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, оскільки апеляційним судом не враховано правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18, від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13, від 12.01.2022 у справі № 910/429/20, від 12.01.2022 у справі 910/17629/18 (910/12093/20).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень в касаційному порядку.
Касаційне провадження
04.10.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга ТОВ "Агроінтайм".
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/2128/20 (910/16719/21) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2022 касаційну скаргу ТОВ "Агроінтайм" залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21.10.2022 до касаційного суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агроінтайм" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21); призначено касаційну скаргу до розгляду на 07.12.2022 о 11:00 год.
29.11.2022 до касаційного суду від ТОВ "Клінкер-2000" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2022, серед іншого, вказану заяву ТОВ "Клінкер-2000" задоволено та ухвалено здійснити проведення судового засідання, призначеного на 07.12.2022 о 11:00 год., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Судове засідання 07.12.2022 відбулось за участі представника скаржника - ТОВ "Агроінтайм", який надав пояснення у справі. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Зокрема, представник ТОВ "Клінкер-2000", який подавав заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не зміг з`єднатися за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
Відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання.
З урахуванням положень частини п`ятої статті 197 ГПК України та обставин того, що встановити відеоконференцзв`язок не виявилось за можливе з незалежних від касаційного суду причин, колегія суддів вирішила здійснювати розгляд справи без участі представника ТОВ "Клінкер-2000".
При цьому, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Предметом судового розгляду є позовна заява про визнання недійсними правочину, укладеного боржником.
Як зазначалось вище, за результатом розгляду спору по суті судом першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, у задоволенні позову було відмовлено з підстав його недоведеності.
Аналіз змісту мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень свідчить, що висновки судів попередніх інстанцій спрямовані в основному на вирішення питання критеріїв застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство щодо визнання недійсними правочинів, а саме статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чи статті 42 КУзПБ.
З огляду на встановлені судами обставини того, що провадження у справі № 910/2128/20 про банкрутство ТОВ "Наш Полюс" відкрито ухвалою суду від 04.03.2020, а спірний Договір укладено 10.06.2016, Верховний Суд вважає правомірним висновок судів про відсутність правових підстав для застосування вищевказаних спеціальних норм законодавства про банкрутство щодо визнання недійсними правочинів, стороною яких є боржник.
Втім, вказане не заперечується і скаржником (позивачем), який, натомість, впродовж всього розгляду справи стверджував про наявність ознак фраудаторності у спірного правочину, що є підставою для визнання його недійсним в силу загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом.
Так, у дослідженні питання наявності ознак фраудаторного правочину суди попередніх інстанцій дійшли таких висновків:
- наявні в матеріалах справи документи підтверджують реальність відповідної господарської операції з надання ТОВ "Наш Полюс" поворотної фінансової допомоги ТОВ "Клінкер-2000", а також їх часткове повернення останнім, що свідчить про необґрунтованість пред`явлених позовних вимог про недобросовісність сторін при укладенні спірного договору;
- позивачем жодним чином не доведено, що укладення спірного Договору зі сторони ТОВ "Наш Полюс" призвело до повної або часткової неможливості виконати ним свої грошові зобов`язання перед іншими контрагентами, що би свідчило про вчинення такого правочину на шкоду інтересам кредиторів ТОВ "Наш Полюс" на той час;
- саме лише посилання позивача на наявність судових рішень у 2017 році про солідарне стягнення з ТОВ "Наш Полюс" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" грошових коштів в сумі близько 1 054 221 727,39 грн не доводить обставин укладення ТОВ "Наш Полюс" спірного договору з метою завдання шкоди майновим інтересам кредитора.
Урахувавши такі обставини, суди зазначили про недоведеність позивачем фраудаторності оспорюваного Договору та недобросовісності дій сторін при його укладенні, що мало наслідком відмову у задоволенні позовних вимог.
Однак, з такими висновками Верховний Суд погодитися не може з огляду на те, що вони є передчасними, оскільки зроблені без належної правової оцінки доводів позивача та поданих ним доказів, без належного дослідження обставин та підстави для визнання недійсними правочинів боржника в силу загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом.
Так, у питанні захисту порушених прав кредиторів боржника у межах справи про банкрутство шляхом визнання правочинів боржника недійсними на підставі загальних засад цивільного законодавства колегія суддів звертається до таких правових висновків Верховного Суду (серед іншого наведених скаржником):
- укладення договору боржника поза межами "підозрілого періоду", визначеного статтею 20 Закону про банкрутство, та відсутність підстав для застосування статті 42 КУзПБ з огляду на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до вступу в дію КУзПБ, не виключає можливості визнання недійсним правочину боржника, спрямованого на уникнення звернення стягнення на його майно, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом за умови доведеності відповідних обставин заявником. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника (пункти 164, 165 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16);
- фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника (пункти 124, 125 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі N 905/2030/19 (905/2445/19)).
- договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника (постанова від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18).
З матеріалів цієї справи вбачається, що впродовж всього її розгляду позивач доводив, що:
- оскаржуваний Договір укладений відразу після отримання ТОВ "Наш Полюс" грошових коштів від ТОВ "Буд М" згідно договору поворотної фінансової допомоги № 30/10/15-БМ-НП, при цьому решта грошових коштів перераховано після звернення ТОВ "Буд М" в особі ліквідатора, як кредитора, на адресу ТОВ "Наш Полюс", як боржника, щодо виконання зобов`язання, строк виконання якого настав;
- у момент перерахування коштів на користь ТОВ "Клінкер-2000" у ТОВ "Наш Полюс", як боржника, існував спір щодо виконання договору про надання фінансування № 06.1-20/118 від 20.02.2013 та Договору про надання фінансування №06.1-20/26 від 29.05.2012, оскільки:
(1) рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2017 у справі № 921/434/17-г/5, серед іншого, позов задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ "Наш-Полюс" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" заборгованість за договором про надання фінансування № 06.1-20/118 від 20.02.2013 в сумі 191 415 658,83 грн. та 5 184 009,36 Євро, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.07.2017 становить 153 807 800,34 грн;
(2) рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2017 у справі № 921/422/17-г/7, серед іншого, позов задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ "Наш-Полюс" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" заборгованість за Договором про надання фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012 в сумі 482 975 700, 94 грн, 6 929 033,88 доларів США, що станом на 07.07.2017 еквівалентно 180 572 757,06 грн та 1 531 861, 46 Євро, що станом на 07.07.2017 еквівалентно 45 449 810,22 грн;
Окрім того, у поясненнях на відзив на заяву про визнання недійсним правочину у межах справи про банкрутство, поданих ліквідатором боржника - ТОВ "Наш Полюс" (а.с. 118-121, т.с.1), містяться доводи про те, що йому (ліквідатору ) 20.09.2021 стало відомо, що за період з 03.08.2017 по 07.08.2017 ТОВ "Наш Полюс" перерахувало на користь ТОВ "Глобал Фід" грошові кошти у сумі 11 596 520,00 грн поворотної фінансової допомоги згідно договору № 02/08/2017НПГ від 02.08.2017. Ліквідатор зазначав, що постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 921/490/18 за позовом ТОВ "Буд М" в особі ліквідатора Кучака Ю.Ф. до ТОВ "Глобал Фід" (нова назва (ТОВ "Нассерполіцістундальтекакерляке" - Відповідач-1) , ТОВ "Агро Оришківці" (Відповідач-2) про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №1 від 10.10.2018, укладеного між ТОВ "Агро Оришківці" та ТОВ "Глобал Фід" встановлено: "здійснення між Відповідачем-1, ТОВ "Клінкер-2000", та Відповідачем-2 (що є юридичними особами, пов`язаними між собою за складом їх учасників та кінцевих бенефіціарних власників, пункт 4.16) протягом 16.10.2018 та 17.10.2018 розрахункових транзакцій, у тому числі у межах виконання Відповідачем-2 перед Відповідачем-1 зобов`язань з перерахування Відповідачу-1 за оспорюваною угодою 7 618 976 грн 40 коп., відповідно до яких протягом 16.10.2018 за рахунком Відповідача-1 було проведено оборотів на загальну суму 8 060 250 грн 00 коп. (залишок коштів Відповідача-1 становив 13 грн 88 коп.), а протягом 17.10.2018 - оборотів на суму 1 642 100 грн 00 коп. (залишок коштів Відповідача-1 становив 90 грн 28 коп., пункти 4.11, 4.13-4.15)". Ліквідатор стверджував, що із зазначеного можна зробити висновок про неодноразове перерахування грошових коштів керівництвом ТОВ "Наш Полюс" між юридичними особами, які пов`язані між собою за складом їх учасників, серед яких є і ТОВ "Клінкер-2000", що, в свою чергу, є ознаками фраудаторності правочину, а саме спірного Договору.
Разом з тим, в порушення процесуальних норм суди в оскаржуваних судових рішеннях не надали жодної правової оцінки вищезазначеним доводам ліквідатора боржника, як і не дослідили належним чином обставин, на які посилався позивач, та поданих ним доказів, що можуть підтверджувати такі обставини.
Так, відхиляючи посилання позивача на наявність судових рішень у 2017 році про солідарне стягнення з ТОВ "Наш Полюс" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" грошових коштів в сумі близько 1 054 221 727,39 грн, суди попередніх інстанцій залишили без дослідження та правового аналізу обставин того, що частина грошових коштів перерахована зі сторони ТОВ "Наш Полюс" на виконання спірного Договору після ухвалення судових рішень від 25.10.2017 у справі № 921/434/17-г/5 та від 04.12.2017 у справі № 921/422/17-г/7 (копії яких надано позивачем у додатках до позовної заяви); судами не з`ясовано, як ці майнові дії можуть бути пов`язані з можливістю виконання ТОВ "Наш Полюс" своїх грошових зобов`язань перед іншими контрагентами.
Крім того, судами не надано правової оцінки доводам позивача про те, що решта грошових коштів в сумі 14 741 700,00 грн перераховано з 03.03.2017 по 07.05.2018 ТОВ "Наш Полюс" за спірним Договором після звернення 25.01.2017 та 21.02.2017 ТОВ "Буд М" в особі ліквідатора, як кредитора, на адресу ТОВ "Наш Полюс", як боржника, щодо виконання зобов`язання, строк виконання якого настав, за договором поворотної фінансової допомоги № 30/10/15-БМ-НП.
У контексті наведеного, суди не з`ясували та не проаналізували у сукупності обставин того, що, за доводами позивача та ліквідатора боржника, перерахування коштів зі сторони ТОВ "Наш Полюс":
- на користь ТОВ "Клінкер-2000" з 03.03.2017 по 07.05.2018 на виконання спірного Договору частково в сумі 14 741 700,00 грн,
- на користь ТОВ "Глобал Фід" з 03.08.2017 по 07.08.2017 згідно договору поворотної фінансової допомоги № 02/08/2017НПГ від 02.08.2017 у сумі 11 596 520,00 грн, -
здійснювалось у той час, коли у боржника ТОВ "Наш Полюс" було невиконане грошове зобов`язання перед ТОВ "Буд М" за договором поворотної фінансової допомоги № 30/10/15-БМ-НП у сумі 7 618 976,40 грн. При цьому, поза увагою судів залишено обставини того, що з матеріалів справи про банкрутство ТОВ "Наш Полюс" (у межах якої розглядається цей спір) вбачається, що провадження у ній відкрито саме за заявою ТОВ "Буд М" з пред`явленням останнім грошових вимог у сумі 7 623 381,40 грн (як суми судового збору та спростованих майнових дій з перерахування 30.10.2015 на користь ТОВ "Наш Полюс" грошових коштів в загальній сумі 7 618 976,40 грн за договором № 30/10/15-БМ-НП поворотної фінансової допомоги). Тобто суди не надали правової оцінки взаємозв`язку обставин того, що боргові зобов`язання, які існували у ТОВ "Наш Полюс" перед ТОВ "Буд М" на дату перерахування коштів за спірним Договором в сумі 14 741 700,00 грн, в подальшому стали підставою для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Також, зазначивши в оскаржуваних судових рішеннях про підтвердження наявними у матеріалах справи доказами факту реальності відповідної господарської операції з надання ТОВ "Наш Полюс" поворотної фінансової допомоги ТОВ "Клінкер-2000", а також її часткове повернення останнім, суди не з`ясували, який розмір позики було повернуто та чи може це свідчити про добросовісне виконання позичальником своїх зобов`язань та/або про добросовісність намірів сторін цього правочину, чи могло укладення правочину з розпорядження належними позикодавцю коштами мати за мету унеможливити задоволення вимог іншої особи (кредитора - ТОВ "Буд М").
Вказане, на думку касаційного суду, свідчить про неналежне дослідження судами попередніх інстанцій обставин того, чи спірний правочин міг бути використаний його сторонами для уникнення сплати боргу позикодавцем перед іншими своїми кредиторами.
Отже, суди не надали мотивованої оцінки вищезазначених аргументів учасників справи; не з`ясували в повній мірі вказаних позивачем та ліквідатором боржника (ТОВ "Наш Полюс") обставин, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору, зокрема й з підстав пов`язаності сторін спірного правочину; залежно від встановленого не здійснили вірну правову кваліфікацію спірних правовідносин.
Ураховуючи наведене, касаційний суд погоджується з доводами скаржника про те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки заявленим вимогам позивача з урахуванням визначених ним підстав таких вимог, а саме не здійснено правового аналізу щодо фраудаторності оскаржуваного правочину в контексті кваліфікації спірних правовідносин (визнання недійсним правочину боржника в межах справи про його банкрутство).
За таких обставин колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення вимог статтей 86 236 238 282 ГПК України, що призвело до передчасних висновків про недоведеність позивачем фраудаторності оспорюваного Договору та недобросовісності дій сторін при його укладенні, а також висновків в частині розгляду клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
Верховний Суд зауважує, для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмові у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним спірного правочину.
Допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для вирішення цього спору.
З огляду на обмеження, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.
Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржувані судові рішення таким вимогам не відповідають, враховуючи неповноту дослідження та оцінки судами зібраних у справі доказів та обставин, що входять до предмета доказування у цьому спорі, а також неправильне застосування судами наведених норм законодавства, зокрема й без врахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Крім того, інші аргументи касаційної скарги про помилкове посилання в оскаржуваних судових рішеннях на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.03.2021 у справі № 201/8412/18 (згідно якої невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для визнання його недійсним), колегія суддів вважає обґрунтованими з огляду на нерелевантність зазначеної практики обставинам цієї справи.
З урахуванням вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами заявника касаційної скарги, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Зважаючи на допущені судами порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин та доказів у справі, а також враховуючи обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та вищенаведені правові висновки Верховного Суду, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Розподіл судових витрат
Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 240 300 301 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21) скасувати.
3. Справу № 910/2128/20 (910/16719/21) в скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К.М. Огороднік
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко