ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/23734/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХРЕСУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 (суддя Кирилюк Т.Ю.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 (головуючий суддя: Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Пірковського Володимира Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХРЕСУРС"

про стягнення 373 685, 78 грн,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У грудні 2017 року Фізична особа-підприємець Пірковський Володимир Володимирович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХРЕСУРС" (далі - ТОВ "СПЕЦТЕХРЕСУРС") про стягнення 373 685, 78 грн.

1.2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №1/0617 від 01.06.2017 щодо повної та своєчасної оплати виконаних в серпні - вересні 2017 року робіт.

1.3. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що строк дії договору закінчився 04.08.2017, зобов`язання за договором сторонами виконано. Крім того, послався на відсутність підстав для сплати грошових коштів у зв`язку з тим, що акт надання послуг за серпень-вересень 2017 року на суму 373 685,78 грн сторонами не підписаний та не надсилався позивачем відповідачу для підписання.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Суди розглядали справу неодноразово.

2.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018, позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХРЕСУРС" на користь ФОП Пірковського В.В. 373 685, 78 грн суми боргу та 5 605, 29 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2018 у справі №910/23734/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

2.3. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 позов ФОП Пірковського Володимира Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХРЕСУРС" про стягнення 373 685,78 грн задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХРЕСУРС" на користь ФОП Пірковського Володимира Володимировича 373 685 грн 78 коп - основного боргу, 5 605 грн 29 коп - судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 справі № 910/23734/17 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 16.08.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі №910/23734/17 скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі № 910/23734/17 залишено без змін. Здійснено розподіл судових витрат.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 13.11.2019 (згідно з реєстраційним номером АГС) Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХРЕСУРС" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 910/23734/17.

3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2019 у справі № 910/23734/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

3.3. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

3.4. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 08.01.2020.

Також вказаною ухвалою зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 910/23734/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

3.5. Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХРЕСУРС" (скаржник, відповідач) просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 910/23734/17 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Відповідач вказує, що суди не застосували до спірних відносин положення частини 3 статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок", підпункту 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, а також порушили частину 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції.

ТОВ "СПЕЦТЕХРЕСУРС" зазначає, що позивач, в якості належних доказів надіслання відповідачеві акта наданих послуг за серпень - вересень 2017 мав подати розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштовим відділенням разом з описом вкладення кореспонденції у цінний лист, що підтверджує його вміст.

На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що Верховний Суд в постанові від 03 грудня 2018 року вже встановив, що опису в матеріалах справи немає, позивач після цього нових доказів не подавав. На вказаному судом як такому описі вкладення, що міститься у матеріалах справи, відсутній номер поштового відправлення, тому ідентифікувати, що це за опис та до якого листа, неможливо.

Враховуючи, що в матеріалах справи немає а ні квитанції чи касового чеку про поштове відправлення, а ні опису вкладення у лист, встановити факт відправки Відповідачу акту наданих послуг, а тим більше факт його отримання, суд не може. Суди першої та апеляційної інстанції безпідставно встановили обставину відправлення 26.09.2017 позивачем та отримання відповідачем 29.09.2017 акту наданих послуг на суму 373 685,78 грн, адже дана обставина не може бути доведена повідомленням про вручення рекомендованого листа.

Відповідач також зазначає, що згідно з висновками Верховного Суду у даній справі, викладеними в постанові від 03 грудня 2018 року, між сторонами виникли відносини з надання послуг, а не підряду, тому ці відносини регулюються відповідними положеннями законодавства про послуги, з урахуванням чого застосування апеляційним судом до спірних правовідносин норми права, що регулює підряд, а саме ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, є неправильним.

ТОВ "СПЕЦТЕХРЕСУРС" наголошує, що в матеріалах справи відсутній акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 373 685,78 грн, підписаний обома сторонами, тому дійшовши висновку про те, що наявність непідписаного акту є доказом наявності заборгованості, суд знову застосував положення, що регулюють правовідносини підряду, а не послуг, що є помилковим.

Також скаржник зазначає, що суди не дослідили обставину щодо продовження строку дії договору № 1/0617 від 01.06.2017 після 05.08.2017 та відсутності правових підстав надання послуг автомобіля-гідропідйомника на період серпня - вересня 2017 року.

Крім того, відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій безпідставно відхилили доводи ТОВ "СПЕЦТЕХРЕСУРС" про те, що послуги на суму 373685,78 грн не надавались взагалі, так як жодних інших доказів, крім акту наданих послуг, на підтвердження надання послуг у кількості 923 машино годин на суму 373865,78 грн матеріали справи не містять.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. 01.06.2017 між ФОП Пірковським В.В. та ТОВ "СПЕЦТЕХРЕСУРС" було укладено договір № 1/0617 (далі - договір), відповідно до якого позивач зобов`язався надати послуги автогідропідіймача Nissan Multitel-16 для виконання робіт з ремонту ліній зовнішнього освітлення.

У протоколі погодження ціни оренди машин та механізмів № 1, який є додатком до договору, сторони узгодили витрати та вартість послуг автогідропідіймача Nissan Multitel-16.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору вартість робіт становить суму актів виконаних робіт. Оплата за виконані роботи перераховується на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 днів з моменту виконання робіт на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт, підписаного обома сторонами.

Положеннями п.4.2.2 договору сторони погодили, що замовник зобов`язаний оплатити виконавцю вартість фактично виконаних робіт протягом 5 днів з моменту їх виконання, згідно виставлених рахунків.

Договір, згідно з п. 3.1, вступає в силу з дня підписання і діє до 04.08.2017, але в будь-якому випадку діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

5.2. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, в якості доказів, що підтверджують надання послуг автогідропідіймача Nissan Multitel-16, надав суду акт надання послуг за серпень - вересень 2017 року.

Відповідно до акту надання послуг за серпень-вересень 2017 року, складеного виконавцем-позивачем, загальна вартість наданих послуг зазначена в сумі 373 685, 78 грн.

5.3. Вказаний акт надання послуг за серпень - вересень 2017 року на суму 373 685, 78 грн підписаний лише позивачем. Зі сторони відповідача зазначений акт не підписаний.

5.4. Отримання акту наданих послуг за серпень - вересень 2017 року на суму 373 685, 78 грн скаржником заперечується.

5.5. На підтвердження надсилання вказаного акту позивачем було надано лист, датований 26.09.2017, з описом вкладення у лист, згідно з яким, як стверджує позивач, він надіслав відповідачу у двох примірниках акт надання послуг за червень 2017 - 1 шт., протокол погодження ціни - 1 шт., подорожні листи за червень 2017 - 1 шт., акт надання послуг за липень 2017 від 01.08.2017 - 2 шт., акт надання послуг за серпень - вересень 2017 року від 25.09.2017 - 2 шт.

6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір № 1/0617 від 01.06.2017 є договором про надання послуг.

Оскільки матеріалами справи встановлено й відповідачем не спростовано, що в серпні-вересні 2017 року позивачем надано послуги автогідропідіймача Nissan Multitel-16 в кількості 923 маш. год. на загальну суму 373 685,78 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту надання послуг від 25.09.2017 за серпень-вересень 2017 року на суму 373 685,78 грн, надісланого відповідачу та отриманого ним (з огляду на приписи чинного законодавства та відсутності доказів мотивованої письмової відмови від його підписання), місцевий господарський суд дійшов висновку, що строк виконання грошового зобов`язання по сплаті заборгованості настав. Однак, матеріали справи не містять та суду не надано доказів оплати за надані послуги у серпні-вересні 2017 року за договором № 1/0617 від 01.06.2017.

6.2. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції, проте вказав, що сторонами було укладено договір, який за своєю суттю є змішаним правочином, а саме містить положення договору надання послуг та договору підряду, оскільки містить пункти про надання послуг (п. 1 надання послуг автогідропідйомника) та пункти, що унормовують договір підряду (п. 2.2 оплата договору на підставі акту наданих послуг). Тому застосуванню підлягають як норми про послуги, так і норми підряду.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

7.2. Суд апеляційної інстанції на підставі власної оцінки всіх доказів по справі і, в першу чергу, самого договору, дійшов відповідного висновку, що в даному випадку сторонами було укладено договір, який за своєю суттю є змішаним правочином, а саме містить положення договору надання послуг та договору підряду, оскільки містить пункти про надання послуг (п. 1 надання послуг автогідропідйомника) та пункти, що унормовують договір підряду (п. 2.2 оплата договору на підставі акту наданих послуг). Тому застосуванню підлягають як норми про послуги, так і норми підряду.

7.3. Відповідно 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тобто, за своєю суттю такий правочин укладається з метою отримання послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії/здійснення певної діяльності, за яку замовник, а не виконавець (з умов спірної угоди та актів розподілу прибутку вбачається протилежне) сплачує кошти.

Статтями 525 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондується норма ст.193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

7.4. Позивач, в якості доказів, що підтверджують надання послуг автогідропідіймача Nissan Multitel-16 в кількості 923 маш. год. в межах виконання умов договору в серпні - вересні 2017 на загальну суму 373 685, 78 грн, надав акт надання послуг за серпень - вересень 2017 року від 25.09.2017 на суму 373 685,78 грн. Вказаний документ не містить підпису відповідача.

7.5. На підставі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє відповідача від покладених на нього обов`язків прийняти та оплатити роботи за ціною погодженою ним у договорі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №911/662/17.

7.6. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів по справі, 26.09.2017 з описом вкладення у лист позивачем на адресу відповідача направлено акт надання послуг за червень 2017, протокол погодження ціни, подорожні листи за червень 2017, акт надання послуг за липень 2017 від 01.08.2017 та спірний акт надання послуг за серпень - вересень 2017 року від 25.09.2017 на суму 373 685, 78 грн.

7.7. Положеннями п.8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила) встановлено, що до внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

За змістом п. 59, 61 Правил поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером №8548500451267, відправлення отримано відповідачем 29.09.2017. Факт отримання поштового відправлення скаржником не заперечується. При цьому сторона заперечує отримання саме акту надання послуг за серпень - вересень 2017 року від 25.09.2017 на суму 373 685, 78 грн.

Суд апеляційної інстанції вірно вказав, що наявний в матеріалах справи опис вкладення містить відтиск штемпелю та підпис. При цьому доказів на спростування такого доказу (штемпеля) скаржником не заявлялося. Вказаний елемент засвідчення передбачено нормами Правил, не спростовано стороною, а тому не ставиться судом під сумнів.

До того ж, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що з усього переліку документів, зазначених в описі (акт за червень 2017, протокол погодження ціни, подорожні листи за червень 2017, акт за липень 2017 від 01.08.2017, акт за серпень - вересень 2017 року від 25.09.2017), скаржник заперечує отримання тільки акту за серпень - вересень 2017. А тому, враховуючи вказівки Верховного Суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про доведеність надсилання позивачем відповідачу акту за серпень - вересень 2017 року, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно, доводи скаржника відхиляються як безпідставні.

7.8. Щодо посилань скаржника на листи Укрпошти про те, що опис вкладення додається тільки до категорії "з оголошеною цінністю", апеляційний господарський суд правомірно зазначив таке.

Повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане скаржником 29.09.2017, не містить відмітки ні в рядку "рекомендоване", ні в рядку "з оголошеною цінністю". Пункт 61 Правил містить положення про те, що за бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. А тому, посилання скаржника на відсутність опису вкладення в отриманому ним листі, за наявності штемпеля поштового відділення, є необґрунтованим.

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що акт надання послуг від 25.09.2017 за серпень-вересень 2017 року на суму 373 685,78 грн вважається отриманим уповноваженим представником відповідача, відповідно, з огляду на приписи чинного законодавства, останній повинен був або підписати цей акт, або надати мотивовану відмову від його підписання.

7.9. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 2.2 договору оплата за виконані роботи перераховується на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 днів з моменту виконання робіт, на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт, підписаного обома сторонами.

Оскільки матеріалами справи встановлено й скаржником не спростовано, що в серпні - вересні 2017 позивачем надано йому послуги автогідропідйомника Nissan Multitel-16 в кількості 923 маш. год. на загальну суму 373 685,78 грн, і це підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту надання послуг від 25.09.2017 за серпень - вересень 2017 року на суму 373 685, 78 грн, надісланого відповідачу та отриманого ним, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що строк виконання грошового зобов`язання по сплаті цієї заборгованості на момент подання позову до суду на підставі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України настав.

7.10. Щодо посилання скаржника на закінчення строку дії договору, суд апеляційної інстанції вірно виходив з такого.

Як зазначав сам скаржник у відзиві на позов (під час першого розгляду справи), він здійснив оплату наданих позивачем послуг за червень 2017 року та вересень 2017 року.

Тобто, з пояснень самого скаржника вбачається що він не заперечував факту отримання послуг у вересні 2017 року та зазначає про їх оплату за іншим актом. А тому слід дійти висновку що договірні відносини, що склалися у вересні 2017 року, були узгоджені сторонами такого правочину.

При цьому, суд апеляційної інстанції врахував вказівки Верховного Суду про розділ 3 договору. Так, дослідивши його, суд першої інстанції правильно з`ясував, що сторони встановили строк дії договору № 1/0617 від 01.06.2017 з моменту його підписання до 04.09.2017, але в будь-якому випадку до - повного виконання сторонами зобов`язань.

З огляду на викладене, посилання скаржника на закінчення строку дії договору, з урахуванням його попереднього визнання надання послуг у вересні 2017 року, є необґрунтованим, а доводи сторони визнані судами попередніх інстанцій суперечливими та такими, що фактично зводяться лише до відмови від оплати наданих позивачем послуг.

7.11. Отже доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України, позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів саме щодо неправильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

8.2. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХРЕСУРС" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 910/23734/17 - без змін.

8.3. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

8.4. Відповідно до ч. 3 ст. 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Як було зазначено вище, ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 910/23734/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 910/23734/17 підлягає поновленню.

Керуючись частиною 13 статті 8, статтями 129 300 301 304 308 309 314 315 317 332 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХРЕСУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі №910/23734/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 910/23734/17 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 910/23734/17.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський